Вознесенка (Запоріжжя)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вознесенка.

Вознесенка або Вознесенівка — історичний район міста Запоріжжя.

Райони міста Запоріжжя: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський (на території Вознесенівки) 6. Хортицький 7. Шевченківський

Історія

Село Вознесенка за найдавнішими переказами засноване 1596 року, коли, після пригнічення козацького повстання під керівництвом Северина Наливайка, його козаки з родинами перейшли з неспокійного правого на лівий берег Дніпра і уподобали гору, яка ще не мала назви (район телевежі). Є дані про 20 родин повстанців, серед яких були Назаренки, Булати, Каптюхи, Кармазі, Чирви, Стовбури, Білецькі. На користь цієї версії говорять прізвища сучасних мешканців Вознесенівки та вихідців з неї (зокрема с. Матвіївка Запорізького району). За іншою — пізнішою версією, село засноване козаками Іваном Нескребою та його товаришами Летючим, Гайдуком, Кошеницею, Зозулею, Хозою. В перші роки це поселення мало назву Підгородньої або Олександрівської слобідки, а потім отримало назву Нескребівка.

Найбільш імовірно, що село залюднювалося в декілька хвиль, що і знайшло своє відображення у версіях заснування поселення. Зокрема, тут оселялися відставні солдати з фортеці, селяни з Полтавщини та інших губерній. У 1795 році Нескребівка отримала статус військової слободи і була перейменована у Вознесенку. Мешканці слободи були парафіянами Олександро-Невської церкви, яка знаходилася у Олександрівській фортеці.

У 1827 році на кошти селян в селі Вознесенці було побудовано дерев'яну церкву в ім'я Вознесіння Господня. У 1859 році в слобідці налічувалося 1490 мешканців (420 дворів), працювало народне училище. Чисельність населення у 1886 році складало 1221 душ чоловічої статі, які мали 9 тис. га землі.

У 1888 році Дмитро Яворницький писав:

Вознесенка тянется вдоль Днепра на 2 – 3 версты по каменисто-песчаному взгорью. В Вознесенке есть волость, церковь, школа».

Відомий мандрівник Афанасьєв-Чужбинський відзначав, що Вознесенка багатолюдна. Населення займається хліборобством, рибалок небагато. В цьому поселенні розташовувався казенний хлібний магазин, корпуси якого надавали Вознесенці вигляд містечка, яке розкинулося на узгіррі. В 1890 році тут вже мешкало 4018 душ обох статей (527 дворів). Вознесенка перетворилася у велике торговельне містечко. За кошти громади — 11 тис. рублів, тут збудували нове приміщення школи, де навчалося 252 дитини в тому числі 41 дівчинка.

Вознесенка — історичне село Запоріжжя:

• У 1930 році під час проведення археологічних досліджень Дніпрогесівською експедицією за 1 км на схід від села було виявлено великий могильник і святилище, яке дало унікальні знахідки, широко відомі науковому загалу.
• З Вознесенкою пов'язане перебування у 1843 році на території краю Тараса Шевченка. Під час подорожі на острів Хортиця він зупинявся в селі Вознесенці у сім'ї Булахів.
• З Вознесенкою пов'язана діяльність видатного збирача, видавця і дослідника українського фольклору, історика і краєзнавця Якова Павловича Новицького.

У 1927 році території сіл Вознесенки, Кічкасу, Новомиколаївки були включені до складу міста Запоріжжя.

Сучасність

Нині територія колишнього села Вознесенівка — це центральна частина Вознесенівського району міста Запоріжжя.

Відомі особи

В поселенні народився:

• Кармазь Микола Опанасович (*1927) — український художник.
• Марків Іван Євдокимович — отаман Чорна Хмара, український повстанець в період Перших визвольних змагань. Двоюрідний брат Гаврила Гордієнка.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

1. Історична довідка про село Вознесенівка
2. http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:y7LUXmSBH2EJ:https://meria.zp.ua/test/data/file/135340468432684.doc+&cd=5&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
3. Я. П. Новицкий. История города Александровска (Екатеринославской губ.) в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии 1770—1806 г. Екатеринослав , 1905, с. 54, 102
4. Списки населенных мест Российской империи. Т. XIII, Екатеринославская губерния. СПб, 1863, с. 19
5. А. Афанасьев-Чужбинский. Поездка в Южную Россию. Ч. 1, Очерки Днепра. СПб, 1861
6. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. Энциклопедический словарь. Т. VI a., СПб, 1892, с. 898
7. Було село, тепер центр міста: Оприлюднено ще один унікальний старий знімок Запоріжжя [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] // zp.depo.ua, 17 грудня 2017

Джерела

• Село Вознесенка посреди города Запорожья [ 15 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Ушаков, Марк; Тубольцев, Олег (1 Jan 2022). Пошук місця розташування козацької церкви та кладовищ у с. Вознесенка: від карт до розкопок. Х науково-практична конференція «Історія запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці» (укр.). Процитовано 6 Jun 2024.