Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Митрофанович Вилку́н (нар. 25 травня 1938, с. Левадівка Миколаївського району Одеської області) — художник театру. Заслужений художник України (1993). Член Національної спілки художників України (1971).
| Вилкун Микола Митрофанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 25 травня 1938 (86 років) Левадівка, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  СРСР →  Україна | |||
| Навчання | Московський поліграфічний інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роки творчості | з 1966 | |||
| | ||||
Біографія
На початку після сьомого класу середньої школи с. Левадівка намагався вступити до Одеського художнього училища. На жаль, невдало, тому повернувся до Левадівки продовжувати шкільне навчання. Після десятого класу знову подав документи, але цього разу до театрально-художнього училища. Його закінчив з відзнакою, одержавши фах художника-бутафора. Охоче заглиблювався у складне функціонування театральних куліс: працював освітлювачем, виготовляв і монтував декорації. А щоб розвинути свої рисувально-живописні нахили, поступив на художньо-графічний факультет Московського поліграфічного інституту.
Обрав направлення сценографії.
Микола Вилкун з роками засвідчував, що в кожній постановці є сильною ланкою колективного дійства. Про це свідчить багаторічна увага преси до його праці. Про нього писали режисери і мистецтвознавці Валерій Барановський, Володимир Голота, Євген Женін, Михайло Івницький, Вероніка Коваль, Микола Тараненко, журналісти Олена Ананьєва, Євген Голубовський, Фелікс Кохріхт, Володимир Рутківський.
Творча біографія митця постійно фіксувалася на сторінках «Вечерней Одессы».
На обговоренні першої персональної виставки Вилкуна один з його старших колег провидчо зауважив, що чітко вбачає в експозиції «боротьбу двох начал: театру і графіки». Через десятиліття ми переконуємося, наскільки плідними були ці поривання, злиття двох течій хисту. 2008 року вийшов альбом про Вилкуна — театрального художника. Наприкінці минулого року з'явилася книга-близнюк (принаймні, за авторською обкладинкою). Новий альбом — візитівка Вилкуна-графіка. Тут він і портретист, і анімаліст, і вишуканий пейзажист — найперше урбаністичного штибу.
Його колишні учні плідно працюють в театрах: Олександр Симоненко — головним художником в обласному театрі в Чернігові, Микола Данько — головним сценографом у Київському театрі ляльок. А Олег Литвинов став одним з найуспішніших книжкових графіків України.
Кар'єра
Закінчив Московський поліграфічний інститут (1966; викладач А. Гончаров). Працював:
- у 1966–1971 роках — художником-постановником в Одеському театрі ляльок;
- у 1976–1977 роках — головним художником в Одеському українському музично-драматичному театрі;
- у 1977–1991 роках — викладачем Одеського театрального художнього училища;
- у 1971–1976 та від 1991 року — головним художником Одеського ТЮГу;
- у 1991–1993 роках — головою правління Одеської організації Спілки художників України.
Головний художник Республіканського фестивалю мистецтв «Біла акація» (Одеса, 1979, 1981, 1983, 1985, 1987) та «Гуморини» (Одеса, 1973–1974, 1997–1998). Учасник обласних, респ.убліканських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок.
Персональні виставки в Одесі (1969, 1972, 1974, 1982, 1985, 1990, 1994, 1996, 2001).
Оформив вистави:
- «Нерозмінний карбованець» Є. Єлисєва (1967, Одес. театр ляльок);
- «Учень чарівника» В. Жалковської та Є. Бугайського (1974);
- «Година волі Божої» М. Лєскова (1994);
- «Ігрища на задньому дворі» Е. Мазія та «Одруження» М. Гоголя (обидві — 2002; усі — Одес. ТЮГ);
- «Сільва» (1975) та «Королева чардашу» (1985; обидві — Одес. театр муз. комедії ім. М. Водяного) І. Кальмана;
- «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1976, Одес. укр. муз.-драм. театр ім. В. Василька);
- «Тривога» В. Петрашевича (1980, Одес. рос. драм. театр ім. А. Іванова);
- «Ніч на Івана Купала» М. Старицького (1990, Кіровогр. укр. муз.-драм. театр ім. М. Кропивницького);
- «Кайдашева сім'я» (1998), «Українські водевілі» (2003; обидві — Херсон. укр. муз.-драм. театр ім. М. Куліша);
- «Потрібен брехун» Д. Псафаса (2003), «Нелегалка» А. Крима (2004, 1-а премія Всеукр. фестивалю «Мельпомена Таврії», Херсон, 2004; обидві — Микол. укр. театр драми та муз. комедії).
Джерела
- Бондарчук В. Цілеспрямованість майстра / В.Бондарчук // УТ. — 1996. — № 2.
Примітки
- Глущак А. Микола Вилкун — сценограф і рисувальник http://vo.od.ua/rubrics/kultura/32738.php [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Григор'єва С. В. ВИЛКУ́Н Микола Митрофанович / С. В. Григор'єва // Енциклопедія сучасної України http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33986 [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mitrofanovich Vilku n nar 25 travnya 1938 s Levadivka Mikolayivskogo rajonu Odeskoyi oblasti hudozhnik teatru Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 1993 Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1971 Vilkun Mikola Mitrofanovich Premiyi Narodzhennya25 travnya 1938 1938 05 25 86 rokiv Levadivka UkrayinaNacionalnistukrayinecKrayina SRSR UkrayinaNavchannyaMoskovskij poligrafichnij institutDiyalnisthudozhnikRoki tvorchostiz 1966BiografiyaNa pochatku pislya somogo klasu serednoyi shkoli s Levadivka namagavsya vstupiti do Odeskogo hudozhnogo uchilisha Na zhal nevdalo tomu povernuvsya do Levadivki prodovzhuvati shkilne navchannya Pislya desyatogo klasu znovu podav dokumenti ale cogo razu do teatralno hudozhnogo uchilisha Jogo zakinchiv z vidznakoyu oderzhavshi fah hudozhnika butafora Ohoche zagliblyuvavsya u skladne funkcionuvannya teatralnih kulis pracyuvav osvitlyuvachem vigotovlyav i montuvav dekoraciyi A shob rozvinuti svoyi risuvalno zhivopisni nahili postupiv na hudozhno grafichnij fakultet Moskovskogo poligrafichnogo institutu Obrav napravlennya scenografiyi Mikola Vilkun z rokami zasvidchuvav sho v kozhnij postanovci ye silnoyu lankoyu kolektivnogo dijstva Pro ce svidchit bagatorichna uvaga presi do jogo praci Pro nogo pisali rezhiseri i mistectvoznavci Valerij Baranovskij Volodimir Golota Yevgen Zhenin Mihajlo Ivnickij Veronika Koval Mikola Taranenko zhurnalisti Olena Ananyeva Yevgen Golubovskij Feliks Kohriht Volodimir Rutkivskij Tvorcha biografiya mitcya postijno fiksuvalasya na storinkah Vechernej Odessy Na obgovorenni pershoyi personalnoyi vistavki Vilkuna odin z jogo starshih koleg providcho zauvazhiv sho chitko vbachaye v ekspoziciyi borotbu dvoh nachal teatru i grafiki Cherez desyatilittya mi perekonuyemosya naskilki plidnimi buli ci porivannya zlittya dvoh techij histu 2008 roku vijshov albom pro Vilkuna teatralnogo hudozhnika Naprikinci minulogo roku z yavilasya kniga bliznyuk prinajmni za avtorskoyu obkladinkoyu Novij albom vizitivka Vilkuna grafika Tut vin i portretist i animalist i vishukanij pejzazhist najpershe urbanistichnogo shtibu Jogo kolishni uchni plidno pracyuyut v teatrah Oleksandr Simonenko golovnim hudozhnikom v oblasnomu teatri v Chernigovi Mikola Danko golovnim scenografom u Kiyivskomu teatri lyalok A Oleg Litvinov stav odnim z najuspishnishih knizhkovih grafikiv Ukrayini Kar yeraZakinchiv Moskovskij poligrafichnij institut 1966 vikladach A Goncharov Pracyuvav u 1966 1971 rokah hudozhnikom postanovnikom v Odeskomu teatri lyalok u 1976 1977 rokah golovnim hudozhnikom v Odeskomu ukrayinskomu muzichno dramatichnomu teatri u 1977 1991 rokah vikladachem Odeskogo teatralnogo hudozhnogo uchilisha u 1971 1976 ta vid 1991 roku golovnim hudozhnikom Odeskogo TYuGu u 1991 1993 rokah golovoyu pravlinnya Odeskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini Golovnij hudozhnik Respublikanskogo festivalyu mistectv Bila akaciya Odesa 1979 1981 1983 1985 1987 ta Gumorini Odesa 1973 1974 1997 1998 Uchasnik oblasnih resp ublikanskih vsesoyuznih zarubizhnih misteckih vistavok Personalni vistavki v Odesi 1969 1972 1974 1982 1985 1990 1994 1996 2001 Oformiv vistavi Nerozminnij karbovanec Ye Yelisyeva 1967 Odes teatr lyalok Uchen charivnika V Zhalkovskoyi ta Ye Bugajskogo 1974 Godina voli Bozhoyi M Lyeskova 1994 Igrisha na zadnomu dvori E Maziya ta Odruzhennya M Gogolya obidvi 2002 usi Odes TYuG Silva 1975 ta Koroleva chardashu 1985 obidvi Odes teatr muz komediyi im M Vodyanogo I Kalmana Beztalanna I Karpenka Karogo 1976 Odes ukr muz dram teatr im V Vasilka Trivoga V Petrashevicha 1980 Odes ros dram teatr im A Ivanova Nich na Ivana Kupala M Starickogo 1990 Kirovogr ukr muz dram teatr im M Kropivnickogo Kajdasheva sim ya 1998 Ukrayinski vodevili 2003 obidvi Herson ukr muz dram teatr im M Kulisha Potriben brehun D Psafasa 2003 Nelegalka A Krima 2004 1 a premiya Vseukr festivalyu Melpomena Tavriyi Herson 2004 obidvi Mikol ukr teatr drami ta muz komediyi DzherelaBondarchuk V Cilespryamovanist majstra V Bondarchuk UT 1996 2 PrimitkiGlushak A Mikola Vilkun scenograf i risuvalnik http vo od ua rubrics kultura 32738 php 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Grigor yeva S V VILKU N Mikola Mitrofanovich S V Grigor yeva Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini http esu com ua search articles php id 33986 20 grudnya 2016 u Wayback Machine