Ю́рій Васи́льович Во́лков (нар. 24 червня 1989 — 29 жовтня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Волков Юрій Васильович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 24 червня 1989 Новоград-Волинський | |
Смерть | 29 жовтня 2016 (27 років) | |
Поховання | Звягель | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2016 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився 1989 року а місті Новоград-Волинський (Житомирська область). В родині було п'ятеро дітей, батько помер, з 1992 року Юрій лишився без батьківської опіки; його та ще двох його братів розкидали по дитячих будинках. Коли його вирішили знайти, то довго не могли цього зробити — виявили Юру в дитбудинку у Денишах під Житомиром.
Після випуску з інтернату закінчив ВПУ за спеціальністю електрик. Переїхав жити до матері у село Романівка. Підробляв в Овручі у столярному цеху, різноробом на будівництвах. Понад рік працював охоронцем — у ТРЦ «Блокбастер» у Києві. 2015 року мати Юрія загинула в ДТП; незабаром померла нерідна бабуся, з якою він жив.
У квітні 2016 року підписав контракт на військову службу; солдат 54-го окремого розвідувального батальйону, майстер-номер обслуги.
28 жовтня 2016-го був важко поранений в часі мінометного обстрілу села Широкине (Волноваський район). Помер 29 жовтня від множинних осколкових поранень лівої частини тіла та шоку в лікарні Маріуполя. Разом з Юрієм загинув солдат Руслан Бабівський.
Прощання з воїнами пройшло в будинку офіцерів міста Новоград-Волинський, поховали на Алеї Слави Центрального кладовища.
Без Юрія лишилися цивільна дружина на 9 місяці вагітності, брати та сестри.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 48/2017 від 27 лютого 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Примітки
- Указ Президента України від 27 лютого року № 48/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Волков Юрій Васильович [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Жовтень. Загиблі Герої [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Vasi lovich Vo lkov nar 24 chervnya 1989 19890624 29 zhovtnya 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Volkov Yurij Vasilovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya24 chervnya 1989 1989 06 24 Novograd VolinskijSmert29 zhovtnya 2016 2016 10 29 27 rokiv PohovannyaZvyagelVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2016Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 54 ORBVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za ShirokineNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkov ZhittyepisNarodivsya 1989 roku a misti Novograd Volinskij Zhitomirska oblast V rodini bulo p yatero ditej batko pomer z 1992 roku Yurij lishivsya bez batkivskoyi opiki jogo ta she dvoh jogo brativ rozkidali po dityachih budinkah Koli jogo virishili znajti to dovgo ne mogli cogo zrobiti viyavili Yuru v ditbudinku u Denishah pid Zhitomirom Pislya vipusku z internatu zakinchiv VPU za specialnistyu elektrik Pereyihav zhiti do materi u selo Romanivka Pidroblyav v Ovruchi u stolyarnomu cehu riznorobom na budivnictvah Ponad rik pracyuvav ohoroncem u TRC Blokbaster u Kiyevi 2015 roku mati Yuriya zaginula v DTP nezabarom pomerla neridna babusya z yakoyu vin zhiv U kvitni 2016 roku pidpisav kontrakt na vijskovu sluzhbu soldat 54 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu majster nomer obslugi 28 zhovtnya 2016 go buv vazhko poranenij v chasi minometnogo obstrilu sela Shirokine Volnovaskij rajon Pomer 29 zhovtnya vid mnozhinnih oskolkovih poranen livoyi chastini tila ta shoku v likarni Mariupolya Razom z Yuriyem zaginuv soldat Ruslan Babivskij Proshannya z voyinami projshlo v budinku oficeriv mista Novograd Volinskij pohovali na Aleyi Slavi Centralnogo kladovisha Bez Yuriya lishilisya civilna druzhina na 9 misyaci vagitnosti brati ta sestri Nagorodi ta vshanuvannyaukazom Prezidenta Ukrayini 48 2017 vid 27 lyutogo 2017 roku za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 27 lyutogo roku 48 2017 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaVolkov Yurij Vasilovich 27 sichnya 2019 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Zhovten Zagibli Geroyi 25 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi