портрет Война Олексій ДорофійовичНародився7 лютого 1907 1907 02 07 Бар Вінницька областьПомер23 вересня 1957 1957 09 23

|портрет=

Война Олексій Дорофійович
Народився	7 лютого 1907(1907-02-07) Бар, Вінницька область
Помер	23 вересня 1957(1957-09-23) (50 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	дипломат
Галузь	дипломатія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Война.

Война Олексій Дорофійович (*7 лютого 1907, с. Шпирки поблизу м. Бар, Поділля — †23 вересня 1957 м. Київ) — український радянський дипломат, дослідник проблем загальної історії та міжнародних відносин.

Псевдо: О. Д. Войтенко, Олексеєнко, Дорошенко, Дніпровський, Волощук, О. Д. Тесленко, Гриценко, Снятенко

Біографія

Працював чорноробом, візником, молотобойцем, котельником.

Навчався на робітничому факультеті Одеського сільськогосподарського інституту, 1930-34 — у Московському інституті народного господарства.

1934-35 працював у Народному комісаріаті харчової промисловості СРСР, 1935-36 — навчання в аспірантурі Московського інституту народного господарства ім. Г.Плеханова, 1936-38 — Інституті з підготовки дипломатичних і консульських працівників Народного комісаріату закордонних справ СРСР. 1936-52 обіймав різні посади в системі МЗС СРСР: 1938-41 — у посольстві СРСР у Швеції, 1941-43 — у посольстві СРСР у Великій Британії.

З 1944 працював у щойно створеному МЗС УРСР. Член делегації УРСР на Сан-Франціській конференції 1945, Паризькій мирній конференції 1946, перших сесіях ГА ООН. 1949 захистив кандидатську дисертацію, 1951-52 — радник посольства СРСР у Великій Британії.

Від серпня 1952 і до кінця життя — завідувач відділом загальної історії та міжнародних відносин Інституту історії АН УРСР, який фактично і створив.

Відзнаки

Нагороджений медалями.

Твори/праці

Автор понад 70 наук. та наук.-популярних праць.[1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Зокрема:

Политические партии и общественные организации Индонезийской Республики. «Большевик Украины», 1948, № 3;
Україна в боротьбі за свободу і незалежність Індонезії. «Вітчизна», 1949, № 1;
Борьба индонезийского народа за свою независимость. К., 1950.

Посилання

В. М. Даниленко. Война Олексій Дорофійович [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 602. — .
В. М. Даниленко. Война Олексій Дорофійович [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
ЭКСКЛЮЗИВ! МОЙ ОТЕЦ, ДИПЛОМАТ [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Мій батько, дипломат^{[недоступне посилання з вересня 2019]}