Вогнеок західний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець західного вогнеока Самиця західного вогнеока | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pyriglena leuconota (von Spix, 1824) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Myothera leuconota | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вогнео́к західний (Pyriglena leuconota) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Ендемік Бразилії.
Опис
Довжина птаха становить 16-18 см, вага 26-30 г. Самці мають чорне, блискуче забарвлення. Самиці мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, хвіст і обличчя чорнуваті. І у самців, і у самиць на спині є біла пляма. Райдужки яскраво-червоні.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- P. l. interposita Pinto, 1947 — схід Пари (від Шінгу до Токантінса);
- P. l. leuconota (Spix, 1824) — схід Пари (на схід від Токантінса) і північ Мараньяну;
- P. l. pernambucensis Zimmer, JT, 1931 — схід Пернамбуку і Алагоаса.
Pyriglena maura і Pyriglena similis раніше вважалися конспецифічними із західним вогнеоком, однак були визнані окремими видами.
Поширення і екологія
Західні вогнеоки живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і галявинах. Зустрічаються переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. Живляться комахами, а також равликами і дрібними ящірками. Гніздо закрите, куполоподібне, робиться з сухого пальмового листя, гілочок і корінців, розміщується на землі, серед опалого листя. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 12 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 10-11 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 24 травня 2022.
- von Spix, Johann Baptist (1824). (Latin) . Т. 1. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 72, Plate 72 fig. 2. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2022.
- Isler, M.L.; Maldonado-Coelho, M. (2017). Calls distinguish species of Antbirds (Aves: Passeriformes: Thamnophilidae) in the genus Pyriglena. Zootaxa. 4291 (2): 275—294. doi:10.11646/zootaxa.4291.2.3.
- Isler, M.; Maldonado-Coelho, M. (October 2017). . South American Classification Committee of the American Ornithological Society. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 March 2018.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vogneok zahidnij Samec zahidnogo vogneoka Samicya zahidnogo vogneoka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sorokushovi Thamnophilidae Rid Vogneok Pyriglena Vid Vogneok zahidnij Binomialna nazva Pyriglena leuconota von Spix 1824 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Myothera leuconota Posilannya Vikishovishe Pyriglena leuconota Vikividi Pyriglena leuconota ITIS 562648 MSOP 22730396 NCBI 183187 Vogneo k zahidnij Pyriglena leuconota vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sorokushovih Thamnophilidae Endemik Braziliyi OpisDovzhina ptaha stanovit 16 18 sm vaga 26 30 g Samci mayut chorne bliskuche zabarvlennya Samici mayut perevazhno korichneve zabarvlennya nizhnya chastina tila u nih svitlisha hvist i oblichchya chornuvati I u samciv i u samic na spini ye bila plyama Rajduzhki yaskravo chervoni PidvidiVidilyayut tri pidvidi P l interposita Pinto 1947 shid Pari vid Shingu do Tokantinsa P l leuconota Spix 1824 shid Pari na shid vid Tokantinsa i pivnich Maranyanu P l pernambucensis Zimmer JT 1931 shid Pernambuku i Alagoasa Pyriglena maura i Pyriglena similis ranishe vvazhalisya konspecifichnimi iz zahidnim vogneokom odnak buli viznani okremimi vidami Poshirennya i ekologiyaZahidni vogneoki zhivut v pidlisku vologih rivninnih tropichnih lisiv na uzlissyah i galyavinah Zustrichayutsya perevazhno na visoti do 600 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami a takozh ravlikami i dribnimi yashirkami Gnizdo zakrite kupolopodibne robitsya z suhogo palmovogo listya gilochok i korinciv rozmishuyetsya na zemli sered opalogo listya V kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 12 dniv nasidzhuyut i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 10 11 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 24 travnya 2022 von Spix Johann Baptist 1824 Latin T 1 Monachii Munich Typis Franc Seraph Hubschmanni s 72 Plate 72 fig 2 Arhiv originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 24 travnya 2022 Isler M L Maldonado Coelho M 2017 Calls distinguish species of Antbirds Aves Passeriformes Thamnophilidae in the genus Pyriglena Zootaxa 4291 2 275 294 doi 10 11646 zootaxa 4291 2 3 Isler M Maldonado Coelho M October 2017 South American Classification Committee of the American Ornithological Society Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 15 March 2018 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi