Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Власик Микола Сидорович (22 травня 1896, Бобиничі Слонімського повіту Гродненської губернії — 18 червня 1967, Москва) — співробітник органів державної безпеки СРСР. Начальник охорони Сталіна (1931—1952). Генерал-лейтенант (1945).
| Власик Микола Сидорович | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||
| Народився | 22 травня 1896 або 1896[1] d, Слонімський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | ||||||||||||||||||
| Помер | 18 червня 1967 або 1967[1] Москва, СРСР ·рак легень | ||||||||||||||||||
| Поховання | Нове Донське кладовище | ||||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія | ||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна | ||||||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Ранні роки
Народився в бідній селянській родині. За національністю — білорус. Закінчив три класи сільської церковно-приходської школи. Трудову діяльність розпочав з тринадцяти років: чорнороб у поміщика, землекоп на залізниці, чорнороб на паперовій фабриці в Катеринославі.
У березні 1915 був призваний на військову службу. Служив у 167-му Острозькому піхотному полку, в 251-му запасному піхотному полку. За хоробрість у боях Першої світової отримав Георгіївський хрест. У дні Жовтневої революції, будучи в званні унтер-офіцера, разом зі взводом перейшов на бік Радянської влади.
У листопаді 1917 року він вступив на службу до московської міліції. З лютого 1918 року — в Червоній Армії, учасник боїв на Південному фронті під Царициним, був помічником командира роти в 33-му робочому Рогозько-Симоновському піхотному полку.
У вересні 1919 року був переведений в органи ВЧК, працював під безпосереднім керівництвом Ф. Е. Дзержинського в центральному апараті, був співробітником особливого відділу, старшим уповноваженим активного відділення оперативної частини. З травня 1926 став старшим уповноваженим Оперативного відділення ОГПУ, з січня 1930 року — помічник начальника відділення там же.
У 1927 році очолив спецохорону Кремля і став фактичним начальником охорони Сталіна. При цьому офіційне найменування його посади неодноразово змінювалося у зв'язку з постійними реорганізаціями і перепідпорядкуванням в органах безпеки. З середини 1930-х років — начальник відділення 1-го відділу (охорона вищих посадових осіб) Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, з листопада 1938 року — начальник 1-го відділу там же. У лютому-липні 1941 року цей відділ перебував у складі Народного комісаріату державної безпеки СРСР, потім був повернутий в НКВС СРСР. З листопада 1942 року — перший заступник начальника 1-го відділу НКВД СРСР.
З травня 1943 року — начальник 6-го управління наркомату держбезпеки СРСР, з серпня 1943 року — перший заступник начальника цього управління. З квітня 1946 року — начальник Головного управління охорони Міністерства держбезпеки СРСР (з грудня 1946 року — Головне управління охорони).
Особистий охоронець Сталіна
Власік довгі роки був особистим охоронцем Сталіна і найдовше протримався на цій посаді. Прийшовши в його особисту охорону в 1931 році, він не тільки став її начальником, але й вирішував багато побутових проблем сім'ї Сталіна, по суті Власік був членом сім'ї. Після смерті дружини Сталіна Н. С. Аллілуєвої він був також вихователем дітей, практично виконував функції мажордома.
З 1947 року був депутатом Московської міської ради трудящих 2 скликання.
У травні 1952 був знятий з посади начальника охорони Сталіна і направлений в уральське місто Азбест заступником начальника Баженовського виправно-трудового табору МВС СРСР.
16 грудня 1952, у зв'язку зі справою лікарів був заарештований, оскільки він «забезпечував лікуванням членів уряду і відповідав за благонадійність професури».
17 січня 1955 Військова колегія Верховного Суду СРСР визнала його винним у зловживанні службовим становищем за особливо обтяжуючих обставин, засудивши за ст. 193-17 п. «Б» КК РРФСР до 10 років заслання, позбавлення генеральського звання і державних нагород. По амністії 27 березня 1955 термін Власику був скорочений до п'яти років, без поразки в правах. Направлений для відбування заслання в Красноярськ.
Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 15 грудня 1956 Власик був помилуваний зі зняттям судимості. У військовому званні та нагородах відновлений не був.
Останні роки
Жив у Москві. Помер 18 червня 1967 в Москві від раку легенів. Похований на Новому Донському кладовищі.
Посилання
- Власик на сайті «Хронос» [ 26 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Власик на сайті «Меморіал» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Who led the NKVD
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlasik Mikola Sidorovich 22 travnya 1896 Bobinichi Slonimskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi 18 chervnya 1967 Moskva spivrobitnik organiv derzhavnoyi bezpeki SRSR Nachalnik ohoroni Stalina 1931 1952 General lejtenant 1945 Vlasik Mikola SidorovichNarodivsya22 travnya 1896 1896 05 22 abo 1896 1 d Slonimskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer18 chervnya 1967 1967 06 18 abo 1967 1 Moskva SRSR rak legenPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaVijskove zvannya General lejtenantPartiyaKPRSNagorodiMedal Za oboronu Moskvi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v bidnij selyanskij rodini Za nacionalnistyu bilorus Zakinchiv tri klasi silskoyi cerkovno prihodskoyi shkoli Trudovu diyalnist rozpochav z trinadcyati rokiv chornorob u pomishika zemlekop na zaliznici chornorob na paperovij fabrici v Katerinoslavi U berezni 1915 buv prizvanij na vijskovu sluzhbu Sluzhiv u 167 mu Ostrozkomu pihotnomu polku v 251 mu zapasnomu pihotnomu polku Za horobrist u boyah Pershoyi svitovoyi otrimav Georgiyivskij hrest U dni Zhovtnevoyi revolyuciyi buduchi v zvanni unter oficera razom zi vzvodom perejshov na bik Radyanskoyi vladi U listopadi 1917 roku vin vstupiv na sluzhbu do moskovskoyi miliciyi Z lyutogo 1918 roku v Chervonij Armiyi uchasnik boyiv na Pivdennomu fronti pid Caricinim buv pomichnikom komandira roti v 33 mu robochomu Rogozko Simonovskomu pihotnomu polku VChK GPU NKVDU veresni 1919 roku buv perevedenij v organi VChK pracyuvav pid bezposerednim kerivnictvom F E Dzerzhinskogo v centralnomu aparati buv spivrobitnikom osoblivogo viddilu starshim upovnovazhenim aktivnogo viddilennya operativnoyi chastini Z travnya 1926 stav starshim upovnovazhenim Operativnogo viddilennya OGPU z sichnya 1930 roku pomichnik nachalnika viddilennya tam zhe U 1927 roci ocholiv specohoronu Kremlya i stav faktichnim nachalnikom ohoroni Stalina Pri comu oficijne najmenuvannya jogo posadi neodnorazovo zminyuvalosya u zv yazku z postijnimi reorganizaciyami i perepidporyadkuvannyam v organah bezpeki Z seredini 1930 h rokiv nachalnik viddilennya 1 go viddilu ohorona vishih posadovih osib Golovnogo upravlinnya derzhavnoyi bezpeki NKVS SRSR z listopada 1938 roku nachalnik 1 go viddilu tam zhe U lyutomu lipni 1941 roku cej viddil perebuvav u skladi Narodnogo komisariatu derzhavnoyi bezpeki SRSR potim buv povernutij v NKVS SRSR Z listopada 1942 roku pershij zastupnik nachalnika 1 go viddilu NKVD SRSR Z travnya 1943 roku nachalnik 6 go upravlinnya narkomatu derzhbezpeki SRSR z serpnya 1943 roku pershij zastupnik nachalnika cogo upravlinnya Z kvitnya 1946 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya ohoroni Ministerstva derzhbezpeki SRSR z grudnya 1946 roku Golovne upravlinnya ohoroni Osobistij ohoronec Stalina Vlasik dovgi roki buv osobistim ohoroncem Stalina i najdovshe protrimavsya na cij posadi Prijshovshi v jogo osobistu ohoronu v 1931 roci vin ne tilki stav yiyi nachalnikom ale j virishuvav bagato pobutovih problem sim yi Stalina po suti Vlasik buv chlenom sim yi Pislya smerti druzhini Stalina N S Alliluyevoyi vin buv takozh vihovatelem ditej praktichno vikonuvav funkciyi mazhordoma Z 1947 roku buv deputatom Moskovskoyi miskoyi radi trudyashih 2 sklikannya U travni 1952 buv znyatij z posadi nachalnika ohoroni Stalina i napravlenij v uralske misto Azbest zastupnikom nachalnika Bazhenovskogo vipravno trudovogo taboru MVS SRSR 16 grudnya 1952 u zv yazku zi spravoyu likariv buv zaareshtovanij oskilki vin zabezpechuvav likuvannyam chleniv uryadu i vidpovidav za blagonadijnist profesuri 17 sichnya 1955 Vijskova kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR viznala jogo vinnim u zlovzhivanni sluzhbovim stanovishem za osoblivo obtyazhuyuchih obstavin zasudivshi za st 193 17 p B KK RRFSR do 10 rokiv zaslannya pozbavlennya generalskogo zvannya i derzhavnih nagorod Po amnistiyi 27 bereznya 1955 termin Vlasiku buv skorochenij do p yati rokiv bez porazki v pravah Napravlenij dlya vidbuvannya zaslannya v Krasnoyarsk Postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 grudnya 1956 Vlasik buv pomiluvanij zi znyattyam sudimosti U vijskovomu zvanni ta nagorodah vidnovlenij ne buv Ostanni rokiZhiv u Moskvi Pomer 18 chervnya 1967 v Moskvi vid raku legeniv Pohovanij na Novomu Donskomu kladovishi PosilannyaVlasik na sajti Hronos 26 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Vlasik na sajti Memorial 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Who led the NKVD d Track Q125566566