Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стоянов Веселін Анастасов (* 7 квітня 1902, м. Шумен, Болгарія. — † 29 червня 1969, м. Софія) — болгарський композитор, піаніст, педагог. Автор симфонічних творів. Засновник товариства професійних композиторів «Съвременна музика» (1933).
| Веселін Стоянов | |
|---|---|
| болг. Веселин Стоянов | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | болг. Веселин Анастасов Стоянов |
| Дата народження | 20 квітня 1902[1] або 7 квітня 1902[2] |
| Місце народження | Шумен, Князівство Болгарія[2] |
| Дата смерті | 29 червня 1969[1][2](67 років) |
| Місце смерті | Софія, Народна Республіка Болгарія[3][2] |
| Громадянство | Болгарія |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, піаніст |
| Освіта | Національна музична академія (1926) |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | симфонія |
| Батько | d |
| Діти | Пенчо Стоянов |
Біографія
Народився в родині Анастаса Стоянова. Зростав у творчій атмосфері, оточений провідними діячами Болгарського відродження, одним із центрів якого тоді було місто Шумен.
Навчався у Державній музичній академії Болгарії та Відні (Австрія), в Академії музики та драматичного мистецтва (1926—1930). Після повернення з Австрії, бере активну участь в організації музичного життя країни, їздить з концертами, пише симфонічні твори. Стає одним із лідерів так званої другої хвилі болгарських композиторів, що писали класичну музику.
1937 починає викладацьку діяльність. Підняв на світовий рівень болгарську музичну теорію. Серед його учнів Тодор Попов, Димитр Петков, Стефан Ременков, Александр Текелієв, Іван Маринов — класики болгарської класичної музики.
Як і більшість болгарських композиторів, обережно поставився до російської окупації 1944, пізніше пішов на активну співпрацю з комуністичним режимом, отримавши можливість творити і розвивати симфонічну музику Болгарії.
Твори
- Три концерти для роялю та оркестру, концерт для скрипки та оркестру, концерт для віолончелі та оркестру;
- Дві симфонії, гротескна симфонічна сюїта «Бай Ґаньо» (1941), «Святкова увертюра» (1959), Симфонічна поема «Кривава пісня»;
- Рапсодія для симфонічного оркестру;
- Опери «Жіноче царство» (1935), «Саламбо» (1940), «Хитрий Петар»;
- Оперети «Абдал Фирус» (1936, Софія), «У палацах халіфа» (1940, Софія), «Грішниця з Багдаду» (1935, Софія), «Гарем без султана» (1941, Софія);
- Балет «Папеса Іоанна» (1969);
- Кантати «Нехай буде день», «Гарний учень», «Балада про наречену».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117267155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
 | Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Stoyanov Stoyanov Veselin Anastasov 7 kvitnya 1902 m Shumen Bolgariya 29 chervnya 1969 m Sofiya bolgarskij kompozitor pianist pedagog Avtor simfonichnih tvoriv Zasnovnik tovaristva profesijnih kompozitoriv Svremenna muzika 1933 Veselin Stoyanovbolg Veselin StoyanovOsnovna informaciyaPovne im ya bolg Veselin Anastasov StoyanovData narodzhennya 20 kvitnya 1902 1902 04 20 1 abo 7 kvitnya 1902 1902 04 07 2 Misce narodzhennya Shumen Knyazivstvo Bolgariya 2 Data smerti 29 chervnya 1969 1969 06 29 1 2 67 rokiv Misce smerti Sofiya Narodna Respublika Bolgariya 3 2 Gromadyanstvo BolgariyaProfesiyi kompozitor dirigent muzikoznavec pianistOsvita Nacionalna muzichna akademiya 1926 Instrumenti fortepianoZhanri simfoniyaBatko dDiti Pencho StoyanovBiografiyaNarodivsya v rodini Anastasa Stoyanova Zrostav u tvorchij atmosferi otochenij providnimi diyachami Bolgarskogo vidrodzhennya odnim iz centriv yakogo todi bulo misto Shumen Navchavsya u Derzhavnij muzichnij akademiyi Bolgariyi ta Vidni Avstriya v Akademiyi muziki ta dramatichnogo mistectva 1926 1930 Pislya povernennya z Avstriyi bere aktivnu uchast v organizaciyi muzichnogo zhittya krayini yizdit z koncertami pishe simfonichni tvori Staye odnim iz lideriv tak zvanoyi drugoyi hvili bolgarskih kompozitoriv sho pisali klasichnu muziku 1937 pochinaye vikladacku diyalnist Pidnyav na svitovij riven bolgarsku muzichnu teoriyu Sered jogo uchniv Todor Popov Dimitr Petkov Stefan Remenkov Aleksandr Tekeliyev Ivan Marinov klasiki bolgarskoyi klasichnoyi muziki Yak i bilshist bolgarskih kompozitoriv oberezhno postavivsya do rosijskoyi okupaciyi 1944 piznishe pishov na aktivnu spivpracyu z komunistichnim rezhimom otrimavshi mozhlivist tvoriti i rozvivati simfonichnu muziku Bolgariyi TvoriTri koncerti dlya royalyu ta orkestru koncert dlya skripki ta orkestru koncert dlya violoncheli ta orkestru Dvi simfoniyi groteskna simfonichna syuyita Baj Gano 1941 Svyatkova uvertyura 1959 Simfonichna poema Krivava pisnya Rapsodiya dlya simfonichnogo orkestru Operi Zhinoche carstvo 1935 Salambo 1940 Hitrij Petar Opereti Abdal Firus 1936 Sofiya U palacah halifa 1940 Sofiya Grishnicya z Bagdadu 1935 Sofiya Garem bez sultana 1941 Sofiya Balet Papesa Ioanna 1969 Kantati Nehaj bude den Garnij uchen Balada pro narechenu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 117267155 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaCe nezavershena stattya pro muzikanta abo muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi