Володимир Яцола

Володи́мир Яцо́ла (22.04.1954 — 18.10.1979) — прикарпатський композитор, аранжувальник та музичний керівник ВІА «Гуцулочки».

Зірка його таланту яскраво світила на небосхилі української естради 70-х років поруч із зіркою Володимира Івасюка.

Володимир Яцола

Біографія

Володимир Яцола народився в сім'ї військовослужбовця 22 квітня 1954 року у селі Сотницька Балка Новоукраїнського району на Кіровоградщині. 1965 р. переїхав з батьками до Івано-Франківська, де вступив до музичного училища ім. Д. Січинського за спеціальністю баян. Після служби у лавах Радянської армії навчався в Івано-Франківському педінституті на відділенні музики і співів. Одночасно був музичним керівником ВІА «Гуцулочки».

В цей період «Гуцулочки» досягли неабиякого злету. Виступали в Києві, в Москві та інших містах Радянського Союзу. Здійснювали і закордонні турне, зокрема до Японії (1977), Польщі (1978). За успіхи ансамбль був удостоєний золотої медалі, а керівники нагороджені грамотами.

Вже під час навчання в музичному училищі у Володі проявився хист до композиції. Пісня «Привітальна» (Карпати-гори) на слова Романа Біля [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] з'явилась1972 р. Згодом з'явились пісні «Гей як сонце спати ляже», «Загубив — не вернеш», «Чари», «Квіти сонця», «Квітне Україна», «Анничка», «Танго кохання», «Пора весіль», «Печаль матері» та інші твори. ВІА «Гуцулочка» співали в основному його твори, або його обробки народних пісень. Відома фірма «Мелодія» навіть випустила їхню платівку 1979 р.

Яцола брав активну участь у роботі Спілки композиторів України, підтримував творчі зв'язки з Романом Білем, , Романом Юзвою, Степаном Пушиком, Остапом Гавришем та ін.

Яцолу не любив радянський лад за його патріотизм і його українську принциповість. Коли були якісь закордонні турне, то обов'язковим було включення в репертуар пісень російською мовою. Зі спогадів друзів звучить фраза Яцоли: «А де ви бачили, щоб гуцули співали російською?» А ще, коли загинув Володимир Івасюк, Яцола казав: «Зі мною буде те саме…». І на превеликий жаль слова Яцоли справдилися.

18 жовтня 1979 року, рівно через п'ять місяців після загибелі Володимира Івасюка, Володимир Яцола був вбитий в одному з парків Івано-Франківська а також була вкрадена папка з нотами його нових пісень яка була при ньому, і дотепер не відомо хто їх видає за свої, та чи були вони збережені (а то й знищені) взагалі. Ймовірно Володимира Яцолу так само як і Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ.

2006 року силами творчої інтелігенції Івано-Франківська (Надії Кукурузи, Марти Шевченко, Лесі Соболевської, друзів Володимира Яцоли Володимира Бондаренка та Ярослава Карціва) а також видавництва «Лілея» було видано нотну збірку пісень Володимира Яцоли «Недописані мелодії… недоспівані пісні…» По можливості кожну пісню цієї збірки буде занесено на сайт [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.].

Пісні Володимира Яцолизвучать і сьогодні та є взірцем для сучасної естрадної української пісні. Далеко не всі твори дійшли до сучасників, бо загинув Володимир за невідомих обставин і при ньому була папка з нотами нових пісень.

Посилання

Композитор Володимир Яцола - легенда української естради [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]

1. . www.pisni.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2019.
2. Соболевська, Леся (26.05.2010). . pisni.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2019.
3. . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
4. . www.ivasyuk.org.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
5. . www.pisni.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.