Вла́щинці — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Жирак, на південному сході району. До 2020 - центр сільради.
село Влащинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Громада | Лановецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020090100057525 |
Облікова картка | Влащинці |
Основні дані | |
Населення | 220 |
Територія | 0.086 км² |
Поштовий індекс | 47432 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°47′15″ пн. ш. 25°56′02″ сх. д. / 49.78750° пн. ш. 25.93389° сх. д.Координати: 49°47′15″ пн. ш. 25°56′02″ сх. д. / 49.78750° пн. ш. 25.93389° сх. д. |
Водойми | Жирак |
Відстань до обласного центру | 44,1 км |
Відстань до районного центру | 16,8 км |
Найближча залізнична станція | Вишгородок |
Відстань до залізничної станції | 0,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
Карта | |
Влащинці | |
Влащинці | |
Мапа | |
Влащинці у Вікісховищі |
Населення — 220 осіб (2017).
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Згідно архівними даними та за спогадами старожителів П. А. Дрозда і Г. А. Бендерської, перші відомості про село датуються 1610 роком. Тоді воно називалося Улашківці. У 1613 році його дотла спалили татари. Знову в писемних джерелах населений пункт згадується вже в 1760 році. У статистичних описах Н. З. Теодоровича Влащинці зазначаються як володіння польського[] поміщика Івана Мукасевича. Згодом село належало князю Михайлу Вишневецькому.
На початку XVII століття сюди вкотре вторглася татарська орда, яка спалила Влащинці та Білку, що знаходились неподалік Чорного й Чумацького шляхів, котрими татари зазвичай діставались до наших країв.
У першій половині XVII століття Влащинці входили до складу Вишгородоцької волості Кременецького повіту.
Існує кілька версій щодо походження назви села. За однією, тут проживав пан Влас, котрий володів усіма навколишніми землями та лісом. За іншою — свою назву село отримало від місцезнаходження, адже воно розташоване в долині (в лощині). Ще одна версія пов'язує назву населеного пункту з ліщиною, якої росло чимало в навколишньому лісі.
У 1759 році в селі була корчма, її тримав єврей, його прізвище невідоме.
У 1773 році була збудована дерев'яна церква, тоді ж біля неї був двір священника. Згодом 18 листопада 2008 року постала нова кам'яна церква Святого Архістратига Михаїла.
У 1888 році в селі нараховувалось 98 дворів, проживало 779 чоловік, на кінець 1939 року — 132 двори і 850 чоловік.
У 1915 році за кошти мільйонера Копейкіна розпочалось будівництво залізниці, до якого залучалось і місцеве населення, адже в період війни залізнична ділянка Ланівці — Збараж набула особливого значення. Цікаво, що залізнична дорога спочатку мало проходити через сусіднє село Вишгородок, але євреям, які проживали до війни у Вишгородку вона була «невигідна», і ті, за відповідну плату, домовились з проектантами, щоб залізницю проклали по околицях Влащинець. Проте назва залізничної станції «Вишгородок» збереглася.
У 1921 році у Влащинцях почала діяти «Просвіта»
Зі спогадів старожилки Д. Пиж, школу в селі почали будувати в 30-х роках ХХ століття. Навчання в ній було безкоштовним, але кожен учень (їх налічувалося 80) мав пожертвувати на заклад 1 грош. Школа працювала і в роки війни, проте не постійно
Друга світова та німецько-радянські війни принесли Влащинцям спочатку радянську, а згодом німецьку окупації. У 1942 році з села на примусові роботи до Німеччини було вивезено багато односельчан. Поволі окупаційний режим посилювався. В 1943 році німці спалили 12 хат (зараз вулиця Лісова)
Населення почало вливатися до руху опору та організовувати самооборону. В 1943 році в селі з ініціативи П. Дрозда створили боївку, при якій незабаром з ініціативи бандерівців постала сотня УПА. В травні 1943 року за участю «Крука» відбулося її бойове хрещення. Німецька військова колона прибула до Вишгородка й отаборилася за мурами костелу. Вночі Влащинецька сотня здійснила напад на німецький гарнізон. У бою, який тривав до ранку загинув упівець М. Богачук. Після цього німці ще двічі намагались напасти на Влащинці, але були розбиті повстанцями. На початку березня 1944 року в село прийшли радянські війські, а за ними і загони НКВС. Влащинян О. Дрозда і С. Канюку заарештували. Почалися неймовірний терор і переслідування. На фронт мобілізували 70 чоловік, з них 38 згодом заарештували та заслали в табори.
У 1946 році у Влащинцях створили сільську раду. Однак проіснувала вона недовго, бо село приєднали спочатку до Вербовецької сільської ради, потім до Бережанської, згодом до Вишгородоцької. Вже у грудні 1993 року була відновлена Влащинецька сільська рада. Перший медичний пункт в селі облаштували в 1955 році. А в 1960 році почалося будівництво будинку культури на 200 місць з великою бібліотекою, фоє, кінобудкою.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.
Пам'ятки
- Церква св. Архістратига Михаїла (1779; дерев'яна)
- Церква Святого Архістратига Михаїла (2008; кам'яна)
- Капличка
- Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985)
Відомі люди
Народилися
- О. Дрозд, С. Канюк, М. Богачук, М. Гребінчук, М.Бендерський, А. Дармограй, В. Коберник — учасники Другої світової війни;
- – дитина війни, педагог, кандидат економічних наук, громадська діячка. Народилася 11.01.1929 р., с. Влащинці, Ланівецький район, Тернопільська область. Закінчила Київський держуніверситет. Працювала лаборантом Тернопільського пивзаводу, учителем початкових класів, завідувачем шкільного відділу, другим секретарем Лановецького РК ЛКСМУ, викладачем кооперативного технікуму, у Чернівецькому медінституті, Київському торгово-економічному інституті, Чернівецькому університеті. Автор 37 наукових праць, 4 монографій. Була членом Чернівецького міськкому Соцпартії України. Нагороджена медаллю «За доблесну працю». Померла, 2020 р., м. Чернівці. Юхим Гусар.
*Джерела: Таке не забувається [спогад В. Г. Коберник] // Обпалені душі і серця. Діти війни Буковини: долі людські. – Чернівці : Місто, 2009. – С. 94-96.
Працювали
- В. Брених і М. Пиріг — священники
Соціальна сфера
У селі діє:
- Влащинецька ЗОШ І ступ;
- Дошкільний заклад;
- Будинок культури;
- Бібліотека;
- ФАП;
- Торговельний заклад.
Галерея
- Вимощена каменем дорога до села
- Пейзаж при в'їзді у Влащинці
- Хутір перед селом
- Вимощена каменем вулиця до сільської школи
- Хата в селі
- Стара кам'яна хата в селі
- Дерев'яна церква (1817)
- Мурована церква (2008)
- Будинки в селі
- Заплава р. Жирак
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Олександр Дрозд «Започаткував у Казахстані продовжив у Влащинцях» Упорядник — Новосад Євгенія, вчитель Вербовецької ЗОШ |-||| ст. Літературний редактор — Петро Шимків, Ярослав Галяс.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- В. Уніят. Влащинці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .— С. 289—290.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vla shinci selo v Ukrayini u Lanoveckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zhirak na pivdennomu shodi rajonu Do 2020 centr silradi selo VlashinciKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon KremeneckijGromada Lanovecka miska gromadaKod KATOTTG UA61020090100057525Oblikova kartka Vlashinci Osnovni daniNaselennya 220Teritoriya 0 086 km Poshtovij indeks 47432Telefonnij kod 380 3549Geografichni daniGeografichni koordinati 49 47 15 pn sh 25 56 02 sh d 49 78750 pn sh 25 93389 sh d 49 78750 25 93389 Koordinati 49 47 15 pn sh 25 56 02 sh d 49 78750 pn sh 25 93389 sh d 49 78750 25 93389Vodojmi ZhirakVidstan do oblasnogo centru 44 1 kmVidstan do rajonnogo centru 16 8 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya VishgorodokVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 0 5 kmMisceva vladaAdresa radi 47402 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Lanivci vul Nezalezhnosti 34KartaVlashinciVlashinciMapa Vlashinci u Vikishovishi Naselennya 220 osib 2017 IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Zgidno arhivnimi danimi ta za spogadami starozhiteliv P A Drozda i G A Benderskoyi pershi vidomosti pro selo datuyutsya 1610 rokom Todi vono nazivalosya Ulashkivci U 1613 roci jogo dotla spalili tatari Znovu v pisemnih dzherelah naselenij punkt zgaduyetsya vzhe v 1760 roci U statistichnih opisah N Z Teodorovicha Vlashinci zaznachayutsya yak volodinnya polskogo dzherelo pomishika Ivana Mukasevicha Zgodom selo nalezhalo knyazyu Mihajlu Vishneveckomu Na pochatku XVII stolittya syudi vkotre vtorglasya tatarska orda yaka spalila Vlashinci ta Bilku sho znahodilis nepodalik Chornogo j Chumackogo shlyahiv kotrimi tatari zazvichaj distavalis do nashih krayiv U pershij polovini XVII stolittya Vlashinci vhodili do skladu Vishgorodockoyi volosti Kremeneckogo povitu Isnuye kilka versij shodo pohodzhennya nazvi sela Za odniyeyu tut prozhivav pan Vlas kotrij volodiv usima navkolishnimi zemlyami ta lisom Za inshoyu svoyu nazvu selo otrimalo vid misceznahodzhennya adzhe vono roztashovane v dolini v loshini She odna versiya pov yazuye nazvu naselenogo punktu z lishinoyu yakoyi roslo chimalo v navkolishnomu lisi U 1759 roci v seli bula korchma yiyi trimav yevrej jogo prizvishe nevidome U 1773 roci bula zbudovana derev yana cerkva todi zh bilya neyi buv dvir svyashennika Zgodom 18 listopada 2008 roku postala nova kam yana cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila U 1888 roci v seli narahovuvalos 98 dvoriv prozhivalo 779 cholovik na kinec 1939 roku 132 dvori i 850 cholovik U 1915 roci za koshti miljonera Kopejkina rozpochalos budivnictvo zaliznici do yakogo zaluchalos i misceve naselennya adzhe v period vijni zaliznichna dilyanka Lanivci Zbarazh nabula osoblivogo znachennya Cikavo sho zaliznichna doroga spochatku malo prohoditi cherez susidnye selo Vishgorodok ale yevreyam yaki prozhivali do vijni u Vishgorodku vona bula nevigidna i ti za vidpovidnu platu domovilis z proektantami shob zaliznicyu proklali po okolicyah Vlashinec Prote nazva zaliznichnoyi stanciyi Vishgorodok zbereglasya U 1921 roci u Vlashincyah pochala diyati Prosvita Zi spogadiv starozhilki D Pizh shkolu v seli pochali buduvati v 30 h rokah HH stolittya Navchannya v nij bulo bezkoshtovnim ale kozhen uchen yih nalichuvalosya 80 mav pozhertvuvati na zaklad 1 grosh Shkola pracyuvala i v roki vijni prote ne postijno Druga svitova ta nimecko radyanski vijni prinesli Vlashincyam spochatku radyansku a zgodom nimecku okupaciyi U 1942 roci z sela na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno bagato odnoselchan Povoli okupacijnij rezhim posilyuvavsya V 1943 roci nimci spalili 12 hat zaraz vulicya Lisova Naselennya pochalo vlivatisya do ruhu oporu ta organizovuvati samooboronu V 1943 roci v seli z iniciativi P Drozda stvorili boyivku pri yakij nezabarom z iniciativi banderivciv postala sotnya UPA V travni 1943 roku za uchastyu Kruka vidbulosya yiyi bojove hreshennya Nimecka vijskova kolona pribula do Vishgorodka j otaborilasya za murami kostelu Vnochi Vlashinecka sotnya zdijsnila napad na nimeckij garnizon U boyu yakij trivav do ranku zaginuv upivec M Bogachuk Pislya cogo nimci she dvichi namagalis napasti na Vlashinci ale buli rozbiti povstancyami Na pochatku bereznya 1944 roku v selo prijshli radyanski vijski a za nimi i zagoni NKVS Vlashinyan O Drozda i S Kanyuku zaareshtuvali Pochalisya nejmovirnij teror i peresliduvannya Na front mobilizuvali 70 cholovik z nih 38 zgodom zaareshtuvali ta zaslali v tabori U 1946 roci u Vlashincyah stvorili silsku radu Odnak proisnuvala vona nedovgo bo selo priyednali spochatku do Verboveckoyi silskoyi radi potim do Berezhanskoyi zgodom do Vishgorodockoyi Vzhe u grudni 1993 roku bula vidnovlena Vlashinecka silska rada Pershij medichnij punkt v seli oblashtuvali v 1955 roci A v 1960 roci pochalosya budivnictvo budinku kulturi na 200 misc z velikoyu bibliotekoyu foye kinobudkoyu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lanoveckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lanoveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu Pam yatkiCerkva sv Arhistratiga Mihayila 1779 derev yana Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila 2008 kam yana Kaplichka Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1985 Vidomi lyudiNarodilisya O Drozd S Kanyuk M Bogachuk M Grebinchuk M Benderskij A Darmograj V Kobernik uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni ditina vijni pedagog kandidat ekonomichnih nauk gromadska diyachka Narodilasya 11 01 1929 r s Vlashinci Laniveckij rajon Ternopilska oblast Zakinchila Kiyivskij derzhuniversitet Pracyuvala laborantom Ternopilskogo pivzavodu uchitelem pochatkovih klasiv zaviduvachem shkilnogo viddilu drugim sekretarem Lanoveckogo RK LKSMU vikladachem kooperativnogo tehnikumu u Cherniveckomu medinstituti Kiyivskomu torgovo ekonomichnomu instituti Cherniveckomu universiteti Avtor 37 naukovih prac 4 monografij Bula chlenom Cherniveckogo miskkomu Socpartiyi Ukrayini Nagorodzhena medallyu Za doblesnu pracyu Pomerla 2020 r m Chernivci Yuhim Gusar Dzherela Take ne zabuvayetsya spogad V G Kobernik Obpaleni dushi i sercya Diti vijni Bukovini doli lyudski Chernivci Misto 2009 S 94 96 Pracyuvali V Brenih i M Pirig svyashennikiSocialna sferaU seli diye Vlashinecka ZOSh I stup Doshkilnij zaklad Budinok kulturi Biblioteka FAP Torgovelnij zaklad GalereyaVimoshena kamenem doroga do sela Pejzazh pri v yizdi u Vlashinci Hutir pered selom Vimoshena kamenem vulicya do silskoyi shkoli Hata v seli Stara kam yana hata v seli Derev yana cerkva 1817 Murovana cerkva 2008 Budinki v seli Zaplava r ZhirakPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaOleksandr Drozd Zapochatkuvav u Kazahstani prodovzhiv u Vlashincyah Uporyadnik Novosad Yevgeniya vchitel Verboveckoyi ZOSh st Literaturnij redaktor Petro Shimkiv Yaroslav Galyas Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 V Uniyat Vlashinci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 289 290 Portal Ternopilshina