Велике тригонометричне дослідження англ Great Trigonometrical Survey геодезичне дослідження що проводилося en упродовж б

Велике тригонометричне дослідження (англ. Great Trigonometrical Survey) — геодезичне дослідження, що проводилося ^[en] упродовж більшої частини XIX століття. Керував дослідженням спочатку ^[en], потім Джордж Еверест. Серед безлічі досягнень під час цього проекту, можна відзначити демаркацію британських територій в Індії і виміри висоти вершин гір в Гімалаях, включаючи Джомолунгму, Чогорі (К2) і Канченджангу. Велике тригонометричне дослідження мало величезне наукове значення. В ході його було проведено перший в історії точний вимір довжини дуги довготи і вимір ^[en].

Карта трикутників і розрізів, використаних під час дослідження. Складено 1870 р.

Історія

Полковник ^[en], учасник III стадії ВТД.

Велике тригонометричне дослідження Індії розпочалося 10 квітня 1802 року з вимірювання геодезичного базису поблизу Мадраса (нині Ченнаї). Майор Ламбтон вибрав плоскі рівнини, на північ від яких розташований ^[en], а на південь - піднесеність Перумбаук (Perumbauk). Довжина цієї базисної лінії склала 12,1 км. Лейтенант Катер (англ. Kater) був посланий, щоб знайти найбільш відповідні точки на пагорбах на заході, з яких було б видно морське узбережжя у ^[en] і Каннура. З цією метою було вибрано високі пагорби ^[en] і ^[en]. Відстань від берега до берега склала 580 км, і дослідження цієї берегової лінії було завершене в 1806 році.

Британська Ост-Індійська компанія планувала, що усе дослідження займе близько п'яти років, але, усупереч очікуванням, воно затягнулося більш ніж на 60 років, тривало і після повстання сипаїв 1857 року, і після закінчення ^[en]. Геодезисти не змогли провести тріангуляцію усієї території Індії, а замість цього побудували триангуляційні ланцюжки з півночі на південь і із заходу на схід. Часом кількість учасників цієї геодезичної експедиції доходила до 700 чоловік.

Вимірювання базису

Первинні виміри місця розташування і висоти геодезичного базису робилися з найбільшою точністю, можливою в ті часи, оскільки точність усіх подальших геодезичних вимірів критично залежала від них. При розрахунках застосовувалися різні поправки, особливо на температуру. Дуже точно промірювалася будь-яка складчастість на плоских рівнинах, де були точки, що лежать постійно в тіні і менш схильні до теплового розширення.

Поправки

Для досягнення найбільшої точності, враховувалися поправки на:

відмінності фігури Землі від сфери;
гравітаційні аномалії: вплив тяжіння гірських масивів на маятник;
;
висоту над рівнем моря.

Керівники

У різні роки експедицію очолювали:

1818—1823 — ^[en];
1823—1843 — Джордж Еверест;
1843—1861 — ^[en];
1861—1884 — ^[en];
1885—1911 — Сідні Джеральд Буррард (англ. Sidney Gerald Burrard);
1912—1921 — Джеральд Понснбі Ленокс-Конінгхам (англ. Gerald Ponsonby Lenox-Conyngham).

Див. також

Література

Matthew Edney. 1997. Mapping an Empire. Chicago: University of Chicago Press. .
John Keay. 2000. The Great Arc. London: Harper Collins. .

Ресурси Інтернету

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике тригонометричне дослідження
(англ.)

Примітки

(1878). (вид. 2). London. W H Allen And Co. с. 67. Архів org/details/memoirontheindia025502mbp/ оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 1 березня 2009.
Bluesci: Cambridge university science magazine, 29 January 2011- «History: The Great Trigonometrical Survey», Cambridge.

[markham-1] (1878). (вид. 2). London. W H Allen And Co. с. 67. Архів org/details/memoirontheindia025502mbp/ оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 1 березня 2009.

[2] Bluesci: Cambridge university science magazine, 29 January 2011- «History: The Great Trigonometrical Survey», Cambridge.