Взаємодія держав у сфері кримінального судочинства – це урегульована міжнародними правовими актами та системою національного права, або здійснювана на основі принципу взаємності, форма міжнародного співробітництва держав у сфері протидії злочинності та здійснення правосуддя, яка полягає у взаємній скоординованій співпраці судових, слідчих та інших правоохоронних органів суверенних держав щодо забезпечення виконання завдань кримінального провадження та реалізується шляхом організації та здійсненні системи узгоджених слідчих та інших процесуальних дій чи прийняття юридичних рішень (екстрадиція, арешт майна тощо)
Порядок взаємовідносин суддів, прокурорів, слідчих з відповідними установами іноземних держав визначається перш за все Конституцією України, а також міжнародними нормативними актами: Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (ратифікована Законом України від 16 січня 1988 р.) , Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Європейська конвенція про видачу правопорушників; Конвенція про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом; Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 р. (Закон про приєднання – 22 вересня 1995 року (№ 339/95-ВР); Конвенція про передачу засуджених осіб, 1983 р. (Закон про приєднання – 22 вересня 1995 року (№ 337/95-ВР), Закон України № 361-IX від 6 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими міжнародними угодами. Договір між Україною і Сполученими Штатами Америки «Про взаємну правову допомогу по кримінальних справах», ратифікований Законом України від 10 лютого 2000 року.
За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.
З прийняттям у 2012 році нового КПК України, питання взаємодопомоги держав у сфері кримінального судочинства отримали регламентацію в окремому розділі Кримінального процесуального кодексу України ( ст. 541-614).
Взаємодія правоохоронних органів України та Міжнародниого кримінального суду здійснюється у порядку, визначеному розділом IX-2 Кримінального процесуального кодексу України, яким цей Кодекс доповнений Законом України № 2236-IX від 03.05.2022, та з урахуванням положень Римського статуту.
Суб’єктами правовідносин у сфері кримінального судочинства є держави в особі своїх правоохоронних органів. Центральними органами України, компетентними вирішувати та розглядати питання виконання Конвенції, є Міністерство юстиції України (щодо судових рішень) і Генеральна прокуратура (щодо процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ), а також Національне антикорупційне бюро України (у справах, зарахованих до його підслідності).
Форми співробітництва у сфері кримінального провадження
До форм міжнародного співробітництва держав у сфері протидії злочинності та кримінальних проваджень можна віднести створення міжнародно-правових механізмів запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; розробки форм взаємодопомоги у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; розвиток інформаційних систем та правових процедур для запобігання, попередження та розкриття злочинів (Інтерпол, Європол тощо); формування спільних засад та стандартів правосуддя; формування правових позицій та судового прецедентного права щодо окремих аспектів судочинства (допустимість доказів, стандарт доведення поза розумним сумнівом, концепт плодів отруйного дерева» тощо); забезпечення захисту прав і свобод з застосуванням міжнародної судової організації – Європейського Суду з прав людини; індивідуальна взаємодопомога в конкретних кримінальних провадженнях згідно укладених міжнародних угод (екстрадиція, виконання окремих доручень тощо).
В Європейській конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах зазначається, що учасники конвенції зобов’язуються надавати один одному допомогу в забезпеченні покарання злочинців, проте це положення не поширюється на військові злочини, які не вважаються злочинами у звичайному кримінальному праві; виконують у передбачений їхнім законодавством спосіб будь-які судові доручення, які стосуються кримінальної справи і які надсилаються їй судовою владою запитуючої Сторони з метою забезпечення показань свідків або передачі предметів, які становлять собою речові докази, матеріалів судової справи або документів.
Відповідно до Конвенція про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності, для здійснення конфіскації нажитого злочинним шляхом майна, мають чинитися дії, необхідні для виявлення і розшуку майна, а також для запобігання операціям з таким майном (ст. 3, 4). До загальних принципів міжнародного співробітництва Конвенція зараховує: неприпустимість невмотивованої відмови у правовій допомозі, обов’язковість уживання заходів із забезпечення конфіскації (ст. ст. 11-17); неприпустимість посилання на банківську таємницю як підставу для відмови в наданні правової допомоги (ст. ст. 4, 18).
У порядку надання правової допомоги слідчим органам і судам іноземних держав, а також слідчим органам і судам України відповідними органами іноземних держав, з якими Україною укладено договір про надання правової допомоги у кримінальних справах або на засадах взаємності, можуть бути проведені такі дії:
1) вручення документів;
2) виконання окремих процесуальних дій (допит свідків, потерпілих, експертів, підозрюваних, обвинувачених, підсудних, виїмка предметів, документів, поштово-телеграфної кореспонденції та їх передача стороні, що здійснює запит про допомогу, обшук приміщень і осіб та передача вилученого тощо);
3) екстрадиція та тимчасова передача осіб;
4) перейняття кримінального провадження;
5) виклик осіб до слідчих органів або суду;
6) надання інформації про судимість обвинуваченого;
7) розшук, арешт і конфіскація майна;
8) затримання й арешт особи;
9) передача засуджених осіб та виконання вироків;
10) виконання вироків судових установ держави-учасниці співробітництва;
11) визнання та виконання вироків міжнародних судових установ;
12) виконання інших слідчих чи процесуальних дій, передбачених КПК України та міжнародними угодами.
Перейняття кримінального провадження є альтернативою екстрадиції, його застосовують тоді, коли особа не підлягає видачі; якщо в провадженні ще не ухвалено вирок – застосовують перейняття; якщо вирок набрав законної сили – визнання та виконання вироків судів іноземних держав; під час перейняття провадження загалом передають під юрисдикцію запитуваної сторони, а в разі надання міжнародної правової допомоги юрисдикція провадження знаходиться в запитуючій державі.
Імунітет свідка, потерпілого і експерта. Свідок незалежно від громадянства, який постає перед судовими органами запитуючої Сторони за повісткою про виклик, не може ні притягуватися до відповідальності, ні утримуватися під вартою, ні підлягати ніякому іншому обмеженню його особистої свободи на території цієї Сторони за діяння або у порядку виконання обвинувальних вироків, які передували його від'їзду з території запитуваної Сторони в якості свідка. Цей імунітет закінчується, якщо особа протягом наступних п'ятнадцяти днів від дати, з якої її присутність в якості свідка більше не була необхідною судовим органам, маючи можливість залишити територію запитуючої Сторони, залишилася на цій території або, виїхавши з неї, знову туди повернулась.
Україною у правовій допомозі у сфері кримінального судочинства може бути відмовлено, а клопотання про надання допомоги не виконується, якщо:
а) клопотання стосується діяння, яке не є злочином за Кримінальним кодексом України;
б) прохання про надання допомоги стосується діяння, яке, на думку запитуваної Сторони, є політичним правопорушенням, правопорушенням, пов'язаним з політичним правопорушенням, або податковим правопорушенням, або запит стосується військового злочину, який не є злочином згідно зі звичайним кримінальним правом;
в) задоволення клопотання може зашкодити суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам її країни;
г) є достатні підстави вважати, що він спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового становища, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
д) виконання запиту є несумісним із принципом «non bis in idem» («немає двох покарань за один злочин»);
є) запит стосується правопорушення, яке є предметом розслідування або судового розгляду в Україні;
У правовій допомозі у сфері кримінального судочинства може бути відмовлено також тоді, коли держава, від якої надійшло клопотання про надання правової допомоги, не забезпечує взаємності в цій сфері, або клопотання не відповідає вимогам, передбаченим міжнародними договорами.
Міжнародна правова допомога здійснюється відповідно до положень ст. 541-614 КПК України.
Доручення слідчих органів про проведення окремих слідчих чи процесуальних дій (допит свідків, потерпілих, експертів, підозрюваних, обвинувачених, підсудних; виїмка предметів, документів, поштово-телеграфної кореспонденції та їх передача стороні, що здійснює запит про допомогу; обшук приміщень і осіб та передача вилученого тощо), які в разі прийнятності мають бути виконані не пізніше 30 діб.
Надання правової допомогу може здійснюватись шляхом виконання доручень про провадження процесуальних та інших дій, передбачених законодавством сторони, яка звертається за допомогою, зокрема щодо проведення обшуків, виїмок, експертиз, допитів свідків, розшуку й видачі осіб, які вчинили злочини. Допит за запитом компетентного органу іноземної держави проводиться у традиційному режимі, а також може здійснюватися у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції у таких випадках: 1) неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави; 2) для забезпечення безпеки осіб; 3) з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом).
Доказова сила офіційних документів. Документи, які на території іноземних держав складені або засвідчені у відповідній формі компетентним державним органом або офіційною особою і скріплені гербовою печаткою, приймаються відповідно до умов договорів на території України без будь-якого засвідчення (легалізації).
Екстрадиція
Екстрадиція (видача особи) (лат. extraditio, від ex – префікс, що означає відокремлення, позбавлення, traditio — передача) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку.
Найбільш суттєві ознаки та умови екстрадиції:
1) вчинення суспільно небезпечного караного діяння;
2) перебування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, за межами території вчинення кримінального правопорушення;
3) наявність вимоги держави щодо передачі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та юрисдикції (запит, клопотання, вимога);
4) наявність договору (конвенції) між державами, які вступили в екстрадиційні відносини;
5) наявність умов правомірної передачі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення однією державою іншій;
6) перехід держав до добровільних міжнародно-правових відносин (участь в екстрадиційних відносинах двох або декількох держав);
7) наявність чіткої процедури щодо екстрадиції особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
8) наявність мети: притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності, виконання вироку.
Згідно з частиною першою статті 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників видача проводиться за дії, які відповідно до законодавства обох держав є злочинами. Таким чином, видача не може бути здійснена, якщо встановлено, що діяння не є злочином за законами держави, до якої звернулися з клопотанням про видачу. Якщо одне й те саме кримінальне діяння в різних державах іменується по-різному, необхідний збіг складу злочину, а не термінології у законодавстві.
Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави (ст. 541 КПК України).
Важливим принципом екстрадиції, який вказаний у ч. 1 ст. 2 Конвенції 1957 р., є принцип подвійної кримінальності. Відповідно до нього злочин є екстрадиційним, якщо він карається за законами обох держав, які вступають в екстрадиційні правовідносини. Покарання за злочин, що вчинила особа, повинне бути передбачено за національним кримінальним законодавством як держави, де особа знаходиться, так і держави, де був вчинений злочин і яка вимагає екстрадиції, при цьому екстрадиція здійснюється у зв’язку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої сторони та запитуваної сторони позбавленням волі на термін не менше одного року чи більш суворим покаранням.
Принципом екстрадиції є також принцип «adhoc»: видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, й її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися (ч. 1 ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року).
Обов’язковою підставою щодо здійснення екстрадиції при відсутності підстав відмови в екстрадиції (ст. 589 КПК України) є умова, при якій видача для притягнення до кримінальної відповідальності провадиться за такі діяння, які за законами обох сторін є карними і за скоєння яких передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на термін не менше одного року або більш тяжке покарання. Видача для приведення вироку у виконання здійснюється за такі діяння, які відповідно до законодавства обох сторін є карними і за здійснення яких особу, видача якої потрібна, було засуджено до позбавлення волі на термін не менше шести місяців або до більш тяжкого покарання.
Відповідно до ст. 589 Кримінального процесуального кодексу України («Відмова у видачі особи (екстрадиції)», у видачі особи іноземній державі відмовляється у таких випадках, якщо:
1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України;
2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі за законом України;
3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу;
4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);
5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України;
5-1) є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки України;
6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
Відповідно до Європейської конвенції про видачу правопорушників видача особи здійснюється за умови вчинення нею злочину, за який за законодавством сторони, що вимагає видачі, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком не менш як один рік. Сторони можуть відмовити у видачі своїх громадян.
Відповідно до ст. 3-11 Європейської конвенції про видачу правопорушників видача не здійснюється, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, розглядається запитуваною Стороною як політичне правопорушення або правопорушення, пов'язане з політичним правопорушенням. Політичні правопорушення не включають: злочини проти людства, зазначені в Конвенції про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього.
Стаття 10 Кримінального кодексу України визначає: «Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду".
Видача не здійснюється за правопорушення, які передбачені військовим правом і які не є правопорушеннями за звичайним кримінальним правом (ст. 4 Європейська конвенція про видачу правопорушників). Вказана підстава передбачена п/п. «в» п. 1 ст. 1 Закону про ратифікацію Конвенції.
До спеціальних принципів екстрадиції можна також віднести принцип «adhoc», за яким видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода з жодних інших причин не може обмежуватися (ч. 1 ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року).
Проблеми екстрадиції. Європейським співтовариством слушно запроваджується в міжнародному співробітництві держав у сфері правосуддя принцип «aut dedere aut judicare» («або видай, або суди»). Такий принцип має стати непорушним. Але проблема прихована не у визнанні чи невизнанні цього принципу, не в тому, чи отримав він належне закріплення в міжнародних актах і чи створена юридична процедура його реалізації. Усе це можна ратифікувати. Проблема в механізмах забезпечення неухильного дотримання кожною з держав узятих на себе міжнародних зобов’язань, в дотриманні міжнародного права взагалі. В рамках ООН слід запропонувати проект єдиної Конвенції про взаємодопомогу у сфері правосуддя, де визначити процесуальну форму екстрадиції та розв’язання інших питань судочинства.
Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом
Співробітництво між Україною та Міжнародним кримінальним судом здійснюється у порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України та Римським статутом Міжнародного кримінального суду, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України щодо ратифікації Римського статуту.
Римський статут ратифікованоУкраїною із заявами та поправками до нього Законом України № 3909-IX від 21.08.2024.
Римський статут Міжнародного кримінального суду підписаний в Римі 17 липня 1998 року.
Детальніше: Римський статут Міжнародного кримінального суду.
Міжнародний кримінальний суд є постійно діючим органом, заснованим на нормах Римського статуту, до компетенції якого входить переслідування осіб за найбільш серйозні злочини, які викликають стурбованість міжнародної спільноти – геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності, злочин геноциду та злочин агресії.
До складу Міжнародного кримінального суду входять 18 суддів, що обираються на термін 9 років асамблеєю держав-учасниць Суду. Міжнародний кримінальний суд розташований у місті Гаага, проте за бажанням Суду засідання можуть відбуватися в будь-якому іншому місці.
Відповідно до ст. 1 Статуту вказаного Суду Міжнародний кримінальний суд тільки доповнює національні органи кримінальної юстиції. Водночас Міжнародний кримінальний суд жодним чином не замінює собою національні суди, якщо останні ефективно здійснюють правосуддя.
Справу не може бути прийнято до провадження, якщо справа розслідується чи щодо неї порушено кримінальне переслідування державою, яка має щодо неї юрисдикцію, за винятком випадків, коли ця держава не бажає чи не здатна вести розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином.
Відповідно до ст. 1 Римського статуту Міжнародного кримінального суду Міжнародний кримінальний суд є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найбільш тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, та тільки доповнює національні органи кримінальної юстиції.
Суд може здійснювати свої функції і повноваження, як це передбачено ч. 2 ст. 4 Статуту, на території будь-якої держави-учасниці та, за спеціальною угодою, на території будь-якої іншої держави.
Юрисдикція Суду обмежується найбільш тяжкими злочинами, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства. Відповідно до ст. 5 Статуту Суд має юрисдикцію стосовно таких злочинів:
a) злочин геноциду;
c) воєнні злочини;
d) злочини агресії.
Ст. 6-8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду в аспектах юрисдикції Суду формує наступні концепти.
«Геноцид» означає будь-яке з таких діянь, які вчинено з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
a) вбивство членів такої групи;
b) заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам такої групи;
c) умисне створення для такої групи умов життя, розрахованих на доведення її до повного або часткового фізичного знищення;
d) впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи;
e) насильницька передача дітей цієї групи до іншої групи.
«Злочин проти людяності» означає будь-яке з таких діянь, коли вони вчиняються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, і такий напад вчиняється усвідомлено: a) вбивство; b) винищення; c) обернення в рабство; d) депортація або насильницьке переміщення населення; e) ув’язнення або інше жорстке позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права; f) катування; g) зґвалтування, сексуальне рабство, примушення до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація чи будь-яка інша подібна за тяжкістю форма сексуального насильства; h) переслідування будь-якої групи або спільноти, яку можна ідентифікувати, за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними, як це визначено в пункті 3, або іншими ознаками, що загально визнані неприпустимими згідно з міжнародним правом, у зв’язку з будь-яким діянням, зазначеним в цьому пункті, чи будь-яким злочином, що підпадає під юрисдикцію Суду; i) насильницьке зникнення осіб; j) злочин апартеїду; k) інші нелюдські діяння подібного характеру, що умисно заподіюють сильних страждань чи тяжких тілесних ушкоджень або серйозної шкоди психічному чи фізичному здоров’ю.
Зауважимо, що п. k) названого концепту потребує більш чіткої юридичної визначеності, а саме розкриття, що вкладається в поняття "інші нелюдські діяння подібного характеру".
«Воєнні злочини» - грубі порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме будь-яке з таких діянь проти осіб або майна, що охороняються згідно з положеннями відповідної Женевської конвенції, включаючи як вбивства та катування, так і напади на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання або будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів, розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо його захоплено штурмом а також інші військові злочини, до яких за внесеними поправками до ст. 8 Статуту віднесено: умисне застосування голодомору цивільного населення як методу ведення війни шляхом позбавлення його об’єктів, необхідних для його виживання, включаючи умисне перешкоджання доставці продовольства; застосування зброї, основна дія якої полягає в заподіянні ушкоджень осколками, які не виявляються в тілі людини за допомогою рентгенівських променів; застосування зброї, яка використовує мікробіологічні чи інші біологічні агенти або токсини, незалежно від їхнього походження чи способу виробництва.
«Злочин агресії» означає планування, підготовку, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй.
«Акт агресії» означає застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави чи в будь-який інший спосіб, несумісний зі Статутом Організації Об’єднаних Націй. Будь-який з таких актів, незалежно від оголошення війни, буде кваліфікуватися відповідно до резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 14 грудня 1974 року як акт агресії, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави чи будь-яка військова окупація, незалежно від її тимчасового характеру, що є результатом такого вторгнення або нападу, чи будь-яка анексія із застосуванням сили на території іншої держави або її частини, бомбардування збройними силами держави території іншої держави чи застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» від 3 травня 2022 року № 2236-IX КПК України доповнений розділом IX-2 «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом», де викладені правила співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Цими змінами КПК України передбачені форми співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, зокрема: передання кримінального провадження в рамках співробітництва з Міжнародним кримінальним судом (ст. 620); виконання прохання Міжнародного кримінального суду про надання допомоги (ст. 621); забезпечення збереження доказів (ст. 623); виконання Міжнародним кримінальним судом функцій на території України (ст. 624); тимчасова передача особи до Міжнародного кримінального суду для проведення процесуальних дій (ст. 625); затримання та застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт (ст. 628, 629); виконання прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу ( ст. 631).
Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом під час розслідування та судового розгляду забезпечує Офіс Генерального прокурора, а під час виконання вироків чи інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи, - Міністерство юстиції України.
Посилання
- Тертишник В. М. Кримінально- процесуальне право України: Підручник. 10-те вид., доп. і перероб. К.: Алерта, 2023. ISBN 978-617-566-771-2 С. 665.
- Європейська конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах. Ратифікована Законом України від 16.01.98, № 44/98-ВР. Офіційний вісник України. 1998. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_036#Text
- Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 р. Офіційний вісник України. 1998. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text
- Закон України № 361-IX від 6 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Голос України від 28.12.2019. № 251. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20/print
- Закон України від 3 травня 2022 року № 2236-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом". Офіційний вісник України від 31.05.2022 р., № 42, стор. 57, стаття 2276, код акта 111456/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2236-20#n13
- Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 10-те вид., доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2023. 698 с. С. 666-667.
- Хабло О., Никифоренко Ю. Перейняття кримінального провадження від іноземних держав: монографія. Київ: Видавничий центр «кафедра», 2024. С.50-52.
- Міжнародне співробітництво у сфері правосуддя: підручник. / Тертишник В. М. та ін.; за заг. ред. д. ю.н. проф. В. М. Тертишника та докт. наук держ. упр., професора В. В. Ченцова. Київ: Алерта, 2021. 276 с. . С. 107.
- Закон України від 16 січня 1998 року № 44/98-ВР «Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та додаткового протоколу 1978 року до Конвенції». Офіційний вісник України. 1998. № 13.
- Березняк В. С. Екстрадиція. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ: Алерта, 2023. 768 с. . С. 251.
- Березняк В. С. Екстрадиція. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ: Алерта, 2023. 768 с. . С. 251-252.
- Тертишник В. М. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Вид. 21-те, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 1060 с. . С. 948.
- Римський статут Міжнародного кримінального суду підписаний в Римі 17 липня 1998 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
Див. також
Нормативні акти
- Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод .
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Європейська конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах. Ратифікована Законом України від 16.01.98, № 44/98-ВР. Офіційний вісник України. 1998. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_036#Text
- Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 р. Офіційний вісник України. 1998. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text
- Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, 1990 р. Ратифікована Законом України від 17.12.97, № 738/97-ВР. Офіційний вісник України. 1998. № 13.
- Римський статут Міжнародного кримінального суду підписаний в Римі 17 липня 1998 року URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_588
- Закон України «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 10.
- Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. Офіційний вісник України. 2006. № 12. . URL: http:///www.zakon.rada.gov.ua
- Закон України № 1438-III від 10 лютого 2000 року «Про ратифікацію Договору між Україною і Сполученими Штатами Америки “Про взаємну правову допомогу по кримінальних справах».
- Закон України № 361-IX від 6 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Голос України від 28.12.2019. № 251. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20/print
- Закон України від 21 серпня 2024 року № 3909-IX «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього». Офіційний вісник України від 18.09.2024 — 2024 р., № 80, стаття 4665, код акта 126605/2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3909-20#Text
- Римський Статут Міжнародного кримінального суду: чинне законодавство: Офіц. переклад. Київ: Алерта, 2024. 68 с.
Джерела
Тертишник В. В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 464 с.
Ахтирська Н. М., Касько В. В., Маланчук Б. А., Мелікян А., Пошва Б. М., Фулей Т. І., Шукліна Н. Г. Застосування в Україні європейських стандартів протидії жорстокому поводженню і безкарності: науково-практичний посібник для суддів / за заг. ред. проф. В.Т. Маляренка. Київ: К.І.С, 2011. 320 с.
Базов О. В. Міжнародно-правові засади організації та діяльності міжнародних кримінальних судів: монографія. Київ: Алерта, 2023. 628 с.
Березняк В.С., Вербенський М.Г. Правове регулювання взаємодії МВС України та правоохоронних органів зарубіжних країн у сфері протидії злочинності: Практичний посібник. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 89 с.
Березняк В. С., Тертишник В. М. Екстрадиція як інститут кримінально-процесуального права України: Монографія. Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2010. 432 с.
Гутник В. Міжнародний кримінальний суд: навчальний посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2023. 194 с.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: навчальний посібник /В. І. Лебідь. 3-тє вид., доповн. і пероробл. Київ: Правова Єдність, 2018. 36 с.
Міжнародне співробітництво у сфері правосуддя: підручник. / Тертишник В. М. та ін.; за заг. ред. д. ю.н. проф. В. М. Тертишника та докт. наук держ. упр., професора В. В. Ченцова. Київ: Алерта, 2021. 276 с.
Міжнародна правова допомога у кримінальному провадженні в питаннях та відповідях: навч. посіб. / Л. Д. Удалова, Д. П. Письменний, О. Є. Омельченко, Д. О. Савицький, В. В. Рожнова, А. В. Форостяний. К.: Центр учбової літератури, 2015. 240 с.
Міжнародне судочинство. За заг. ред. акад. НАНУ Ю. С. Шемшученка. К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2009. 260 с.
Перепьолкін С. М., Паршутін Є. Г. Міжнародне співробітництво у сфері правоохоронної діяльності: навчальний посібник. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 112 с.
Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження: наук.-практ. посіб. / Є. М. Блажівський, І. М. Козьяков, О. М. Толочко, С. С. Мірошниченко, О. В. Приходько, О. В. Бедро, В. В. Мухін, О. В. Сапін, А. П. Слободзян, А. О. Штанько; за заг. ред. Л. О. Фролової. К.: Алерта, 2013. 348 с.
Міжнародне співробітництво у сфері кримінального провадження за законодавством України та Республіки Молдова: навчальний посібник / [В.С. Березняк, Н.В. Павлова, Н.К. Паустовська, В.М. Федченко, Л.А. Філяніна]. Київ: Алерта, 2020. 310 с.
Мельцер Н. Міжнародне гуманітарне право: Загальний курс. Київ, Женева: МКЧХ, 2020. 398 с.
Наливайко Л. Р., Степаненко К. В., Щербина Є. М. Міжнародний захист прав людини: навч. посіб. Дніпропетровськ: Дніпр. держ. ун-т внутр. справ, 2014. 152 с.
Негодченко О. В., Тертишник В. М. Міжнародне співробітництво у сфері правосуддя: Навчальний посібник. Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. 68 с.
Оніщик Ю. В. Міжнародне співробітництво у боротьбі з фінансовими правопорушеннями: навчальний посібник. Київ: Алерта, 2016. 422 с.
Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 10-те вид., доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2023. 698 с.
Тертишник В. М. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Вид. 21-те, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. 1060 с.
