Геноцид інгуського народу — злочин сталінського радянського режиму, операція з примусової депортації чеченців та інгушів силами НКВС з території Чечено-Інгушської АРСР до Центральної Азії та Казахстану.
Інгушетія — одна з республік Північного Кавказу, яка входить до складу Росії, розташована поруч із Чеченською республікою. 1944 року з 23 лютого до 9 березня майже всі представники інгушів та чеченців (за оцінками істориків, близько 650 тисяч людей) були силоміць виселені до Середньої Азії. Приводом для депортації начебто стала їхня співпраця із нацистською Німеччиною. Частину інгушів та чеченців під час проведення так званої операції «Чечевиця» представники НКВС знищували на місці. Чечено-Інгушетію, як автономну республіку у складі РФСР, було ліквідовано. За показами свідків, перед депортацією силовики привселюдно ґвалтували жінок і дівчат. Близько половини депортованих загинули в дорозі або в перші місяці примусового поселення на нових територіях через суворі умови, голод та відсутність медичної допомоги.
Дату 23 лютого в Росії відзначають, як «День захисника батьківщини», але інгуші називають її «чорним днем календаря». Жоден політик федерального рівня не згадував у промовах, присвячених цій даті, трагедії двох народів, також на державному рівні не проводилося жодних заходів із вшанування пам'яті загиблих інгушів та чеченців.
Незважаючи на довгі роки мовчання та забуття за радянських часів, пам'ять про геноцид інгушів продовжує жити та передаватися через покоління. Сьогодні багато організацій та активістів борються за визнання та засудження цієї трагедії та за відновлення справедливості для її жертв.
7 січня 2023 року у Стамбулі представник Комітету Інгуської Незалежності (КІН) Ахмад Оздо (Оздоєв) разом з інгуськими активістами оголосили про ухвалення Декларації щодо незалежності Інгушетії. У проголошеній декларації заявлено, що представники Комітету мають намір домогтися міжнародного визнання геноциду інгуського народу у 1944 році та засудження етнічних чисток, що відбувалися впродовж 1992 року.
Визнання геноциду у світі
Об'єктивної статистики щодо кількості жертв та постраждалих від цього злочину радянського режиму немає досі, як і належної реакції світу на нього. Хоча Європейський парламент 26 лютого 2004 року визнав факт депортації актом геноциду, жодних правових кроків щодо цього не було здійснено.
У Росії ситуація щодо вшанування пам'яті про геноцид інгуського народу 23 лютого була відзначена без заходів чи визнання. Після невеликої пам'ятної демонстрації перед штаб-квартирою ФСБ у Москві відбувся її розгін і короткострокові затримання Лева Пономарьова, голови руху «За права людини», і Миколи Храмова, лідера Російської радикальної партії. Збір правозахисників біля Соловецького каменя на Троїцькій площі в Санкт-Петербурзі був зіпсований провокаціями з боку молоді, що називає себе скінхедами. Церемонія в центральній мечеті Саратова, організована чеченськими та інгуськими релігійними та культурними діячами, за участю лідерів російської громади та активістів, пройшла без інцидентів. Громадські організації в Назрані виступили із заявою на підтримку голодування Олів'є Дюпюї, але загалом громадськість у Росії була абсолютно не в курсі пам'яті в Європі. Про депортацію не згадав жоден високопоставлений чиновник.
У 2012 році Парламенту Грузії було направлено звернення з проханням визнати події 1944 року геноцидом. Лист до грузинського посольства передав правозахисник Ібрагім Льянов, який проживає в Брюсселі.
Визнання в Україні
У 2023 року група депутатів Верховної Ради України виступила із законопроектом про визнання права інгушів на державність. Законопроект визнає право інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, засуджує масову депортацію 1944 року і розподіл території компактного проживання інгушів. Автори підтримали прагнення народу до відновлення територіальної цілісності.
Законопроект запропонували депутати одразу кількох фракцій («Слуга народу», «За майбутнє») включно із опозиційними («Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос»). Серед депутатів — Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, а також голова Тимчасової спеціальної комісії з питань розробки державної політики щодо поневолених народів рф; Микита Потураєв, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, і Валентин Наливайченко, секретар комітету з питань інтеграції України до ЄС. Активну участь у розробці законопроекту взяли не лише українські депутати, а й залучені експерти. У тому числі, український юрист-міжнародник професор Володимир Василенко, голова Комітету інгуської незалежності (КІН) Ансар Гархко. Робота над документом зайняла близько півроку. Однією з основних мотивацій розробників було відновлення історичної справедливості.
У грудні 2023 року була зареєстрована постанова про визнання геноциду інгуського народу.
23 лютого 2024 року Верховна Рада України прийняла проект Постанови «Про визнання права інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, засудження злочинів Росії проти інгушів та відновлення територіальної цілісності Інгушетії» (реєстр. № 10344 від 14.12.2023), внесений народним депутатом України Тарутою С. О. та ін.
Метою прийняття проекту Постанови є засудження злочинів росії проти інгушів, включаючи масову депортацію у 1944 році, розчленування національної території інгуського народу, руйнування інгуської національної ідентичності, масові вбивства інгушів у 1992 році, а також визнання Верховною Радою України права інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, відновлення територіальної цілісності Інгушетії, вираження солідарності та підтримки інгуському народу, привернення уваги міжнародної спільноти до злочинів, які були скоєні проти інгушів. За постанову проголосували 248 депутатів.
Парламент доручив голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку направити постанову всім членам міжнародної спільноти та закликати їх ухвалити рішення на підтримку інгуського народу, засудити злочини Росії проти інгушів.
28 лютого 2024 року у Києві була прийнята одноголосно Резолюція Міжнародної Конференції, присвяченої 80-річчю депортації чеченського та інгуського народів .
Примітки
- У річницю депортації інгушів Рада підтримала постанову на підтримку незалежності Інгушетії
- For Small-Numbered Populations, the Russian State Rewrites History and Denies Memory(англ.)
- Кримчани та інгуші: як народи, що потрапили під російську окупацію, відстоюють право на свободу
- Інгуські активісти оголосили курс на незалежність Інгушетії
- 80 років депортації чеченців та інгушів
- Европейский парламент признал «геноцидом» сталинскую депортацию чеченцев и ингушей в Центральную Азию и Сибирь в 1944 году(рос.)
- Europe Remembers(англ.)
- Грузинський парламент обговорить визнання геноциду інгушів
- Закон на перспективу? В Украине предложили признать право ингушей на независимость(рос.)
- Визнання геноциду інгушського народу
- Проект Постанови про визнання права інгуського народу на створення незалежної суверенної національної держави, засудження злочинів Росії проти інгушів та відновлення територіальної цілісності Інгушетії
- Верховна Рада ухвалила постанову про підтримку незалежності Інгушетії
- Резолюція Міжнародної Конференції, присвяченої 80-річчю депортації чеченського та інгушського народів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genocid inguskogo narodu zlochin stalinskogo radyanskogo rezhimu operaciya z primusovoyi deportaciyi chechenciv ta ingushiv silami NKVS z teritoriyi Checheno Ingushskoyi ARSR do Centralnoyi Aziyi ta Kazahstanu Dokladnishe Deportaciya chechenciv ta ingushiv Ingushetiya odna z respublik Pivnichnogo Kavkazu yaka vhodit do skladu Rosiyi roztashovana poruch iz Chechenskoyu respublikoyu 1944 roku z 23 lyutogo do 9 bereznya majzhe vsi predstavniki ingushiv ta chechenciv za ocinkami istorikiv blizko 650 tisyach lyudej buli silomic viseleni do Serednoyi Aziyi Privodom dlya deportaciyi nachebto stala yihnya spivpracya iz nacistskoyu Nimechchinoyu Chastinu ingushiv ta chechenciv pid chas provedennya tak zvanoyi operaciyi Chechevicya predstavniki NKVS znishuvali na misci Checheno Ingushetiyu yak avtonomnu respubliku u skladi RFSR bulo likvidovano Za pokazami svidkiv pered deportaciyeyu siloviki privselyudno gvaltuvali zhinok i divchat Blizko polovini deportovanih zaginuli v dorozi abo v pershi misyaci primusovogo poselennya na novih teritoriyah cherez suvori umovi golod ta vidsutnist medichnoyi dopomogi Datu 23 lyutogo v Rosiyi vidznachayut yak Den zahisnika batkivshini ale ingushi nazivayut yiyi chornim dnem kalendarya Zhoden politik federalnogo rivnya ne zgaduvav u promovah prisvyachenih cij dati tragediyi dvoh narodiv takozh na derzhavnomu rivni ne provodilosya zhodnih zahodiv iz vshanuvannya pam yati zagiblih ingushiv ta chechenciv Nezvazhayuchi na dovgi roki movchannya ta zabuttya za radyanskih chasiv pam yat pro genocid ingushiv prodovzhuye zhiti ta peredavatisya cherez pokolinnya Sogodni bagato organizacij ta aktivistiv boryutsya za viznannya ta zasudzhennya ciyeyi tragediyi ta za vidnovlennya spravedlivosti dlya yiyi zhertv 7 sichnya 2023 roku u Stambuli predstavnik Komitetu Inguskoyi Nezalezhnosti KIN Ahmad Ozdo Ozdoyev razom z inguskimi aktivistami ogolosili pro uhvalennya Deklaraciyi shodo nezalezhnosti Ingushetiyi U progoloshenij deklaraciyi zayavleno sho predstavniki Komitetu mayut namir domogtisya mizhnarodnogo viznannya genocidu inguskogo narodu u 1944 roci ta zasudzhennya etnichnih chistok sho vidbuvalisya vprodovzh 1992 roku Viznannya genocidu u svitiOb yektivnoyi statistiki shodo kilkosti zhertv ta postrazhdalih vid cogo zlochinu radyanskogo rezhimu nemaye dosi yak i nalezhnoyi reakciyi svitu na nogo Hocha Yevropejskij parlament 26 lyutogo 2004 roku viznav fakt deportaciyi aktom genocidu zhodnih pravovih krokiv shodo cogo ne bulo zdijsneno U Rosiyi situaciya shodo vshanuvannya pam yati pro genocid inguskogo narodu 23 lyutogo bula vidznachena bez zahodiv chi viznannya Pislya nevelikoyi pam yatnoyi demonstraciyi pered shtab kvartiroyu FSB u Moskvi vidbuvsya yiyi rozgin i korotkostrokovi zatrimannya Leva Ponomarova golovi ruhu Za prava lyudini i Mikoli Hramova lidera Rosijskoyi radikalnoyi partiyi Zbir pravozahisnikiv bilya Soloveckogo kamenya na Troyickij ploshi v Sankt Peterburzi buv zipsovanij provokaciyami z boku molodi sho nazivaye sebe skinhedami Ceremoniya v centralnij mecheti Saratova organizovana chechenskimi ta inguskimi religijnimi ta kulturnimi diyachami za uchastyu lideriv rosijskoyi gromadi ta aktivistiv projshla bez incidentiv Gromadski organizaciyi v Nazrani vistupili iz zayavoyu na pidtrimku goloduvannya Oliv ye Dyupyuyi ale zagalom gromadskist u Rosiyi bula absolyutno ne v kursi pam yati v Yevropi Pro deportaciyu ne zgadav zhoden visokopostavlenij chinovnik U 2012 roci Parlamentu Gruziyi bulo napravleno zvernennya z prohannyam viznati podiyi 1944 roku genocidom List do gruzinskogo posolstva peredav pravozahisnik Ibragim Lyanov yakij prozhivaye v Bryusseli Viznannya v UkrayiniU 2023 roku grupa deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini vistupila iz zakonoproektom pro viznannya prava ingushiv na derzhavnist Zakonoproekt viznaye pravo inguskogo narodu na stvorennya nezalezhnoyi suverennoyi nacionalnoyi derzhavi zasudzhuye masovu deportaciyu 1944 roku i rozpodil teritoriyi kompaktnogo prozhivannya ingushiv Avtori pidtrimali pragnennya narodu do vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti Zakonoproekt zaproponuvali deputati odrazu kilkoh frakcij Sluga narodu Za majbutnye vklyuchno iz opozicijnimi Batkivshina Yevropejska solidarnist Golos Sered deputativ Yaroslav Yurchishin golova komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan svobodi slova a takozh golova Timchasovoyi specialnoyi komisiyi z pitan rozrobki derzhavnoyi politiki shodo ponevolenih narodiv rf Mikita Poturayev golova komitetu z pitan gumanitarnoyi ta informacijnoyi politiki i Valentin Nalivajchenko sekretar komitetu z pitan integraciyi Ukrayini do YeS Aktivnu uchast u rozrobci zakonoproektu vzyali ne lishe ukrayinski deputati a j zalucheni eksperti U tomu chisli ukrayinskij yurist mizhnarodnik profesor Volodimir Vasilenko golova Komitetu inguskoyi nezalezhnosti KIN Ansar Garhko Robota nad dokumentom zajnyala blizko pivroku Odniyeyu z osnovnih motivacij rozrobnikiv bulo vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti U grudni 2023 roku bula zareyestrovana postanova pro viznannya genocidu inguskogo narodu 23 lyutogo 2024 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala proekt Postanovi Pro viznannya prava inguskogo narodu na stvorennya nezalezhnoyi suverennoyi nacionalnoyi derzhavi zasudzhennya zlochiniv Rosiyi proti ingushiv ta vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti Ingushetiyi reyestr 10344 vid 14 12 2023 vnesenij narodnim deputatom Ukrayini Tarutoyu S O ta in Metoyu prijnyattya proektu Postanovi ye zasudzhennya zlochiniv rosiyi proti ingushiv vklyuchayuchi masovu deportaciyu u 1944 roci rozchlenuvannya nacionalnoyi teritoriyi inguskogo narodu rujnuvannya inguskoyi nacionalnoyi identichnosti masovi vbivstva ingushiv u 1992 roci a takozh viznannya Verhovnoyu Radoyu Ukrayini prava inguskogo narodu na stvorennya nezalezhnoyi suverennoyi nacionalnoyi derzhavi vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti Ingushetiyi virazhennya solidarnosti ta pidtrimki inguskomu narodu privernennya uvagi mizhnarodnoyi spilnoti do zlochiniv yaki buli skoyeni proti ingushiv Za postanovu progolosuvali 248 deputativ Parlament doruchiv golovi Verhovnoyi Radi Ruslanu Stefanchuku napraviti postanovu vsim chlenam mizhnarodnoyi spilnoti ta zaklikati yih uhvaliti rishennya na pidtrimku inguskogo narodu zasuditi zlochini Rosiyi proti ingushiv 28 lyutogo 2024 roku u Kiyevi bula prijnyata odnogolosno Rezolyuciya Mizhnarodnoyi Konferenciyi prisvyachenoyi 80 richchyu deportaciyi chechenskogo ta inguskogo narodiv PrimitkiU richnicyu deportaciyi ingushiv Rada pidtrimala postanovu na pidtrimku nezalezhnosti Ingushetiyi For Small Numbered Populations the Russian State Rewrites History and Denies Memory angl Krimchani ta ingushi yak narodi sho potrapili pid rosijsku okupaciyu vidstoyuyut pravo na svobodu Inguski aktivisti ogolosili kurs na nezalezhnist Ingushetiyi 80 rokiv deportaciyi chechenciv ta ingushiv Evropejskij parlament priznal genocidom stalinskuyu deportaciyu chechencev i ingushej v Centralnuyu Aziyu i Sibir v 1944 godu ros Europe Remembers angl Gruzinskij parlament obgovorit viznannya genocidu ingushiv Zakon na perspektivu V Ukraine predlozhili priznat pravo ingushej na nezavisimost ros Viznannya genocidu ingushskogo narodu Proekt Postanovi pro viznannya prava inguskogo narodu na stvorennya nezalezhnoyi suverennoyi nacionalnoyi derzhavi zasudzhennya zlochiniv Rosiyi proti ingushiv ta vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti Ingushetiyi Verhovna Rada uhvalila postanovu pro pidtrimku nezalezhnosti Ingushetiyi Rezolyuciya Mizhnarodnoyi Konferenciyi prisvyachenoyi 80 richchyu deportaciyi chechenskogo ta ingushskogo narodiv