Випробування ферментативної активності (англ. enzyme assays) — лабораторні методи вимірювання каталітичної активності ферментів. Вони життєво важливі для дослідження та інгібіювання ферментів.
Одиниці ферментативної активності
Кількості ферментів зазвичай виражаються або в одиницях кількості речовини (молях) або в одиницях їх активності.
Ферментативна активність дорівнює кількості молей субстрату, що перероблюються ферментом в одиницю часу. Ферментативна активність є мірою кількості активного ферменту, присутнього в системі, і залежить від умов проведення реакції, які повинні окремо вказуватися в кожному випадку. Одиницею активності в системі SI є катал, 1 катал = 1 моль с−1, проте це дуже велика одиниця. Практичнішою позасистемною одиницею, що і використовується в більшості випадків, є «ферментативна одиниця» або «міжнародна ферментативна одиниця», що позначається літерою U чи IU, 1 U = 1 μмоль хв−1 (μ = мікро, x 10−6). 1 U дорівнює 16,67 нанокатал.
Також звичайною пов'язаною величиною є питома ферментативна активність. Вона вимірюється як активність ферменту на одиницю маси (зазвичай міліграм) повної маси білків та виражається в μмоль хв−1мг−1. Питома ферментативна активність є мірою чистоти ферменту.
Типи випробувань
Всі випробування активності вимірюють або споживання субстрату або утворення продукту реакції протягом деякого часу. Існує ряд різних методів вимірювання концентрацій субстратов і продуктів, активність багатьох ферментів можна досліджувати різними способами. Біохіміки зазвичай вивчають реакції, що каталізуються ферментами, за допомогою чотирьох типів експериментів:
Вимірювання початкової швидкості
Коли фермент працює з великим надлишком субстрату, фермент, зв'язаний із субстратом, тобто проміжний продукт реакції, накоплюється у розчині протягом швидкої початкової фази реакції. Після цього, кінетика реакції досягає стаціонарного стану, при якій кількість проміжного продукту залишається приблизно постійним протягом деякого часу, і швидкість реакції змінюється дуже повільно. Швидкість вимірюється протягом деякого періоду після досягнення квазі-стаціонарного режиму, зазвичай за домопогою спостереження накопичення продукту з часом. Оскільки вимірювання здійснюються протягом дуже короткого періоду і внаслідок великого надлишку субстрату, концентрація вільного субстрату залишається приблизно рівною його початковій концентрації. Вимірювання початкової швидкості є найпростішим експериментом для аналізу, тому що воно вільне від ускладнень, таких як зворотна реакція і деградація ферменту. Тому цей тип вимірювань найбільш широко використовується при дослідженні ферментативної кінетики.
Отримання кривої прогресу
У цих експериментах кінетичні параметри визначаються через вираженя концентрацій типів молекул в розчині як функції часу. Концентрація субстрату або продукту записується починаючи від моменту закінчення швидкої початкової фази протягом довгого часу, дозволяючи реакції наблизитися до рівноваги. Хоча цей тип експериментів зараз і не дуже звичайний, такі експерименти широко використовувалися на ранніх періодах дослідження ферментативної кінетики.
Експерименти швидкої кінетики
У цих експериментах, поведінка реакції відстежується протягом початкової швидкої фази, до досягнення проміжним продуктом реакції стаціонарного стану. Ці експерименти важчі для виконання, ніж експерименти перших двох типів, тому що вони вимагають швидкого змішування реагентів і швидких методів спостереження.
Релаксаційні експерименти
У цих експериментах, суміш ферменту, субстрату і продукту, що знаходиться в різновазі, виводиться з неї швидким стрибком температури, тиску або pH, після чого спостерігається повернення системи до рівноваги. Аналіз цих експериментів вимагає розгляду зворотної реакції. Окрім того, релаксаційні експерименти відносно нечутливі до деталей процесу, і тому не дуже часто використовуються для визначення механізму реакції, хоча і можуть використовуватися для цієї цілі за певними умовами.
Крім того, випробування ферментативної активності можуть бути поділені на дві групи згідно з методом вимірювання: безперервні випробування, де вимірювання проводиться безперервно протягом реакції, і переривисті випробування, де реакція зупиняється, після чого визначається концентрація субстрату або продукту реакції.
Безперервні випробування
Безперервні випробування найзручніші, тому що одного експерименту достатньо для встановлення швидкості реакції. Існує багато типів безперервних випробувань, залежно від методу детекції.
Спектрофотометричні
У спектрофотометричних випробуваннях стан реакції визначається по змінам спектру поглинання розчину. Прикладом спектрофотометричного випроюування є випробування MTT, яке використовує тетразольний барвник, що окислюється клітиною, для вимірювання швидкості росту клітин. Часто використовуються вимірювання поглинання в ультрафіолетовому діапазоні, оскільки багато білків поглинають в цій області, а такі коферменти як NADH і NADPH поглинають ультрафіолетове світло у відновленій формі, але не в окисленій. Активність оксидоредуктази, що використовує NADH як субстрат, таким чином може досліджуватися за допомогою вимірювання зменшення поглинання в ультрафіолеті (340 нм), де поглинає кофермент.
Якщо ферментативна реакція не приводить до змін в поглинальній здатності розчину, інколи можна викликати такі зміни за допомогою зв'язаного випробування (англ. coupled assay). При цьому використовується інша реакція, в якій продукт досліджуваної реакції служить субстратом і перетворюється на іншу, легко помітну речовину.
Флюориметричні
Калориметричні
Хемілюмінесцентні
Переривісті випробування
Радіометричні
Хроматографічні
Фактори, що вимагають контролю при випробуваннях
Примітки
- Nomenclature Committee of the International Union of Biochemistry (NC-IUB) (1979). . Eur. J. Biochem. 97: 319—20. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 25 лютого 2008.
- Schnell, S., Chappell, M. J., Evans, N. D. and Roussel, M. R. (2006). The mechanism distinguishability problem in biochemical kinetics: The single-enzyme, single-substrate reaction as a case study. Comptes Rendus Biologies. 329: 51—61. doi:10.1016/j.crvi.2005.09.005.
Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viprobuvannya fermentativnoyi aktivnosti angl enzyme assays laboratorni metodi vimiryuvannya katalitichnoyi aktivnosti fermentiv Voni zhittyevo vazhlivi dlya doslidzhennya ta ingibiyuvannya fermentiv Odinici fermentativnoyi aktivnostiKilkosti fermentiv zazvichaj virazhayutsya abo v odinicyah kilkosti rechovini molyah abo v odinicyah yih aktivnosti Fermentativna aktivnist dorivnyuye kilkosti molej substratu sho pereroblyuyutsya fermentom v odinicyu chasu Fermentativna aktivnist ye miroyu kilkosti aktivnogo fermentu prisutnogo v sistemi i zalezhit vid umov provedennya reakciyi yaki povinni okremo vkazuvatisya v kozhnomu vipadku Odiniceyu aktivnosti v sistemi SI ye katal 1 katal 1 mol s 1 prote ce duzhe velika odinicya Praktichnishoyu pozasistemnoyu odiniceyu sho i vikoristovuyetsya v bilshosti vipadkiv ye fermentativna odinicya abo mizhnarodna fermentativna odinicya sho poznachayetsya literoyu U chi IU 1 U 1 mmol hv 1 m mikro x 10 6 1 U dorivnyuye 16 67 nanokatal Takozh zvichajnoyu pov yazanoyu velichinoyu ye pitoma fermentativna aktivnist Vona vimiryuyetsya yak aktivnist fermentu na odinicyu masi zazvichaj miligram povnoyi masi bilkiv ta virazhayetsya v mmol hv 1mg 1 Pitoma fermentativna aktivnist ye miroyu chistoti fermentu Tipi viprobuvanVsi viprobuvannya aktivnosti vimiryuyut abo spozhivannya substratu abo utvorennya produktu reakciyi protyagom deyakogo chasu Isnuye ryad riznih metodiv vimiryuvannya koncentracij substratov i produktiv aktivnist bagatoh fermentiv mozhna doslidzhuvati riznimi sposobami Biohimiki zazvichaj vivchayut reakciyi sho katalizuyutsya fermentami za dopomogoyu chotiroh tipiv eksperimentiv Vimiryuvannya pochatkovoyi shvidkosti Koli ferment pracyuye z velikim nadlishkom substratu ferment zv yazanij iz substratom tobto promizhnij produkt reakciyi nakoplyuyetsya u rozchini protyagom shvidkoyi pochatkovoyi fazi reakciyi Pislya cogo kinetika reakciyi dosyagaye stacionarnogo stanu pri yakij kilkist promizhnogo produktu zalishayetsya priblizno postijnim protyagom deyakogo chasu i shvidkist reakciyi zminyuyetsya duzhe povilno Shvidkist vimiryuyetsya protyagom deyakogo periodu pislya dosyagnennya kvazi stacionarnogo rezhimu zazvichaj za domopogoyu sposterezhennya nakopichennya produktu z chasom Oskilki vimiryuvannya zdijsnyuyutsya protyagom duzhe korotkogo periodu i vnaslidok velikogo nadlishku substratu koncentraciya vilnogo substratu zalishayetsya priblizno rivnoyu jogo pochatkovij koncentraciyi Vimiryuvannya pochatkovoyi shvidkosti ye najprostishim eksperimentom dlya analizu tomu sho vono vilne vid uskladnen takih yak zvorotna reakciya i degradaciya fermentu Tomu cej tip vimiryuvan najbilsh shiroko vikoristovuyetsya pri doslidzhenni fermentativnoyi kinetiki Otrimannya krivoyi progresu U cih eksperimentah kinetichni parametri viznachayutsya cherez virazhenya koncentracij tipiv molekul v rozchini yak funkciyi chasu Koncentraciya substratu abo produktu zapisuyetsya pochinayuchi vid momentu zakinchennya shvidkoyi pochatkovoyi fazi protyagom dovgogo chasu dozvolyayuchi reakciyi nablizitisya do rivnovagi Hocha cej tip eksperimentiv zaraz i ne duzhe zvichajnij taki eksperimenti shiroko vikoristovuvalisya na rannih periodah doslidzhennya fermentativnoyi kinetiki Eksperimenti shvidkoyi kinetiki U cih eksperimentah povedinka reakciyi vidstezhuyetsya protyagom pochatkovoyi shvidkoyi fazi do dosyagnennya promizhnim produktom reakciyi stacionarnogo stanu Ci eksperimenti vazhchi dlya vikonannya nizh eksperimenti pershih dvoh tipiv tomu sho voni vimagayut shvidkogo zmishuvannya reagentiv i shvidkih metodiv sposterezhennya Relaksacijni eksperimenti U cih eksperimentah sumish fermentu substratu i produktu sho znahoditsya v riznovazi vivoditsya z neyi shvidkim stribkom temperaturi tisku abo pH pislya chogo sposterigayetsya povernennya sistemi do rivnovagi Analiz cih eksperimentiv vimagaye rozglyadu zvorotnoyi reakciyi Okrim togo relaksacijni eksperimenti vidnosno nechutlivi do detalej procesu i tomu ne duzhe chasto vikoristovuyutsya dlya viznachennya mehanizmu reakciyi hocha i mozhut vikoristovuvatisya dlya ciyeyi cili za pevnimi umovami Krim togo viprobuvannya fermentativnoyi aktivnosti mozhut buti podileni na dvi grupi zgidno z metodom vimiryuvannya bezperervni viprobuvannya de vimiryuvannya provoditsya bezperervno protyagom reakciyi i pererivisti viprobuvannya de reakciya zupinyayetsya pislya chogo viznachayetsya koncentraciya substratu abo produktu reakciyi Bezperervni viprobuvannyaBezperervni viprobuvannya najzruchnishi tomu sho odnogo eksperimentu dostatno dlya vstanovlennya shvidkosti reakciyi Isnuye bagato tipiv bezperervnih viprobuvan zalezhno vid metodu detekciyi Spektrofotometrichni U spektrofotometrichnih viprobuvannyah stan reakciyi viznachayetsya po zminam spektru poglinannya rozchinu Prikladom spektrofotometrichnogo viproyuuvannya ye viprobuvannya MTT yake vikoristovuye tetrazolnij barvnik sho okislyuyetsya klitinoyu dlya vimiryuvannya shvidkosti rostu klitin Chasto vikoristovuyutsya vimiryuvannya poglinannya v ultrafioletovomu diapazoni oskilki bagato bilkiv poglinayut v cij oblasti a taki kofermenti yak NADH i NADPH poglinayut ultrafioletove svitlo u vidnovlenij formi ale ne v okislenij Aktivnist oksidoreduktazi sho vikoristovuye NADH yak substrat takim chinom mozhe doslidzhuvatisya za dopomogoyu vimiryuvannya zmenshennya poglinannya v ultrafioleti 340 nm de poglinaye koferment Yaksho fermentativna reakciya ne privodit do zmin v poglinalnij zdatnosti rozchinu inkoli mozhna viklikati taki zmini za dopomogoyu zv yazanogo viprobuvannya angl coupled assay Pri comu vikoristovuyetsya insha reakciya v yakij produkt doslidzhuvanoyi reakciyi sluzhit substratom i peretvoryuyetsya na inshu legko pomitnu rechovinu Flyuorimetrichni Kalorimetrichni HemilyuminescentniPererivisti viprobuvannyaRadiometrichni HromatografichniFaktori sho vimagayut kontrolyu pri viprobuvannyahPrimitkiNomenclature Committee of the International Union of Biochemistry NC IUB 1979 Eur J Biochem 97 319 20 Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 25 lyutogo 2008 Schnell S Chappell M J Evans N D and Roussel M R 2006 The mechanism distinguishability problem in biochemical kinetics The single enzyme single substrate reaction as a case study Comptes Rendus Biologies 329 51 61 doi 10 1016 j crvi 2005 09 005 Ce nezavershena stattya z molekulyarnoyi biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi