Войчук Олександр Анатолійович

Олекса́ндр Анато́лійович Войчу́к (8 лютого 1989(19890208) — 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Войчук Олександр Анатолійович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	8 лютого 1989(1989-02-08) Луцьк
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (25 років) Новокатеринівка
Поховання	^d
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войчук.

Біографія

Народився Олександр Войчук 8 лютого 1989 року в Луцьку. Навчався майбутній воїн у Луцькій ЗОШ № 20, після закінчення школи 2006 року навчався у Луцькому національному технічному університеті. Після завершення навчання в університеті з 2011 року проходив строкову службу в лавах ЗСУ. По демобілізації з 2012 року працював у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна».

З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України у квітні 2014 року. У Збройних силах служив у лавах 51-ї механізованої бригади. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом.

29 серпня 2014 року під час виходу з оточення боєць загинув під час обстрілу українських військових російськими військовими біля села Новокатеринівка Старобешівського району у так званому «зеленому коридорі». Тривалий час Олександр Войчук вважався зниклим безвісти, і спочатку був похований у Дніпропетровську разом з іншими неопізнаними воїнами 3 вересня 2014 року. Особу загиблого волинянина встановлено через 5 місяців по аналізу ДНК.

Після ідентифікації Олександра Войчука воїн був урочисто перепохований у Луцьку 29 січня 2015 року. Прощання із загиблим героєм відбулось у Свято-Троїцькому кафедральному соборі УПЦ КП, а громадянська панихида — на центральній площі Луцька. Похований загиблий воїн на центральній алеї кладовища «Гаразджа».

Без Олександра лишилась мама Тетяна Войчук.

Нагороди та вшанування

• 17 липня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• 28 серпня 2015 року на фасаді будинку по бульварі Дружби Народів, де мешкав загиблий герой, встановлено меморіальні дошки на честь Олександра Войчука та іншого загиблого воїна — Володимира Прокопчука, який також мешкав у цьому будинку.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 30
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
• почесний громадянин Волині (посмертно)
• почесний громадянин міста Луцька (2018; посмертно)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
2. . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
3. . Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
4. . Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
5. . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 15 вересня 2015.
6. У Луцьку відкрили меморіальні дошки загиблим в АТО Володимиру Прокопчуку та Олександру Войчуку^{[недоступне посилання з травня 2019]}
7. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
8. Почесний громадянин міста

Джерела

• Войчук Олександр Анатолійович [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Небесна Гвардія
• Рідні шукають бійця 51 бригади з Луцька