Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжнародний телекомунікаційний союз використовує міжнародно врегульовану систему класифікацію частот радіосигналів. Кожен тип радіо випромінення класифікується відповідно до смуги пропускання сигналу, методу модуляції, природи сигналу модуляції, і типу інформації, що передається за допомогою несучого сигналу. Ця класифікація основується на характеристиках сигналу, а не передавача, який може використовуватись.
Випромінюючий сигнал позначається у вигляді BBBB 123 45, де BBBB це смуга пропускання сигналу, 1 це літера, що позначає модуляцію, яка використана в основному носії сигналу (не включаючи ніякі піднесучі сигнали, тому, наприклад, FM стерео сигнал позначається як F8E, а не D8E), 2 це цифра, яка позначає тип модулюючого сигналу основного носія, 3 це літера, яка відповідає типу інформації, що передається, 4 це літера, що позначає практичні деталі інформації, і 5 це літера, що повідомляє про метод мультиплексування. Поля 4 і 5 не є обов’язковими.
Ця система позначення була прийнята в 1979 р на "Всесвітній адміністративній конференції радіозв'язку" (WARC 79), і вступила в дію як правила регуляції радіозв’язку 1 січня 1982 р. Схожа система позначень використовувалася до того.
Характеристики
Смуга пропускання
Смуга пропускання (вищезгадане BBBB) позначається чотирма символами: трьома цифрами і однією літерою. Літера займає позицію, яка зазвичай використовується як десяткова точка, і позначає одиниці вимірювання частоти в якій задається пропускна смуга. Літера H позначає Герци, K позначає кілогерци, M позначає мегагерци, і G позначає гігагерци. Наприклад, "500H" означає 500 Гц, а "2M50" означає 2.5 МГц. Першим символом повинна бути цифра від 1 до 9; він не може бути цифрою 0 або літерою.
Види модуляції
| Позначення | Опис |
|---|---|
| N | Немодульований носій |
| A | Амплітудна модуляція з подвійною (наприклад, AM радіомовлення) |
| H | з повним носієм (наприклад, що використовується в ) |
| R | Односмугова модуляція з зниженою або змінною несучою |
| J | Односмугова модуляція з пригніченою несучою (короткі хвилі) |
| B | (дві бічні смуги, що містять різний сигнал) |
| C | Односмугова модуляція з пригніченою бічною смугою (формат NTSC) |
| F | Частотна модуляція (FM радіо) |
| G | Фазова модуляція |
| D | Поєднання AM і FM або PM |
| P | Послідовність імпульсів без модуляції |
| K | |
| L | Широтно-імпульсна модуляція |
| M | |
| Q | Послідовність імпульсної, фазової або частотної модуляції в межах кожного імпульсу |
| V | Поєднання методів імпульсної модуляції |
| W | Поєднання з будь-яких вищезгаданих видів |
| X | Жоден з вищевказаних |
Види модулюючих сигналів
| Позначення | Опис |
|---|---|
| 0 | Немає модулюючого сигналу |
| 1 | Один канал, що містить цифрову інформацію, немає бічної смуги |
| 2 | Один канал, що містить цифрову інформацію, із використанням бічної смуги |
| 3 | Один канал, що містить аналогову інформацію |
| 7 | Більш ніж один канал містить цифрову інформацію |
| 8 | Більш ніж один канал містить аналогову інформацію |
| 9 | Поєднання аналогових і цифрових каналів |
| X | Жоден з вищевказаних |
Види 4 і 5 були вилучені згідно з правилами регулювання радіо в 1982 році. В попередніх версіях вони задавали сигнали факсимільного зв'язку та відео відповідно.
Типи інформації, що передається
| Позначення | Опис |
|---|---|
| N | Немає передаваємої інформації |
| A | Аудіо-телеграфія, призначена для декодування на слух, за прикладом коду Морзе |
| B | Електронне телеграфування, призначене для декодування машиною ([en] і цифрові режими) |
| C | Факсиміле (нерухомі зображення) |
| D | Передавання даних, телеметрія або [en] (дистанційне керування) |
| E | Телефонія (голос або музика, призначені для прослуховування людиною) |
| F | Відео (телевізійні сигнали) |
| W | Комбінація будь-яких із вищевказаних |
| X | Жодна із вищевказаних |
Джерела
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 17 грудня 2011.
- , ITU, Geneva, 1982
- , Volume 2 - Appendices, Appendix 1, ITU, Geneva, 2004
- Radiocommunications Vocabulary, Recommendation ITU-R V.573-4, ITU-R, Geneva, 2000
- Determination of Necessary Bandwidths Including Examples for their Calculation, Recommendation ITU-R SM.1138, Geneva, 1995
- Emission characteristics of radio transmissions, Australian Communications Authority, Canberra
- Notes Regarding Designation of Emission, Industry Canada, 1982
- Eckersley, R.J. Amateur Radio Operating Manual, 3rd edition, , 1985,
- TRC-43 — Designation of Emissions, Class of Station and Nature of Service [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij telekomunikacijnij soyuz vikoristovuye mizhnarodno vregulovanu sistemu klasifikaciyu chastot radiosignaliv Kozhen tip radio viprominennya klasifikuyetsya vidpovidno do smugi propuskannya signalu metodu modulyaciyi prirodi signalu modulyaciyi i tipu informaciyi sho peredayetsya za dopomogoyu nesuchogo signalu Cya klasifikaciya osnovuyetsya na harakteristikah signalu a ne peredavacha yakij mozhe vikoristovuvatis Viprominyuyuchij signal poznachayetsya u viglyadi BBBB 123 45 de BBBB ce smuga propuskannya signalu 1 ce litera sho poznachaye modulyaciyu yaka vikoristana v osnovnomu nosiyi signalu ne vklyuchayuchi niyaki pidnesuchi signali tomu napriklad FM stereo signal poznachayetsya yak F8E a ne D8E 2 ce cifra yaka poznachaye tip modulyuyuchogo signalu osnovnogo nosiya 3 ce litera yaka vidpovidaye tipu informaciyi sho peredayetsya 4 ce litera sho poznachaye praktichni detali informaciyi i 5 ce litera sho povidomlyaye pro metod multipleksuvannya Polya 4 i 5 ne ye obov yazkovimi Cya sistema poznachennya bula prijnyata v 1979 r na Vsesvitnij administrativnij konferenciyi radiozv yazku WARC 79 i vstupila v diyu yak pravila regulyaciyi radiozv yazku 1 sichnya 1982 r Shozha sistema poznachen vikoristovuvalasya do togo HarakteristikiSmuga propuskannya Smuga propuskannya vishezgadane BBBB poznachayetsya chotirma simvolami troma ciframi i odniyeyu literoyu Litera zajmaye poziciyu yaka zazvichaj vikoristovuyetsya yak desyatkova tochka i poznachaye odinici vimiryuvannya chastoti v yakij zadayetsya propuskna smuga Litera H poznachaye Gerci K poznachaye kilogerci M poznachaye megagerci i G poznachaye gigagerci Napriklad 500H oznachaye 500 Gc a 2M50 oznachaye 2 5 MGc Pershim simvolom povinna buti cifra vid 1 do 9 vin ne mozhe buti cifroyu 0 abo literoyu Vidi modulyaciyi Poznachennya Opis N Nemodulovanij nosij A Amplitudna modulyaciya z podvijnoyu napriklad AM radiomovlennya H z povnim nosiyem napriklad sho vikoristovuyetsya v R Odnosmugova modulyaciya z znizhenoyu abo zminnoyu nesuchoyu J Odnosmugova modulyaciya z prignichenoyu nesuchoyu korotki hvili B dvi bichni smugi sho mistyat riznij signal C Odnosmugova modulyaciya z prignichenoyu bichnoyu smugoyu format NTSC F Chastotna modulyaciya FM radio G Fazova modulyaciya D Poyednannya AM i FM abo PM P Poslidovnist impulsiv bez modulyaciyi K L Shirotno impulsna modulyaciya M Q Poslidovnist impulsnoyi fazovoyi abo chastotnoyi modulyaciyi v mezhah kozhnogo impulsu V Poyednannya metodiv impulsnoyi modulyaciyi W Poyednannya z bud yakih vishezgadanih vidiv X Zhoden z vishevkazanih Vidi modulyuyuchih signaliv Poznachennya Opis 0 Nemaye modulyuyuchogo signalu 1 Odin kanal sho mistit cifrovu informaciyu nemaye bichnoyi smugi 2 Odin kanal sho mistit cifrovu informaciyu iz vikoristannyam bichnoyi smugi 3 Odin kanal sho mistit analogovu informaciyu 7 Bilsh nizh odin kanal mistit cifrovu informaciyu 8 Bilsh nizh odin kanal mistit analogovu informaciyu 9 Poyednannya analogovih i cifrovih kanaliv X Zhoden z vishevkazanih Vidi 4 i 5 buli vilucheni zgidno z pravilami regulyuvannya radio v 1982 roci V poperednih versiyah voni zadavali signali faksimilnogo zv yazku ta video vidpovidno Tipi informaciyi sho peredayetsya Poznachennya Opis N Nemaye peredavayemoyi informaciyi A Audio telegrafiya priznachena dlya dekoduvannya na sluh za prikladom kodu Morze B Elektronne telegrafuvannya priznachene dlya dekoduvannya mashinoyu en i cifrovi rezhimi C Faksimile neruhomi zobrazhennya D Peredavannya danih telemetriya abo en distancijne keruvannya E Telefoniya golos abo muzika priznacheni dlya prosluhovuvannya lyudinoyu F Video televizijni signali W Kombinaciya bud yakih iz vishevkazanih X Zhodna iz vishevkazanihDzherela Arhiv originalu za 20 listopada 2017 Procitovano 17 grudnya 2011 ITU Geneva 1982 Volume 2 Appendices Appendix 1 ITU Geneva 2004 Radiocommunications Vocabulary Recommendation ITU R V 573 4 ITU R Geneva 2000 Determination of Necessary Bandwidths Including Examples for their Calculation Recommendation ITU R SM 1138 Geneva 1995 Emission characteristics of radio transmissions Australian Communications Authority Canberra Notes Regarding Designation of Emission Industry Canada 1982 Eckersley R J Amateur Radio Operating Manual 3rd edition 1985 ISBN 0 900612 69 X TRC 43 Designation of Emissions Class of Station and Nature of Service 1 grudnya 2017 u Wayback Machine