Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Витік ціаніду в Бая-Маре — витік ціанідів поблизу Бая-Маре, Румунія, у річку Сомеш з вини золотодобувальної компанії , спільного підприємства австралійської компанії Esmeralda Exploration та уряду Румунії, що стався 2000 року.
Забруднені води в результаті сягнули Тиси, а потім Дунаю, що призвело до загибелі великої кількості риби в Угорщині та Югославії. Витік було названо найгіршою екологічною катастрофою у Європі після Чорнобильської.
Передумови
Aurul, оператор видобутку, є спільним підприємством, утвореним австралійською компанією Esmeralda Exploration та урядом Румунії. Компанія заявляла, що здатна вичистити побічний продукт золотодобування — токсичні відвали, що почали розповсюджуватись вітром як токсичний пил. Обіцяючи позбутись від цього побічного продукту та видобути решту золота шляхом [en], компанія перемістила відходи у греблю поблизу Бозинта-Маре, повіту Марамуреш.
Прорив греблі
Уночі на 30 січня 2000, греблю, що втримувала забруднену воду, прорвало та 100000м³ води з ціанідами (у якій за оцінками їх було 100 тонн[]) ринули на фермерські угіддя й згодом в річку Сомеш.
Esmeralda Exploration причиною прориву назвала надмірний рівень випадіння снігу.
Ефекти
Після витоку концентрації ціанідів у Сомеші перевищували допустимі рівні у понад 700 разів. Сомеш є притокою Тиси, другої за величиною річки Угорщини, котра в свою чергу вливається в Дунай. Витік призвів до забруднення запасів питної води понад 2,5 млн угорців. На додачу до ціанідів, до річки також було змито важкі метали, котрі мали довготривалий негативний ефект на навколишнє природне середовище.
Особливо було вражено дику природу: на ділянці буквально всі живі істоти загинули, далі на південь, у сербській частині було вбито 80% водяних істот, 200т з яких — це була риба цих річок.
Великі кількості риби загинули через токсичність ціанідів у водах річок, що зачепило 62 види риби, 20 з яких — підохоронних. Уряд Румунії заявив, що мор риби був спричинений холодами й вони не мають до нього стосунку. В Угорщині волонтери брали участь в вилученні мертвої риби, щоб зупинити поширення катастрофи харчовими ланцюгами, оскільки інші тварини, такі як лисиці, видри, скопи гинули через поїдання отруєної риби.
Після того, як ціаніди досягнули Дунаю, великий об'єм вод річки призвів до розведення концентрації речовин,, але на деяких ділянках вона досі сягала у 20—50 разів вищою за максимально дозволену.
Через два роки після витоку екосистема почала відновлюватись, однак все ще була далекою від свого початкового стану; рибалки Угорщини заявляли, що їх улов 2002 року сягав лише однієї п'ятої оригінальних рівнів.
Наступні витоки
Через п'ять років регіон було уражено витоком забрудненої води (цього разу важкими металами). Прорив дамби у повіту Марамуреш призвів до того, що 20000 кубометрів води, отруєної солями Цинку, Плюмбуму та Купруму потрапили до Тиси.
Реакції
Бретт Монтгомері, голова оператора видобутку, Esmeralda, заперечив будь-яку відповідальність заявляючи, що шкоду від витоку було «дуже сильно перебільшено», а риба загинула в таких кількостях через брак кисню спричинений замерзанням річки.
Речник компанії згодом заявив, що медіа-повідомлення з Угорщини та Сербії є політично вмотивованими, а рибу було заморено витоками з промислових підприємств уздовж Тиси, які відбувались через використання динаміту для підривання крижаних замкі́в на річці або просто через злиття неочищених каналізаційних стоків у річку.
Уряд Угорщини назвав зберігання ціанідів поруч з річкою безумством, та відповідав що погодні умови не були безпрецедентними. Звіти Європейського Союзу щодо катастрофи звинувачували у ній недоліки проектування золотодобувної шахти.
У середині лютого 2000 коли забруднення сягнуло румунської ділянки Дунаю, уряд Румунії тимчасово заборонив риболовлю та використання води Дунаю як питної.
Спадок
Природоохоронні групи, такі як та Greenpeace, використовують катастрофу як один з аргументів про те, що слід заборонити небезпечні технології видобутку, такі як золотодобування шляхом купчастого вилуговування ціанідами.
Німецька метал-група Rammstein створила пісню про витік під назвою "Donaukinder" («Діти Дунаю»).
У Парламенті Румунії було зроблено три спроби прийняти заборону на [en], жодна з яких наразі не була успішною.
Див. також
Примітки
- (англ.)"Death of a river" [ 9 січня 2009 у Wayback Machine.], BBC, 15 лютого 2000
- (англ.)"Romania's poison dump" [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC, 19 травня 2000
- (англ.)"Map: Pollution hotspots" [ 16 листопада 2010 у Wayback Machine.], BBC, 13 грудня 2004
- (англ.)"Hungary appeals for ecological help" [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC, 15 лютого 2000
- (англ.)"Hungary demands action over pollution" [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC, 14 березня 2000
- (англ.)"Firm rejects cyanide damage claims" [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC, 16 лютого 2000
- (англ.)"Second cyanide spill blights Romania" [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC, 26 січня 2001
- (рум.)Horațiu Pepine (12 листопада 2013). . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 19 листопада 2013.
Координати: 47°40′00″ пн. ш. 23°35′01″ сх. д. / 47.66667° пн. ш. 23.58361° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitik cianidu v Baya Mare vitik cianidiv poblizu Baya Mare Rumuniya u richku Somesh z vini zolotodobuvalnoyi kompaniyi spilnogo pidpriyemstva avstralijskoyi kompaniyi Esmeralda Exploration ta uryadu Rumuniyi sho stavsya 2000 roku Mertva riba na Tisi Zabrudneni vodi v rezultati syagnuli Tisi a potim Dunayu sho prizvelo do zagibeli velikoyi kilkosti ribi v Ugorshini ta Yugoslaviyi Vitik bulo nazvano najgirshoyu ekologichnoyu katastrofoyu u Yevropi pislya Chornobilskoyi PeredumoviAurul operator vidobutku ye spilnim pidpriyemstvom utvorenim avstralijskoyu kompaniyeyu Esmeralda Exploration ta uryadom Rumuniyi Kompaniya zayavlyala sho zdatna vichistiti pobichnij produkt zolotodobuvannya toksichni vidvali sho pochali rozpovsyudzhuvatis vitrom yak toksichnij pil Obicyayuchi pozbutis vid cogo pobichnogo produktu ta vidobuti reshtu zolota shlyahom en kompaniya peremistila vidhodi u greblyu poblizu Bozinta Mare povitu Maramuresh Proriv grebliUnochi na 30 sichnya 2000 greblyu sho vtrimuvala zabrudnenu vodu prorvalo ta 100000m vodi z cianidami u yakij za ocinkami yih bulo 100 tonn utochniti rinuli na fermerski ugiddya j zgodom v richku Somesh Esmeralda Exploration prichinoyu prorivu nazvala nadmirnij riven vipadinnya snigu EfektiPislya vitoku koncentraciyi cianidiv u Someshi perevishuvali dopustimi rivni u ponad 700 raziv Somesh ye pritokoyu Tisi drugoyi za velichinoyu richki Ugorshini kotra v svoyu chergu vlivayetsya v Dunaj Vitik prizviv do zabrudnennya zapasiv pitnoyi vodi ponad 2 5 mln ugorciv Na dodachu do cianidiv do richki takozh bulo zmito vazhki metali kotri mali dovgotrivalij negativnij efekt na navkolishnye prirodne seredovishe Osoblivo bulo vrazheno diku prirodu na dilyanci bukvalno vsi zhivi istoti zaginuli dali na pivden u serbskij chastini bulo vbito 80 vodyanih istot 200t z yakih ce bula riba cih richok Volonteri pracyuyut na Tisi Veliki kilkosti ribi zaginuli cherez toksichnist cianidiv u vodah richok sho zachepilo 62 vidi ribi 20 z yakih pidohoronnih Uryad Rumuniyi zayaviv sho mor ribi buv sprichinenij holodami j voni ne mayut do nogo stosunku V Ugorshini volonteri brali uchast v viluchenni mertvoyi ribi shob zupiniti poshirennya katastrofi harchovimi lancyugami oskilki inshi tvarini taki yak lisici vidri skopi ginuli cherez poyidannya otruyenoyi ribi Pislya togo yak cianidi dosyagnuli Dunayu velikij ob yem vod richki prizviv do rozvedennya koncentraciyi rechovin ale na deyakih dilyankah vona dosi syagala u 20 50 raziv vishoyu za maksimalno dozvolenu Cherez dva roki pislya vitoku ekosistema pochala vidnovlyuvatis odnak vse she bula dalekoyu vid svogo pochatkovogo stanu ribalki Ugorshini zayavlyali sho yih ulov 2002 roku syagav lishe odniyeyi p yatoyi originalnih rivniv Nastupni vitokiCherez p yat rokiv region bulo urazheno vitokom zabrudnenoyi vodi cogo razu vazhkimi metalami Proriv dambi u povitu Maramuresh prizviv do togo sho 20000 kubometriv vodi otruyenoyi solyami Cinku Plyumbumu ta Kuprumu potrapili do Tisi ReakciyiBrett Montgomeri golova operatora vidobutku Esmeralda zaperechiv bud yaku vidpovidalnist zayavlyayuchi sho shkodu vid vitoku bulo duzhe silno perebilsheno a riba zaginula v takih kilkostyah cherez brak kisnyu sprichinenij zamerzannyam richki Rechnik kompaniyi zgodom zayaviv sho media povidomlennya z Ugorshini ta Serbiyi ye politichno vmotivovanimi a ribu bulo zamoreno vitokami z promislovih pidpriyemstv uzdovzh Tisi yaki vidbuvalis cherez vikoristannya dinamitu dlya pidrivannya krizhanih zamki v na richci abo prosto cherez zlittya neochishenih kanalizacijnih stokiv u richku Uryad Ugorshini nazvav zberigannya cianidiv poruch z richkoyu bezumstvom ta vidpovidav sho pogodni umovi ne buli bezprecedentnimi Zviti Yevropejskogo Soyuzu shodo katastrofi zvinuvachuvali u nij nedoliki proektuvannya zolotodobuvnoyi shahti U seredini lyutogo 2000 koli zabrudnennya syagnulo rumunskoyi dilyanki Dunayu uryad Rumuniyi timchasovo zaboroniv ribolovlyu ta vikoristannya vodi Dunayu yak pitnoyi SpadokPrirodoohoronni grupi taki yak ta Greenpeace vikoristovuyut katastrofu yak odin z argumentiv pro te sho slid zaboroniti nebezpechni tehnologiyi vidobutku taki yak zolotodobuvannya shlyahom kupchastogo vilugovuvannya cianidami Nimecka metal grupa Rammstein stvorila pisnyu pro vitik pid nazvoyu Donaukinder Diti Dunayu U Parlamenti Rumuniyi bulo zrobleno tri sprobi prijnyati zaboronu na en zhodna z yakih narazi ne bula uspishnoyu Div takozhAvariya na alyuminiyevomu zavodi v UgorshiniPrimitki angl Death of a river 9 sichnya 2009 u Wayback Machine BBC 15 lyutogo 2000 angl Romania s poison dump 5 bereznya 2016 u Wayback Machine BBC 19 travnya 2000 angl Map Pollution hotspots 16 listopada 2010 u Wayback Machine BBC 13 grudnya 2004 angl Hungary appeals for ecological help 4 bereznya 2016 u Wayback Machine BBC 15 lyutogo 2000 angl Hungary demands action over pollution 5 bereznya 2016 u Wayback Machine BBC 14 bereznya 2000 angl Firm rejects cyanide damage claims 4 bereznya 2016 u Wayback Machine BBC 16 lyutogo 2000 angl Second cyanide spill blights Romania 5 bereznya 2016 u Wayback Machine BBC 26 sichnya 2001 rum Horațiu Pepine 12 listopada 2013 Deutsche Welle Arhiv originalu za 19 listopada 2013 Koordinati 47 40 00 pn sh 23 35 01 sh d 47 66667 pn sh 23 58361 sh d 47 66667 23 58361