Водомірне скло різновид рівнеміра скляна трубка призначена для визначення рівня води в паровому котлі або нафти в резерв

Водомірне скло — різновид рівнеміра, скляна трубка, призначена для визначення рівня води в паровому котлі або нафти в резервуарі. Водомірні стекла застосовуються на парових установках (паровозах, парових котлах пароплавів), нафтосховищах тощо. Принцип дії водомірного скла заснований на законі сполучених посудин: рідина у резервуарі й з'єднаній з ним трубці стоїть на одному рівні.

Водомірне скло паровоза з кожухом із загартованого скла, що показує максимальний рівень води.

Перший паровоз з водомірним склом збудований у 1829 році англійським інженером Джоном Растріком (англ. John Urpeth Rastrick) на його заводі в Стаурбриджі.

Водомірні стекла виготовляються правильної циліндричної форми з щільної однорідної прозорої скляної маси без бульбашок і і повинні витримувати нормальний робочий тиск котла. Скляна трубка закріплюється між двома патрубками, спорядженими кранами й угвинченими в стінки котла (резервуара). Якщо рідина є токсичною або під тиском, мають вживатися запобіжні заходи. У водомірних стеклах парових котлів трубки покриваються кожухом: несуцільним металевим або суцільним із загартованого скла. Кожух захищає трубки від зовнішніх пошкоджень і водночас убезпечує локомотивну бригаду (механіків) у випадку розриву скла. Зазвичай водомірні стекла споряджаються візерунчастою задньою панеллю для кращої видимості рівня води. Трубки водомірних стекол для котлів з дуже високим робочим тиском можуть виготовлятися зі загартованого армованого скла.

Крани приєднується або безпосередньо до котла, або до з'єднаної з ним заспокійливої колонки (на неї також встановлюють водопробні крани). Верхній кран сполучається з паровим простором котла, нижній — з водяним. Крім того, у нижній частині водомірного скла ставлять ще один кран — спускний. Наявність кранів уможливлює перекрити доступ води і пари в трубку для її заміни.

Для перевірки водомірного скла на точність показань, а з'єднувальних патрубків на відсутність вапняних відкладень його продувають почерговим швидким відкриттям і закриттям верхнього і нижнього кранів, випускаючи струмінь води (при відкритті верхнього крана — разом з парою) через відкритий спускний кран.

Водомірні стекла потребують періодичного огляду і мають замінятися у випадку зношення їх стінок біля кранів. Залишається ймовірність виходу їх з ладу в дорозі, на цей випадок машиніст повинен мати 2-3 запасних трубки, разом з прядив'яним або гумовим защільнювачем. Вміння самостійно полагодити водомірні стекла було настільки важливим, що інструктор під час навчальної поїздки міг навмисно розбити скло, щоб дати можливість учневі усунути несправність.

Див. також

Примітки

Snell, John B (1971). Mechanical Engineering: Railways. London: Longman.
Bell, A.M. (1950). Locomotives. London: Virtue and Company Limited. с. 38, 284.
Unidentified author (1957). Handbook for steam locomotive enginemen. London: British Transport Commission.
Gasson, Harold (1973). Firing Days. Oxford: Oxford Publishing Company. с. 20. ISBN .

Джерела

Н. Н. Васильев, О. Н. Исаакян, Н. О. Рогинский, Я. Б. Смолянский, В. А. Сокович, Т. С. Хачатуров. Водомерные и нефтемерные стекла // Технический железнодорожный словарь. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1941. — 608 с. (рос.)

[1] Snell, John B (1971). Mechanical Engineering: Railways. London: Longman.

[bell-2] Bell, A.M. (1950). Locomotives. London: Virtue and Company Limited. с. 38, 284.

[3] Unidentified author (1957). Handbook for steam locomotive enginemen. London: British Transport Commission.

[4] Gasson, Harold (1973). Firing Days. Oxford: Oxford Publishing Company. с. 20. ISBN .