Високошвидкісна пасажирська лінія Пекін—Гонконг

Високошвидкісна пасажирська лінія Пекін—Гонконг (кит. 京广深港高速铁路, трансліт. 京廣深港高速鐵路) — широкомасштабний проект з організації безпересадкового залізничного сполучення між найбільшими містами Китаю та провінційними центрами, що з'єднує столицю Китаю Пекін, столицю провінції Хебей місто Шицзячжуан, столицю провінції Хенань місто Чженчжоу, столицю провінції Хубей місто Ухань, столицю провінції Хунань місто Чанша, столицю провінції Гуандун місто Гуанчжоу, найбільший промисловий конгломерат Шеньчжень і Гонконг. Залізниця будується паралельно вже існуючій трасі Пекін—Гонконг, яка не задовольняє сучасним вимогам за швидкістю і пасажиропотоку.

Високошвидкісна пасажирська лінія Пекін—Гонконг
Дата створення / заснування	16 вересня 2000
Країна	КНР
Адміністративна одиниця	Пекін Хебей Хенань Хубей Хунань Гуандун Гонконг
Власник	Китайська залізниця
Обмеження швидкості	97 метр на секунду
Оператор	^d
Дата офіційного відкриття	26 грудня 2012
Максимальний похил	20 ‰
Ширина колії	європейська колія
Початкова чи кінцева точка	Західний вокзал і ^d
Довжина або відстань	2230 км
Тип електрифікації	^d
Стан використання	використовується^[d]
Високошвидкісна пасажирська лінія Пекін—Гонконг у Вікісховищі

Пекін — Гонконг
0 Пекін 280 Шицзячжуан 663 Чженчжоу - Східний 1136 Ухань 1484 Чанша - Південний 2105 Гуанчжоу - Південна 2208 Шеньчжень - Північна 2216 Китай Гонконг 2247 Західний Цзюлун

Проект є частиною глобального проекту будівництва мережі , основна частина якої відповідає формулі «4 + 4» — чотири високошвидкісних лінії з півночі на південь, і чотири зі сходу на захід.

Ця траса довжиною близько 2230 км розрахована на рух зі швидкістю 350 км/год (з міркувань безпеки у 2011 року знижено до 300 км/год). Залізниця будується ділянками, які по черзі вводяться в експлуатацію. Початок будівництва першого етапу — 23 червня 2005 року. Перший етап (Ухань—Гуанчжоу) був пущений в 2009 році, в кінці 2011 року залізниця була продовжена далі до міста Шеньчжень, північну ділянку дороги Пекін—Ухань поетапно відкрито в кінці 2012 року. Останню невелику ділянку до гонконзького кордону (14 км) і в Гонконзі до вокзалу затримується, і очікується до 2015—2016 років.

Траса тягнеться з півночі на південь і складається з таких ділянок:

• (281 км)— введено в експлуатацію в кінці 2012 року.
• (840 км) — введено в експлуатацію в кінці 2012 року, ділянка Чженчжоу — Ухань відкрилася в кінці вересня 2012.
• (968 км) — введена в експлуатацію в 2009 році.
• (142 км) — у грудні 2001 року введена в експлуатацію основна частина залізниці Гуанчжоу—Шеньчжень (102 км), не доходячи 14 км до гонконзького кордону (станція ). Планується повне введення в експлуатацію в 2015—2016 роках. Передбачалося завершити будівництво раніше, але виникли труднощі. Після великої аварії у Веньчжоу в 2011 році різко посилилися вимоги до залізничного будівництва. Крім того в Гонконзі виникла опозиція проекту.

Сполучення з іншими високошвидкісними магістралями

• У Шеньчжені залізниця з'єднується з
• в Чанша залізниця перетинається з .
• В Ухані залізниця перетинається з .
• У Чженчжоу залізниця перетинається з .
• У Шицзячжуані залізниця перетинається з .

Див. також

Ресурси Інтернету

• M. Kreutzer, U. Schröck: 1000 km Neubaustrecke für Hochgeschwindigkeits-Eisenbahn Guangzhou-Wuhan. In: Bautechnik 84, Heft 8, 2007, S. 583—586^{[недоступне посилання з березня 2019]} (PDF-Datei; 1,29 MB)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 грудня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()