Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхня Будаківка — село в Україні, у Комишнянській селищній громаді Миргородського району Полтавської області. На 01.01.2012 тут проживало лише 96 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Остапівська сільська рада, якій були підпорядковані також села: Онацьке, Панченки, Синьощоки.
| село Верхня Будаківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Комишнянська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 96 |
| Поштовий індекс | 37611 |
| Телефонний код | +380 5355 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′13″ пн. ш. 33°36′49″ сх. д. / 50.27028° пн. ш. 33.61361° сх. д.Координати: 50°16′13″ пн. ш. 33°36′49″ сх. д. / 50.27028° пн. ш. 33.61361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 165 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37610, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Остапівка |
| Карта | |
  Верхня Будаківка | |
 Верхня Будаківка | |
| Мапа | |
Географії
Село Верхня Будаківка знаходиться на відстані 0,5 км від села Онацьке, за 1 км - село Панченки, за 53 км від Миргорода. Географічні координати села: 50°16'00 північної широти та 33°37'00' східної довготи. Висота поселення над рівнем моря: 161 метр.
Історія виникнення
Час і обставини заснування поселення залишаються невідомими. Місцеві мешканці свідчать, що Будаківка виникла ще до реформи 1861 року, - у ній жили поміщицькі кріпаки, а у сусідніх хуторах (Онацький, і.т.д.) – козаки. За даними місцевих жителів, первісна назва села – Чарнишівка. Очевидно, засновниками хутора був котрийсь із місцевих дідичів Чарнишів, які вели свій рід від козацької старшини. Підтвердженням цієї народної версії є зображення герба на стіні старого поміщицького дому в Будаківці. Можливо, це видозмінений герб Чарнишів. За народним поголосом, поміщик П. О. Малинка «купив у когось цей дім». Отже, назва «Чарнишівка» сама по собі може вказувати на порівняно давнє, можливо ще козацьке походження населеного пункту. Але перша згадка про нього (під назвою Бодаківка) стосується 2-ї половини XIX ст. (1883р), коли там уже існував маєток поміщика Петра Олексійовича Малинки.
Походження назви
Назву села Бодаківка місцеві мешканці пов'язують із назвою маленької річечки Боди, яка колись протікала в низині, що на північний схід від села. Сьогодні Боди вже немає: у 80-х роках ХХ ст. тут проводили осушення лук і по її річищу було прокладено канал. Проте більш імовірно, що цю назву варто пов'язувати з будами - поташними та селітряними заводами. (Цей промисел міг існувати в околиці поселення з огляду на велику кількість курганів). Саме вони могли дати ім'я спершу поселенню, а потім і річці, яка тут протікала.
Історія села
Початок
Верхня Будаківка бере свій початок з XIX ст., коли там було засновано маєток поміщика Петра Олексійовича Малинки з економією. Це було досить значне за обсягом виробництва сільське господарство. Там працював (принаймні з 1915 року) цегельний завод, у якому цеглу, за свідченням старожилів, випалювали соломою (можна лише здогадуватися про масштаби сільськогосподарського виробництва, якщо соломи вистачало на потреби цегельні). Зразки місцевої продукції - цеглини з клеймом «М» (Малинка) - ще й досі збереглися в селі. Був в економії й спиртовий завод, оснащений новітнім на той час технологічним обладнанням. Завод виробляв спирт - сирець. Після революції його розібрали і перевезли у Заводське, і там він прославився на весь Радянський союз під назвою «Сталінський спиртзавод». (Місто засноване в 1928 році у зв'язку з будівництвом цукрового заводу, як селище Сталінка. 7 листопада 1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня 1929 року розпочався перший виробничий сезон.)
В економії Малинки стояли конюшні, воловні, комори, склади, льохи, льодовні, будинки для найманих і сезонних робітників, невеликий корівник на 7 - 8 корів. Всі господарчі споруди покриті червоною черепицею. Панський будинок і економія на початку XX століття були телефонізовані.
На літній сезон Малинки наймали робітників, а по осені з ними розраховувалися. Тричі на день людей годували. Розумний господар, Малинка так повів справи, що господарство процвітало. Управителем в економії був Козиненко.
Люди й сьогодні згадують, що поміж селян і робітників про Малинок ішла добра слава: «Були не вредні». Лібералами вважали їх і сусіди-поміщики. Малинки допомагали селянам коштами, підтримували їх у скруті. Петро Олексійович обов'язково давав усім гроші на хрестини.
Цегляний, міцної кладки будинок, у якому жила родина Петра Малинки, (а він зберігся й до сьогодні) мав дванадцять кімнат - вісім на першому поверсі й чотири - на другому. В будинку були парадний, господарчий і чорний входи. У горішніх чотирьох кімнатах розміщалися спальні - господаря, його дружини, дитяча й кімната няньки. Всі інші кімнати - вітальня, дві їдальні, кімнати для гостей, кухні, інші господарчі приміщення були на першому поверсі.
Хутір Будаківка (Бодаківка) входив до складу Березоволуцької волості Миргородського повіту. 1883 р. в ньому було 27 селянських господарств, 33 хати, 90 чоловіків, 95 жінок. 1898 р. засновано початкове народне училище. Своєї церкви Будаківка не мала, - вірні відвідували Остапівський Успінський храм (дерев'яний, 1874 року будови), до приходу якої відносилось ще три хутори і 4497 чол.
Метрів за двісті від панського будинку, у напрямку до Остапівки, праворуч від центральної вулиці села, у густих заростях бузини і груш-дичок, стоїть старий напівзруйнований цегляний чотирикімнатний будинок під червоною черепицею, із криницею у дворі. Селяни навівають цей будинок «червоною школою» - за кольором покрівлі.
У 1898 році Петро Малинка подарував цей будинок із садибою Миргородському земству для Бодаківського сільського початкового народного училища і взяв на себе його утримання. Школа була там аж до 1962 року, Петро Малинка опікувався також роботою сусіднього Остапівського народного училища, проклав у Остапівці дорогу-кам'янку.
Ще до сьогодні зберігся ставок, який називають панським, ще родять старі малинчині яблуні й груші. Зберігся і старий, щоправда, тепер уже зарослий парк, у якому вже порушене планування давніх алей, утрачена його колишня краса. Ще є на території садиби насипаний у давні часи пагорб, «могила», як кажуть жителі села. На ньому колись стояла альтанка, де Петро Олексійович любив чаювати. На території школи, обступивши будинок, шумлять верховіттям столітні дуби й старезні липи. З 1900 по 1904 роки сюди часто приїздив видатний історик, археолог і фольклорист Д. І. Яворницький. Перебуваючи тут, він проводив багато археологічних досліджень: розкопував місцеві кургани, що дозволило йому заробити грошей на видання першого фундаментального двохтомного збірника документів «Источники для истории запорожских козаков».
Перебування Д. І. Яворницького у Будаківці було дуже сприятливим для фольклористичної та літературної творчості.
Після подій 1917 року деморалізоване селянство розпочало грабувати дворянські маєтки. Малинки теж не уникнули загальної долі - незважаючи на ліберальні погляди Петра Олексійовича, хтось із невдоволених зробив спробу замаху на будаківського дідича: у вікно його будинку кинули бомбу, проте ніхто тоді не постраждав.
Коли злюмпенізована маса почала розбирати панське майно, Малинка, кажуть, стояв на балконі свого будинку, скрушно мовчав. Людям запам'яталися його тихі слова: «Забирайте все, а розуму не візьмете». Стверджують іще, нібито він звернувся до нової влади з проханням залишити йому частину поля, пару коней, пару волів, корову аби він міг господарювати на землі, як і інші селяни. Ревком відмовив йому.
Подальша доля Петра Малинки невідома. Його син Павло служив у Червоній армії, дослужився до звання полковника. Уже по Другій світовій війні він приїздив до рідної Будаківки.
1926 р. село належало до Комишанського району, було центром сільської ради, мало 90 господарств, 512 жителів. Перший колгосп у селі створено 1928 р., в 1932 комуністи організували голодомор.
У роки війни загинуло 130 мешканців Верхньої Будаківки. З них померло від ран – 3, помер у полоні – 1. Втрати по роках виглядають так: 1941р. загинуло 11 мешканців села, 1942 – 7, 1943 – 67, 1944 – 38, 1945 – 7.
