Виборчі округи Шрі-Ланки

1978 року передбачає вибори депутатів Парламенту з 22 багатомандатних виборчих округів через пропорційну виборчу систему.

Назви усіх виборчих округів, за винятком двох, збігаються з назвами округів, у яких вони розташовані. Двома винятками є (який охоплює адміністративні округи Джафна і Кіліноччі) і (який охоплює адміністративні округи Маннар, Муллайтіву і Вавунія). Перші загальні вибори, які прохидили в цих виборчих округах, були у 1989 році.

Конституційне положення

Згідно з Конституцією, парламент повинен складатися з 225 осіб:

• 36 місць були розподілені між дев'ятьма провінціями, по чотири кожна (розділ 96(4)). Комісія з делімітації розподіляє чотири місця між виборчими округами в кожній провінції.
• 160 місць були розподілені між виборчими округами (розділ 98). Виборча комісія розподіляє місця щорічно на основі кількості зареєстрованих виборців.
• 29 місць було зарезервовано до національного списку (розділ 99A).

Комісія з делімітації

Конституція вимагала створення комісії з делімітації для розмежування виборчих округів і розподілення 36 місць у провінціях. Конституція обмежила кількість виборчих округів до 20-25.

Комісія з делімітації була призначена 29 листопада 1978 року. Її рішення було опубліковано 15 січня 1981 року. Країна була розділена на 22 виборчі округи. 20 з 22 назвиваються так само, як і адміністративні округи, в яких аони розташовані. ІДвома винятками є (який охоплює адміністративні округи Джафна і Кіліноччі) і (який охоплює адміністративні округи Маннар, Муллайтіву і Вавунія). 36 провінційних місць були розподілені таким чином:

Провінція	Виборчий округ	Кількість місць
Центральна		1
		1
		2
Східна		2
		1
		1
Північна		1
		3
Північно-Центральна		2
		2
Північно-Західна		2
		2
Сабарагамува		2
		2
Південна		1
		1
		2
Ува		2
		2
Західна		2
		1
		1

Примітки

1. . LawNet. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2019.
2. . LawNet. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2019.
3. . LawNet. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2019.
4. . LawNet. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2019.
5. . LawNet. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 лютого 2019.