Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василь Мефодійович Верхових 15 листопада 1895 18951115 село Озерки Лип

Верхових Василь Мефодійович

Верхових Василь Мефодійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Василь Мефодійович Верхових (15 листопада 1895(18951115), село Озерки Липецького повіту Тамбовської губернії, тепер Петровського району Тамбовської області, Російська Федерація — 24 липня 1985, Москва) — радянський партійний і господарський діяч, 2-й секретар Далекосхідного крайкому ВКП(б), відповідальний секретар Миколаївського окружного комітету КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — січні 1932 р.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. З юних років працював підмайстром у кустарних майстернях з ремонту інвентаря. У 1911—1914 роках — робітник з ремонту шляхів на станції Маросійка Владикавказької залізниці, учень слюсаря Тихорецьких залізничних майстерень Кубанської області.

Член РСДРП(б) з березня 1913 року.

У серпні 1914 року — 1917 р. — в російській імператорській армії. Служив у 185-му піхотному полку в Смоленську, в навчальній команді в Нижньому Новгороді, в 6-му Фінляндському полку 2-ї Фінляндської стрілецької дивізії на Південно-Західному фронті. Учасник Першої світової війни. Після поранення, у 1916 році переведений у 30-й запасний полк в місті Тулі.

У 1917 році був членом Тульської, а потім Харківської рад робітничих і солдатських депутатів. Обирався делегатом ІІ-го і ІІІ-го Всеросійських з'їздів Рад.

На початку 1918 року — командир червоногвардійської кінноти в Харкові. Потім повернувся у Тамбовську губернію, де організовував партійні осередки, комітети бідноти і радгоспи.

З 1918 року — у Червоній армії. Служив помічником Усманського повітового військового комісара, комісаром із формування частин РСЧА Південного фронту. На початку 1919 року вибраний головою Усманського повітового комітету РКП(б). Потім був головою Усманського повітового революційного комітету, очолював боротьбу проти білогвардійських загонів Мамонтова. У грудні 1919 року — березні 1920 року — голова Усманського повітового комітету РКП(б).

У 1920 — жовтні 1922 року — секретар Київського губернського революційного комітету, керуючий справами Київського губернського виконавчого комітету. У жовтні 1922 — лютому 1924 року — на Київському заводі «Арсенал».

Потім — відповідальний секретар Борисоглібського повітового комітету РКП(б) Тамбовської губернії, завідувач відділу Тамбовського губернського комітету РКП(б), інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1926 — травні 1929 року — завідувач відділу внутрішньої і зовнішньої торгівлі Далекосхідного крайового комітету ВКП(б); завідувач організаційного відділу Читинського окружного комітету ВКП(б).

У травні — вересні 1929 року — 2-й секретар Далекосхідного крайового комітету ВКП(б).

У 1929—1930 роках — відповідальний секретар Миколаївського окружного комітету КП(б)У. Потім працював на відповідальній партійній роботі в Донбасі.

У 1932—1936 роках — партійний організатор ВКП(б) Тульського збройного заводу. З 1936 року — директор Московського металопрокатного заводу.

З червня 1941 р. — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив військовим комісаром 507-го пересувного військово-польового хірургічного госпіталю та польового евакуаційного пункту, військовим комісаром, заступником з політичної частини начальника санітарного відділу 13-ї армії. У 1946 році був демобілізований із армії.

У 1947—1951 роках — директор Московського деревообробного комбінату. У 1951—1957 роках — директор 11-ї типографії Московського поліграфічного тресту; заступник директора Державного спеціалізованого проектного інституту № 8 у Москві.

З 1957 р. — на пенсії у Москві.

Звання

  • полковий комісар
  • підполковник інтендантської служби

Нагороди

Джерела

  • Василий Мефодьевич Верховых
  • Верховых Василий Мефодьевич
  • [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasil Mefodijovich Verhovih 15 listopada 1895 18951115 selo Ozerki Lipeckogo povitu Tambovskoyi guberniyi teper Petrovskogo rajonu Tambovskoyi oblasti Rosijska Federaciya 24 lipnya 1985 Moskva radyanskij partijnij i gospodarskij diyach 2 j sekretar Dalekoshidnogo krajkomu VKP b vidpovidalnij sekretar Mikolayivskogo okruzhnogo komitetu KP b U Chlen CK KP b U v chervni 1930 sichni 1932 r BiografiyaNarodivsya v rodini selyanina bidnyaka Z yunih rokiv pracyuvav pidmajstrom u kustarnih majsternyah z remontu inventarya U 1911 1914 rokah robitnik z remontu shlyahiv na stanciyi Marosijka Vladikavkazkoyi zaliznici uchen slyusarya Tihoreckih zaliznichnih majsteren Kubanskoyi oblasti Chlen RSDRP b z bereznya 1913 roku U serpni 1914 roku 1917 r v rosijskij imperatorskij armiyi Sluzhiv u 185 mu pihotnomu polku v Smolensku v navchalnij komandi v Nizhnomu Novgorodi v 6 mu Finlyandskomu polku 2 yi Finlyandskoyi strileckoyi diviziyi na Pivdenno Zahidnomu fronti Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Pislya poranennya u 1916 roci perevedenij u 30 j zapasnij polk v misti Tuli U 1917 roci buv chlenom Tulskoyi a potim Harkivskoyi rad robitnichih i soldatskih deputativ Obiravsya delegatom II go i III go Vserosijskih z yizdiv Rad Na pochatku 1918 roku komandir chervonogvardijskoyi kinnoti v Harkovi Potim povernuvsya u Tambovsku guberniyu de organizovuvav partijni oseredki komiteti bidnoti i radgospi Z 1918 roku u Chervonij armiyi Sluzhiv pomichnikom Usmanskogo povitovogo vijskovogo komisara komisarom iz formuvannya chastin RSChA Pivdennogo frontu Na pochatku 1919 roku vibranij golovoyu Usmanskogo povitovogo komitetu RKP b Potim buv golovoyu Usmanskogo povitovogo revolyucijnogo komitetu ocholyuvav borotbu proti bilogvardijskih zagoniv Mamontova U grudni 1919 roku berezni 1920 roku golova Usmanskogo povitovogo komitetu RKP b U 1920 zhovtni 1922 roku sekretar Kiyivskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu keruyuchij spravami Kiyivskogo gubernskogo vikonavchogo komitetu U zhovtni 1922 lyutomu 1924 roku na Kiyivskomu zavodi Arsenal Potim vidpovidalnij sekretar Borisoglibskogo povitovogo komitetu RKP b Tambovskoyi guberniyi zaviduvach viddilu Tambovskogo gubernskogo komitetu RKP b instruktor CK VKP b u Moskvi U 1926 travni 1929 roku zaviduvach viddilu vnutrishnoyi i zovnishnoyi torgivli Dalekoshidnogo krajovogo komitetu VKP b zaviduvach organizacijnogo viddilu Chitinskogo okruzhnogo komitetu VKP b U travni veresni 1929 roku 2 j sekretar Dalekoshidnogo krajovogo komitetu VKP b U 1929 1930 rokah vidpovidalnij sekretar Mikolayivskogo okruzhnogo komitetu KP b U Potim pracyuvav na vidpovidalnij partijnij roboti v Donbasi U 1932 1936 rokah partijnij organizator VKP b Tulskogo zbrojnogo zavodu Z 1936 roku direktor Moskovskogo metaloprokatnogo zavodu Z chervnya 1941 r v Chervonij armiyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Sluzhiv vijskovim komisarom 507 go peresuvnogo vijskovo polovogo hirurgichnogo gospitalyu ta polovogo evakuacijnogo punktu vijskovim komisarom zastupnikom z politichnoyi chastini nachalnika sanitarnogo viddilu 13 yi armiyi U 1946 roci buv demobilizovanij iz armiyi U 1947 1951 rokah direktor Moskovskogo derevoobrobnogo kombinatu U 1951 1957 rokah direktor 11 yi tipografiyi Moskovskogo poligrafichnogo trestu zastupnik direktora Derzhavnogo specializovanogo proektnogo institutu 8 u Moskvi Z 1957 r na pensiyi u Moskvi Zvannyapolkovij komisar pidpolkovnik intendantskoyi sluzhbiNagorodiorden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi dva ordeni Chervonoyi Zirki 12 03 1943 20 04 1943 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 30 08 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 9 11 1943 medali chehoslovackij orden Vijskovij hrest DzherelaVasilij Mefodevich Verhovyh Verhovyh Vasilij Mefodevich 1

Дата публікації:
Топ