Тертишник В. М. Настільна книга слідчого. Зразки правничих документів. Київ: Алерта, 2024. 448 с.
Філяніна Л. А. Правові підстави екстрадиції відповідно до міжнародних договорів України та держав-учасниць СНД. Право і суспільство. 2011. № 2. С. 260-264.
Хабло О., Никифоренко Ю. Перейняття кримінального провадження від іноземних держав: монографія. Київ: Видавничий центр «кафедра», 2024. 194 с.
Цимбал П. В. Міжнародна Організація Кримінальної Поліції – Інтерпол та участь в ній України. Ірпінь, 1998.
Чорноус Ю. М. Видача особи (екстрадиція) у кримінальному провадженні щодо злочинів міжнародного характеру. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 143-150
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Vzayemodiya derzhav u sferi kriminalnogo sudochinstva ce uregulovana mizhnarodnimi pravovimi aktami ta sistemoyu nacionalnogo prava abo zdijsnyuvana na osnovi principu vzayemnosti forma mizhnarodnogo spivrobitnictva derzhav u sferi protidiyi zlochinnosti ta zdijsnennya pravosuddya yaka polyagaye u vzayemnij skoordinovanij spivpraci sudovih slidchih ta inshih pravoohoronnih organiv suverennih derzhav shodo zabezpechennya vikonannya zavdan kriminalnogo provadzhennya ta realizuyetsya shlyahom organizaciyi ta zdijsnenni sistemi uzgodzhenih slidchih ta inshih procesualnih dij chi prijnyattya yuridichnih rishen ekstradiciya aresht majna tosho Poryadok vzayemovidnosin suddiv prokuroriv slidchih z vidpovidnimi ustanovami inozemnih derzhav viznachayetsya persh za vse Konstituciyeyu Ukrayini a takozh mizhnarodnimi normativnimi aktami Yevropejska konvenciya pro vzayemnu dopomogu u kriminalnih spravah ratifikovana Zakonom Ukrayini vid 16 sichnya 1988 r Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Yevropejska konvenciya pro vidachu pravoporushnikiv Konvenciya pro vidmivannya poshuk aresht i konfiskaciyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom Yevropejska konvenciya pro peredachu provadzhennya u kriminalnih spravah 1972 r Zakon pro priyednannya 22 veresnya 1995 roku 339 95 VR Konvenciya pro peredachu zasudzhenih osib 1983 r Zakon pro priyednannya 22 veresnya 1995 roku 337 95 VR Zakon Ukrayini 361 IX vid 6 grudnya 2019 roku Pro zapobigannya ta protidiyu legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu ta finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya inshimi mizhnarodnimi ugodami Dogovir mizh Ukrayinoyu i Spoluchenimi Shtatami Ameriki Pro vzayemnu pravovu dopomogu po kriminalnih spravah ratifikovanij Zakonom Ukrayini vid 10 lyutogo 2000 roku Za vidsutnosti mizhnarodnogo dogovoru Ukrayini mizhnarodna pravova dopomoga chi inshe spivrobitnictvo mozhe buti nadano na pidstavi zapitu inshoyi derzhavi chi zapitano na zasadah vzayemnosti Z prijnyattyam u 2012 roci novogo KPK Ukrayini pitannya vzayemodopomogi derzhav u sferi kriminalnogo sudochinstva otrimali reglamentaciyu v okremomu rozdili Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini st 541 614 Vzayemodiya pravoohoronnih organiv Ukrayini ta Mizhnarodniogo kriminalnogo sudu zdijsnyuyetsya u poryadku viznachenomu rozdilom IX 2 Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini yakim cej Kodeks dopovnenij Zakonom Ukrayini 2236 IX vid 03 05 2022 ta z urahuvannyam polozhen Rimskogo statutu Sub yektami pravovidnosin u sferi kriminalnogo sudochinstva ye derzhavi v osobi svoyih pravoohoronnih organiv Centralnimi organami Ukrayini kompetentnimi virishuvati ta rozglyadati pitannya vikonannya Konvenciyi ye Ministerstvo yusticiyi Ukrayini shodo sudovih rishen i Generalna prokuratura shodo procesualnih dij pid chas rozsliduvannya kriminalnih sprav a takozh Nacionalne antikorupcijne byuro Ukrayini u spravah zarahovanih do jogo pidslidnosti Mizhnarodne spivrobitnictvo v sferi pravosuddyaFormi spivrobitnictva u sferi kriminalnogo provadzhennyaDo form mizhnarodnogo spivrobitnictva derzhav u sferi protidiyi zlochinnosti ta kriminalnih provadzhen mozhna vidnesti stvorennya mizhnarodno pravovih mehanizmiv zapobigannya legalizaciyi vidmivannya dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom rozrobki form vzayemodopomogi u sferi viyavlennya rozshuku ta upravlinnya aktivami oderzhanimi vid korupcijnih ta inshih zlochiniv rozvitok informacijnih sistem ta pravovih procedur dlya zapobigannya poperedzhennya ta rozkrittya zlochiniv Interpol Yevropol tosho formuvannya spilnih zasad ta standartiv pravosuddya formuvannya pravovih pozicij ta sudovogo precedentnogo prava shodo okremih aspektiv sudochinstva dopustimist dokaziv standart dovedennya poza rozumnim sumnivom koncept plodiv otrujnogo dereva tosho zabezpechennya zahistu prav i svobod z zastosuvannyam mizhnarodnoyi sudovoyi organizaciyi Yevropejskogo Sudu z prav lyudini individualna vzayemodopomoga v konkretnih kriminalnih provadzhennyah zgidno ukladenih mizhnarodnih ugod ekstradiciya vikonannya okremih doruchen tosho V Yevropejskij konvenciyi pro vzayemnu dopomogu v kriminalnih spravah zaznachayetsya sho uchasniki konvenciyi zobov yazuyutsya nadavati odin odnomu dopomogu v zabezpechenni pokarannya zlochinciv prote ce polozhennya ne poshiryuyetsya na vijskovi zlochini yaki ne vvazhayutsya zlochinami u zvichajnomu kriminalnomu pravi vikonuyut u peredbachenij yihnim zakonodavstvom sposib bud yaki sudovi doruchennya yaki stosuyutsya kriminalnoyi spravi i yaki nadsilayutsya yij sudovoyu vladoyu zapituyuchoyi Storoni z metoyu zabezpechennya pokazan svidkiv abo peredachi predmetiv yaki stanovlyat soboyu rechovi dokazi materialiv sudovoyi spravi abo dokumentiv Vidpovidno do Konvenciya pro vidmivannya viyavlennya viluchennya i konfiskaciyu dohodiv vid zlochinnoyi diyalnosti dlya zdijsnennya konfiskaciyi nazhitogo zlochinnim shlyahom majna mayut chinitisya diyi neobhidni dlya viyavlennya i rozshuku majna a takozh dlya zapobigannya operaciyam z takim majnom st 3 4 Do zagalnih principiv mizhnarodnogo spivrobitnictva Konvenciya zarahovuye nepripustimist nevmotivovanoyi vidmovi u pravovij dopomozi obov yazkovist uzhivannya zahodiv iz zabezpechennya konfiskaciyi st st 11 17 nepripustimist posilannya na bankivsku tayemnicyu yak pidstavu dlya vidmovi v nadanni pravovoyi dopomogi st st 4 18 U poryadku nadannya pravovoyi dopomogi slidchim organam i sudam inozemnih derzhav a takozh slidchim organam i sudam Ukrayini vidpovidnimi organami inozemnih derzhav z yakimi Ukrayinoyu ukladeno dogovir pro nadannya pravovoyi dopomogi u kriminalnih spravah abo na zasadah vzayemnosti mozhut buti provedeni taki diyi 1 vruchennya dokumentiv 2 vikonannya okremih procesualnih dij dopit svidkiv poterpilih ekspertiv pidozryuvanih obvinuvachenih pidsudnih viyimka predmetiv dokumentiv poshtovo telegrafnoyi korespondenciyi ta yih peredacha storoni sho zdijsnyuye zapit pro dopomogu obshuk primishen i osib ta peredacha viluchenogo tosho 3 ekstradiciya ta timchasova peredacha osib 4 perejnyattya kriminalnogo provadzhennya 5 viklik osib do slidchih organiv abo sudu 6 nadannya informaciyi pro sudimist obvinuvachenogo 7 rozshuk aresht i konfiskaciya majna 8 zatrimannya j aresht osobi 9 peredacha zasudzhenih osib ta vikonannya virokiv 10 vikonannya virokiv sudovih ustanov derzhavi uchasnici spivrobitnictva 11 viznannya ta vikonannya virokiv mizhnarodnih sudovih ustanov 12 vikonannya inshih slidchih chi procesualnih dij peredbachenih KPK Ukrayini ta mizhnarodnimi ugodami Perejnyattya kriminalnogo provadzhennya ye alternativoyu ekstradiciyi jogo zastosovuyut todi koli osoba ne pidlyagaye vidachi yaksho v provadzhenni she ne uhvaleno virok zastosovuyut perejnyattya yaksho virok nabrav zakonnoyi sili viznannya ta vikonannya virokiv sudiv inozemnih derzhav pid chas perejnyattya provadzhennya zagalom peredayut pid yurisdikciyu zapituvanoyi storoni a v razi nadannya mizhnarodnoyi pravovoyi dopomogi yurisdikciya provadzhennya znahoditsya v zapituyuchij derzhavi Imunitet svidka poterpilogo i eksperta Svidok nezalezhno vid gromadyanstva yakij postaye pered sudovimi organami zapituyuchoyi Storoni za povistkoyu pro viklik ne mozhe ni prityaguvatisya do vidpovidalnosti ni utrimuvatisya pid vartoyu ni pidlyagati niyakomu inshomu obmezhennyu jogo osobistoyi svobodi na teritoriyi ciyeyi Storoni za diyannya abo u poryadku vikonannya obvinuvalnih virokiv yaki pereduvali jogo vid yizdu z teritoriyi zapituvanoyi Storoni v yakosti svidka Cej imunitet zakinchuyetsya yaksho osoba protyagom nastupnih p yatnadcyati dniv vid dati z yakoyi yiyi prisutnist v yakosti svidka bilshe ne bula neobhidnoyu sudovim organam mayuchi mozhlivist zalishiti teritoriyu zapituyuchoyi Storoni zalishilasya na cij teritoriyi abo viyihavshi z neyi znovu tudi povernulas Ukrayinoyu u pravovij dopomozi u sferi kriminalnogo sudochinstva mozhe buti vidmovleno a klopotannya pro nadannya dopomogi ne vikonuyetsya yaksho a klopotannya stosuyetsya diyannya yake ne ye zlochinom za Kriminalnim kodeksom Ukrayini b prohannya pro nadannya dopomogi stosuyetsya diyannya yake na dumku zapituvanoyi Storoni ye politichnim pravoporushennyam pravoporushennyam pov yazanim z politichnim pravoporushennyam abo podatkovim pravoporushennyam abo zapit stosuyetsya vijskovogo zlochinu yakij ne ye zlochinom zgidno zi zvichajnim kriminalnim pravom v zadovolennya klopotannya mozhe zashkoditi suverenitetu bezpeci gromadskomu poryadku abo inshim suttyevim interesam yiyi krayini g ye dostatni pidstavi vvazhati sho vin spryamovanij na peresliduvannya zasudzhennya abo pokarannya osobi za oznakami yiyi rasi koloru shkiri politichnih religijnih ta inshih perekonan stati etnichnogo ta socialnogo pohodzhennya majnovogo stanovisha miscya prozhivannya za movnimi abo inshimi oznakami d vikonannya zapitu ye nesumisnim iz principom non bis in idem nemaye dvoh pokaran za odin zlochin ye zapit stosuyetsya pravoporushennya yake ye predmetom rozsliduvannya abo sudovogo rozglyadu v Ukrayini U pravovij dopomozi u sferi kriminalnogo sudochinstva mozhe buti vidmovleno takozh todi koli derzhava vid yakoyi nadijshlo klopotannya pro nadannya pravovoyi dopomogi ne zabezpechuye vzayemnosti v cij sferi abo klopotannya ne vidpovidaye vimogam peredbachenim mizhnarodnimi dogovorami Mizhnarodna pravova dopomoga zdijsnyuyetsya vidpovidno do polozhen st 541 614 KPK Ukrayini Doruchennya slidchih organiv pro provedennya okremih slidchih chi procesualnih dij dopit svidkiv poterpilih ekspertiv pidozryuvanih obvinuvachenih pidsudnih viyimka predmetiv dokumentiv poshtovo telegrafnoyi korespondenciyi ta yih peredacha storoni sho zdijsnyuye zapit pro dopomogu obshuk primishen i osib ta peredacha viluchenogo tosho yaki v razi prijnyatnosti mayut buti vikonani ne piznishe 30 dib Nadannya pravovoyi dopomogu mozhe zdijsnyuvatis shlyahom vikonannya doruchen pro provadzhennya procesualnih ta inshih dij peredbachenih zakonodavstvom storoni yaka zvertayetsya za dopomogoyu zokrema shodo provedennya obshukiv viyimok ekspertiz dopitiv svidkiv rozshuku j vidachi osib yaki vchinili zlochini Dopit za zapitom kompetentnogo organu inozemnoyi derzhavi provoditsya u tradicijnomu rezhimi a takozh mozhe zdijsnyuvatisya u prisutnosti slidchogo suddi za misceznahodzhennyam osobi za dopomogoyu video abo telefonnoyi konferenciyi u takih vipadkah 1 nemozhlivosti pributtya pevnih osib do kompetentnogo organu inozemnoyi derzhavi 2 dlya zabezpechennya bezpeki osib 3 z inshih pidstav viznachenih slidchim suddeyu sudom Dokazova sila oficijnih dokumentiv Dokumenti yaki na teritoriyi inozemnih derzhav skladeni abo zasvidcheni u vidpovidnij formi kompetentnim derzhavnim organom abo oficijnoyu osoboyu i skripleni gerbovoyu pechatkoyu prijmayutsya vidpovidno do umov dogovoriv na teritoriyi Ukrayini bez bud yakogo zasvidchennya legalizaciyi EkstradiciyaEkstradiciya vidacha osobi lat extraditio vid ex prefiks sho oznachaye vidokremlennya pozbavlennya traditio peredacha vidacha osobi derzhavi kompetentnimi organami yakoyi cya osoba rozshukuyetsya dlya prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti abo vikonannya viroku Najbilsh suttyevi oznaki ta umovi ekstradiciyi 1 vchinennya suspilno nebezpechnogo karanogo diyannya 2 perebuvannya osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya za mezhami teritoriyi vchinennya kriminalnogo pravoporushennya 3 nayavnist vimogi derzhavi shodo peredachi osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya ta yurisdikciyi zapit klopotannya vimoga 4 nayavnist dogovoru konvenciyi mizh derzhavami yaki vstupili v ekstradicijni vidnosini 5 nayavnist umov pravomirnoyi peredachi osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya odniyeyu derzhavoyu inshij 6 perehid derzhav do dobrovilnih mizhnarodno pravovih vidnosin uchast v ekstradicijnih vidnosinah dvoh abo dekilkoh derzhav 7 nayavnist chitkoyi proceduri shodo ekstradiciyi osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya 8 nayavnist meti prityagnennya osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti vikonannya viroku Zgidno z chastinoyu pershoyu statti 2 Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv vidacha provoditsya za diyi yaki vidpovidno do zakonodavstva oboh derzhav ye zlochinami Takim chinom vidacha ne mozhe buti zdijsnena yaksho vstanovleno sho diyannya ne ye zlochinom za zakonami derzhavi do yakoyi zvernulisya z klopotannyam pro vidachu Yaksho odne j te same kriminalne diyannya v riznih derzhavah imenuyetsya po riznomu neobhidnij zbig skladu zlochinu a ne terminologiyi u zakonodavstvi Ekstradiciya vklyuchaye oficijne zvernennya pro vstanovlennya miscya perebuvannya na teritoriyi zapituvanoyi derzhavi osobi yaku neobhidno vidati ta vidachu takoyi osobi perevirku obstavin sho mozhut pereshkodzhati vidachi prijnyattya rishennya za zapitom faktichnu peredachu takoyi osobi pid yurisdikciyu zapituyuchoyi derzhavi st 541 KPK Ukrayini Vazhlivim principom ekstradiciyi yakij vkazanij u ch 1 st 2 Konvenciyi 1957 r ye princip podvijnoyi kriminalnosti Vidpovidno do nogo zlochin ye ekstradicijnim yaksho vin karayetsya za zakonami oboh derzhav yaki vstupayut v ekstradicijni pravovidnosini Pokarannya za zlochin sho vchinila osoba povinne buti peredbacheno za nacionalnim kriminalnim zakonodavstvom yak derzhavi de osoba znahoditsya tak i derzhavi de buv vchinenij zlochin i yaka vimagaye ekstradiciyi pri comu ekstradiciya zdijsnyuyetsya u zv yazku iz pravoporushennyami yaki karayutsya za zakonami zapituyuchoyi storoni ta zapituvanoyi storoni pozbavlennyam voli na termin ne menshe odnogo roku chi bilsh suvorim pokarannyam Principom ekstradiciyi ye takozh princip adhoc vidana osoba ne mozhe peresliduvatisya zasudzhuvatisya abo zatrimuvatisya z metoyu vikonannya viroku chi postanovi pro utrimannya pid vartoyu ni za yake pravoporushennya vchinene do yiyi vidachi krim pravoporushennya za yake vona bula vidana j yiyi osobista svoboda ni z yakih inshih prichin ne mozhe obmezhuvatisya ch 1 st 14 Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv 1957 roku Obov yazkovoyu pidstavoyu shodo zdijsnennya ekstradiciyi pri vidsutnosti pidstav vidmovi v ekstradiciyi st 589 KPK Ukrayini ye umova pri yakij vidacha dlya prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti provaditsya za taki diyannya yaki za zakonami oboh storin ye karnimi i za skoyennya yakih peredbachayetsya pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli na termin ne menshe odnogo roku abo bilsh tyazhke pokarannya Vidacha dlya privedennya viroku u vikonannya zdijsnyuyetsya za taki diyannya yaki vidpovidno do zakonodavstva oboh storin ye karnimi i za zdijsnennya yakih osobu vidacha yakoyi potribna bulo zasudzheno do pozbavlennya voli na termin ne menshe shesti misyaciv abo do bilsh tyazhkogo pokarannya Vidpovidno do st 589 Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini Vidmova u vidachi osobi ekstradiciyi u vidachi osobi inozemnij derzhavi vidmovlyayetsya u takih vipadkah yaksho 1 osoba stosovno yakoyi nadijshov zapit pro vidachu vidpovidno do zakoniv Ukrayini na chas prijnyattya rishennya pro vidachu ekstradiciyu ye gromadyaninom Ukrayini 2 zlochin za yakij zapitano vidachu ne peredbachaye pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli za zakonom Ukrayini 3 zakinchilisya peredbacheni zakonom Ukrayini stroki davnosti prityagnennya osobi do kriminalnoyi vidpovidalnosti abo vikonannya viroku za zlochin za yakij zapitano vidachu 4 kompetentnij organ inozemnoyi derzhavi ne nadav na vimogu centralnogo organu Ukrayini dodatkovih materialiv abo danih bez yakih nemozhlive prijnyattya rishennya za zapitom pro vidachu ekstradiciyu 5 vidacha osobi ekstradiciya superechit zobov yazannyam Ukrayini za mizhnarodnimi dogovorami Ukrayini 5 1 ye obgruntovani pidstavi vvazhati sho vidacha osobi ekstradiciya superechit interesam nacionalnoyi bezpeki Ukrayini 6 nayavni inshi pidstavi peredbacheni mizhnarodnim dogovorom Ukrayini Vidpovidno do Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv vidacha osobi zdijsnyuyetsya za umovi vchinennya neyu zlochinu za yakij za zakonodavstvom storoni sho vimagaye vidachi mozhe buti priznacheno pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli strokom ne mensh yak odin rik Storoni mozhut vidmoviti u vidachi svoyih gromadyan Vidpovidno do st 3 11 Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv vidacha ne zdijsnyuyetsya yaksho pravoporushennya u zv yazku z yakim vona zapituyetsya rozglyadayetsya zapituvanoyu Storonoyu yak politichne pravoporushennya abo pravoporushennya pov yazane z politichnim pravoporushennyam Politichni pravoporushennya ne vklyuchayut zlochini proti lyudstva zaznacheni v Konvenciyi pro zapobigannya zlochinovi genocidu ta pokarannya za nogo Stattya 10 Kriminalnogo kodeksu Ukrayini viznachaye Gromadyani Ukrayini ta osobi bez gromadyanstva sho postijno prozhivayut v Ukrayini yaki vchinili zlochini poza mezhami Ukrayini ne mozhut buti vidani inozemnij derzhavi dlya prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti ta viddannya do sudu Vidacha ne zdijsnyuyetsya za pravoporushennya yaki peredbacheni vijskovim pravom i yaki ne ye pravoporushennyami za zvichajnim kriminalnim pravom st 4 Yevropejska konvenciya pro vidachu pravoporushnikiv Vkazana pidstava peredbachena p p v p 1 st 1 Zakonu pro ratifikaciyu Konvenciyi Do specialnih principiv ekstradiciyi mozhna takozh vidnesti princip adhoc za yakim vidana osoba ne mozhe peresliduvatisya zasudzhuvatisya abo zatrimuvatisya z metoyu vikonannya viroku chi postanovi pro utrimannya pid vartoyu ni za yake pravoporushennya vchinene do yiyi vidachi krim pravoporushennya za yake vona bula vidana i yiyi osobista svoboda z zhodnih inshih prichin ne mozhe obmezhuvatisya ch 1 st 14 Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv 1957 roku Problemi ekstradiciyi Yevropejskim spivtovaristvom slushno zaprovadzhuyetsya v mizhnarodnomu spivrobitnictvi derzhav u sferi pravosuddya princip aut dedere aut judicare abo vidaj abo sudi Takij princip maye stati neporushnim Ale problema prihovana ne u viznanni chi neviznanni cogo principu ne v tomu chi otrimav vin nalezhne zakriplennya v mizhnarodnih aktah i chi stvorena yuridichna procedura jogo realizaciyi Use ce mozhna ratifikuvati Problema v mehanizmah zabezpechennya neuhilnogo dotrimannya kozhnoyu z derzhav uzyatih na sebe mizhnarodnih zobov yazan v dotrimanni mizhnarodnogo prava vzagali V ramkah OON slid zaproponuvati proekt yedinoyi Konvenciyi pro vzayemodopomogu u sferi pravosuddya de viznachiti procesualnu formu ekstradiciyi ta rozv yazannya inshih pitan sudochinstva Osoblivosti spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudomSpivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu ta Mizhnarodnim kriminalnim sudom zdijsnyuyetsya u poryadku viznachenomu Kriminalno procesualnim kodeksom Ukrayini ta Rimskim statutom Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu z urahuvannyam osoblivostej peredbachenih Zakonom Ukrayini shodo ratifikaciyi Rimskogo statutu Rimskij statut ratifikovanoUkrayinoyu iz zayavami ta popravkami do nogo Zakonom Ukrayini 3909 IX vid 21 08 2024 Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pidpisanij v Rimi 17 lipnya 1998 roku Detalnishe Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Mizhnarodnij kriminalnij sud ye postijno diyuchim organom zasnovanim na normah Rimskogo statutu do kompetenciyi yakogo vhodit peresliduvannya osib za najbilsh serjozni zlochini yaki viklikayut sturbovanist mizhnarodnoyi spilnoti genocid voyenni zlochini i zlochini proti lyudyanosti zlochin genocidu ta zlochin agresiyi Do skladu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu vhodyat 18 suddiv sho obirayutsya na termin 9 rokiv asambleyeyu derzhav uchasnic Sudu Mizhnarodnij kriminalnij sud roztashovanij u misti Gaaga prote za bazhannyam Sudu zasidannya mozhut vidbuvatisya v bud yakomu inshomu misci Vidpovidno do st 1 Statutu vkazanogo Sudu Mizhnarodnij kriminalnij sud tilki dopovnyuye nacionalni organi kriminalnoyi yusticiyi Vodnochas Mizhnarodnij kriminalnij sud zhodnim chinom ne zaminyuye soboyu nacionalni sudi yaksho ostanni efektivno zdijsnyuyut pravosuddya Spravu ne mozhe buti prijnyato do provadzhennya yaksho sprava rozsliduyetsya chi shodo neyi porusheno kriminalne peresliduvannya derzhavoyu yaka maye shodo neyi yurisdikciyu za vinyatkom vipadkiv koli cya derzhava ne bazhaye chi ne zdatna vesti rozsliduvannya chi porushiti kriminalne peresliduvannya nalezhnim chinom Vidpovidno do st 1 Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Mizhnarodnij kriminalnij sud ye postijnim organom ta maye povnovazhennya zdijsnyuvati yurisdikciyu stosovno osib za najbilsh tyazhki zlochini sho viklikayut zanepokoyennya mizhnarodnogo spivtovaristva ta tilki dopovnyuye nacionalni organi kriminalnoyi yusticiyi Sud mozhe zdijsnyuvati svoyi funkciyi i povnovazhennya yak ce peredbacheno ch 2 st 4 Statutu na teritoriyi bud yakoyi derzhavi uchasnici ta za specialnoyu ugodoyu na teritoriyi bud yakoyi inshoyi derzhavi Yurisdikciya Sudu obmezhuyetsya najbilsh tyazhkimi zlochinami yaki viklikayut zanepokoyennya vsogo mizhnarodnogo spivtovaristva Vidpovidno do st 5 Statutu Sud maye yurisdikciyu stosovno takih zlochiniv a zlochin genocidu b zlochini proti lyudyanosti c voyenni zlochini d zlochini agresiyi St 6 8 Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu v aspektah yurisdikciyi Sudu formuye nastupni koncepti Genocid oznachaye bud yake z takih diyan yaki vchineno z namirom znishiti povnistyu abo chastkovo bud yaku nacionalnu etnichnu rasovu chi religijnu grupu yak taku a vbivstvo chleniv takoyi grupi b zapodiyannya tyazhkih tilesnih ushkodzhen abo psihichnogo rozladu chlenam takoyi grupi c umisne stvorennya dlya takoyi grupi umov zhittya rozrahovanih na dovedennya yiyi do povnogo abo chastkovogo fizichnogo znishennya d vprovadzhennya zahodiv spryamovanih na zapobigannya ditonarodzhennyu vseredini takoyi grupi e nasilnicka peredacha ditej ciyeyi grupi do inshoyi grupi Zlochin proti lyudyanosti oznachaye bud yake z takih diyan koli voni vchinyayutsya v ramkah shirokomasshtabnogo abo sistematichnogo napadu spryamovanogo proti bud yakogo civilnogo naselennya i takij napad vchinyayetsya usvidomleno a vbivstvo b vinishennya c obernennya v rabstvo d deportaciya abo nasilnicke peremishennya naselennya e uv yaznennya abo inshe zhorstke pozbavlennya fizichnoyi svobodi v porushennya osnovopolozhnih norm mizhnarodnogo prava f katuvannya g zgvaltuvannya seksualne rabstvo primushennya do prostituciyi primusova vagitnist primusova sterilizaciya chi bud yaka insha podibna za tyazhkistyu forma seksualnogo nasilstva h peresliduvannya bud yakoyi grupi abo spilnoti yaku mozhna identifikuvati za politichnimi rasovimi nacionalnimi etnichnimi kulturnimi religijnimi gendernimi yak ce viznacheno v punkti 3 abo inshimi oznakami sho zagalno viznani nepripustimimi zgidno z mizhnarodnim pravom u zv yazku z bud yakim diyannyam zaznachenim v comu punkti chi bud yakim zlochinom sho pidpadaye pid yurisdikciyu Sudu i nasilnicke zniknennya osib j zlochin aparteyidu k inshi nelyudski diyannya podibnogo harakteru sho umisno zapodiyuyut silnih strazhdan chi tyazhkih tilesnih ushkodzhen abo serjoznoyi shkodi psihichnomu chi fizichnomu zdorov yu Zauvazhimo sho p k nazvanogo konceptu potrebuye bilsh chitkoyi yuridichnoyi viznachenosti a same rozkrittya sho vkladayetsya v ponyattya inshi nelyudski diyannya podibnogo harakteru Voyenni zlochini grubi porushennya Zhenevskih konvencij vid 12 serpnya 1949 roku a same bud yake z takih diyan proti osib abo majna sho ohoronyayutsya zgidno z polozhennyami vidpovidnoyi Zhenevskoyi konvenciyi vklyuchayuchi yak vbivstva ta katuvannya tak i napadi na nezahisheni j taki sho ne ye vijskovimi cilyami mista sela pomeshkannya abo budivli chi yih obstril iz zastosuvannyam bud yakih zasobiv rozgrabuvannya mista abo naselenogo punktu navit yaksho jogo zahopleno shturmom a takozh inshi vijskovi zlochini do yakih za vnesenimi popravkami do st 8 Statutu vidneseno umisne zastosuvannya golodomoru civilnogo naselennya yak metodu vedennya vijni shlyahom pozbavlennya jogo ob yektiv neobhidnih dlya jogo vizhivannya vklyuchayuchi umisne pereshkodzhannya dostavci prodovolstva zastosuvannya zbroyi osnovna diya yakoyi polyagaye v zapodiyanni ushkodzhen oskolkami yaki ne viyavlyayutsya v tili lyudini za dopomogoyu rentgenivskih promeniv zastosuvannya zbroyi yaka vikoristovuye mikrobiologichni chi inshi biologichni agenti abo toksini nezalezhno vid yihnogo pohodzhennya chi sposobu virobnictva Zlochin agresiyi oznachaye planuvannya pidgotovku iniciyuvannya abo vchinennya osoboyu yaka spromozhna faktichno zdijsnyuvati kontrol za politichnimi chi vijskovimi diyami derzhavi abo keruvati nimi aktu agresiyi yakij za svoyim harakterom tyazhkistyu ta masshtabami ye grubim porushennyam Statutu Organizaciyi Ob yednanih Nacij Akt agresiyi oznachaye zastosuvannya zbrojnoyi sili derzhavoyu proti suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti abo politichnoyi nezalezhnosti inshoyi derzhavi chi v bud yakij inshij sposib nesumisnij zi Statutom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Bud yakij z takih aktiv nezalezhno vid ogoloshennya vijni bude kvalifikuvatisya vidpovidno do rezolyuciyi 3314 XXIX Generalnoyi Asambleyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij vid 14 grudnya 1974 roku yak akt agresiyi zokrema vtorgnennya abo napad zbrojnih sil derzhavi na teritoriyu inshoyi derzhavi chi bud yaka vijskova okupaciya nezalezhno vid yiyi timchasovogo harakteru sho ye rezultatom takogo vtorgnennya abo napadu chi bud yaka aneksiya iz zastosuvannyam sili na teritoriyi inshoyi derzhavi abo yiyi chastini bombarduvannya zbrojnimi silami derzhavi teritoriyi inshoyi derzhavi chi zastosuvannya bud yakoyi zbroyi derzhavoyu proti teritoriyi inshoyi derzhavi Zakonom Ukrayini Pro vnesennya zmin do Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini ta inshih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom vid 3 travnya 2022 roku 2236 IX KPK Ukrayini dopovnenij rozdilom IX 2 Osoblivosti spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom de vikladeni pravila spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom z metoyu poshirennya jogo yurisdikciyi na osib gromadyan Ukrayini inozemnih gromadyan ta osib bez gromadyanstva yaki na moment vchinennya zlochinu sho pidpadaye pid yurisdikciyu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Cimi zminami KPK Ukrayini peredbacheni formi spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom zokrema peredannya kriminalnogo provadzhennya v ramkah spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom st 620 vikonannya prohannya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pro nadannya dopomogi st 621 zabezpechennya zberezhennya dokaziv st 623 vikonannya Mizhnarodnim kriminalnim sudom funkcij na teritoriyi Ukrayini st 624 timchasova peredacha osobi do Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu dlya provedennya procesualnih dij st 625 zatrimannya ta zastosuvannya do osobi zapobizhnogo zahodu u viglyadi trimannya pid vartoyu na prohannya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pro timchasovij aresht st 628 629 vikonannya prohannya Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pro aresht i peredachu st 631 Spivrobitnictvo z Mizhnarodnim kriminalnim sudom pid chas rozsliduvannya ta sudovogo rozglyadu zabezpechuye Ofis Generalnogo prokurora a pid chas vikonannya virokiv chi inshih rishen Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu uhvalenih za rezultatami rozglyadu spravi Ministerstvo yusticiyi Ukrayini PosilannyaTertishnik V M Kriminalno procesualne pravo Ukrayini Pidruchnik 10 te vid dop i pererob K Alerta 2023 ISBN 978 617 566 771 2 S 665 Yevropejska konvenciya pro vzayemodopomogu u kriminalnih spravah Ratifikovana Zakonom Ukrayini vid 16 01 98 44 98 VR Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 URL https zakon rada gov ua laws show 995 036 Text Yevropejska konvenciya pro vidachu pravoporushnikiv 1957 r Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 URL https zakon rada gov ua laws show 995 033 Text Zakon Ukrayini 361 IX vid 6 grudnya 2019 roku Pro zapobigannya ta protidiyu legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu ta finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya Golos Ukrayini vid 28 12 2019 251 URL https zakon rada gov ua laws show 361 20 print Zakon Ukrayini vid 3 travnya 2022 roku 2236 IX Pro vnesennya zmin do Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini ta inshih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo spivrobitnictva z Mizhnarodnim kriminalnim sudom Oficijnij visnik Ukrayini vid 31 05 2022 r 42 stor 57 stattya 2276 kod akta 111456 2022 URL https zakon rada gov ua laws show 2236 20 n13 Tertishnik V M Kriminalno procesualne pravo Ukrayini Pidruchnik 10 te vid dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2023 698 s ISBN 978 617 566 771 2 S 666 667 Hablo O Nikiforenko Yu Perejnyattya kriminalnogo provadzhennya vid inozemnih derzhav monografiya Kiyiv Vidavnichij centr kafedra 2024 S 50 52 Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi pravosuddya pidruchnik Tertishnik V M ta in za zag red d yu n prof V M Tertishnika ta dokt nauk derzh upr profesora V V Chencova Kiyiv Alerta 2021 276 s ISBN 978 617 566 645 6 S 107 Zakon Ukrayini vid 16 sichnya 1998 roku 44 98 VR Pro ratifikaciyu Yevropejskoyi konvenciyi pro vzayemnu dopomogu u kriminalnih spravah 1959 rik ta dodatkovogo protokolu 1978 roku do Konvenciyi Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 Bereznyak V S Ekstradiciya Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 S 251 Bereznyak V S Ekstradiciya Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s ISBN 978 617 566 754 5 S 251 252 Tertishnik V M Kriminalnij procesualnij kodeks Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 21 te dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 1060 s ISBN 978 617 566 823 8 S 948 Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pidpisanij v Rimi 17 lipnya 1998 roku URL https zakon rada gov ua laws show 995 588 TextDiv takozhPravotvorcha diyalnist Kriminalno procesualne pravo Kriminalnij proces Yevropejskij sud z prav lyudini Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Rimskij statut ta Ukrayina Zasadi kriminalnogo provadzhennya Prezumpciya dobroporyadnosti InterpolNormativni aktiKonstituciya Ukrayini prijnyata Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 28 chervnya 1996 r Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Kriminalnij procesualnij kodeks Ukrayini Yevropejska konvenciya pro vzayemodopomogu u kriminalnih spravah Ratifikovana Zakonom Ukrayini vid 16 01 98 44 98 VR Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 URL https zakon rada gov ua laws show 995 036 Text Yevropejska konvenciya pro vidachu pravoporushnikiv 1957 r Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 URL https zakon rada gov ua laws show 995 033 Text Konvenciya pro vidmivannya poshuk aresht ta konfiskaciyu dohodiv otrimanih zlochinnim shlyahom 1990 r Ratifikovana Zakonom Ukrayini vid 17 12 97 738 97 VR Oficijnij visnik Ukrayini 1998 13 Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu pidpisanij v Rimi 17 lipnya 1998 roku URL http zakon4 rada gov ua laws show 995 588 Zakon Ukrayini Pro mizhnarodni dogovori Ukrayini vid 22 grudnya 1993 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1994 10 Zakon Ukrayini Pro vikonannya rishen ta zastosuvannya praktiki Yevropejskogo Sudu z prav lyudini vid 23 lyutogo 2006 r Oficijnij visnik Ukrayini 2006 12 URL http www zakon rada gov ua Zakon Ukrayini 1438 III vid 10 lyutogo 2000 roku Pro ratifikaciyu Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Spoluchenimi Shtatami Ameriki Pro vzayemnu pravovu dopomogu po kriminalnih spravah Zakon Ukrayini 361 IX vid 6 grudnya 2019 roku Pro zapobigannya ta protidiyu legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu ta finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya Golos Ukrayini vid 28 12 2019 251 URL https zakon rada gov ua laws show 361 20 print Zakon Ukrayini vid 21 serpnya 2024 roku 3909 IX Pro ratifikaciyu Rimskogo statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu ta popravok do nogo Oficijnij visnik Ukrayini vid 18 09 2024 2024 r 80 stattya 4665 kod akta 126605 2024 URL https zakon rada gov ua laws show 3909 20 Text Rimskij Statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu chinne zakonodavstvo Ofic pereklad Kiyiv Alerta 2024 68 s DzherelaTertishnik V V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 3 tye dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 464 s ISBN 978 617 566 780 4 Ahtirska N M Kasko V V Malanchuk B A Melikyan A Poshva B M Fulej T I Shuklina N G Zastosuvannya v Ukrayini yevropejskih standartiv protidiyi zhorstokomu povodzhennyu i bezkarnosti naukovo praktichnij posibnik dlya suddiv za zag red prof V T Malyarenka Kiyiv K I S 2011 320 s Bazov O V Mizhnarodno pravovi zasadi organizaciyi ta diyalnosti mizhnarodnih kriminalnih sudiv monografiya Kiyiv Alerta 2023 628 s Bereznyak V S Verbenskij M G Pravove regulyuvannya vzayemodiyi MVS Ukrayini ta pravoohoronnih organiv zarubizhnih krayin u sferi protidiyi zlochinnosti Praktichnij posibnik Dnipropetrovsk Dniprop derzh un t vnutr sprav 2009 89 s Bereznyak V S Tertishnik V M Ekstradiciya yak institut kriminalno procesualnogo prava Ukrayini Monografiya Dnipropetrovsk Dnipropetrovskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav 2010 432 s ISBN 978 966 383 296 8 Gutnik V Mizhnarodnij kriminalnij sud navchalnij posibnik Lviv LNU imeni Ivana Franka 2023 194 s Yevropejska konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod navchalnij posibnik V I Lebid 3 tye vid dopovn i perorobl Kiyiv Pravova Yednist 2018 36 s Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi pravosuddya pidruchnik Tertishnik V M ta in za zag red d yu n prof V M Tertishnika ta dokt nauk derzh upr profesora V V Chencova Kiyiv Alerta 2021 276 s ISBN 978 617 566 645 6 Mizhnarodna pravova dopomoga u kriminalnomu provadzhenni v pitannyah ta vidpovidyah navch posib L D Udalova D P Pismennij O Ye Omelchenko D O Savickij V V Rozhnova A V Forostyanij K Centr uchbovoyi literaturi 2015 240 s Mizhnarodne sudochinstvo Za zag red akad NANU Yu S Shemshuchenka K TOV Vidavnictvo Yuridichna dumka 2009 260 s Perepolkin S M Parshutin Ye G Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi pravoohoronnoyi diyalnosti navchalnij posibnik Dnipro Dniprop derzh un t vnutr sprav 2018 112 s Mizhnarodne spivrobitnictvo pid chas kriminalnogo provadzhennya nauk prakt posib Ye M Blazhivskij I M Kozyakov O M Tolochko S S Miroshnichenko O V Prihodko O V Bedro V V Muhin O V Sapin A P Slobodzyan A O Shtanko za zag red L O Frolovoyi K Alerta 2013 348 s Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi kriminalnogo provadzhennya za zakonodavstvom Ukrayini ta Respubliki Moldova navchalnij posibnik V S Bereznyak N V Pavlova N K Paustovska V M Fedchenko L A Filyanina Kiyiv Alerta 2020 310 s Melcer N Mizhnarodne gumanitarne pravo Zagalnij kurs Kiyiv Zheneva MKChH 2020 398 s Nalivajko L R Stepanenko K V Sherbina Ye M Mizhnarodnij zahist prav lyudini navch posib Dnipropetrovsk Dnipr derzh un t vnutr sprav 2014 152 s Negodchenko O V Tertishnik V M Mizhnarodne spivrobitnictvo u sferi pravosuddya Navchalnij posibnik Dnipropetrovsk Yuridichna akademiya MVS Ukrayini 2002 68 s Onishik Yu V Mizhnarodne spivrobitnictvo u borotbi z finansovimi pravoporushennyami navchalnij posibnik Kiyiv Alerta 2016 422 s ISBN 978 617 566 722 4 Tertishnik V M Kriminalno procesualne pravo Ukrayini Pidruchnik 10 te vid dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2023 698 s ISBN 978 617 566 771 2 Tertishnik V M Kriminalnij procesualnij kodeks Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 21 te dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2024 1060 s ISBN 978 617 566 823 8 Tertishnik V M Nastilna kniga slidchogo Zrazki pravnichih dokumentiv Kiyiv Alerta 2024 448 s ISBN 978 617 566 820 7 Filyanina L A Pravovi pidstavi ekstradiciyi vidpovidno do mizhnarodnih dogovoriv Ukrayini ta derzhav uchasnic SND Pravo i suspilstvo 2011 2 S 260 264 Hablo O Nikiforenko Yu Perejnyattya kriminalnogo provadzhennya vid inozemnih derzhav monografiya Kiyiv Vidavnichij centr kafedra 2024 194 s ISBN 978 966 2711 58 5 Cimbal P V Mizhnarodna Organizaciya Kriminalnoyi Policiyi Interpol ta uchast v nij Ukrayini Irpin 1998 Chornous Yu M Vidacha osobi ekstradiciya u kriminalnomu provadzhenni shodo zlochiniv mizhnarodnogo harakteru Visnik kriminalnogo sudochinstva 2015 1 S 143 150 Portal Pravo