Стефан Вербовцій (Стефан з Вербівця; Стефан Вербоці / Вербочі; лат. Stephanus de Werbőcz/Werboecius, угор. Werbőczy István; 1458 — 13 жовтня 1541, Буда) — угорський правник та дипломат, великий землевласник. Походить із села Вербовець (тепер Виноградівського району, Закарпатської області).
Стефан Вербовцій | |
---|---|
Народився | 1458 Вербовець, Виноградівський район, Уґоча, Угорське королівство |
Помер | 13 жовтня 1541 Буда |
Країна | Угорщина |
Діяльність | правник та дипломат |
Знання мов | угорська |
Magnum opus | d |
Посада | d |
Партія | d |
|
Життєпис
Вивчав право в Краківському університеті, а також, ймовірно, в Істрополітанській академії в Пресбурзі (тепер Братислава).
При дворі угорських королів займав низку посад, від реєстратора королівських законів (1482) до палатина (верховного судді) королівства (1525—1526). Добивався надання дрібній та середній шляхті рівних політичних прав з великими магнатами. Брав активну участь в розробці законів про закріпачення селянства (1494 р.) та в придушенні повстання під керівництвом Дєрдя Дожі в українських землях Закарпаття.
Після турецько-угорської битви під Могачем (29 серпня 1526) та встановлення османської окупації підтримував протурецьку політику Яноша І Запольяї та був призначений канцлером. Після взяття Буди (Будапешту) турками в 1541 р. султаном Сулейманом І був призначений головним суддею.
Був отруєний султанським намісником (пашею) Буди.
Автор Трипартитуму («Tripartitum opus iuris consuetudinarii regni Hungariae», 1514 р.), збірника норм угорського середньовічного звичаєвого права, куди увійшов, за версією Енциклопедії Українознавства (Мюнхен, 1955. — Т. 1. — С. 230), і ряд інститутів українського звичаєвого права Закарпаття.
Примітки
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1. — С. 218—232.
Література
- Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.
- Tripartitum: Scripta iuridica quae manserunt. Vydané s podporou Nadácie Štefana z Verbovca / Autor prekladu a úvodných častí Štenpien, Erik. — Bratislava: Eurokodex, 2008. — 314 s. — сучасний переклад Трипартитуму словацькою мовою (з докладною біографією його автора).
- Pramene k vojenským dejinám Slovenska I/3. 1387 — 1526. Bratislava: Vojenský historický ústav, 2013, 352 s. — S. 292, 307. (link)
Посилання
- Біографія Стефана Вербоці (з Вербівця) у «Британській енциклопедії» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan Verbovcij Stefan z Verbivcya Stefan Verboci Verbochi lat Stephanus de Werbocz Werboecius ugor Werboczy Istvan 1458 13 zhovtnya 1541 Buda ugorskij pravnik ta diplomat velikij zemlevlasnik Pohodit iz sela Verbovec teper Vinogradivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Stefan VerbovcijNarodivsya1458 Verbovec Vinogradivskij rajon Ugocha Ugorske korolivstvoPomer13 zhovtnya 1541 1541 10 13 BudaKrayina UgorshinaDiyalnistpravnik ta diplomatZnannya movugorskaMagnum opusdPosadadPartiyad Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVivchav pravo v Krakivskomu universiteti a takozh jmovirno v Istropolitanskij akademiyi v Presburzi teper Bratislava Pri dvori ugorskih koroliv zajmav nizku posad vid reyestratora korolivskih zakoniv 1482 do palatina verhovnogo suddi korolivstva 1525 1526 Dobivavsya nadannya dribnij ta serednij shlyahti rivnih politichnih prav z velikimi magnatami Brav aktivnu uchast v rozrobci zakoniv pro zakripachennya selyanstva 1494 r ta v pridushenni povstannya pid kerivnictvom Dyerdya Dozhi v ukrayinskih zemlyah Zakarpattya Pislya turecko ugorskoyi bitvi pid Mogachem 29 serpnya 1526 ta vstanovlennya osmanskoyi okupaciyi pidtrimuvav proturecku politiku Yanosha I Zapolyayi ta buv priznachenij kanclerom Pislya vzyattya Budi Budapeshtu turkami v 1541 r sultanom Sulejmanom I buv priznachenij golovnim suddeyu Buv otruyenij sultanskim namisnikom pasheyu Budi Avtor Tripartitumu Tripartitum opus iuris consuetudinarii regni Hungariae 1514 r zbirnika norm ugorskogo serednovichnogo zvichayevogo prava kudi uvijshov za versiyeyu Enciklopediyi Ukrayinoznavstva Myunhen 1955 T 1 S 230 i ryad institutiv ukrayinskogo zvichayevogo prava Zakarpattya PrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1955 T 1 S 218 232 LiteraturaEnciklopediya Ukrayinoznavstva Lviv 1993 Tripartitum Scripta iuridica quae manserunt Vydane s podporou Nadacie Stefana z Verbovca Autor prekladu a uvodnych casti Stenpien Erik Bratislava Eurokodex 2008 314 s suchasnij pereklad Tripartitumu slovackoyu movoyu z dokladnoyu biografiyeyu jogo avtora Pramene k vojenskym dejinam Slovenska I 3 1387 1526 Bratislava Vojensky historicky ustav 2013 352 s S 292 307 link PosilannyaBiografiya Stefana Verboci z Verbivcya u Britanskij enciklopediyi angl