Великий Агайманський під (Зелений під, Гайман-Долина)— депресія рельєфу типового північнопричорноморського характеру — під. Зниження поверхні рівнини у лівобережній частині нижньої течії річки Дніпро на Причорноморській низовині біля села Агаймани. Знаходиться на відстані 25 км на північний схід від смт Асканія-Нова Херсонської області. Під витягнутий з півночі на південь на 16 км; шириною до 10 км; глибиною до 20 м. Дно поду знаходиться на висоті 27–30 м над рівнем моря. Площа близько 120 км² (один з найбільших на півдні України). Схили терасовані, дно вирівняне, з тріщинами усихання, вкрите розрідженою трав'янистою рослинністю. Утворився на місці давнього долинного зниження внаслідок просідання лесових порід. На дні поду трапляються торфові прошарки. Під час танення снігу та в дощові роки заповнюється водою, влітку пересихає. Використовується як пасовище.
У Великий Агайманській під впадає річка Великі Сірогози (Балка Великі Сірогози). Останнім часом Балка Великі Сірогози обміліла та зневоднена, тому вода з цього джерела майже не доходить до поду.
Територія
- Великий Агайманський під (Зелений під, Гайман-Долина) — замкнуте зниження поверхні рівнини з високими, крутими схилами. У вологий зимово-весняний період його дно затоплюється водою. Розмір 12 тис. га, глибина 10-20 м. Один з найбільших подів на території Херсонської області. Ця форма рельєфу знаходиться на південь від села Агаймани Іванівського району. Своїми розмірами Агайманський під в п'ять разів перевищує сусідній Чапельський під.
- Агайманський під, як і Чапельський, належить до безстічно-подових територій Херсонської області. Під час весняного танення снігу під наповнюється водою, а в посушливий період вода або повністю висихає або залишається у нижній частині піду.
- У Великий Агайманській під впадає річка Балка Великі Сірогози. В останні десятиліття, через низьку кількість опадів та невеликий технічний скид води з каналу, що живить цю водойму, русло балки дещо обміліло та спостерігається погіршення екологічного стану балки через відсутність води у руслі. Тому вода до поду не доходить.
- Характерним для цієї території є жарке посушливе літо та м'яка нестійка зима. Середня температура липня +23…+25°С, січня -3…-4°С. Середньорічна кількість опадів 300—420 мм.
- В межах центральної частини Агайманського поду у 1983 році створено природоохоронну територію «Агайманське урочище» площею 25 га (рішення Херсонського облвиконкому від 19.08.1983 р. № 441/16). В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність — болотно-лугова, переважає очерет південний, куга озерна, рогіз вузьколистий. У водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на міграційному перельоті птахи багатьох видів, в тому числі і рідкісних. Цінні водооборотні угіддя — місце гніздування диких качок, чорногузів, куликів, мартинів.
Легенди та припущення
- Поди відігравали велику роль у господарському житті кочівників. Періодично в них накопичувалися дощові та талі води, утворюючи тимчасові великі мілководдя, що залучало безліч різноманітних тварин та пернатої дичини. Видання «Записки Одеського товариства історії та старожитностей» (1894 р.) повідомляють про те, що до включення Кримського ханства до складу Російської імперії на Агайманському поді кочував зі своїм аулом вождь Єдичкульської орди ногайців Каплан-Мурза. Ногайці випасали тут табуни своїх коней аж до 60-х років XIX століття. Тут, на таврійських степах, кочувало багато степових народів, що залишили після себе численні кургани, пам'ятники культури та кам'яні статуї.
- В 1879 році біля с. Агаймани загинув один з останніх представників вільних диких коней — тарпан. Селяни, почувши, що біля Агайману бачили тарпана, влаштували за ним погоню. Після виснажливої гонитви тарпан зламав ногу та був упійманий, незважаючи на спроби його вилікувати — загинув.
- Назва Агайманского поду, або Гайман-долини, можна пояснити від турецького слова з «гайман» — «кочовий пастух» — це одна з версій. Інша версія: «Гайман — це від слова „гаймувати“. У нас тут ніхто зроду не казав „гальмувати“ чи там „гальмо“, як тепер у книжках пишуть, а тільки „гаймувати“, „гаймо“. Гайманом називали того чумака, що притримував, гаймував важкі вози, коли вони з гори спускалися. Не кожний за таке діло брався, бо тут треба було добрячої сили».
- У бою при Гайман-Долині загинув Григорій Іванович Грабянка (*до 1666 — бл. 1738) — український державний та військовий діяч у добу Гетьманщини. Полковник Гадяцького полку, автор одного з відомих козацьких літописів — «Літопису Граб'янки». Зять одного з конфідентів Гетьмана Івана Мазепи Івана Забіли.
Див. також
Примітки
- Шмалєй С. В. . Енциклопедія Сучасної України (укр.) . Архів оригіналу за 12 січня 2018.
- (укр.) . Архів оригіналу за 8 травня 2014.
- . Нова екологія (укр.) . Архів оригіналу за 2 липня 2020.
- . Український кінний портал - все про коней в Україні (рос.) . Архів оригіналу за 25 квітня 2010.
- . Академік. (рос.) . Архів оригіналу за 21 березня 2018.
- Велетень - Гайман. Українські легенди (укр.) .
Джерела
- ЕСУ. Великий агайманський під [ 12 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Agajmanskij pid Zelenij pid Gajman Dolina depresiya relyefu tipovogo pivnichnoprichornomorskogo harakteru pid Znizhennya poverhni rivnini u livoberezhnij chastini nizhnoyi techiyi richki Dnipro na Prichornomorskij nizovini bilya sela Agajmani Znahoditsya na vidstani 25 km na pivnichnij shid vid smt Askaniya Nova Hersonskoyi oblasti Pid vityagnutij z pivnochi na pivden na 16 km shirinoyu do 10 km glibinoyu do 20 m Dno podu znahoditsya na visoti 27 30 m nad rivnem morya Plosha blizko 120 km odin z najbilshih na pivdni Ukrayini Shili terasovani dno virivnyane z trishinami usihannya vkrite rozridzhenoyu trav yanistoyu roslinnistyu Utvorivsya na misci davnogo dolinnogo znizhennya vnaslidok prosidannya lesovih porid Na dni podu traplyayutsya torfovi prosharki Pid chas tanennya snigu ta v doshovi roki zapovnyuyetsya vodoyu vlitku peresihaye Vikoristovuyetsya yak pasovishe U Velikij Agajmanskij pid vpadaye richka Veliki Sirogozi Balka Veliki Sirogozi Ostannim chasom Balka Veliki Sirogozi obmilila ta znevodnena tomu voda z cogo dzherela majzhe ne dohodit do podu TeritoriyaVelikij Agajmanskij pid Zelenij pid Gajman Dolina zamknute znizhennya poverhni rivnini z visokimi krutimi shilami U vologij zimovo vesnyanij period jogo dno zatoplyuyetsya vodoyu Rozmir 12 tis ga glibina 10 20 m Odin z najbilshih podiv na teritoriyi Hersonskoyi oblasti Cya forma relyefu znahoditsya na pivden vid sela Agajmani Ivanivskogo rajonu Svoyimi rozmirami Agajmanskij pid v p yat raziv perevishuye susidnij Chapelskij pid Agajmanskij pid yak i Chapelskij nalezhit do bezstichno podovih teritorij Hersonskoyi oblasti Pid chas vesnyanogo tanennya snigu pid napovnyuyetsya vodoyu a v posushlivij period voda abo povnistyu visihaye abo zalishayetsya u nizhnij chastini pidu U Velikij Agajmanskij pid vpadaye richka Balka Veliki Sirogozi V ostanni desyatilittya cherez nizku kilkist opadiv ta nevelikij tehnichnij skid vodi z kanalu sho zhivit cyu vodojmu ruslo balki desho obmililo ta sposterigayetsya pogirshennya ekologichnogo stanu balki cherez vidsutnist vodi u rusli Tomu voda do podu ne dohodit Harakternim dlya ciyeyi teritoriyi ye zharke posushlive lito ta m yaka nestijka zima Serednya temperatura lipnya 23 25 S sichnya 3 4 S Serednorichna kilkist opadiv 300 420 mm V mezhah centralnoyi chastini Agajmanskogo podu u 1983 roci stvoreno prirodoohoronnu teritoriyu Agajmanske urochishe plosheyu 25 ga rishennya Hersonskogo oblvikonkomu vid 19 08 1983 r 441 16 V znizhenni vodojma shtuchno pogliblena Roslinnist bolotno lugova perevazhaye ocheret pivdennij kuga ozerna rogiz vuzkolistij U vodno bolotnih ugiddyah gnizdyatsya ta perebuvayut na migracijnomu pereloti ptahi bagatoh vidiv v tomu chisli i ridkisnih Cinni vodooborotni ugiddya misce gnizduvannya dikih kachok chornoguziv kulikiv martiniv Legendi ta pripushennyaPodi vidigravali veliku rol u gospodarskomu zhitti kochivnikiv Periodichno v nih nakopichuvalisya doshovi ta tali vodi utvoryuyuchi timchasovi veliki milkovoddya sho zaluchalo bezlich riznomanitnih tvarin ta pernatoyi dichini Vidannya Zapiski Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej 1894 r povidomlyayut pro te sho do vklyuchennya Krimskogo hanstva do skladu Rosijskoyi imperiyi na Agajmanskomu podi kochuvav zi svoyim aulom vozhd Yedichkulskoyi ordi nogajciv Kaplan Murza Nogajci vipasali tut tabuni svoyih konej azh do 60 h rokiv XIX stolittya Tut na tavrijskih stepah kochuvalo bagato stepovih narodiv sho zalishili pislya sebe chislenni kurgani pam yatniki kulturi ta kam yani statuyi V 1879 roci bilya s Agajmani zaginuv odin z ostannih predstavnikiv vilnih dikih konej tarpan Selyani pochuvshi sho bilya Agajmanu bachili tarpana vlashtuvali za nim pogonyu Pislya visnazhlivoyi gonitvi tarpan zlamav nogu ta buv upijmanij nezvazhayuchi na sprobi jogo vilikuvati zaginuv Nazva Agajmanskogo podu abo Gajman dolini mozhna poyasniti vid tureckogo slova z gajman kochovij pastuh ce odna z versij Insha versiya Gajman ce vid slova gajmuvati U nas tut nihto zrodu ne kazav galmuvati chi tam galmo yak teper u knizhkah pishut a tilki gajmuvati gajmo Gajmanom nazivali togo chumaka sho pritrimuvav gajmuvav vazhki vozi koli voni z gori spuskalisya Ne kozhnij za take dilo bravsya bo tut treba bulo dobryachoyi sili U boyu pri Gajman Dolini zaginuv Grigorij Ivanovich Grabyanka do 1666 bl 1738 ukrayinskij derzhavnij ta vijskovij diyach u dobu Getmanshini Polkovnik Gadyackogo polku avtor odnogo z vidomih kozackih litopisiv Litopisu Grab yanki Zyat odnogo z konfidentiv Getmana Ivana Mazepi Ivana Zabili Div takozhVelikij Chapelskij pidPrimitkiShmalyej S V Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini ukr Arhiv originalu za 12 sichnya 2018 ukr Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Nova ekologiya ukr Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Ukrayinskij kinnij portal vse pro konej v Ukrayini ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2010 Akademik ros Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Veleten Gajman Ukrayinski legendi ukr DzherelaESU Velikij agajmanskij pid 12 sichnya 2018 u Wayback Machine