Верхньощелепний нерв

Верхньощелепний нерв (лат. n. maxillaris) — чутливий нерв, є однією з трьох гілок трійчастого нерва. Він виходить з черепа в крилоподібно-піднебінної ямки через круглий отвір і направляється в очну ямку через . Потім проходить по підочній борозні і підочному каналу. На цій ділянці верхньощелепний нерв називається підочним нервом (лат. n. infraorbitalis). Він виходить через і проникає в шкіру обличчя.

Верхньощелепний нерв
Альвеолярні гілочки верхнього верхньощелепного нерва та (лат. ganglion pterigopalatinum).
Латинська назва	n. maxillaris
Грей	subject #200 889
Від	Трійчастий нерв
До	, , , , ,
MeSH	Maxillary+Nerve

На всьому відрізку від верхньощелепного нерва відходять такі гілки:

• виличний нерв (лат. n. zygomaticus), який направляється до шкіри шиї і передніх відділів скроневої області
• верхні альвеолярні нерви (лат. nn. alveolaris superiores) пронизують товщу верхньої щелепи, утворюючи верхнє зубне сплетення, гілки якого іннервують ясна та зуби верхньої щелепи
• піднебінні нерви (лат. nn. palatini) проходять по і піднебінних каналах і проникають у порожнину рота через великий і малий піднебінні отвори, прямуючи до слизової оболонки твердого та м'якого піднебіння
• задні носові гілки (лат. rr. nasales posterior) виходять до слизової оболонки порожнини носа через клиноподібно-піднебінний отвір

Джерела

1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN .
2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN .