Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Висоцько Ви соцько село в Україні у Заболотцівській сільськ

Висоцько (Золочівський район)

Висоцько (Золочівський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Висоцько.

Ви́соцько — село в Україні, у Заболотцівській сільській громаді Золочівського району Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Заболотцівська сільська рада. Населення становить 601 особа.

село Висоцько
image
Пам'ятник Іванові Трушу
Пам'ятник Іванові Трушу
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Заболотцівська сільська громада
Облікова картка с. Висоцько 
Основні дані
Населення 601
Площа 1,866 км²
Густота населення 322,08 осіб/км²
Поштовий індекс 80632
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°01′34″ пн. ш. 25°01′27″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 25.02417° сх. д. / 50.02611; 25.02417Координати: 50°01′34″ пн. ш. 25°01′27″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 25.02417° сх. д. / 50.02611; 25.02417
Середня висота
над рівнем моря 		242 м
Водойми р. Хрестинівка
Відстань до
обласного центру 		89 км
Відстань до
районного центру 		17 км
Найближча залізнична станція Заболотці
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради 80630, Львівська область, Бродівський район, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12
Карта
image
image
Висоцько
image
image
Висоцько
Мапа

image Висоцько у Вікісховищі

image

Назва

За роки радянської влади село в документах називали «Висоцьке». 1989 року селу повернули історичну назву.

Географія

Відстань до районного центру становить 17 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Заболотці становить 5 км.

Село Висоцько, а також Заболотці, Великі Переліски, Малі Переліски, Лугове до 2020 року були підпорядковані Заболотцівській сільській раді. 7 липня 2015 року утворена Заболотцівська сільська громада, до складу якої увійшло с. Висоцько.

Село Висоцько на заході межує з Чехами та Заболотцями, на півночі з Пониковицею, на сході з Пониковицею і Голосковичами та на півдні з Кадлубиськами.

Через село протікає потік Лагодів, який є одним з притоків ріки Стир. Сільська забудова (близько 150-ти будинків) знаходиться по обидва боки потоку.

Західна та східна частини навколишнього низькогір'я формують пагорб «Птачник», що біля Заболотців підіймається на висоту 287 метрів. Північну та південну частини навколишнього низькогір'я займають вологі луки та болота, звані «Чорний Гай».

Топоніми

Від назви села походить назва знайденого ґрунтового могильника висоцької культури.

Історія

У другій половині XVIII століття власником села була остання представниця роду Сенявських — Марія Зофія Чарторийська графиня Віртемберійська.

У «Шематизмі» 1832 року знаходимо наступну інформацію, стосовно Висоцька. Вже на той час в селі існувала дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Власником села був Д. Пєліховський, а парохом від 1794 року був о. Теодор Цегельський. Чисельність греко-католицької парафії налічувала 536 осіб. При парафії існувала парафіяльна школа.

У «Słowniku geograficznemu Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданому у 1890 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно Висоцька, а саме, що «Висоцько — село Бродського повіту, яке знаходиться на відстані 12 км на південний захід від староства та повітового суду у Бродах та на відстані 4 км на південний захід від поштової управи у Заболотцях. Великі наділи орної землі займають територію у 119, луки та сади — 133, пасовиська — 67, ліси — 570; малі наділи орної землі — 660, луки та сади — 736, пасовиська — 80; ліси — 3 австрійських морги. У 1890 році чисельність населення становила 1049 осіб, з них: 77 римо-католиків, 907 греко-католиків, 55 юдеїв та 10 іншого віросповідання. За національною ознакою — 907 русинів, 139 поляків та 3 євреїв. Греко-католицька парафія належала до Брідського деканату та знаходилася у Висоцьку, а римо-католицька — у Поникві. В селі є мурована церква Святої Покрови (освячена 1879 року), парафіяльна школа з руською мовою викладання, два млини з 4-ма каменями для обмолоту проса, цегольня, також у селі діє кредитна каса з фондом обігових коштів в сумі 2947 злотих австрійських».

У 1910 році власником села був Октавій Саля, а парохом села був о. Юліян Дорожиньський. Дерев'яна церква Святої Покрови належала до Брідського деканату Золочівського протопресвитерату. Чисельність населення становила 840 осіб. Село мало власний шпіхлер, де зберігалося збіжжя, кредитну касу та церковний магазин. Також тут існувала однокласна парафіяльна школа з руською мовою викладання, яка входила до складу 1-го Комісаріату Комісії шкільного ординаріяту Бродського повіту Тарнопольського воєводства. Посаду шкільного комісара обійняв парох с. Кадлубиська о. Григорій Купчинський .

Освіта

У селі діє Висоцьківська загальноосвітня школа І ступеня (директор — Оксана Василівна Яремко), а для найменших мешканців села працює Висоцьківський дошкільний навчальний заклад (завідувачка Надія Орестівна Копоть).

Інфраструктура

Починаючи з 1990-х років на території села почав розвиватися бізнес. З'явилися селянські (фермерські) господарства «Мрія» та «Марія», які спеціалізуються, зокрема, на вирощуванні картоплі, овочевих, зернових та баштанних культур, а також ПП «Затишок», яке спеціалізується на гуртовій торгівлі будівельними матеріалами.

У селі працює 2 продуктових магазини, 1 магазин промислових товарів.

Пам'ятки історії

Пам'ятки архітектури

Церква Різдва Пресвятої Богородиці вперше церква згадується у 1664 році. За даними василіянського Шематизму 1867 року церкву Успення Пресвятої Богородиці збудував у другій половині XVII століття дідич (власник частини села) Андрій Пашкович Височанський, а його син Костянтин відступив свою частину лаврівському монастиреві. Наприкінці XVII століття тут засновано василіянський монастир, підпорядкований лаврівському.

Існуюча мурована церква збудована коштом перемиського єпископа Ієроніма Устрицького. Деякі письмові джерела датують її 1800 роком. Перебудова у XIX столітті змінила первісний вигляд церкви. У 1891 році під час реставраційно-відновлювальних робіт було розібрано дзвіницю над бабинцем та верхи над навою і вівтарем, видовжено бабинець у західному напрямку. Наступний ремонт відбувся у 1937 році. В церкві зберігся чотириярусний різьблений золочений бароковий іконостас XVIII століття та вівтар, датований 1770 роком. Поряд розташована дерев’яна, триярусна, квадратова в плані, вкрита восьмигранним наметом дзвіниця, збудована у 1899 році майстром Пилипом Матляком.

Костел Матері Божої, у наш час відомий, як церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудований у 1927—1935 роках, а від 1955 року діє за прямим призначенням. Парафія церкви Покрови Пресвятої Богородиці належала до Бродівського деканату Львівської єпархії УАПЦ (нині ПЦУ), настоятелем храму є декан, архимандрит Миколай (Іван Мартин).

Ще у другій половині XIX століття на високому, круглої форми пагорбі, званому у місцевих «Городисько» було збудовано гарний, у волоському стилі палац. За переказами старожилів села, на тому місці знаходився замок якогось руського князя. Про це свідчили помітні сліди давніх чотирибічних траншей та наріжних веж цієї фортифікаційної споруди, яка існувала ще до кінця XVIII століття. Саме у тому замку 1682 року перебував польський король Ян III Собеський, котрий після смерті Олександра Конецпольського став дідичем Бродів і саме звідти надіслав листа до коменданта Брідської фортеці Яна Крушинського, датованого 26 серпня 1682 року.

Колись на території замку стояла альтанка, яка займала велику територію. Навколо неї, особисто гетьманом Собеським була висаджена липова алея.

Пам'ятки монументального мистецтва

Археологічні пам'ятки

У південній частині села ще наприкінці XIX століття на високому пагорбі знаходилася козацька могила, у якій за переказами місцевих, поховано рештки козаків, які загинули у битві з татарами. У двох кілометрах на південь від Висоцька, в урочищі Застав'я відомим українським істориком Ісидором Шараневичем у 1895 році відкритий ґрунтовий могильник висоцької культури. Пізніше його досліджували: Михайло Грушевський, Тадеуш Сулімірський, Лариса Крушельницька, Микола Бандрівський. Між селами Висоцько і Заболотці було виявлено три кургани висоцької культури, вони розкопані археологами.

Відомі люди

Село Висоцько — батьківщина видатного художника-живописця і публіциста кінця XIX—початку XX століття Івана Труша. Івана Івановича вважають майстром ліричного пейзажу, зокрема, він є автором серії портретів діячів української літератури та культури (І. Франка, Лесі Українки, М. Лисенка).

Галерея

  • image
    Костел Матері Божої
  • image

Примітки

  1. . brody.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 9 грудня 2018.
  2. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 10 липня 2022.
  3. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2022.
  4. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 27 січня 2019.
  5. Прогноз погоди в селі Висоцько. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 4 червня 2022.
  6. Заболотцівська сільська рада. rada.info. оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  7. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  8. Заболотцівська сільська об'єднана територіальна громада. zabolotcivska-gromada.gov.ua. оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  9. Археологія Бродівського району Львівської області. zamky.com.ua. оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 18 серпня 2016.
  10. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 210.
  11. Wysocko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 119. (пол.)
  12. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… — C. 93.
  13. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… — C. 91.
  14. . my-lviv.org.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  15. Висоцьківська загальноосвітня школа. dytsadok.info. оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 18 серпня 2016.
  16. Висоцько: довідник компаній. b2btoday.com.ua. оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 18 серпня 2016.
  17. Бродівський деканат Львівської єпархії ПЦУ. uaoc.lviv.ua. Львівська єпархія ПЦУ. оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  18. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 68.
  19. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej… — S. 87—88.
  20. Выставка произведений художников западных областей Украины, 1980.
  21. Sokalski B. Rys geograficzno-statystyczny Złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z opisem obu powiatów (Złoczowskiego i Brodskiego)… — S. 317—318.
  22. Подорожі по Львівщині, 1967.

Джерела

Посилання

  • Історія Брідщини. brodurayon.at.ua. Брідщина. оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 10 липня 2022.
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Visocko Vi socko selo v Ukrayini u Zabolotcivskij silskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Zabolotcivska silska rada Naselennya stanovit 601 osoba selo Visocko Pam yatnik Ivanovi TrushuPam yatnik Ivanovi Trushu Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Zabolotcivska silska gromada Oblikova kartka s Visocko Osnovni dani Naselennya 601 Plosha 1 866 km Gustota naselennya 322 08 osib km Poshtovij indeks 80632 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 34 pn sh 25 01 27 sh d 50 02611 pn sh 25 02417 sh d 50 02611 25 02417 Koordinati 50 01 34 pn sh 25 01 27 sh d 50 02611 pn sh 25 02417 sh d 50 02611 25 02417 Serednya visota nad rivnem morya 242 m Vodojmi r Hrestinivka Vidstan do oblasnogo centru 89 km Vidstan do rajonnogo centru 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zabolotci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 80630 Lvivska oblast Brodivskij rajon s Zabolotci vul Shevchenka 12 Karta Visocko Visocko Mapa Visocko u Vikishovishi V indeksi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin ye rozdil pid nazvoyu WysockoNazvaZa roki radyanskoyi vladi selo v dokumentah nazivali Visocke 1989 roku selu povernuli istorichnu nazvu GeografiyaVidstan do rajonnogo centru stanovit 17 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Zabolotci stanovit 5 km Selo Visocko a takozh Zabolotci Veliki Pereliski Mali Pereliski Lugove do 2020 roku buli pidporyadkovani Zabolotcivskij silskij radi 7 lipnya 2015 roku utvorena Zabolotcivska silska gromada do skladu yakoyi uvijshlo s Visocko Selo Visocko na zahodi mezhuye z Chehami ta Zabolotcyami na pivnochi z Ponikoviceyu na shodi z Ponikoviceyu i Goloskovichami ta na pivdni z Kadlubiskami Cherez selo protikaye potik Lagodiv yakij ye odnim z pritokiv riki Stir Silska zabudova blizko 150 ti budinkiv znahoditsya po obidva boki potoku Zahidna ta shidna chastini navkolishnogo nizkogir ya formuyut pagorb Ptachnik sho bilya Zabolotciv pidijmayetsya na visotu 287 metriv Pivnichnu ta pivdennu chastini navkolishnogo nizkogir ya zajmayut vologi luki ta bolota zvani Chornij Gaj ToponimiVid nazvi sela pohodit nazva znajdenogo gruntovogo mogilnika visockoyi kulturi IstoriyaU drugij polovini XVIII stolittya vlasnikom sela bula ostannya predstavnicya rodu Senyavskih Mariya Zofiya Chartorijska grafinya Virtemberijska U Shematizmi 1832 roku znahodimo nastupnu informaciyu stosovno Visocka Vzhe na toj chas v seli isnuvala derev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Vlasnikom sela buv D Pyelihovskij a parohom vid 1794 roku buv o Teodor Cegelskij Chiselnist greko katolickoyi parafiyi nalichuvala 536 osib Pri parafiyi isnuvala parafiyalna shkola U Slowniku geograficznemu Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich vidanomu u 1890 roci u Varshavi podayetsya nastupna informaciya stosovno Visocka a same sho Visocko selo Brodskogo povitu yake znahoditsya na vidstani 12 km na pivdennij zahid vid starostva ta povitovogo sudu u Brodah ta na vidstani 4 km na pivdennij zahid vid poshtovoyi upravi u Zabolotcyah Veliki nadili ornoyi zemli zajmayut teritoriyu u 119 luki ta sadi 133 pasoviska 67 lisi 570 mali nadili ornoyi zemli 660 luki ta sadi 736 pasoviska 80 lisi 3 avstrijskih morgi U 1890 roci chiselnist naselennya stanovila 1049 osib z nih 77 rimo katolikiv 907 greko katolikiv 55 yudeyiv ta 10 inshogo virospovidannya Za nacionalnoyu oznakoyu 907 rusiniv 139 polyakiv ta 3 yevreyiv Greko katolicka parafiya nalezhala do Bridskogo dekanatu ta znahodilasya u Visocku a rimo katolicka u Ponikvi V seli ye murovana cerkva Svyatoyi Pokrovi osvyachena 1879 roku parafiyalna shkola z ruskoyu movoyu vikladannya dva mlini z 4 ma kamenyami dlya obmolotu prosa cegolnya takozh u seli diye kreditna kasa z fondom obigovih koshtiv v sumi 2947 zlotih avstrijskih U 1910 roci vlasnikom sela buv Oktavij Salya a parohom sela buv o Yuliyan Dorozhinskij Derev yana cerkva Svyatoyi Pokrovi nalezhala do Bridskogo dekanatu Zolochivskogo protopresviteratu Chiselnist naselennya stanovila 840 osib Selo malo vlasnij shpihler de zberigalosya zbizhzhya kreditnu kasu ta cerkovnij magazin Takozh tut isnuvala odnoklasna parafiyalna shkola z ruskoyu movoyu vikladannya yaka vhodila do skladu 1 go Komisariatu Komisiyi shkilnogo ordinariyatu Brodskogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva Posadu shkilnogo komisara obijnyav paroh s Kadlubiska o Grigorij Kupchinskij OsvitaU seli diye Visockivska zagalnoosvitnya shkola I stupenya direktor Oksana Vasilivna Yaremko a dlya najmenshih meshkanciv sela pracyuye Visockivskij doshkilnij navchalnij zaklad zaviduvachka Nadiya Orestivna Kopot InfrastrukturaPochinayuchi z 1990 h rokiv na teritoriyi sela pochav rozvivatisya biznes Z yavilisya selyanski fermerski gospodarstva Mriya ta Mariya yaki specializuyutsya zokrema na viroshuvanni kartopli ovochevih zernovih ta bashtannih kultur a takozh PP Zatishok yake specializuyetsya na gurtovij torgivli budivelnimi materialami U seli pracyuye 2 produktovih magazini 1 magazin promislovih tovariv Pam yatki istoriyiPam yatki arhitekturi Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vpershe cerkva zgaduyetsya u 1664 roci Za danimi vasiliyanskogo Shematizmu 1867 roku cerkvu Uspennya Presvyatoyi Bogorodici zbuduvav u drugij polovini XVII stolittya didich vlasnik chastini sela Andrij Pashkovich Visochanskij a jogo sin Kostyantin vidstupiv svoyu chastinu lavrivskomu monastirevi Naprikinci XVII stolittya tut zasnovano vasiliyanskij monastir pidporyadkovanij lavrivskomu Isnuyucha murovana cerkva zbudovana koshtom peremiskogo yepiskopa Iyeronima Ustrickogo Deyaki pismovi dzherela datuyut yiyi 1800 rokom Perebudova u XIX stolitti zminila pervisnij viglyad cerkvi U 1891 roci pid chas restavracijno vidnovlyuvalnih robit bulo rozibrano dzvinicyu nad babincem ta verhi nad navoyu i vivtarem vidovzheno babinec u zahidnomu napryamku Nastupnij remont vidbuvsya u 1937 roci V cerkvi zberigsya chotiriyarusnij rizblenij zolochenij barokovij ikonostas XVIII stolittya ta vivtar datovanij 1770 rokom Poryad roztashovana derev yana triyarusna kvadratova v plani vkrita vosmigrannim nametom dzvinicya zbudovana u 1899 roci majstrom Pilipom Matlyakom Kostel Materi Bozhoyi u nash chas vidomij yak cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij u 1927 1935 rokah a vid 1955 roku diye za pryamim priznachennyam Parafiya cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici nalezhala do Brodivskogo dekanatu Lvivskoyi yeparhiyi UAPC nini PCU nastoyatelem hramu ye dekan arhimandrit Mikolaj Ivan Martin She u drugij polovini XIX stolittya na visokomu krugloyi formi pagorbi zvanomu u miscevih Gorodisko bulo zbudovano garnij u voloskomu stili palac Za perekazami starozhiliv sela na tomu misci znahodivsya zamok yakogos ruskogo knyazya Pro ce svidchili pomitni slidi davnih chotiribichnih transhej ta narizhnih vezh ciyeyi fortifikacijnoyi sporudi yaka isnuvala she do kincya XVIII stolittya Same u tomu zamku 1682 roku perebuvav polskij korol Yan III Sobeskij kotrij pislya smerti Oleksandra Konecpolskogo stav didichem Brodiv i same zvidti nadislav lista do komendanta Bridskoyi forteci Yana Krushinskogo datovanogo 26 serpnya 1682 roku Kolis na teritoriyi zamku stoyala altanka yaka zajmala veliku teritoriyu Navkolo neyi osobisto getmanom Sobeskim bula visadzhena lipova aleya Pam yatki monumentalnogo mistectva Pam yatnik Ivanovi Trushu avtorstva skulptora Yevgena Dzindri ta arhitektora Yaroslava Nazarkevicha vstanovleno u 1967 roci 1982 roku pam yatnik rishennyam Lvivskoyi oblasnoyi radi vid 2 listopada 1982 roku 506 vneseno do pereliku pam yatok istoriyi ta mistectv Lvivskoyi oblasti ta prisvoyeno ohoronnij 1444 Arheologichni pam yatkiU pivdennij chastini sela she naprikinci XIX stolittya na visokomu pagorbi znahodilasya kozacka mogila u yakij za perekazami miscevih pohovano reshtki kozakiv yaki zaginuli u bitvi z tatarami U dvoh kilometrah na pivden vid Visocka v urochishi Zastav ya vidomim ukrayinskim istorikom Isidorom Sharanevichem u 1895 roci vidkritij gruntovij mogilnik visockoyi kulturi Piznishe jogo doslidzhuvali Mihajlo Grushevskij Tadeush Sulimirskij Larisa Krushelnicka Mikola Bandrivskij Mizh selami Visocko i Zabolotci bulo viyavleno tri kurgani visockoyi kulturi voni rozkopani arheologami Vidomi lyudiSelo Visocko batkivshina vidatnogo hudozhnika zhivopiscya i publicista kincya XIX pochatku XX stolittya Ivana Trusha Ivana Ivanovicha vvazhayut majstrom lirichnogo pejzazhu zokrema vin ye avtorom seriyi portretiv diyachiv ukrayinskoyi literaturi ta kulturi I Franka Lesi Ukrayinki M Lisenka GalereyaKostel Materi BozhoyiPrimitki brody lviv ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 9 grudnya 2018 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 10 lipnya 2022 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2022 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 27 sichnya 2019 Prognoz pogodi v seli Visocko weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 4 chervnya 2022 Zabolotcivska silska rada rada info originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 10 lipnya 2022 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Zabolotcivska silska ob yednana teritorialna gromada zabolotcivska gromada gov ua originalu za 7 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 Arheologiya Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti zamky com ua originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2016 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 S 210 Wysocko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 119 pol Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 C 93 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 C 91 my lviv org ua Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2016 Visockivska zagalnoosvitnya shkola dytsadok info originalu za 31 grudnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2016 Visocko dovidnik kompanij b2btoday com ua originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 18 serpnya 2016 Brodivskij dekanat Lvivskoyi yeparhiyi PCU uaoc lviv ua Lvivska yeparhiya PCU originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2016 Wolne miasto handlowe Brody S 68 Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej S 87 88 Vystavka proizvedenij hudozhnikov zapadnyh oblastej Ukrainy 1980 Sokalski B Rys geograficzno statystyczny Zloczowskiego okregu szkolnego wraz z opisem obu powiatow Zloczowskiego i Brodskiego S 317 318 Podorozhi po Lvivshini 1967 DzherelaVisocko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast V Yu Malanchuk golova redkolegiyi M Ya Gnidyuk B K Dudikevich M K Ivasyuta I P Krip yakevich V P Ogonovskij M M Oleksyuk P I Paster vidpovidalnij sekretar redkolegiyi A G Siseckij M Yu Smishko P P Chelak V P Chugajov Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 167 Timchishin Ya Savka M Timoshenko P Podorozhi po Lvivshini Krayeznavcho turistichnij naris Lviv Kamenyar 1967 384 s Vystavka proizvedenij hudozhnikov zapadnyh oblastej Ukrainy Posvyashennaya 40 letiyu vossoedineniya ukrainskogo naroda Ostrovskij G Moskva Sovetskij hudozhnik 1980 560 s ros Baracz S Wolne miasto handlowe Brody Lwow Druk Zakladu Narodowego im Ossolinskich 1865 197 s pol Janusz B Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej Lwow Nakladem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej z funduszu Boleslawa Orzechowicza 1918 328 s pol Sokalski B Rys geograficzno statystyczny Zloczowskiego okregu szkolnego wraz z opisem obu powiatow Zloczowskiego i Brodskiego Zloczow 1885 S 317 318 pol Wysocko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 119 pol PosilannyaIstoriya Bridshini brodurayon at ua Bridshina originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