Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́кі Глі́бовичі (до 1946 року - Глібовичі Великі) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада. Населення становить 1600 осіб.
| село Великі Глібовичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Львівський район |
| Громада | Бібрська міська громада |
| Облікова картка | Великі Глібовичі |
| Основні дані | |
| Засноване | 1442 |
| Перша згадка | 1442 |
| Населення | 1600 |
| Територія | 4,710 км² |
| Густота населення | 419,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81228 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′00″ пн. ш. 24°13′57″ сх. д. / 49.61667° пн. ш. 24.23250° сх. д.Координати: 49°37′00″ пн. ш. 24°13′57″ сх. д. / 49.61667° пн. ш. 24.23250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 295 м м |
| Водойми | р. Давидівка |
| Відстань до обласного центру | 30 км |
| Відстань до районного центру | 33 км |
| Найближча залізнична станція | Глібовичі |
| Відстань до залізничної станції | 1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81228, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Великі Глібовичі, вул. Шкільна, 1 |
| Сільський голова | Марочканич Василь Онуфрійович |
| Карта | |
  Великі Глібовичі | |
 Великі Глібовичі | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село у Перемишлянському районі поблизу Бібрки, за 20 км на південний схід від Львова. Простягається з півночі на південь вздовж лівого берегу річки Давидівка, що впадає у Дністер. Село має велику протяжність (бл.15 км) і розділене на частини «Задвір» (у минулому окреме село, розташоване за панським двором), «Горіше», розташоване на гористій місцевості, «Доліше» — у долині села, «Сторонка» — частина села, розташована дещо осторонь.
Історія
Перші згадки про село датовані 1442 роком. Глібовичі належали до великого комплексу старосільських маєтків, власником котрих до 1500 року був воєвода Ян Амор Тарновський, а після його смерті — син Ян Тарновський, великий коронний гетьман. Внаслідок шлюбно-родинних зв'язків село у складі посагу Софії Тарновської перейшло у власність роду князів Острозьких. Упродовж XVI—XVII століть на Великі Глібовичі неодноразово нападали татари і турки. Проте повністю воно було знищене у 1648 року під час військових дій національно-визвольної війни у Галичині. Упродовж XVII—XVIII століть селом почергово володіли князі Радзивілли, Любомирські, Сенявські, Чарторийські. У 1778 році старосільські маєтки повернулись до княгині Любомирської, котра 1809 року заповіла їх власним онукам, Альфреду і Артуру Потоцьким. Родина Потоцьких володіла маєтками у Глібовичах до початку другої світової війни.
Станом на 1880 рік чисельність населення села становила 1637 осіб, з них римо-католиків — 158, греко-католиків — 1452, юдеї — 27.
У той час в селі діяла державна початкова школа, позичкова громадська каса та гамарня міді (металоплавильна майстерня).
1910 року у Великих Глібовичах функціонувало вже дві школи — чотирикласна на «Долішу» та однокласна на «Горішу» частини села.
На 1930 рік у селі мешкало 2 785 осіб, існували достатньо розвинені дрібна промисловість та інфраструктура. Діяла каса сільської ощадно-кредитної спілки Францішека Стефчика, які у народі називали «касами Стефчика». Працював кооператив «Kolko rolnicze». Успішно функціонували цегельня Я. Зюха, млини Ж. Шидловського та граф Альфреда Потоцького, кілька шинків (власники Х. Акер, Н. Альтер, Й. Міллет, А. та Й. Зюхи). Майстерні мали теслі П. Башта та В. Дамка, коваль М. Буржанський, кравці Ф. Філас та Й. Велш.
В 1930 р село постраждало від пацифікації, яку проводила польська влада. 11 жовтня 1930 р в селі польські солдати побили 11 осіб . 086-na-vichnu-ganbu-polshhi-tverdini-varvarstva-v-evropi/
Після приходу радянської влади у селі був організований колгосп імені Т. Шевченка. Станом на 1939 рік у селі мешкало 1 390 осіб. Проте відомий український історик Володимир Кубійович наводив зовсім інші дані. Згідно його записів, населення Великих Глібович у 1939 році становило 3 280 осіб, з них: українців — 1980, поляків-осадників — 600, латинників — 600, юдеїв — 100.
У 1959 році до Великоглібовецької сільської ради увійшли села Волощина та Підмонастир. 5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великоглібовицьку сільраду Пустомитівського району передано до складу Перемишлянського району.
За останніми даними чисельність населення Великих Глібович становить 1 977 осіб.
Національно-визвольна боротьба у ХХ столітті
На початку ХХ століття у Великих Глібовичах, як і по всій Галичині, відбувалося відродження національної свідомості українського, переважно сільського населення. Значною мірою цьому сприяла поява у селах українських читалень товариства «Просвіта». У Великих Глібовичах перші дві читальні з'явилися у 1901 році. Одна була розташована у горішній, а друга у долішній частинах села. З невеликими перервами вони діяли до приходу радянської влади у 1939 році.
Під час першої світової війни військові лихоліття не обійшли стороною село, хоча великих боїв поблизу Великих Глібович не велося. Тому село практично не постраждало — лише були знищені сільська корчма та приватний будинок. Про участь у війні рекрутів з Великих Глібович відомо, що уродженець цього села Корнель Ващук (нар. 1893), служив десятником у 7-й сотні І-го полку УСС.
Невдовзі розпочалась українсько-польська війна 1918—1919 років Тоді до лав УГА мобілізовано 16 осіб з Глібович, 6 з яких полягли в боях з поляками за волю України.
Наявність у Великих Глібовичах залізничної станції стала визначальним фактором для розташування там узимку 1918 р. штабу і тилових служб групи Січових Стрільців «Старе Село». Група «Старе Село» у перші місяці війни займала села Давидів, Сихів, Зубра, Котельники та Солонка, оточуючи Львів з півдня.
Командував групою сотник Осип Микитка, колишній командир легіону УСС і майбутній комендант І корпусу УГА. Начальником штабу був сотник Богдан Гнатевич, командиром кінноти поручник Іван Іванець, а тиловим забезпеченням керував сотник Осип Навроцький. Наприкінці грудня 1918 року підрозділи групи взяли участь в операції зі звільнення Львова, наступаючи на передміське село Персенківку.
Після поразки національно-визвольних змагань на початку 1920-х років у Галичині виникли підпільні збройні формування — спочатку УВО, згодом — ОУН.
1930 року у Великих Глібовичах відбувся один із перших та найбільш відомих актів експропріації;— «екси», що здійснювали «летючі бригади» ОУН. Таку акцію організував Юліан Головінський, тогочасний Крайовий провідник ОУН та Крайовий командант УВО. Метою ексу був напад на поштовий транспорт, що перевозив готівку від залізничної станції «Великі Глібовичі-Бібрка» до повітового уряду у Бібрці.
Юліан Головінський призначив це завдання для боївки УВО, керівником якої був Зиновій Книш (псевдо «Ренс»), колишній бойовий референт при Крайовій Команді УВО. Участь у нападі брали ще троє бойовиків — Юрко Дачишин (псевдо «Кришталь»), Григорій Пісецький (псевдо «Цуньо») та Микола Максимюк (псевдо «Кох»). Акцію провели в полудень 30 липня 1930 року. Польського поліціянта Молєвського, що ескортував автомобіль, під час нападу було вбито. У процесі переслідування поліцією відбулась перестрілка в лісі під Великими Глібовичами, де загинув Григорій Пісецький. Внаслідок операції ОУН отримала 26 000 злотих. Реакція польської влади, згідно з дописами «Сурми», була жорсткою — закрили осередок організації «Пласт», а керівництво організації звинуватили у вихованні бойовиків ОУН. Підставою для такого кроку стало те, що на загиблому Григорію Пісецькому була пластова сорочка. Арешти, проведені у зв'язку з нападом під Бібркою, позначилися на подальшій долі багатьох членів ОУН. На лаву підсудних потрапили особи, звинувачені у приналежності до організації. Через рік, у листопаді 1931 року, львівський суд за напад на поштовий автомобіль під Бібркою засудив: головного винуватця Юрія Дацишина до смертної кари (вирок замінено на 20 років ув'язнення), Зиновія Книша до 15 років, Богдана Кравціва та Зенона Пеленського до 3 років, Богдана Кордюка до 1,5 року тюремного ув'язнення. Також був арештований Іван Габрусевич, референт Юнацтва ОУН, що організовував сітку Юнацтва на Бібрщині. Його разом з братом Володимиром було затримано 23 серпня 1930 році на залізничній станції «Великі Глібовичі-Бібрка».
Друга світова війна і «перші совіти»
У вересні 1939 р. представники радянської влади у Великих Глібовичах утворили Тимчасовий комітет, до складу якого увійшли І. Тимошенко (голова), Т. Кіт (заступник голови), П. Паливода (секретар) та ще троє осіб. 14 жовтня 1939 року у селі було створено дві виборчі дільниці для виборів до Народних Зборів: № 26 (Горіше) і № 27 (Доліше) з кількістю населення відповідно 785 та 597 осіб. Після включення Галичини у жовтні 1939 року до складу Радянської України постановою Львівського обласного комітету «Про утворення сільських селищних та міських рад, підпорядкованих райвиконкомам» у січні 1940 року була утворена Великоглібовецька сільська рада з центром у с. Великі Глібовичі.
Практично відразу після затвердження радянської влади на землях Галичини розпочались арешти та вивезення так званих «ворожих елементів» — заможних господарів, учасників підпілля ОУН. Зокрема, відповідно до Оперативного плану Наркомату внутрішніх справ УРСР про виселення родин осадників і лісників Львівської області від 21 січня 1940 року, з села Великі Глібовичі було вивезено 4 родини загальною кількістю 20 осіб. Операцію проводила «трійка» у складі голови ІІ відділу УДБ УНКВД молодшого лейтенанта держбезпеки Черпакова К. Д. (керівника), голови повітового відділу НКВД молодшого лейтенанта держбезпеки Малишева, оперуповноваженого ІІІ відділу УНКВС старшого лейтенанта Лімонова М. М.
Господарювання радянської влади на Західній Україні тривало недовго. Наприкінці червня 1941 року на територію Галичини увійшли німецькі війська.
Німецька окупація тривала до літа 1944 року. У липні того ж року радянські війська витіснили німецькі частини за межі Львівської області. Першим у Бібрку та околиці увійшов 205-й гвардійський стрілецький полк. Радянські війська продовжили просування на захід. Друга світова війна наближалась до свого завершення. Після повторного утвердження радянської влади на землях Західної України продовжились виселення, репресії та облави НКВД, завдяки чому окупанти хотіли максимально позбавитись від націоналістичного підпілля та «ворогів народу».
Для поповнення лав Червоної армії багато мешканців Галичини силоміць мобілізували на фронт. Зокрема, з Великих Глібович 9 вересня 1944 року НКВС мобілізував близько 100 осіб, які на той час працювали на залізниці. Усього на фронтах Другої світової війни воювало 139 мешканців села, 53 з них загинули.
З 23 вересня до 3 жовтня 1944 року спецпідрозділи НКВД провели облави з метою викриття підпілля УПА. У Великих Глібовичах було затримано 120 осіб, у тому числі 31 жінку. Повстанці, опинившись у такій ситуації, вдались до відплатних акцій.
Станом на 1946 рік в селах навколо Бібрки діяв бойовий загін Федіра Коваля-«Мороза» (заарештований 23 лютого 1946 року) чисельністю близько 60 осіб, а у Великих Глібовичах оперувала кущова боївка Михайла Василика-«Чубатого».
Після 1946 року на території та в околицях села Великі Глібовичі періодично відбувались сутички між підпільниками та підрозділами МГБ. Зокрема:
- 29 лютого 1948 року відбувся бій між підпільниками та емгебістами; сторони мали по одному вбитому;
- 23 травня 1948 року підпільники спалили сільський клуб;
- 1 березня 1949 року повстанці застрілили одного емгебіста;
- 17 липня 1949 року оперативна група МГБ під час облави в селі натрапила на двох підпільників; у сутичці загинув один підпільник, який застрелив сержанта та поранив рядового;
- 5 січня 1950 року, перебуваючи у криївці, оточені емгебістами, загинули українські повстанці Михайло Калитин, Іван Хомишин та троє невідомих повстанців.
Наразі тривають пошуки інформації про продовження повстанської боротьби у селі після 1950 року. Радянська влада приглушила народний опір аж до кінця 1980-х років, коли нарешті з'явилась перспектива здобуття Україною державної самостійності.
Після проголошення незалежності України у Великих Глібовичах була насипана 15-метрова могила «Борцям за волю України», встановлені хрести на місцях загибелі вояків УПА. У місцевій школі розташована пам'ятна таблиця з іменами великоглібовецьких повстанців, проводяться вечори пам'яті.
Освіта
Історія Великоглібовицької ЗОШ імені Юліана Головінського бере початки з XVII століття. Школа спочатку була двокласною та двомовною (польською та українською), а згодом стала чотирикласною.
У 1980-х роках почалося будівництво нового приміщення школи, яке було відкрито 1988 року та й функціонує понині. Проектна потужність — 320 учнів. При цьому змінився статус навчального закладу — загальноосвітня середня школа. У Великоглібовицькій ЗОШ І-ІІІ ст. навчаються діти з сіл Суходіл, Підмонастир, Вільховець, Лани, Серники.
Пам'ятки історії
У селі розташована церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у 1929 році за проектом архітектора Лева Левинського, а від 14 квітня 1994 року храм визнаний пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним номером 2881-М..
В селі також є перебудований костел початку ХХ століття.
У 1990 році стараннями громади був відновлений колись розбитий хрест Свободи, насипана символічна могила героїв, полеглих за волю України.
Відомі люди
Народились
- Горбаль Іван Петрович — стрілець УПА, лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА 1 класу(Золотим хрестом бойової заслуги 1 класу)
Мешкали, працювали
- отець Кучабський Володимир — парох села з кінця 1944 року.
- Головінський Юліян — сотник УГА, командант VI (Равської) бригади УГА, потім ІІ бригади Червоної Української Галицької Армії, співорганізатор Української Військової Організації, бойовий референт, крайовий командант УВО, крайовий провідник ОУН.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 8 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2019.
- РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 27 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
Джерела
- Великі Глібовичі // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 581. (пол.). — S. 581.
- У Великих Глібовичах відбулось свято "Коляди і пампуха 2021" [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великі Глібовичі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ki Gli bovichi do 1946 roku Glibovichi Veliki selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Bibrska miska rada Naselennya stanovit 1600 osib selo Veliki GlibovichiKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon Lvivskij rajonGromada Bibrska miska gromadaOblikova kartka Veliki Glibovichi Osnovni daniZasnovane 1442Persha zgadka 1442Naselennya 1600Teritoriya 4 710 km Gustota naselennya 419 75 osib km Poshtovij indeks 81228Telefonnij kod 380 3263Geografichni daniGeografichni koordinati 49 37 00 pn sh 24 13 57 sh d 49 61667 pn sh 24 23250 sh d 49 61667 24 23250 Koordinati 49 37 00 pn sh 24 13 57 sh d 49 61667 pn sh 24 23250 sh d 49 61667 24 23250Serednya visota nad rivnem morya 295 m mVodojmi r DavidivkaVidstan do oblasnogo centru 30 kmVidstan do rajonnogo centru 33 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GlibovichiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 kmMisceva vladaAdresa radi 81228 Lvivska obl Peremishlyanskij r n s Veliki Glibovichi vul Shkilna 1Silskij golova Marochkanich Vasil OnufrijovichKartaVeliki GlibovichiVeliki GlibovichiMapa Veliki Glibovichi u VikishovishiGeografiyaSelo u Peremishlyanskomu rajoni poblizu Bibrki za 20 km na pivdennij shid vid Lvova Prostyagayetsya z pivnochi na pivden vzdovzh livogo beregu richki Davidivka sho vpadaye u Dnister Selo maye veliku protyazhnist bl 15 km i rozdilene na chastini Zadvir u minulomu okreme selo roztashovane za panskim dvorom Gorishe roztashovane na goristij miscevosti Dolishe u dolini sela Storonka chastina sela roztashovana desho ostoron IstoriyaPershi zgadki pro selo datovani 1442 rokom Glibovichi nalezhali do velikogo kompleksu starosilskih mayetkiv vlasnikom kotrih do 1500 roku buv voyevoda Yan Amor Tarnovskij a pislya jogo smerti sin Yan Tarnovskij velikij koronnij getman Vnaslidok shlyubno rodinnih zv yazkiv selo u skladi posagu Sofiyi Tarnovskoyi perejshlo u vlasnist rodu knyaziv Ostrozkih Uprodovzh XVI XVII stolit na Veliki Glibovichi neodnorazovo napadali tatari i turki Prote povnistyu vono bulo znishene u 1648 roku pid chas vijskovih dij nacionalno vizvolnoyi vijni u Galichini Uprodovzh XVII XVIII stolit selom pochergovo volodili knyazi Radzivilli Lyubomirski Senyavski Chartorijski U 1778 roci starosilski mayetki povernulis do knyagini Lyubomirskoyi kotra 1809 roku zapovila yih vlasnim onukam Alfredu i Arturu Potockim Rodina Potockih volodila mayetkami u Glibovichah do pochatku drugoyi svitovoyi vijni Stanom na 1880 rik chiselnist naselennya sela stanovila 1637 osib z nih rimo katolikiv 158 greko katolikiv 1452 yudeyi 27 U toj chas v seli diyala derzhavna pochatkova shkola pozichkova gromadska kasa ta gamarnya midi metaloplavilna majsternya 1910 roku u Velikih Glibovichah funkcionuvalo vzhe dvi shkoli chotiriklasna na Dolishu ta odnoklasna na Gorishu chastini sela Na 1930 rik u seli meshkalo 2 785 osib isnuvali dostatno rozvineni dribna promislovist ta infrastruktura Diyala kasa silskoyi oshadno kreditnoyi spilki Francisheka Stefchika yaki u narodi nazivali kasami Stefchika Pracyuvav kooperativ Kolko rolnicze Uspishno funkcionuvali cegelnya Ya Zyuha mlini Zh Shidlovskogo ta graf Alfreda Potockogo kilka shinkiv vlasniki H Aker N Alter J Millet A ta J Zyuhi Majsterni mali tesli P Bashta ta V Damka koval M Burzhanskij kravci F Filas ta J Velsh V 1930 r selo postrazhdalo vid pacifikaciyi yaku provodila polska vlada 11 zhovtnya 1930 r v seli polski soldati pobili 11 osib 086 na vichnu ganbu polshhi tverdini varvarstva v evropi Pislya prihodu radyanskoyi vladi u seli buv organizovanij kolgosp imeni T Shevchenka Stanom na 1939 rik u seli meshkalo 1 390 osib Prote vidomij ukrayinskij istorik Volodimir Kubijovich navodiv zovsim inshi dani Zgidno jogo zapisiv naselennya Velikih Glibovich u 1939 roci stanovilo 3 280 osib z nih ukrayinciv 1980 polyakiv osadnikiv 600 latinnikiv 600 yudeyiv 100 U 1959 roci do Velikogliboveckoyi silskoyi radi uvijshli sela Voloshina ta Pidmonastir 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Velikoglibovicku silradu Pustomitivskogo rajonu peredano do skladu Peremishlyanskogo rajonu Za ostannimi danimi chiselnist naselennya Velikih Glibovich stanovit 1 977 osib Nacionalno vizvolna borotba u HH stolitti Na pochatku HH stolittya u Velikih Glibovichah yak i po vsij Galichini vidbuvalosya vidrodzhennya nacionalnoyi svidomosti ukrayinskogo perevazhno silskogo naselennya Znachnoyu miroyu comu spriyala poyava u selah ukrayinskih chitalen tovaristva Prosvita U Velikih Glibovichah pershi dvi chitalni z yavilisya u 1901 roci Odna bula roztashovana u gorishnij a druga u dolishnij chastinah sela Z nevelikimi perervami voni diyali do prihodu radyanskoyi vladi u 1939 roci Pid chas pershoyi svitovoyi vijni vijskovi liholittya ne obijshli storonoyu selo hocha velikih boyiv poblizu Velikih Glibovich ne velosya Tomu selo praktichno ne postrazhdalo lishe buli znisheni silska korchma ta privatnij budinok Pro uchast u vijni rekrutiv z Velikih Glibovich vidomo sho urodzhenec cogo sela Kornel Vashuk nar 1893 sluzhiv desyatnikom u 7 j sotni I go polku USS Nevdovzi rozpochalas ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rokiv Todi do lav UGA mobilizovano 16 osib z Glibovich 6 z yakih polyagli v boyah z polyakami za volyu Ukrayini Nayavnist u Velikih Glibovichah zaliznichnoyi stanciyi stala viznachalnim faktorom dlya roztashuvannya tam uzimku 1918 r shtabu i tilovih sluzhb grupi Sichovih Strilciv Stare Selo Grupa Stare Selo u pershi misyaci vijni zajmala sela Davidiv Sihiv Zubra Kotelniki ta Solonka otochuyuchi Lviv z pivdnya Komanduvav grupoyu sotnik Osip Mikitka kolishnij komandir legionu USS i majbutnij komendant I korpusu UGA Nachalnikom shtabu buv sotnik Bogdan Gnatevich komandirom kinnoti poruchnik Ivan Ivanec a tilovim zabezpechennyam keruvav sotnik Osip Navrockij Naprikinci grudnya 1918 roku pidrozdili grupi vzyali uchast v operaciyi zi zvilnennya Lvova nastupayuchi na peredmiske selo Persenkivku Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan na pochatku 1920 h rokiv u Galichini vinikli pidpilni zbrojni formuvannya spochatku UVO zgodom OUN 1930 roku u Velikih Glibovichah vidbuvsya odin iz pershih ta najbilsh vidomih aktiv ekspropriaciyi eksi sho zdijsnyuvali letyuchi brigadi OUN Taku akciyu organizuvav Yulian Golovinskij togochasnij Krajovij providnik OUN ta Krajovij komandant UVO Metoyu eksu buv napad na poshtovij transport sho perevoziv gotivku vid zaliznichnoyi stanciyi Veliki Glibovichi Bibrka do povitovogo uryadu u Bibrci Yulian Golovinskij priznachiv ce zavdannya dlya boyivki UVO kerivnikom yakoyi buv Zinovij Knish psevdo Rens kolishnij bojovij referent pri Krajovij Komandi UVO Uchast u napadi brali she troye bojovikiv Yurko Dachishin psevdo Krishtal Grigorij Piseckij psevdo Cuno ta Mikola Maksimyuk psevdo Koh Akciyu proveli v poluden 30 lipnya 1930 roku Polskogo policiyanta Molyevskogo sho eskortuvav avtomobil pid chas napadu bulo vbito U procesi peresliduvannya policiyeyu vidbulas perestrilka v lisi pid Velikimi Glibovichami de zaginuv Grigorij Piseckij Vnaslidok operaciyi OUN otrimala 26 000 zlotih Reakciya polskoyi vladi zgidno z dopisami Surmi bula zhorstkoyu zakrili oseredok organizaciyi Plast a kerivnictvo organizaciyi zvinuvatili u vihovanni bojovikiv OUN Pidstavoyu dlya takogo kroku stalo te sho na zagiblomu Grigoriyu Piseckomu bula plastova sorochka Areshti provedeni u zv yazku z napadom pid Bibrkoyu poznachilisya na podalshij doli bagatoh chleniv OUN Na lavu pidsudnih potrapili osobi zvinuvacheni u prinalezhnosti do organizaciyi Cherez rik u listopadi 1931 roku lvivskij sud za napad na poshtovij avtomobil pid Bibrkoyu zasudiv golovnogo vinuvatcya Yuriya Dacishina do smertnoyi kari virok zamineno na 20 rokiv uv yaznennya Zinoviya Knisha do 15 rokiv Bogdana Kravciva ta Zenona Pelenskogo do 3 rokiv Bogdana Kordyuka do 1 5 roku tyuremnogo uv yaznennya Takozh buv areshtovanij Ivan Gabrusevich referent Yunactva OUN sho organizovuvav sitku Yunactva na Bibrshini Jogo razom z bratom Volodimirom bulo zatrimano 23 serpnya 1930 roci na zaliznichnij stanciyi Veliki Glibovichi Bibrka Druga svitova vijna i pershi soviti U veresni 1939 r predstavniki radyanskoyi vladi u Velikih Glibovichah utvorili Timchasovij komitet do skladu yakogo uvijshli I Timoshenko golova T Kit zastupnik golovi P Palivoda sekretar ta she troye osib 14 zhovtnya 1939 roku u seli bulo stvoreno dvi viborchi dilnici dlya viboriv do Narodnih Zboriv 26 Gorishe i 27 Dolishe z kilkistyu naselennya vidpovidno 785 ta 597 osib Pislya vklyuchennya Galichini u zhovtni 1939 roku do skladu Radyanskoyi Ukrayini postanovoyu Lvivskogo oblasnogo komitetu Pro utvorennya silskih selishnih ta miskih rad pidporyadkovanih rajvikonkomam u sichni 1940 roku bula utvorena Velikoglibovecka silska rada z centrom u s Veliki Glibovichi Praktichno vidrazu pislya zatverdzhennya radyanskoyi vladi na zemlyah Galichini rozpochalis areshti ta vivezennya tak zvanih vorozhih elementiv zamozhnih gospodariv uchasnikiv pidpillya OUN Zokrema vidpovidno do Operativnogo planu Narkomatu vnutrishnih sprav URSR pro viselennya rodin osadnikiv i lisnikiv Lvivskoyi oblasti vid 21 sichnya 1940 roku z sela Veliki Glibovichi bulo vivezeno 4 rodini zagalnoyu kilkistyu 20 osib Operaciyu provodila trijka u skladi golovi II viddilu UDB UNKVD molodshogo lejtenanta derzhbezpeki Cherpakova K D kerivnika golovi povitovogo viddilu NKVD molodshogo lejtenanta derzhbezpeki Malisheva operupovnovazhenogo III viddilu UNKVS starshogo lejtenanta Limonova M M Gospodaryuvannya radyanskoyi vladi na Zahidnij Ukrayini trivalo nedovgo Naprikinci chervnya 1941 roku na teritoriyu Galichini uvijshli nimecki vijska Nimecka okupaciya trivala do lita 1944 roku U lipni togo zh roku radyanski vijska vitisnili nimecki chastini za mezhi Lvivskoyi oblasti Pershim u Bibrku ta okolici uvijshov 205 j gvardijskij strileckij polk Radyanski vijska prodovzhili prosuvannya na zahid Druga svitova vijna nablizhalas do svogo zavershennya Pislya povtornogo utverdzhennya radyanskoyi vladi na zemlyah Zahidnoyi Ukrayini prodovzhilis viselennya represiyi ta oblavi NKVD zavdyaki chomu okupanti hotili maksimalno pozbavitis vid nacionalistichnogo pidpillya ta vorogiv narodu Dlya popovnennya lav Chervonoyi armiyi bagato meshkanciv Galichini silomic mobilizuvali na front Zokrema z Velikih Glibovich 9 veresnya 1944 roku NKVS mobilizuvav blizko 100 osib yaki na toj chas pracyuvali na zaliznici Usogo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvalo 139 meshkanciv sela 53 z nih zaginuli Z 23 veresnya do 3 zhovtnya 1944 roku specpidrozdili NKVD proveli oblavi z metoyu vikrittya pidpillya UPA U Velikih Glibovichah bulo zatrimano 120 osib u tomu chisli 31 zhinku Povstanci opinivshis u takij situaciyi vdalis do vidplatnih akcij Stanom na 1946 rik v selah navkolo Bibrki diyav bojovij zagin Fedira Kovalya Moroza zaareshtovanij 23 lyutogo 1946 roku chiselnistyu blizko 60 osib a u Velikih Glibovichah operuvala kushova boyivka Mihajla Vasilika Chubatogo Pislya 1946 roku na teritoriyi ta v okolicyah sela Veliki Glibovichi periodichno vidbuvalis sutichki mizh pidpilnikami ta pidrozdilami MGB Zokrema 29 lyutogo 1948 roku vidbuvsya bij mizh pidpilnikami ta emgebistami storoni mali po odnomu vbitomu 23 travnya 1948 roku pidpilniki spalili silskij klub 1 bereznya 1949 roku povstanci zastrilili odnogo emgebista 17 lipnya 1949 roku operativna grupa MGB pid chas oblavi v seli natrapila na dvoh pidpilnikiv u sutichci zaginuv odin pidpilnik yakij zastreliv serzhanta ta poraniv ryadovogo 5 sichnya 1950 roku perebuvayuchi u kriyivci otocheni emgebistami zaginuli ukrayinski povstanci Mihajlo Kalitin Ivan Homishin ta troye nevidomih povstanciv Narazi trivayut poshuki informaciyi pro prodovzhennya povstanskoyi borotbi u seli pislya 1950 roku Radyanska vlada priglushila narodnij opir azh do kincya 1980 h rokiv koli nareshti z yavilas perspektiva zdobuttya Ukrayinoyu derzhavnoyi samostijnosti Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini u Velikih Glibovichah bula nasipana 15 metrova mogila Borcyam za volyu Ukrayini vstanovleni hresti na miscyah zagibeli voyakiv UPA U miscevij shkoli roztashovana pam yatna tablicya z imenami velikogliboveckih povstanciv provodyatsya vechori pam yati OsvitaIstoriya Velikoglibovickoyi ZOSh imeni Yuliana Golovinskogo bere pochatki z XVII stolittya Shkola spochatku bula dvoklasnoyu ta dvomovnoyu polskoyu ta ukrayinskoyu a zgodom stala chotiriklasnoyu U 1980 h rokah pochalosya budivnictvo novogo primishennya shkoli yake bulo vidkrito 1988 roku ta j funkcionuye ponini Proektna potuzhnist 320 uchniv Pri comu zminivsya status navchalnogo zakladu zagalnoosvitnya serednya shkola U Velikoglibovickij ZOSh I III st navchayutsya diti z sil Suhodil Pidmonastir Vilhovec Lani Serniki Pam yatki istoriyiKupol Cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v s Veliki Glibovichi Peremishlyanskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U seli roztashovana cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zbudovana u 1929 roci za proektom arhitektora Leva Levinskogo a vid 14 kvitnya 1994 roku hram viznanij pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim nomerom 2881 M V seli takozh ye perebudovanij kostel pochatku HH stolittya U 1990 roci starannyami gromadi buv vidnovlenij kolis rozbitij hrest Svobodi nasipana simvolichna mogila geroyiv poleglih za volyu Ukrayini Vidomi lyudiNarodilis Gorbal Ivan Petrovich strilec UPA licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi UPA 1 klasuZolotim hrestom bojovoyi zaslugi 1 klasuMeshkali pracyuvali otec Kuchabskij Volodimir paroh sela z kincya 1944 roku Golovinskij Yuliyan sotnik UGA komandant VI Ravskoyi brigadi UGA potim II brigadi Chervonoyi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi spivorganizator Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi bojovij referent krajovij komandant UVO krajovij providnik OUN Primitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 8 chervnya 2022 Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 29 listopada 2019 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Lvivskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 27 sichnya 2024 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 5 listopada 2016 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 28 sichnya 2014 DzherelaVeliki Glibovichi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 581 pol S 581 U Velikih Glibovichah vidbulos svyato Kolyadi i pampuha 2021 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veliki Glibovichi