Русла н Миха йлович Во лков нар 4 січня 2000 20000104 м Ананьїв Подільський район Одеська область 7 вересня 2020 м Торец

Русла́н Миха́йлович Во́лков (нар. 4 січня 2000(20000104), м. Ананьїв, Подільський район, Одеська область — 7 вересня 2020, м. Торецьк, Донецька область) — матрос, вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Руслан Волков
Матрос

Загальна інформація
Народження	4 січня 2000(2000-01-04) Ананьїв, Одеська область, Україна
Смерть	7 вересня 2020(2020-09-07) (20 років) Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, Україна (численні опіки)
Поховання	Ананьїв
Військова служба
Роки служби	2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	35 ОБрМП
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волков.

Життєпис

Закінчив 9 класів НВК у рідному місті, після чого три роки провчився у місцевому аграрному ліцеї. Після завершення строкової служби працював у комунальному підприємстві Ананьєва. Походить з бідної родини: батько працює водієм, мати — двірником, тож забезпечити здобуття вищої освіти синові не змогли.

Учасник Операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях з 16 червня 2020 року. Контракт із Збройними силами підписав навесні 2020 року.

6 вересня 2020 року, рухаючись з авторозливною станцією АРС-14 до місця гасіння пожежі, неподалік смт Новгородське Бахмутського району Донецької області, отримав численні опіки внаслідок підриву автомобіля на невстановленому вибуховому пристрої. Помер 7 вересня у шпиталі м. Торецьк.

Похований 10 вересня 2020 року в Ананьєві, на цвинтарі ім. Шостої сотні. Залишились батьки та брат, також учасник російсько-української війни.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.

Див. також

Примітки

. https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.

Джерела

Загиблі Герої вересня [ 3 січня 2022 у Wayback Machine.]
Книга пам'яті. Волков Руслан Михайлович [ 26 серпня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.