Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волноваський районний краєзнавчий музей — музей районного значення, відкритий 29 жовтня 1977 року як відділ Донецького краєзнавчого музею. Засновником є Волноваська районна рада. Підпорядкований Міністерству культури і туризму України. У 1992 році відділ був перетворений у державний музей.
Україна
Волноваський краєзнавчий музей у ВікісховищіЗагальна характеристика
Волноваський районний краєзнавчий музей засновано як музей на громадських засадах рішенням Волноваської районної ради депутатів трудящих від 1 червня 1977 року № 11 та розташовано в колишньому приміщенні районної ради, збудованому в 1935 році. Офіційне відкриття музею відбулось 29 жовтня 1977 року, згідно з наказом Міністерства культури УРСР від 13.10.1977 р. № 591, як відділ Донецького обласного краєзнавчого музею. В 1992 році відділ перетворений в самостійний державний краєзнавчий музей. З 1 січня 2000 року — районний краєзнавчий музей (рішення Волноваської районної ради від 29.02.2000 р. №ХХШ-169).
В створенні музею брали участь робітники, колгоспники, молодь міста й району. Були перебудувані внутрішні кімнати та відреставрований зовнішний вигляд. Пенсіонери, ветерани громадянської і Вітчизняної війни, червоні слідопити активно збирали матеріали, що потім стали експонатами музею. Цією роботою керував Василь Степанович Тетерюк, завідувач районним відділом культури Григорій Микитович Кравцов, рада музею під керівництвом директора СШ № 3, краєзнавця — Миколи Миколайовича Могильова, який згодом став його директором.
Музей має площу в 401,9 м² і нараховує більше 6000 експонатів, які представляють духовний та матеріальний світ українського та інших народів, які населяли територію району. Це пам'ятки археології, природні, письмові, етнографічні предмети, нумізматика, фотографії, меморіальні речі. У музеї працює три експозиційні зали і один виставковий зал.
У першому експозиційному залі представлені флора і фауна краю, особливе місце в ньому відведено корисним копалинам та розповідається про закладення та збереження Великоанадольського лісу, засновником якого є В. Є. Графф.
У другому залі, що називається «Наш край в давнину», зберігаються історико-археологічні експонати від кам'яної доби до кінця ХІХ століття. Це частина предметів з розкопок курганів, родових могильників, яких карті району нанесено 130, і залишених народами, що тут проживали. У колекції зберігаються самовари, вироблені у 1840 і 1870 роках. Самовар 1870 року має 10 медалей, які свідчать про участь у виставках Парижа та Відня, на Всеросійській мануфактурній виставці в Санкт-Петербурзі та ін. Цікавою є нумізматична колекція, серед якої київська срібна гривня кінця ХІ століття, монети вартістю півкопійки, одна, дві, три, п'ять, двадцять п'ять копійок різних років (найстаріша — 1773 р., найновіша — 1899 р.) та ін. У цьому залі також розміщена етнографічна експозиція «Українська селянська хата кінця ХІХ — початку ХХ ст.» та «Сільська хата греків Приазов'я кінця ХІХ — початку ХХ ст.» (в районі 3-є місце за населенням займають греки).
Третя зала — періоду від 1914 року до сьогодення. Значне місце відведено експозиції «За волю України», де висвітлюються події «Революції Гідності» та проведення антитерористичної операції Збройними Силами України 2014—2017 р.р.. Особливу увагу приділено увічненню пам'яті героїв, які загинули в нашому краї, висвітлюються трагічні події Волновахи. Серед речових експонатів, передусім, «бойове залізо»: покручені та пробиті шматки броні, рештки зброї, гільзи, особисті речі, прапори, що побували у боях, фотографії з перебігу бойових дій та дозвілля наших солдат тощо.
Четвертий зал — виставковий, де експонуються різноманітні тимчасові виставки з фонду музею, приватних колекцій та інших зібрань. На основі своїх фондів та громадських зібрань музей проводить масово-просвітницьку та культурно-виховну роботу серед різних груп населення, шляхом проведення тематичних та оглядових екскурсій, зустрічей, уроків народознавства та уроків краєзнавства, уроків за темами по національно-патріотичному вихованню. Робота з дітьми та молоддю стала одним з пріоритетних напрямків в просвітницькій діяльності музею.
Експонати музею
Значне місце в експозиції займають предмети різних епох:
- кам'яна сокира епохи бронзи,
- наконечники стріли скіфської епохи,
- ніж і наконечник стріл половецької епохи 11 — 13 ст.,
- намисто катакомбної культури 20 — 16 ст. до н. е.,
- астрагал і лощило зрубної культури 15 — 9 ст. до н. е.,
- рубало кам'яної доби,
- кам'яний курант бронзової доби,
- амулет-платівка ямної культури 3 тисячоліття до н. е.,
- обладнання для виготовлення дерев'яних предметів побуту,
- самовари 1840 і 1870 років.
- Київська гривна
![image]()
Київська гривна
Як грошово-лічильна одиниця гривна виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в ХІ столітті. Сама ж назва «гривна» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто на «загривку»), і звали гривна. В ті часи існували декілька видів гривен, з ХІ ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривні, які мали шестикутну форму і важили 150 гр. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя.
12 травня 1978 року мешканець міста Волноваха Жамбовський Андрій Михайлович передав у дар Волноваському районному краєзнавчому музею Київську срібну гривну, вже не цілу, а з одного боку відрубану. Форма ромбічна зі зрізаними кутами, шестикутний литий брусок срібла вагою 154,8 гр. Метал після лиття став пузирчатим. На гривні поперечні лотки. Київська гривна є гордістю нашої колекції, яку ми періодично експонуємо.
Самовар 1870 рік
У Волноваському районному краєзнавчому музеї серед інших унікальних експонатів є старовинний самовар.
Виготовлений він у 1870 році. Має він десять вигравіруваних медалей, які свідчать про участь у Парижі, у Відні 1873 році та інших. На підставці самовара можна побачити спеціальне клеймо «За працьовитість і мистецтво» 1870 р. і підпис «Василь Степанович Баташев». Передбачається, що це ім'я майстра, що виготовив самовар. Передав нам його мешканець райцентру В. І. Ржавський.
Самовар для багатьох був символом сімейного вогнища, затишку, дружнього спілкування, займаючи почесне місце на столі. На жаль, багато дітей навіть не знають, що таке самовар. Потрапляючи в музей, вони та їхні батьки з великим інтересом розглядають цей старовинний предмет побуту, дізнаються чимало цікавого з історії речей.
Реконструкція поховання ХІІ — ХІІІ ст.
Досить цікавий експонат, який викликає інтерес у відвідувачів музею є реконструкція поховання ХІІ — ХІІІ ст. У прямокутну, засклену вітрину поміщений скелет підлітка років 10 — 13, у витягнутому положенні на спині. Така поза характерна для середньовічних кочівницьких поховань. Руки похованого витягнуті уздовж тіла. Зліва від похованого, поміщені два астрагала — гральні кістки. На рівні ліктя лівої руки — невеликий кварцитовий валун. У похованні перебували нижня щелепа і останки ніг коня, що свідчать про використання в поховальному обряді шкури коня. Кістяк покладений на земляній підкладці.
У 1989 році під с. Валер'янівка Волноваського району Донецької області, при проведенні розкопок Єнакіївською археологічною експедицією «Еврика», якою керував Клименко Віктор Федорович, був виявлений вище вказаний експонат і переданий в Волноваський районний краєзнавчий музей,
- Керамічна тарілка 1893 рік.
У Волноваському районному краєзнавчому музеї серед інших унікальних експонатів є керамічна тарілка. Виготовлена на фабриці Кузнєцова М.С у 1893 році. На тарілці можна побачити напис «Не красна изба углами, красна пирогами». На зворотньому боці спеціальне клеймо фабрики Кузнєцова М. С.
Товариство з виробництва фарфорових, фаянсових виробів М. С. Кузнєцова одне з найбільших фарфоро-фаянсових виробництв Російської імперії кінця XIX — початку XX століття. Було засноване у 1889 році російським промисловцем і підприємцем з роду Кузнєцових - Матвієм Сидоровичем Кузнєцовим та проіснувало до 1917 року, коли більшість підприємств було націоналізовано. У 1887 році М. С. Кузнєцов заснував фаянсовий завод в селі Буди Харківського повіту. У 1889 році з'явилося «Товариство виробництва порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова» з основним капіталом 3 млн руб. У 1918 році після Жовтневої революції всі підприємства «Товариства», були націоналізовані. Передав нам її мешканець міста Волноваха Старостенко С. А. у 1980 році.
- Друкарська машинка «Continental»
Друкарська машинка «Continental» розроблена в 1904 році інженером Юліусом Монсом. «Континенталь» — стандарт, з класичною клавіатурою, друкарська машинка стала користуватися великим попитом.
Вона була випробувана в роботі багатьма роками і витримала найменшу кількість змін, що вже саме за себе говорить про її надійність та унікальність конструкції. Машинка зроблена з якісного металу і покрита чорною емаллю.
До Волноваського районного краєзнавчого музею була передана 10 грудня 1985 року мешканкою міста Волноваха Поданієвою А. Я. Використовувалась в 20 роки ХХ століття в першій будівлі виконкому.
Січкарня — механічне знаряддя для подрібнення (перетворення в січку) рослинних кормів на годівлю худобі, птиці.
Складається зі станини, на якій закріплений направляючий жолоб для подачі бадилля до шнеків, що безпосередньо підводять його до лез ножів.
Поперечного колеса-маховика із закріпленими на ньому ножами, виготовленими із легованої сталі. На колесі змонтована ручка, за допомогою якої обертовими рухами вручну знаряддя приводиться в дію. На станині стоїть клеймо «ДЖОНЪ ГРІЕВЗЪ».
У 1876 році у місті Бердянськ відкрилися машиноскладальні майстерні англійського підприємця — Джона Грієвза, які згодом перетворилися на найбільший у Європі завод сільськогосподарських машин.
У 2008 році мешканець міста Волноваха Остапенко Валентин Макарович передав у дар Волноваському районному краєзнавчому музею.
Голова кам'яної «баби» скіфських кочовиків.
Найбільш унікальних експонатів музею є голова кам'яної «баби» скіфських кочовиків, основного поселення, яке проживало 2000—2500 років тому на території Азовського моря.
Голова зроблена з каменю з різьбленим орнаментом на лобі. Передана до музею Великоанадольським лісовим коледжем.
Напрямки роботи
Основним напрямком роботи музею є фондова, експозиційна, науково-дослідницька збиральна, науково-просвітницька. На основі музейних матеріалів проводиться масово-просвітницька й культурно-виховна робота серед різних груп населення, шляхом проведення екскурсій, зустрічей за «круглим» столом, з ветеранами війни і праці, уроків народознавства і уроків краєзнавства, уроків історії і уроків пам'яті, екологічних уроків, вечорниць.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 29 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
Посилання
- Музеи Донецкой области [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Волноваський районний краєзнавчий музей [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volnovaskij rajonnij krayeznavchij muzej muzej rajonnogo znachennya vidkritij 29 zhovtnya 1977 roku yak viddil Doneckogo krayeznavchogo muzeyu Zasnovnikom ye Volnovaska rajonna rada Pidporyadkovanij Ministerstvu kulturi i turizmu Ukrayini U 1992 roci viddil buv peretvorenij u derzhavnij muzej Volnovaskij krayeznavchij muzej47 36 13 pn sh 37 29 44 sh d 47 60361 pn sh 37 49556 sh d 47 60361 37 49556 Koordinati 47 36 13 pn sh 37 29 44 sh d 47 60361 pn sh 37 49556 sh d 47 60361 37 49556TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaDonecka oblast Volnovaha vulicya Geroyiv 51 OMBr 4 Adresavulicya Geroyiv 51 OMBr 4 Volnovaha Donecka oblast UkrayinaZasnovano1977Fondponad 6 tis eksponativVolnovaskij krayeznavchij muzej Donecka oblast Volnovaskij krayeznavchij muzej u VikishovishiZagalna harakteristikaVolnovaskij rajonnij krayeznavchij muzej zasnovano yak muzej na gromadskih zasadah rishennyam Volnovaskoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih vid 1 chervnya 1977 roku 11 ta roztashovano v kolishnomu primishenni rajonnoyi radi zbudovanomu v 1935 roci Oficijne vidkrittya muzeyu vidbulos 29 zhovtnya 1977 roku zgidno z nakazom Ministerstva kulturi URSR vid 13 10 1977 r 591 yak viddil Doneckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu V 1992 roci viddil peretvorenij v samostijnij derzhavnij krayeznavchij muzej Z 1 sichnya 2000 roku rajonnij krayeznavchij muzej rishennya Volnovaskoyi rajonnoyi radi vid 29 02 2000 r HHSh 169 V stvorenni muzeyu brali uchast robitniki kolgospniki molod mista j rajonu Buli perebuduvani vnutrishni kimnati ta vidrestavrovanij zovnishnij viglyad Pensioneri veterani gromadyanskoyi i Vitchiznyanoyi vijni chervoni slidopiti aktivno zbirali materiali sho potim stali eksponatami muzeyu Ciyeyu robotoyu keruvav Vasil Stepanovich Teteryuk zaviduvach rajonnim viddilom kulturi Grigorij Mikitovich Kravcov rada muzeyu pid kerivnictvom direktora SSh 3 krayeznavcya Mikoli Mikolajovicha Mogilova yakij zgodom stav jogo direktorom Muzej maye ploshu v 401 9 m i narahovuye bilshe 6000 eksponativ yaki predstavlyayut duhovnij ta materialnij svit ukrayinskogo ta inshih narodiv yaki naselyali teritoriyu rajonu Ce pam yatki arheologiyi prirodni pismovi etnografichni predmeti numizmatika fotografiyi memorialni rechi U muzeyi pracyuye tri ekspozicijni zali i odin vistavkovij zal U pershomu ekspozicijnomu zali predstavleni flora i fauna krayu osoblive misce v nomu vidvedeno korisnim kopalinam ta rozpovidayetsya pro zakladennya ta zberezhennya Velikoanadolskogo lisu zasnovnikom yakogo ye V Ye Graff U drugomu zali sho nazivayetsya Nash kraj v davninu zberigayutsya istoriko arheologichni eksponati vid kam yanoyi dobi do kincya HIH stolittya Ce chastina predmetiv z rozkopok kurganiv rodovih mogilnikiv yakih karti rajonu naneseno 130 i zalishenih narodami sho tut prozhivali U kolekciyi zberigayutsya samovari virobleni u 1840 i 1870 rokah Samovar 1870 roku maye 10 medalej yaki svidchat pro uchast u vistavkah Parizha ta Vidnya na Vserosijskij manufakturnij vistavci v Sankt Peterburzi ta in Cikavoyu ye numizmatichna kolekciya sered yakoyi kiyivska sribna grivnya kincya HI stolittya moneti vartistyu pivkopijki odna dvi tri p yat dvadcyat p yat kopijok riznih rokiv najstarisha 1773 r najnovisha 1899 r ta in U comu zali takozh rozmishena etnografichna ekspoziciya Ukrayinska selyanska hata kincya HIH pochatku HH st ta Silska hata grekiv Priazov ya kincya HIH pochatku HH st v rajoni 3 ye misce za naselennyam zajmayut greki Tretya zala periodu vid 1914 roku do sogodennya Znachne misce vidvedeno ekspoziciyi Za volyu Ukrayini de visvitlyuyutsya podiyi Revolyuciyi Gidnosti ta provedennya antiteroristichnoyi operaciyi Zbrojnimi Silami Ukrayini 2014 2017 r r Osoblivu uvagu pridileno uvichnennyu pam yati geroyiv yaki zaginuli v nashomu krayi visvitlyuyutsya tragichni podiyi Volnovahi Sered rechovih eksponativ peredusim bojove zalizo pokrucheni ta probiti shmatki broni reshtki zbroyi gilzi osobisti rechi prapori sho pobuvali u boyah fotografiyi z perebigu bojovih dij ta dozvillya nashih soldat tosho Chetvertij zal vistavkovij de eksponuyutsya riznomanitni timchasovi vistavki z fondu muzeyu privatnih kolekcij ta inshih zibran Na osnovi svoyih fondiv ta gromadskih zibran muzej provodit masovo prosvitnicku ta kulturno vihovnu robotu sered riznih grup naselennya shlyahom provedennya tematichnih ta oglyadovih ekskursij zustrichej urokiv narodoznavstva ta urokiv krayeznavstva urokiv za temami po nacionalno patriotichnomu vihovannyu Robota z ditmi ta moloddyu stala odnim z prioritetnih napryamkiv v prosvitnickij diyalnosti muzeyu Eksponati muzeyuZnachne misce v ekspoziciyi zajmayut predmeti riznih epoh kam yana sokira epohi bronzi nakonechniki strili skifskoyi epohi nizh i nakonechnik stril poloveckoyi epohi 11 13 st namisto katakombnoyi kulturi 20 16 st do n e astragal i loshilo zrubnoyi kulturi 15 9 st do n e rubalo kam yanoyi dobi kam yanij kurant bronzovoyi dobi amulet plativka yamnoyi kulturi 3 tisyacholittya do n e obladnannya dlya vigotovlennya derev yanih predmetiv pobutu samovari 1840 i 1870 rokiv Kiyivska grivnaKiyivska grivna Yak groshovo lichilna odinicya grivna vinikla she za chasiv Kiyivskoyi Rusi oriyentovno v HI stolitti Sama zh nazva grivna pohodit vid nazvi prikrasi z zolota abo sribla u viglyadi obrucha yakij nosili na shiyi tobto na zagrivku i zvali grivna V ti chasi isnuvali dekilka vidiv griven z HI st u Kiyivskij Rusi v obigu buli tak zvani kiyivski grivni yaki mali shestikutnu formu i vazhili 150 gr sribla ci groshi isnuvali do tataro mongolskogo nashestya 12 travnya 1978 roku meshkanec mista Volnovaha Zhambovskij Andrij Mihajlovich peredav u dar Volnovaskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyu Kiyivsku sribnu grivnu vzhe ne cilu a z odnogo boku vidrubanu Forma rombichna zi zrizanimi kutami shestikutnij litij brusok sribla vagoyu 154 8 gr Metal pislya littya stav puzirchatim Na grivni poperechni lotki Kiyivska grivna ye gordistyu nashoyi kolekciyi yaku mi periodichno eksponuyemo Unikalnih eksponat starovinnij samovar Samovar 1870 rik U Volnovaskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyi sered inshih unikalnih eksponativ ye starovinnij samovar Vigotovlenij vin u 1870 roci Maye vin desyat vigraviruvanih medalej yaki svidchat pro uchast u Parizhi u Vidni 1873 roci ta inshih Na pidstavci samovara mozhna pobachiti specialne klejmo Za pracovitist i mistectvo 1870 r i pidpis Vasil Stepanovich Batashev Peredbachayetsya sho ce im ya majstra sho vigotoviv samovar Peredav nam jogo meshkanec rajcentru V I Rzhavskij Samovar dlya bagatoh buv simvolom simejnogo vognisha zatishku druzhnogo spilkuvannya zajmayuchi pochesne misce na stoli Na zhal bagato ditej navit ne znayut sho take samovar Potraplyayuchi v muzej voni ta yihni batki z velikim interesom rozglyadayut cej starovinnij predmet pobutu diznayutsya chimalo cikavogo z istoriyi rechej Rekonstrukciya pohovannya HII HIII st Rekonstrukciya pohovannya HII HIII st Dosit cikavij eksponat yakij viklikaye interes u vidviduvachiv muzeyu ye rekonstrukciya pohovannya HII HIII st U pryamokutnu zasklenu vitrinu pomishenij skelet pidlitka rokiv 10 13 u vityagnutomu polozhenni na spini Taka poza harakterna dlya serednovichnih kochivnickih pohovan Ruki pohovanogo vityagnuti uzdovzh tila Zliva vid pohovanogo pomisheni dva astragala gralni kistki Na rivni liktya livoyi ruki nevelikij kvarcitovij valun U pohovanni perebuvali nizhnya shelepa i ostanki nig konya sho svidchat pro vikoristannya v pohovalnomu obryadi shkuri konya Kistyak pokladenij na zemlyanij pidkladci U 1989 roci pid s Valer yanivka Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti pri provedenni rozkopok Yenakiyivskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu Evrika yakoyu keruvav Klimenko Viktor Fedorovich buv viyavlenij vishe vkazanij eksponat i peredanij v Volnovaskij rajonnij krayeznavchij muzej Keramichna tarilka 1893 rik Keramichna tarilka 1893 rik U Volnovaskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyi sered inshih unikalnih eksponativ ye keramichna tarilka Vigotovlena na fabrici Kuznyecova M S u 1893 roci Na tarilci mozhna pobachiti napis Ne krasna izba uglami krasna pirogami Na zvorotnomu boci specialne klejmo fabriki Kuznyecova M S Tovaristvo z virobnictva farforovih fayansovih virobiv M S Kuznyecova odne z najbilshih farforo fayansovih virobnictv Rosijskoyi imperiyi kincya XIX pochatku XX stolittya Bulo zasnovane u 1889 roci rosijskim promislovcem i pidpriyemcem z rodu Kuznyecovih Matviyem Sidorovichem Kuznyecovim ta proisnuvalo do 1917 roku koli bilshist pidpriyemstv bulo nacionalizovano U 1887 roci M S Kuznyecov zasnuvav fayansovij zavod v seli Budi Harkivskogo povitu U 1889 roci z yavilosya Tovaristvo virobnictva porcelyanovih i fayansovih virobiv M S Kuznyecova z osnovnim kapitalom 3 mln rub U 1918 roci pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi vsi pidpriyemstva Tovaristva buli nacionalizovani Peredav nam yiyi meshkanec mista Volnovaha Starostenko S A u 1980 roci Drukarska mashinka Continental Drukarska mashinka Continental Sichkarnya majsterni anglijskogo pidpriyemcya Dzhona Griyevza Drukarska mashinka Continental rozroblena v 1904 roci inzhenerom Yuliusom Monsom Kontinental standart z klasichnoyu klaviaturoyu drukarska mashinka stala koristuvatisya velikim popitom Vona bula viprobuvana v roboti bagatma rokami i vitrimala najmenshu kilkist zmin sho vzhe same za sebe govorit pro yiyi nadijnist ta unikalnist konstrukciyi Mashinka zroblena z yakisnogo metalu i pokrita chornoyu emallyu Do Volnovaskogo rajonnogo krayeznavchogo muzeyu bula peredana 10 grudnya 1985 roku meshkankoyu mista Volnovaha Podaniyevoyu A Ya Vikoristovuvalas v 20 roki HH stolittya v pershij budivli vikonkomu Sichkarnya mehanichne znaryaddya dlya podribnennya peretvorennya v sichku roslinnih kormiv na godivlyu hudobi ptici Skladayetsya zi stanini na yakij zakriplenij napravlyayuchij zholob dlya podachi badillya do shnekiv sho bezposeredno pidvodyat jogo do lez nozhiv Poperechnogo kolesa mahovika iz zakriplenimi na nomu nozhami vigotovlenimi iz legovanoyi stali Na kolesi zmontovana ruchka za dopomogoyu yakoyi obertovimi ruhami vruchnu znaryaddya privoditsya v diyu Na stanini stoyit klejmo DZhON GRIEVZ U 1876 roci u misti Berdyansk vidkrilisya mashinoskladalni majsterni anglijskogo pidpriyemcya Dzhona Griyevza yaki zgodom peretvorilisya na najbilshij u Yevropi zavod silskogospodarskih mashin U 2008 roci meshkanec mista Volnovaha Ostapenko Valentin Makarovich peredav u dar Volnovaskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyu Golova kam yanoyi babi skifskih kochovikiv Golova kam yanoyi babi skifskih kochovikiv Najbilsh unikalnih eksponativ muzeyu ye golova kam yanoyi babi skifskih kochovikiv osnovnogo poselennya yake prozhivalo 2000 2500 rokiv tomu na teritoriyi Azovskogo morya Golova zroblena z kamenyu z rizblenim ornamentom na lobi Peredana do muzeyu Velikoanadolskim lisovim koledzhem Napryamki robotiOsnovnim napryamkom roboti muzeyu ye fondova ekspozicijna naukovo doslidnicka zbiralna naukovo prosvitnicka Na osnovi muzejnih materialiv provoditsya masovo prosvitnicka j kulturno vihovna robota sered riznih grup naselennya shlyahom provedennya ekskursij zustrichej za kruglim stolom z veteranami vijni i praci urokiv narodoznavstva i urokiv krayeznavstva urokiv istoriyi i urokiv pam yati ekologichnih urokiv vechornic Primitki Arhiv originalu za 17 bereznya 2013 Procitovano 29 lipnya 2013 Arhiv originalu za 1 serpnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2013 PosilannyaPortal Muzeyi Muzei Doneckoj oblasti 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Volnovaskij rajonnij krayeznavchij muzej 17 bereznya 2013 u Wayback Machine