Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий день інків науково фантастична повість українського радянського письменника Юрія Бедзика Уперше твір опублікован

Великий день інків

Великий день інків

Великий день інків — науково-фантастична повість українського радянського письменника Юрія Бедзика. Уперше твір опубліковано в 1960 році у видавництві «Дитвидав» під назвою «Вогонь на вершині Комо», пізніше неодноразово перевидавалась у цьому ж видавництві, пізніше неодноразово перевидавалась у цьому ж видавництві, яке пізніше отримало назву «Веселка», у доповненому та переробленому вигляді вже під назвою «Великий день інків», твір відомий також під назвою «Останній день імператора інків». За розмірами твір більший, ніж реважна більшість повістей, проте книга видавалася виключно як «повість». У книзі в стилі тогочасних радянських ідеологічних настанов розповідається про пригоди радянської етнокультурної та географічної експедиції, яка працює в неназваній країні Південної Америки, та отримує завдання знайти зниклого безвісти у віддаленій частині країни голландського вченого, на фоні підготовки загальнонаціонального повстання проти місцевої військової хунти.

«Великий день інків»
image
Видання книги 1989 року
АвторЮрій Бедзик
Назва мовою оригіналуВогонь на вершині Комо
КраїнаСРСР
Моваукраїнська
ЖанрФантастика
Видавництво«Дитвидав»
Видано1960
Тип носіятверда обкладинка
Сторінок232

Сюжет книги

У пролозі твору йдеться про те, що голландський вчений Ван-Саунгейлер із глибин сельви однієї з південноамериканських країн подає сигнал, що в цій країні біля гори Комо вчинено злочин, у результаті якого загинуло багато людей. Передачу сигналу довелось перервати у зв'язку із появою урядових військ, які мали намір затримати голландця, проте Ван-Саунгейлеру вдається втекти. Сама ж повість починається із повернення до пункту відправлення в одній із південноамериканських країн, яка нещодавно пережила військовий переворот, радянської етнографічно-географічної експедиції, яка протягом 10 днів працювала у віддалених районах країни, та зібрала чималий матеріал. Експедицією керує професор Крутояр, який прибув до Південної Америки разом із своїм сином Олесем. У місті Крутояр випадково зустрічає свого старовинного знайомого, шведського вченого Сундстрема, який повідомляє йому про зникнення голландського вченого, та про звістку, яку він хотів передати людству. Повний зміст звістки залишився незрозумілим для більшості людей, а на думку шведа, в ній ішлося про якусь сучасну таємницю, на думку Крутояра мовилось про можливу розгадку загибелі останніх захисників Імперії інків. Шведський учений просить Крутояра продовжити експедицію з метою розпочати пошуки Ван-Саунгейлера. Радянський вчений погоджується, і для експедиції наймають невеликий річковий корабель, який відпливає з експедицією по місцевій річці Ріо-Оскуро, течія якої спрямована вглиб південноамериканських джунглів. Хоча для безпеки експедиція отримала підтримку від радянського та голландського урядів, та гарантії від уряду країни перебування, члени експедиції побоюються негласного спротиву місцевих представників влади, поліції, а особливо — місцевих багатіїв, які ненавидять голландського вченого за його позицію під час кривавого військового перевороту в країні. Корабель усе далі заглиблюється в гущавину лісів, і поступово збільшується опір місцевої влади просуванню експедиції. Капітан корабля, який сам родом із Колумбії, розповідає одночасно про своє життя, про участь у повстанні проти військової хунти, та про різноманітні індіанські племена сельви, й про різноманітних злочинців та убивць, які також знаходять притулок у сельві. Паралельно професор Крутояр нагадує членам експедиції історію падіння імперії інків, та про подальшу боротьбу нащадків інків за свою свободу і незалежність. Пізніше на експедицію здійснюють напад індіанці, проте за допомогою вогнепальної зброї експедиції вдається відбитися. пізніше індіанці роблять спробу ще раз захопити судно за допомогою намотаних ліан на гвинт корабля, проте завдяки кмітливості членів експедиції вдається і цього разу вийти із ситуації. Члени експедиції затримують хлопчика-індіанця на судні, та роблять висновок, що це він зробив спробу диверсії на судні, проте син професора Олесь просить його відпустити, на що індіанський хлопчина говорить, що він є сином вождя племені Ганкаура, а Олесь тепер є його братом, у знак чого він дарує йому свій амулет. Далі експедиція натрапляє на покинутий корабель, на якому знаходить важко поранену жінку, яку переправляє на своє судно. Після того, як члени експедиції покидають судно, воно несподівано спалахує вогнем і згоряє. На покинутому кораблі члени експедиції знаходять також молодого індіанця, який стає новим другом сина професора Крутояра Олеся. Олесь, окрім того, вирішує пробратися на загиблий корабель, щоб знайти загублений ліхтарик, проте потрапляє до рук індіанців, але за допомогою свого нового друга, сина вождя індіанців Ганкаура, його відпускають на волю. далі у творі паралельно розповідається про долю доктора Каріоко Коельйо, та його сина П'єтро, якого за антиурядову та благодійницьку діяльність лікаря викрали в дитинстві, та поселили в індіанському племені, у якому він став не просто вождем, а й основним провідником провладної політики серед індіанців, окрім того, часто отримував завдання знищити разом із підручними індіанцями противників влади. Сам же Коельйо співпрацює з антиурядовими партизанами, а його дочка Ернестина є зв'язковою в антиурядовому підпіллі. Пізніше доктору повідомили, що його дочка була на борту загиблого на річці корабля, проте її тіло не знайшли. Сама ж жінка ненадовго приходить на кораблі до свідомості, та повідомляє, що треба подати якийсь сигнал на горі Комо. Оскільки подальше транспортування жінки було небезпечним, експедиція вирішила залишити її в індіанському племені, яке прихильно до неї поставилось. Тим часом на загін, у якому переховується доктор Коельйо, натрапили проурядові бандити, керівник яких, відомий за кличкою Чорний Себастьян, має особисту неприязнь до доктора та його дочки. Проте за допомогою хитрощів, хоча й ціною життів половини загону, повстанцям вдається врятуватися. Тим часом радянська експедиція у зв'язку із неможливістю подальшого плавання сходить на берег, і продовжує свої пошуки пішим ходом, по дорозі спостерігаючи нужденне життя місцевих індіанців. По дорозі вони дізнаються про смерть дочки доктора Коельйо. Сам доктор Коельйо також отримує звістку про смерть дочки. Представники марксистського напрямку антиурядових повстанців пропонують доктору приєднатися до загальнонаціонального повстання проти хунти, що має розпочатися із політичного страйку, а сигналом до його початку має стати запалений вогонь на горі Комо. Експедиція тим часом разом із провідником — молодими індіанцем, якого знайшли на покинутому кораблі — заглиблюється усе далі в сельву у пошуках голландського вченого. У індіанському племені, де вождем є батько провідника експедиції, учені знаходять давню книгу, написану по-латині, у якій описується про подорож першовідкривача Амазонки Франсіско де Орельяна до країни Ельдорадо, яка виявилась одним із останніх притулків армії інків, проте після бою із ними загін Орельяни вимушений був відступити назад, і так і не потрапив у країну золота. Прочитавши книгу, керівник експедиції Крутояр припускає, що в ній описана розгадка давньої таємниці інків, і для її повного розв'язання та для того, щоб знайти голландського вченого, треба йти до гори Комо. Експедиція продовжує свій шлях, проте її слідами йдуть найняті провладними силами індіанці-вбивці. Далі експедиція натрапляє на колонію німецьких нацистів, які втекли до південної Америки після закінчення Другої світової війни. Члени колонії зайняті розробкою якоїсь новітньої страхітливої зброї масового знищення. Членів експедиції відпускають після того, як вони пообіцяли передати в Радянський Союз послання до близького родича керівника колонії. далі по дорозі експедиція натрапляє на хижку в лісі, в якій виявляє ненадісланий лист до президента країни голландського вченого Ван-Саунгейлера. в якому той просить президента звернути увагу на жахливе становище індіанців у країні, та їх фактично безкарне знищення. Експедиція вирішує іти далі, а дорогою до них приєднуються представники місцевих антиурядових повстанців. По дорозі на експедицію напали проурядові сили, під час цього нападу Олесь із провідником-індіанцем утікають у сельву, та потрапляють до селища вороже настроєних індіанців, де їх виручає син Ганкаура, якому Олесь раніше врятував життя, що просить батька не чіпати хлопців. Пізніше стара мулатка, що знала П'єтро-Ганкаура в дитинстві, розповідає йому правду про його походження. після якої він наче прозріває. тим часом у країні розпочинається загальнонаціональне повстання після сигналу — вогню на горі Комо. Тим часом радянська експедиція, яку повстанці визволили, зустрічає розшукуваного ними голландського вченого, що повідомляє їх, що страшний злочин, про який він передавав повідомлення по радіо — це знищення понад 300 індіанців іншим індіанським племенем під керівництвом Ганкаура по наказу місцевих властей та поліції. Присутній при цьому П'єтро-Ганкаур відразу ж був заарештований, а його батько говорить, що його долю тепер має вирішити народний суд. На фоні початку народного повстання експедиція розпочинає повернення додому.

Примітки та коментарі

Коментарі

  1. Назва повісті у першому виданні.
  2. Згідно з текстом повісті, найвірогіднішим місцем дії книги, з деякими зауваженнями, може бути Болівія.

Примітки

  1. Бедзик Юрий Дмитриевич [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Юрий Бедзик «Вогонь на вершині Комо» [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Бедзик, 1989, с. 5-6.
  4. Бедзик, 1989, с. 7-8.
  5. Бедзик, 1989, с. 12-13.
  6. Бедзик, 1989, с. 14.
  7. Бедзик, 1989, с. 15-19.
  8. Бедзик, 1989, с. 30.
  9. Бедзик, 1989, с. 60-62.
  10. Бедзик, 1989, с. 65-68.
  11. Бедзик, 1989, с. 72-74.
  12. Бережний, 1989, с. 78-88.
  13. Бедзик, 1989, с. 89-95.
  14. Бедзик, 1989, с. 96-110.
  15. Бедзик, 1989, с. 111-112.
  16. Бедзик, 1989, с. 122.
  17. Бедзик, 1989, с. 123.
  18. Бедзик, 1989, с. 154-155.
  19. Бедзик, 1989, с. 166.
  20. Бедзик, 1989, с. 183.
  21. Бедзик, 1989, с. 204-212.
  22. Бедзик, 1989, с. 212-213.
  23. Бедзик, 1989, с. 219.
  24. Бедзик, 1989, с. 225-236.
  25. Бедзик, 1989, с. 240-246.
  26. Бедзик, 1989, с. 247-250.
  27. Бедзик, 1989, с. 255-266.
  28. Бедзик, 1989, с. 270.
  29. Бедзик, 1989, с. 272.
  30. Бедзик, 1989, с. 280-282.
  31. Бедзик, 1989, с. 282-283.

Література

  • Юрій Бедзик. Великий день інків. — Київ : Веселка, 1989. — 285 с. — 50 000 прим. — .

Посилання

  • «Великий день інків» на сайті chtyvo.org.ua [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • «Великий день інків» на сайті «Лаборатория Фантастики» [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • «Великий день інків» на сайті archivsf.narod.ru [ 25 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Повний текст книги [ 23 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • «Великий день інків» на сайті «Аргонавти Всесвіту» [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velikij den inkiv naukovo fantastichna povist ukrayinskogo radyanskogo pismennika Yuriya Bedzika Upershe tvir opublikovano v 1960 roci u vidavnictvi Ditvidav pid nazvoyu Vogon na vershini Komo piznishe neodnorazovo perevidavalas u comu zh vidavnictvi piznishe neodnorazovo perevidavalas u comu zh vidavnictvi yake piznishe otrimalo nazvu Veselka u dopovnenomu ta pereroblenomu viglyadi vzhe pid nazvoyu Velikij den inkiv tvir vidomij takozh pid nazvoyu Ostannij den imperatora inkiv Za rozmirami tvir bilshij nizh revazhna bilshist povistej prote kniga vidavalasya viklyuchno yak povist U knizi v stili togochasnih radyanskih ideologichnih nastanov rozpovidayetsya pro prigodi radyanskoyi etnokulturnoyi ta geografichnoyi ekspediciyi yaka pracyuye v nenazvanij krayini Pivdennoyi Ameriki ta otrimuye zavdannya znajti zniklogo bezvisti u viddalenij chastini krayini gollandskogo vchenogo na foni pidgotovki zagalnonacionalnogo povstannya proti miscevoyi vijskovoyi hunti Velikij den inkiv Vidannya knigi 1989 rokuAvtorYurij BedzikNazva movoyu originaluVogon na vershini KomoKrayinaSRSRMovaukrayinskaZhanrFantastikaVidavnictvo Ditvidav Vidano1960Tip nosiyatverda obkladinkaStorinok232Syuzhet knigiU prolozi tvoru jdetsya pro te sho gollandskij vchenij Van Saungejler iz glibin selvi odniyeyi z pivdennoamerikanskih krayin podaye signal sho v cij krayini bilya gori Komo vchineno zlochin u rezultati yakogo zaginulo bagato lyudej Peredachu signalu dovelos perervati u zv yazku iz poyavoyu uryadovih vijsk yaki mali namir zatrimati gollandcya prote Van Saungejleru vdayetsya vtekti Sama zh povist pochinayetsya iz povernennya do punktu vidpravlennya v odnij iz pivdennoamerikanskih krayin yaka neshodavno perezhila vijskovij perevorot radyanskoyi etnografichno geografichnoyi ekspediciyi yaka protyagom 10 dniv pracyuvala u viddalenih rajonah krayini ta zibrala chimalij material Ekspediciyeyu keruye profesor Krutoyar yakij pribuv do Pivdennoyi Ameriki razom iz svoyim sinom Olesem U misti Krutoyar vipadkovo zustrichaye svogo starovinnogo znajomogo shvedskogo vchenogo Sundstrema yakij povidomlyaye jomu pro zniknennya gollandskogo vchenogo ta pro zvistku yaku vin hotiv peredati lyudstvu Povnij zmist zvistki zalishivsya nezrozumilim dlya bilshosti lyudej a na dumku shveda v nij ishlosya pro yakus suchasnu tayemnicyu na dumku Krutoyara movilos pro mozhlivu rozgadku zagibeli ostannih zahisnikiv Imperiyi inkiv Shvedskij uchenij prosit Krutoyara prodovzhiti ekspediciyu z metoyu rozpochati poshuki Van Saungejlera Radyanskij vchenij pogodzhuyetsya i dlya ekspediciyi najmayut nevelikij richkovij korabel yakij vidplivaye z ekspediciyeyu po miscevij richci Rio Oskuro techiya yakoyi spryamovana vglib pivdennoamerikanskih dzhungliv Hocha dlya bezpeki ekspediciya otrimala pidtrimku vid radyanskogo ta gollandskogo uryadiv ta garantiyi vid uryadu krayini perebuvannya chleni ekspediciyi poboyuyutsya neglasnogo sprotivu miscevih predstavnikiv vladi policiyi a osoblivo miscevih bagatiyiv yaki nenavidyat gollandskogo vchenogo za jogo poziciyu pid chas krivavogo vijskovogo perevorotu v krayini Korabel use dali zagliblyuyetsya v gushavinu lisiv i postupovo zbilshuyetsya opir miscevoyi vladi prosuvannyu ekspediciyi Kapitan korablya yakij sam rodom iz Kolumbiyi rozpovidaye odnochasno pro svoye zhittya pro uchast u povstanni proti vijskovoyi hunti ta pro riznomanitni indianski plemena selvi j pro riznomanitnih zlochinciv ta ubivc yaki takozh znahodyat pritulok u selvi Paralelno profesor Krutoyar nagaduye chlenam ekspediciyi istoriyu padinnya imperiyi inkiv ta pro podalshu borotbu nashadkiv inkiv za svoyu svobodu i nezalezhnist Piznishe na ekspediciyu zdijsnyuyut napad indianci prote za dopomogoyu vognepalnoyi zbroyi ekspediciyi vdayetsya vidbitisya piznishe indianci roblyat sprobu she raz zahopiti sudno za dopomogoyu namotanih lian na gvint korablya prote zavdyaki kmitlivosti chleniv ekspediciyi vdayetsya i cogo razu vijti iz situaciyi Chleni ekspediciyi zatrimuyut hlopchika indiancya na sudni ta roblyat visnovok sho ce vin zrobiv sprobu diversiyi na sudni prote sin profesora Oles prosit jogo vidpustiti na sho indianskij hlopchina govorit sho vin ye sinom vozhdya plemeni Gankaura a Oles teper ye jogo bratom u znak chogo vin daruye jomu svij amulet Dali ekspediciya natraplyaye na pokinutij korabel na yakomu znahodit vazhko poranenu zhinku yaku perepravlyaye na svoye sudno Pislya togo yak chleni ekspediciyi pokidayut sudno vono nespodivano spalahuye vognem i zgoryaye Na pokinutomu korabli chleni ekspediciyi znahodyat takozh molodogo indiancya yakij staye novim drugom sina profesora Krutoyara Olesya Oles okrim togo virishuye probratisya na zagiblij korabel shob znajti zagublenij lihtarik prote potraplyaye do ruk indianciv ale za dopomogoyu svogo novogo druga sina vozhdya indianciv Gankaura jogo vidpuskayut na volyu dali u tvori paralelno rozpovidayetsya pro dolyu doktora Karioko Koeljo ta jogo sina P yetro yakogo za antiuryadovu ta blagodijnicku diyalnist likarya vikrali v ditinstvi ta poselili v indianskomu plemeni u yakomu vin stav ne prosto vozhdem a j osnovnim providnikom provladnoyi politiki sered indianciv okrim togo chasto otrimuvav zavdannya znishiti razom iz pidruchnimi indiancyami protivnikiv vladi Sam zhe Koeljo spivpracyuye z antiuryadovimi partizanami a jogo dochka Ernestina ye zv yazkovoyu v antiuryadovomu pidpilli Piznishe doktoru povidomili sho jogo dochka bula na bortu zagiblogo na richci korablya prote yiyi tilo ne znajshli Sama zh zhinka nenadovgo prihodit na korabli do svidomosti ta povidomlyaye sho treba podati yakijs signal na gori Komo Oskilki podalshe transportuvannya zhinki bulo nebezpechnim ekspediciya virishila zalishiti yiyi v indianskomu plemeni yake prihilno do neyi postavilos Tim chasom na zagin u yakomu perehovuyetsya doktor Koeljo natrapili prouryadovi banditi kerivnik yakih vidomij za klichkoyu Chornij Sebastyan maye osobistu nepriyazn do doktora ta jogo dochki Prote za dopomogoyu hitroshiv hocha j cinoyu zhittiv polovini zagonu povstancyam vdayetsya vryatuvatisya Tim chasom radyanska ekspediciya u zv yazku iz nemozhlivistyu podalshogo plavannya shodit na bereg i prodovzhuye svoyi poshuki pishim hodom po dorozi sposterigayuchi nuzhdenne zhittya miscevih indianciv Po dorozi voni diznayutsya pro smert dochki doktora Koeljo Sam doktor Koeljo takozh otrimuye zvistku pro smert dochki Predstavniki marksistskogo napryamku antiuryadovih povstanciv proponuyut doktoru priyednatisya do zagalnonacionalnogo povstannya proti hunti sho maye rozpochatisya iz politichnogo strajku a signalom do jogo pochatku maye stati zapalenij vogon na gori Komo Ekspediciya tim chasom razom iz providnikom molodimi indiancem yakogo znajshli na pokinutomu korabli zagliblyuyetsya use dali v selvu u poshukah gollandskogo vchenogo U indianskomu plemeni de vozhdem ye batko providnika ekspediciyi ucheni znahodyat davnyu knigu napisanu po latini u yakij opisuyetsya pro podorozh pershovidkrivacha Amazonki Fransisko de Orelyana do krayini Eldorado yaka viyavilas odnim iz ostannih pritulkiv armiyi inkiv prote pislya boyu iz nimi zagin Orelyani vimushenij buv vidstupiti nazad i tak i ne potrapiv u krayinu zolota Prochitavshi knigu kerivnik ekspediciyi Krutoyar pripuskaye sho v nij opisana rozgadka davnoyi tayemnici inkiv i dlya yiyi povnogo rozv yazannya ta dlya togo shob znajti gollandskogo vchenogo treba jti do gori Komo Ekspediciya prodovzhuye svij shlyah prote yiyi slidami jdut najnyati provladnimi silami indianci vbivci Dali ekspediciya natraplyaye na koloniyu nimeckih nacistiv yaki vtekli do pivdennoyi Ameriki pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Chleni koloniyi zajnyati rozrobkoyu yakoyis novitnoyi strahitlivoyi zbroyi masovogo znishennya Chleniv ekspediciyi vidpuskayut pislya togo yak voni poobicyali peredati v Radyanskij Soyuz poslannya do blizkogo rodicha kerivnika koloniyi dali po dorozi ekspediciya natraplyaye na hizhku v lisi v yakij viyavlyaye nenadislanij list do prezidenta krayini gollandskogo vchenogo Van Saungejlera v yakomu toj prosit prezidenta zvernuti uvagu na zhahlive stanovishe indianciv u krayini ta yih faktichno bezkarne znishennya Ekspediciya virishuye iti dali a dorogoyu do nih priyednuyutsya predstavniki miscevih antiuryadovih povstanciv Po dorozi na ekspediciyu napali prouryadovi sili pid chas cogo napadu Oles iz providnikom indiancem utikayut u selvu ta potraplyayut do selisha vorozhe nastroyenih indianciv de yih viruchaye sin Gankaura yakomu Oles ranishe vryatuvav zhittya sho prosit batka ne chipati hlopciv Piznishe stara mulatka sho znala P yetro Gankaura v ditinstvi rozpovidaye jomu pravdu pro jogo pohodzhennya pislya yakoyi vin nache prozrivaye tim chasom u krayini rozpochinayetsya zagalnonacionalne povstannya pislya signalu vognyu na gori Komo Tim chasom radyanska ekspediciya yaku povstanci vizvolili zustrichaye rozshukuvanogo nimi gollandskogo vchenogo sho povidomlyaye yih sho strashnij zlochin pro yakij vin peredavav povidomlennya po radio ce znishennya ponad 300 indianciv inshim indianskim plemenem pid kerivnictvom Gankaura po nakazu miscevih vlastej ta policiyi Prisutnij pri comu P yetro Gankaur vidrazu zh buv zaareshtovanij a jogo batko govorit sho jogo dolyu teper maye virishiti narodnij sud Na foni pochatku narodnogo povstannya ekspediciya rozpochinaye povernennya dodomu Primitki ta komentariKomentari Nazva povisti u pershomu vidanni Zgidno z tekstom povisti najvirogidnishim miscem diyi knigi z deyakimi zauvazhennyami mozhe buti Boliviya Primitki Bedzik Yurij Dmitrievich 23 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Yurij Bedzik Vogon na vershini Komo 14 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Bedzik 1989 s 5 6 Bedzik 1989 s 7 8 Bedzik 1989 s 12 13 Bedzik 1989 s 14 Bedzik 1989 s 15 19 Bedzik 1989 s 30 Bedzik 1989 s 60 62 Bedzik 1989 s 65 68 Bedzik 1989 s 72 74 Berezhnij 1989 s 78 88 Bedzik 1989 s 89 95 Bedzik 1989 s 96 110 Bedzik 1989 s 111 112 Bedzik 1989 s 122 Bedzik 1989 s 123 Bedzik 1989 s 154 155 Bedzik 1989 s 166 Bedzik 1989 s 183 Bedzik 1989 s 204 212 Bedzik 1989 s 212 213 Bedzik 1989 s 219 Bedzik 1989 s 225 236 Bedzik 1989 s 240 246 Bedzik 1989 s 247 250 Bedzik 1989 s 255 266 Bedzik 1989 s 270 Bedzik 1989 s 272 Bedzik 1989 s 280 282 Bedzik 1989 s 282 283 LiteraturaYurij Bedzik Velikij den inkiv Kiyiv Veselka 1989 285 s 50 000 prim ISBN 5 301 00764 5 Posilannya Velikij den inkiv na sajti chtyvo org ua 2 lipnya 2017 u Wayback Machine Velikij den inkiv na sajti Laboratoriya Fantastiki 10 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Velikij den inkiv na sajti archivsf narod ru 25 travnya 2018 u Wayback Machine ros Povnij tekst knigi 23 sichnya 2020 u Wayback Machine Velikij den inkiv na sajti Argonavti Vsesvitu 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