14 жовтня 1943 року німці завдали з району Верхньої Будаківки контрудар по стику 40-ї та 47-ї сталінських армій. З 12 до 14 години було здійснено 4 контратаки, які не мали успіху. За визволення села 15.10.1943 р. були бої з німцями. Три рази атакували червоні підрозділи пагорбок на північ від села (висота 155.2). Поле перед пагорбом було устелено «сплошно трупами», їх люди пороздягали, а гітлерівські солдати повкидали у колодязі.
Червоні відправили танки в обхід х. Онацького - у розвідку на Сенчу, але німці підбили два танки і захопили двох танкістів – побитих, обгорілих. Їх потім допитували у штабі. Ворожий штаб знаходився у дворі В.О. Василька, це якраз у центрі хутора Онацького.
Відступили німці таємно – вночі. На ранок була велика радість: люди цілувались, давали молоко солдатам, а ті натомість ділилися консервами. Відразу було скликано мітинг, на якому обрали головою колгоспу Макуху Андрія Тимофійовича.
З 1945 по 1962 рік у домі Малинок діяв дитячий будинок, а потім туди перевели школу.
Верхньобудаківська основна школа на 2002 рік мала 9 класів, у яких навчалося 30 учнів; тут же був і дитячий садок з кількома дошкільнятами.
Сучасний стан
На виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року, виборчу дільницю (ВД № 74) було розміщено саме в приміщенні Верхньобудаківської ЗОШ. До її складу входили с. Верхня Будаківка, с. Онацьке, с. Панченки, с. Синьощоки.
Населення села стрімко скорочується: на 1993 р в селі налічувалося 66 дворів і 141 житель ; 2006 р. - 51 двір і 118 мешканців. На 1 січня 2012 року у Верхній Будаківці проживало 96 чол.
Місцеву школу (колишній будинок П. О. Малинки) тут було закрито у 2006 році, а у 2008 її приміщення було продано приватній особі. На жаль, це стало причиною місцевого скандалу і навіть певного політичного протистояння.
Дітей з Будаківки возять за 6 кілометрів у остапівську школу за програмою «Шкільний автобус».
У селі є 2 ставки, 2 яблуневих сади, лісок, липова лісосмуга та березовий гай. Найкращий медозбір у районі. Село переважно асфальтоване, газифіковане. Є магазин і медпункт. Люди привітні і доброзичливі. Повітря дуже чисте. Поряд - в Остапівці, є великий зариблений ставок.
Особистості
В селі народилися Малинка Петро Олексійович та Москаленко Петро Миколайович.
У селі працював Яворницький Дмитро Іванович.
Посилання
- Москаленко П.М., Вибрані місця із листування академіка Д.І. Яворницького
- Ярослав Москаленко. Визволення Миргородщини - будаківський контрудар Вермахту. Газета «Миргород - наш дім» від 17 жовтня 2013 року
- Петро Олексійович Малинка
- Москаленко Петро Миколайович
- Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович
Джерела інформації
- Пошуковий загін "Славія"
- Проект "Воїни-миргородці":Верхня Будаківка
- Погода в селі Верхня Будаківка
Див.також
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnya Budakivka selo v Ukrayini u Komishnyanskij selishnij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Na 01 01 2012 tut prozhivalo lishe 96 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Ostapivska silska rada yakij buli pidporyadkovani takozh sela Onacke Panchenki Sinoshoki selo Verhnya Budakivka Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Komishnyanska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 96 Poshtovij indeks 37611 Telefonnij kod 380 5355 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 16 13 pn sh 33 36 49 sh d 50 27028 pn sh 33 61361 sh d 50 27028 33 61361 Koordinati 50 16 13 pn sh 33 36 49 sh d 50 27028 pn sh 33 61361 sh d 50 27028 33 61361 Serednya visota nad rivnem morya 165 m Misceva vlada Adresa radi 37610 Poltavska obl Mirgorodskij r n s Ostapivka Karta Verhnya Budakivka Verhnya Budakivka MapaGeografiyiSelo Verhnya Budakivka znahoditsya na vidstani 0 5 km vid sela Onacke za 1 km selo Panchenki za 53 km vid Mirgoroda Geografichni koordinati sela 50 16 00pivnichnoyi shiroti ta 33 37 00 shidnoyi dovgoti Visota poselennya nad rivnem morya 161 metr Istoriya viniknennyaChas i obstavini zasnuvannya poselennya zalishayutsya nevidomimi Miscevi meshkanci svidchat sho Budakivka vinikla she do reformi 1861 roku u nij zhili pomishicki kripaki a u susidnih hutorah Onackij i t d kozaki Za danimi miscevih zhiteliv pervisna nazva sela Charnishivka Ochevidno zasnovnikami hutora buv kotrijs iz miscevih didichiv Charnishiv yaki veli svij rid vid kozackoyi starshini Pidtverdzhennyam ciyeyi narodnoyi versiyi ye zobrazhennya gerba na stini starogo pomishickogo domu v Budakivci Mozhlivo ce vidozminenij gerb Charnishiv Za narodnim pogolosom pomishik P O Malinka kupiv u kogos cej dim Otzhe nazva Charnishivka sama po sobi mozhe vkazuvati na porivnyano davnye mozhlivo she kozacke pohodzhennya naselenogo punktu Ale persha zgadka pro nogo pid nazvoyu Bodakivka stosuyetsya 2 yi polovini XIX st 1883r koli tam uzhe isnuvav mayetok pomishika Petra Oleksijovicha Malinki Pohodzhennya nazviNazvu sela Bodakivka miscevi meshkanci pov yazuyut iz nazvoyu malenkoyi richechki Bodi yaka kolis protikala v nizini sho na pivnichnij shid vid sela Sogodni Bodi vzhe nemaye u 80 h rokah HH st tut provodili osushennya luk i po yiyi richishu bulo prokladeno kanal Prote bilsh imovirno sho cyu nazvu varto pov yazuvati z budami potashnimi ta selitryanimi zavodami Cej promisel mig isnuvati v okolici poselennya z oglyadu na veliku kilkist kurganiv Same voni mogli dati im ya spershu poselennyu a potim i richci yaka tut protikala Istoriya selaPochatok Verhnya Budakivka bere svij pochatok z XIX st koli tam bulo zasnovano mayetok pomishika Petra Oleksijovicha Malinki z ekonomiyeyu Ce bulo dosit znachne za obsyagom virobnictva silske gospodarstvo Tam pracyuvav prinajmni z 1915 roku cegelnij zavod u yakomu ceglu za svidchennyam starozhiliv vipalyuvali solomoyu mozhna lishe zdogaduvatisya pro masshtabi silskogospodarskogo virobnictva yaksho solomi vistachalo na potrebi cegelni Zrazki miscevoyi produkciyi ceglini z klejmom M Malinka she j dosi zbereglisya v seli Buv v ekonomiyi j spirtovij zavod osnashenij novitnim na toj chas tehnologichnim obladnannyam Zavod viroblyav spirt sirec Pislya revolyuciyi jogo rozibrali i perevezli u Zavodske i tam vin proslavivsya na ves Radyanskij soyuz pid nazvoyu Stalinskij spirtzavod Misto zasnovane v 1928 roci u zv yazku z budivnictvom cukrovogo zavodu yak selishe Stalinka 7 listopada 1928 roku vidbulasya urochista zakladka zavodu a vzhe 3 zhovtnya 1929 roku rozpochavsya pershij virobnichij sezon V ekonomiyi Malinki stoyali konyushni volovni komori skladi lohi lodovni budinki dlya najmanih i sezonnih robitnikiv nevelikij korivnik na 7 8 koriv Vsi gospodarchi sporudi pokriti chervonoyu cherepiceyu Panskij budinok i ekonomiya na pochatku XX stolittya buli telefonizovani Na litnij sezon Malinki najmali robitnikiv a po oseni z nimi rozrahovuvalisya Trichi na den lyudej goduvali Rozumnij gospodar Malinka tak poviv spravi sho gospodarstvo procvitalo Upravitelem v ekonomiyi buv Kozinenko Lyudi j sogodni zgaduyut sho pomizh selyan i robitnikiv pro Malinok ishla dobra slava Buli ne vredni Liberalami vvazhali yih i susidi pomishiki Malinki dopomagali selyanam koshtami pidtrimuvali yih u skruti Petro Oleksijovich obov yazkovo davav usim groshi na hrestini Ceglyanij micnoyi kladki budinok u yakomu zhila rodina Petra Malinki a vin zberigsya j do sogodni mav dvanadcyat kimnat visim na pershomu poversi j chotiri na drugomu V budinku buli paradnij gospodarchij i chornij vhodi U gorishnih chotiroh kimnatah rozmishalisya spalni gospodarya jogo druzhini dityacha j kimnata nyanki Vsi inshi kimnati vitalnya dvi yidalni kimnati dlya gostej kuhni inshi gospodarchi primishennya buli na pershomu poversi Hutir Budakivka Bodakivka vhodiv do skladu Berezovoluckoyi volosti Mirgorodskogo povitu 1883 r v nomu bulo 27 selyanskih gospodarstv 33 hati 90 cholovikiv 95 zhinok 1898 r zasnovano pochatkove narodne uchilishe Svoyeyi cerkvi Budakivka ne mala virni vidviduvali Ostapivskij Uspinskij hram derev yanij 1874 roku budovi do prihodu yakoyi vidnosilos she tri hutori i 4497 chol Metriv za dvisti vid panskogo budinku u napryamku do Ostapivki pravoruch vid centralnoyi vulici sela u gustih zarostyah buzini i grush dichok stoyit starij napivzrujnovanij ceglyanij chotirikimnatnij budinok pid chervonoyu cherepiceyu iz kriniceyu u dvori Selyani navivayut cej budinok chervonoyu shkoloyu za kolorom pokrivli U 1898 roci Petro Malinka podaruvav cej budinok iz sadiboyu Mirgorodskomu zemstvu dlya Bodakivskogo silskogo pochatkovogo narodnogo uchilisha i vzyav na sebe jogo utrimannya Shkola bula tam azh do 1962 roku Petro Malinka opikuvavsya takozh robotoyu susidnogo Ostapivskogo narodnogo uchilisha proklav u Ostapivci dorogu kam yanku She do sogodni zberigsya stavok yakij nazivayut panskim she rodyat stari malinchini yabluni j grushi Zberigsya i starij shopravda teper uzhe zaroslij park u yakomu vzhe porushene planuvannya davnih alej utrachena jogo kolishnya krasa She ye na teritoriyi sadibi nasipanij u davni chasi pagorb mogila yak kazhut zhiteli sela Na nomu kolis stoyala altanka de Petro Oleksijovich lyubiv chayuvati Na teritoriyi shkoli obstupivshi budinok shumlyat verhovittyam stolitni dubi j starezni lipi Z 1900 po 1904 roki syudi chasto priyizdiv vidatnij istorik arheolog i folklorist D I Yavornickij Perebuvayuchi tut vin provodiv bagato arheologichnih doslidzhen rozkopuvav miscevi kurgani sho dozvolilo jomu zarobiti groshej na vidannya pershogo fundamentalnogo dvohtomnogo zbirnika dokumentiv Istochniki dlya istorii zaporozhskih kozakov Perebuvannya D I Yavornickogo u Budakivci bulo duzhe spriyatlivim dlya folkloristichnoyi ta literaturnoyi tvorchosti Pislya podij 1917 roku demoralizovane selyanstvo rozpochalo grabuvati dvoryanski mayetki Malinki tezh ne uniknuli zagalnoyi doli nezvazhayuchi na liberalni poglyadi Petra Oleksijovicha htos iz nevdovolenih zrobiv sprobu zamahu na budakivskogo didicha u vikno jogo budinku kinuli bombu prote nihto todi ne postrazhdav Koli zlyumpenizovana masa pochala rozbirati panske majno Malinka kazhut stoyav na balkoni svogo budinku skrushno movchav Lyudyam zapam yatalisya jogo tihi slova Zabirajte vse a rozumu ne vizmete Stverdzhuyut ishe nibito vin zvernuvsya do novoyi vladi z prohannyam zalishiti jomu chastinu polya paru konej paru voliv korovu abi vin mig gospodaryuvati na zemli yak i inshi selyani Revkom vidmoviv jomu Podalsha dolya Petra Malinki nevidoma Jogo sin Pavlo sluzhiv u Chervonij armiyi dosluzhivsya do zvannya polkovnika Uzhe po Drugij svitovij vijni vin priyizdiv do ridnoyi Budakivki 1926 r selo nalezhalo do Komishanskogo rajonu bulo centrom silskoyi radi malo 90 gospodarstv 512 zhiteliv Pershij kolgosp u seli stvoreno 1928 r v 1932 komunisti organizuvali golodomor U roki vijni zaginulo 130 meshkanciv Verhnoyi Budakivki Z nih pomerlo vid ran 3 pomer u poloni 1 Vtrati po rokah viglyadayut tak 1941r zaginulo 11 meshkanciv sela 1942 7 1943 67 1944 38 1945 7 14 zhovtnya 1943 roku nimci zavdali z rajonu Verhnoyi Budakivki kontrudar po stiku 40 yi ta 47 yi stalinskih armij Z 12 do 14 godini bulo zdijsneno 4 kontrataki yaki ne mali uspihu Za vizvolennya sela 15 10 1943 r buli boyi z nimcyami Tri razi atakuvali chervoni pidrozdili pagorbok na pivnich vid sela visota 155 2 Pole pered pagorbom bulo usteleno sploshno trupami yih lyudi porozdyagali a gitlerivski soldati povkidali u kolodyazi Chervoni vidpravili tanki v obhid h Onackogo u rozvidku na Senchu ale nimci pidbili dva tanki i zahopili dvoh tankistiv pobitih obgorilih Yih potim dopituvali u shtabi Vorozhij shtab znahodivsya u dvori V O Vasilka ce yakraz u centri hutora Onackogo Vidstupili nimci tayemno vnochi Na ranok bula velika radist lyudi ciluvalis davali moloko soldatam a ti natomist dililisya konservami Vidrazu bulo sklikano miting na yakomu obrali golovoyu kolgospu Makuhu Andriya Timofijovicha Z 1945 po 1962 rik u domi Malinok diyav dityachij budinok a potim tudi pereveli shkolu Verhnobudakivska osnovna shkola na 2002 rik mala 9 klasiv u yakih navchalosya 30 uchniv tut zhe buv i dityachij sadok z kilkoma doshkilnyatami Suchasnij stanNa viborah narodnih deputativ Ukrayini 30 veresnya 2007 roku viborchu dilnicyu VD 74 bulo rozmisheno same v primishenni Verhnobudakivskoyi ZOSh Do yiyi skladu vhodili s Verhnya Budakivka s Onacke s Panchenki s Sinoshoki Naselennya sela strimko skorochuyetsya na 1993 r v seli nalichuvalosya 66 dvoriv i 141 zhitel 2006 r 51 dvir i 118 meshkanciv Na 1 sichnya 2012 roku u Verhnij Budakivci prozhivalo 96 chol Miscevu shkolu kolishnij budinok P O Malinki tut bulo zakrito u 2006 roci a u 2008 yiyi primishennya bulo prodano privatnij osobi Na zhal ce stalo prichinoyu miscevogo skandalu i navit pevnogo politichnogo protistoyannya Ditej z Budakivki vozyat za 6 kilometriv u ostapivsku shkolu za programoyu Shkilnij avtobus U seli ye 2 stavki 2 yablunevih sadi lisok lipova lisosmuga ta berezovij gaj Najkrashij medozbir u rajoni Selo perevazhno asfaltovane gazifikovane Ye magazin i medpunkt Lyudi privitni i dobrozichlivi Povitrya duzhe chiste Poryad v Ostapivci ye velikij zariblenij stavok OsobistostiV seli narodilisya Malinka Petro Oleksijovich ta Moskalenko Petro Mikolajovich U seli pracyuvav Yavornickij Dmitro Ivanovich PosilannyaMoskalenko P M Vibrani miscya iz listuvannya akademika D I Yavornickogo Yaroslav Moskalenko Vizvolennya Mirgorodshini budakivskij kontrudar Vermahtu Gazeta Mirgorod nash dim vid 17 zhovtnya 2013 roku Petro Oleksijovich Malinka Moskalenko Petro Mikolajovich Yavornickij Evarnickij Dmitro IvanovichDzherela informaciyiPoshukovij zagin Slaviya Proekt Voyini mirgorodci Verhnya Budakivka Pogoda v seli Verhnya BudakivkaDiv takozhNizhnya Budakivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi