У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вербило Євге н Фе дорович Верби ло 1937 2006 м Київ український журнал

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вербило.

Євге́н Фе́дорович Верби́ло (*1937 — †2006, м. Київ) — український журналіст, редактор, громадський діяч. У 1992—1997 роках — голова Спілки журналістів України.

Євген Федорович Вербило
Євген Вербило
Народився	20 вересня 1937(1937-09-20) м. Ніжин, Чернігівська область
Помер	3 січня 2006(2006-01-03) (68 років) м. Київ
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	журналістика
Відомий завдяки	журналіст, громадський діяч
Alma mater	Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Членство	Національна спілка журналістів України
Посада	голова Спілки журналістів України (1992—1997)
Попередник	Сподаренко Іван Васильович
Наступник	Лубченко Ігор Федорович
У шлюбі з	Вербило Валентина Андріївна
Діти	двоє дітей
Нагороди	Республіканська премія ім. Ярослава Галана (1987)
Вшанування пам'яті Редакційна рада журналу «Фінансовий контроль» з нагоди 10-річчя видання заснувала Конкурс ім. Євгена Вербила. Це відзнака авторам журналу за значний внесок у його творення і вдосконалення, майстерне та професійне висвітлення питань контрольно-ревізійної роботи органів державного фінансового контролю. Примітки Борис Москалюк. Евгений Вербило // XXI век: газета. — 2014. — № 3 [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.) У книжці «Енциклопедія для видавця та журналіста» помилково вказано день смерті 04.01.2006. Крім того, в цьому виданні зазначено, що Є. Вербило має почесне звання «Заслужений журналіст України», але немає підтвердження цієї інформації з інших авторитетних джерел. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015. Джерела М. П. Кохан. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017. Пішов від нас у вічність колишній голова НСЖУ Євген Федорович // Журналіст України: журнал. — 2006. — № 1 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — Київ: Персонал, 2010. — С. 41. Людмила Мех. Як народилося професійне свято / Слово — зброя? — Київ: ЕксОб, 2009. — C. 303—306. Золоте перо. Людмила Мех / авт.-упоряд., ред. Шевченко С. В.]. — К. : Експрес-Поліграф, 2012. — 295 с., [24] арк. іл. — С. 47. —

[1] Борис Москалюк. Евгений Вербило // XXI век: газета. — 2014. — № 3 [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[2] У книжці «Енциклопедія для видавця та журналіста» помилково вказано день смерті 04.01.2006. Крім того, в цьому виданні зазначено, що Є. Вербило має почесне звання «Заслужений журналіст України», але немає підтвердження цієї інформації з інших авторитетних джерел.

[3] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.

[4] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вербило Євге н Фе дорович Верби ло 1937 2006 м Київ український журнал

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела