Соро́кинський район (рос. Сорокинский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.
Сорокинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Сорокинский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
Утворений: | 1923 року | ||||
Населення (2020): | 9403 особи | ||||
Площа: | 2701,22 км² | ||||
Густота населення: | 3,48 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Велике Сорокино | ||||
Кількість сільських поселень: | 7 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 29 | ||||
Кількість селищ: | 1 | ||||
Влада |
Адміністративний центр — село Велике Сорокино.
Географія
Сорокинський район розташований в південно-східній частині Тюменської області і відноситься до сільськогосподарської зоні області. На півночі район межує з Вагайським районом, на сході з Вікуловським, на півдні з Ішимським і Абатським районами, на заході з Аромашевським районом.
Рельєф спокійний, відносні перевищення в межах району не менше 10-12 м. На території району характерний слабкий дренаж, сильна заболоченість. Переважаючі ґрунти суглинні і торф'яні, у вологому стані важкопрохідні для транспортних засобів.
Історія
Великосорокинський район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області на території колишніх Великосорокинської, Вознесенської та Готопутовської волостей . До його складу увійшли 17 сільрад: Александровська, Великосорокинська, Ворсіхинська, Готопутовська, Дмитрієвська, Желнінська, Жидоусовська, Костилевська, Ликошинська, Новоніколаєвська, Осиновська, Пінігінська, Преображенська, Рядовиченська, Стрільцовська, Тиханіхинська та Чистяковська. 1 квітня 1925 року район перейменовано в Сорокинський район. У 1925—1926 роках ліквідовано Костилевську сільраду. У 1926—1927 роках утворено Пегушинську сільраду. 15 вересня 1926 року Великосорокинська сільрада перейменована в Сорокинську.
1 січня 1932 ройон ліквідовано, при цьому Ворсіхинська, Готопутовська, Дмитрієвська, Желнінська, Жидоусовська, Новоніколаєвська, Пегушинська, Преображенська, Тиханіхинська та Чистяковська сільрада передані до складу Вікуловського району, інші — до складу Ішимського району. 25 січня 1935 року район був відновлений у складі Омської області. До його складу увійшли 17 сільрад, які перебували у складі району до ліквідації, а також Алексієвська і Великокусеряцька сільради Аромашевського району, Знаменщиковська сільрада Вікуловського району, Казанська, Неволинська та Прокуткінська сільради Ішимського району. 19 вересня 1939 року ліквідовані Неволинська, Пегушинська, Рядовиченська та Чистяковська сільради, Великокусеряцька сільрада повернута до складу Аромашевського району.
14 серпня 1944 року район увійшов до складу Тюменської області. 6 грудня 1951 року Дмитрієвська сільрада перейменована в Калиновську. 7 червня 1954 року ліквідовані Желнінська, Жидоусовська, Казанська, Ликошинська та Новоніколаєвська сільради. 28 червня 1956 року Тиханіхинська та Стрільцовська сільради об'єднані в Жидоусовську. 11 грудня 1958 року Алексієвська сільрада перейменована в Малокусеряцьку. 23 липня 1959 року ліквідовані Александровська та Преображенська сільради. 6 серпня 1959 року ліквідована Жидоусовська сільрада.
1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія відійшла до складу Ішимського сільського району. 12 січня 1965 року район був відновлений у складі 8 сільрад, які існували у його складі до ліквідації, а також Балахлейської, Кротовської, Малоскарединської та Новопетровської сільради Голишмановського сільського району. Прокуткінська сільрада залишилась у складі Ішимського району. 30 червня 1966 року утворено Покровську сільраду, Малокусеряцька сільрада ліквідована. 9 грудня 1970 року Кротовська, Малоскарединська та Новопетровська сільради передані до складу Аромашевського району.
2004 року сільради були перетворені в сільські поселення, при цьому Осиновська сільрада поділена між Пінігінським та Сорокинським сільськими поселеннями, Калиновська сільрада увійшла до складу Покровського сільського поселення.
Населення
Населення району становить 9403 особи (2020; 9692 у 2018, 10254 у 2010, 11801 у 2002).
Національний склад — 87 % росіян, 3,1 % казахів, 2,7 % німців, 2,1 % мордви, є українці, білоруси, чуваші, татари, комі-пермяки, азербайджанці, чеченці, поляки, башкири та представники інших національностей.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 7 сільських поселення:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2018) | Населення, осіб (2020) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Александровське сільське поселення | 281,64 | 784 | 652 | 571 | 542 | Александровка | 3 |
Ворсіхинське сільське поселення | 303,31 | 893 | 749 | 650 | 597 | Ворсіха | 4 |
Готопутовське сільське поселення | 500,41 | 1793 | 1391 | 1203 | 1145 | Готопутово | 7 |
Знаменщиковське сільське поселення | 173,88 | 447 | 289 | 230 | 206 | Знаменщиково | 2 |
Пінігінське сільське поселення | 270,46 | 958 | 881 | 691 | 670 | Нижньопінігіно | 5 |
Покровське сільське поселення | 541,20 | 706 | 462 | 368 | 339 | Покровка | 3 |
Сорокинське сільське поселення | 630,32 | 6220 | 5830 | 5979 | 5904 | Велике Сорокино | 6 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Велике Сорокино | 5497 | 5317 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Дані перепису населення Росії 2010 року
- Дані перепису населення Росії 2002 року
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soro kinskij rajon ros Sorokinskij rajon municipalnij rajon u skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Sorokinskij rajon ros Sorokinskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblast Utvorenij 1923 roku Naselennya 2020 9403 osobi Plosha 2701 22 km Gustota naselennya 3 48 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Velike Sorokino Kilkist silskih poselen 7 Kilkist sil ta prisilkiv 29 Kilkist selish 1 Vlada U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sorokinskij rajon Administrativnij centr selo Velike Sorokino GeografiyaSorokinskij rajon roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Tyumenskoyi oblasti i vidnositsya do silskogospodarskoyi zoni oblasti Na pivnochi rajon mezhuye z Vagajskim rajonom na shodi z Vikulovskim na pivdni z Ishimskim i Abatskim rajonami na zahodi z Aromashevskim rajonom Relyef spokijnij vidnosni perevishennya v mezhah rajonu ne menshe 10 12 m Na teritoriyi rajonu harakternij slabkij drenazh silna zabolochenist Perevazhayuchi grunti suglinni i torf yani u vologomu stani vazhkoprohidni dlya transportnih zasobiv IstoriyaVelikosorokinskij rajon utvoreno 3 listopada 1923 roku u skladi Ishimskogo okrugu Uralskoyi oblasti na teritoriyi kolishnih Velikosorokinskoyi Voznesenskoyi ta Gotoputovskoyi volostej Do jogo skladu uvijshli 17 silrad Aleksandrovska Velikosorokinska Vorsihinska Gotoputovska Dmitriyevska Zhelninska Zhidousovska Kostilevska Likoshinska Novonikolayevska Osinovska Piniginska Preobrazhenska Ryadovichenska Strilcovska Tihanihinska ta Chistyakovska 1 kvitnya 1925 roku rajon perejmenovano v Sorokinskij rajon U 1925 1926 rokah likvidovano Kostilevsku silradu U 1926 1927 rokah utvoreno Pegushinsku silradu 15 veresnya 1926 roku Velikosorokinska silrada perejmenovana v Sorokinsku 1 sichnya 1932 rojon likvidovano pri comu Vorsihinska Gotoputovska Dmitriyevska Zhelninska Zhidousovska Novonikolayevska Pegushinska Preobrazhenska Tihanihinska ta Chistyakovska silrada peredani do skladu Vikulovskogo rajonu inshi do skladu Ishimskogo rajonu 25 sichnya 1935 roku rajon buv vidnovlenij u skladi Omskoyi oblasti Do jogo skladu uvijshli 17 silrad yaki perebuvali u skladi rajonu do likvidaciyi a takozh Aleksiyevska i Velikokuseryacka silradi Aromashevskogo rajonu Znamenshikovska silrada Vikulovskogo rajonu Kazanska Nevolinska ta Prokutkinska silradi Ishimskogo rajonu 19 veresnya 1939 roku likvidovani Nevolinska Pegushinska Ryadovichenska ta Chistyakovska silradi Velikokuseryacka silrada povernuta do skladu Aromashevskogo rajonu 14 serpnya 1944 roku rajon uvijshov do skladu Tyumenskoyi oblasti 6 grudnya 1951 roku Dmitriyevska silrada perejmenovana v Kalinovsku 7 chervnya 1954 roku likvidovani Zhelninska Zhidousovska Kazanska Likoshinska ta Novonikolayevska silradi 28 chervnya 1956 roku Tihanihinska ta Strilcovska silradi ob yednani v Zhidousovsku 11 grudnya 1958 roku Aleksiyevska silrada perejmenovana v Malokuseryacku 23 lipnya 1959 roku likvidovani Aleksandrovska ta Preobrazhenska silradi 6 serpnya 1959 roku likvidovana Zhidousovska silrada 1 lyutogo 1963 roku rajon buv likvidovanij teritoriya vidijshla do skladu Ishimskogo silskogo rajonu 12 sichnya 1965 roku rajon buv vidnovlenij u skladi 8 silrad yaki isnuvali u jogo skladi do likvidaciyi a takozh Balahlejskoyi Krotovskoyi Maloskaredinskoyi ta Novopetrovskoyi silradi Golishmanovskogo silskogo rajonu Prokutkinska silrada zalishilas u skladi Ishimskogo rajonu 30 chervnya 1966 roku utvoreno Pokrovsku silradu Malokuseryacka silrada likvidovana 9 grudnya 1970 roku Krotovska Maloskaredinska ta Novopetrovska silradi peredani do skladu Aromashevskogo rajonu 2004 roku silradi buli peretvoreni v silski poselennya pri comu Osinovska silrada podilena mizh Piniginskim ta Sorokinskim silskimi poselennyami Kalinovska silrada uvijshla do skladu Pokrovskogo silskogo poselennya NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 9403 osobi 2020 9692 u 2018 10254 u 2010 11801 u 2002 Nacionalnij sklad 87 rosiyan 3 1 kazahiv 2 7 nimciv 2 1 mordvi ye ukrayinci bilorusi chuvashi tatari komi permyaki azerbajdzhanci chechenci polyaki bashkiri ta predstavniki inshih nacionalnostej Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 7 silskih poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punkti Aleksandrovske silske poselennya 281 64 784 652 571 542 Aleksandrovka 3 Vorsihinske silske poselennya 303 31 893 749 650 597 Vorsiha 4 Gotoputovske silske poselennya 500 41 1793 1391 1203 1145 Gotoputovo 7 Znamenshikovske silske poselennya 173 88 447 289 230 206 Znamenshikovo 2 Piniginske silske poselennya 270 46 958 881 691 670 Nizhnopinigino 5 Pokrovske silske poselennya 541 20 706 462 368 339 Pokrovka 3 Sorokinske silske poselennya 630 32 6220 5830 5979 5904 Velike Sorokino 6Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Velike Sorokino 5497 5317PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dani perepisu naselennya Rosiyi 2010 roku Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi