Вели́ке — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 159 осіб. Орган місцевого самоврядування - Добромильська міська рада.
село Велике | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Громада | Добромильська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46080050070035211 |
Основні дані | |
Населення | 159 |
Площа | 0,53 км² |
Густота населення | 300 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82045 |
Телефонний код | +380 3238 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′54″ пн. ш. 22°44′19″ сх. д. / 49.54833° пн. ш. 22.73861° сх. д.Координати: 49°32′54″ пн. ш. 22°44′19″ сх. д. / 49.54833° пн. ш. 22.73861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 439 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82042, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Добромиль |
Карта | |
Велике | |
Велике | |
Мапа | |
Велике у Вікісховищі |
Через село протікає невеличкий потічок Гусенець, що впадає в річку Вирва.
Село засноване наприкінці XVI ст., а церкву збудували у 1620 році тодішні дідичі села Самуель Конєцпольський і його дружина Олександра з Гербуртів. Цю дату одностайно подають як рукописні джерела, так і друковані. На жаль, не вдалося відшукати давніших описів. В акті візитації 1761 року Добромильського деканату візитатор відзначив, що "церква Різдва Пр. Богородиці, яка перебуває в коляції князя Любомирського, воєводи люблинського, збудована невідомо коли і з чийого дозволу".
Буквальна назва села не відповідає теперішній реальності. Та були часи, коли назва ця відповідала дійсності і первісне ім'я села звучало як Великоє тому, що велика кількість людей Мігови й інших сусідніх сіл знаходили тут пристановище і укриття під час навали татар. Дуже складний рельєф місцевості: високі гори, глибокі потічки, яри, добре заліснена місцевість гарно захищали й укривали втікачів від ворожого ока. Татарські вершники та їхні коні були привчені скакати більше степовими просторами і, отже, перебуваючи в нашім краю старалися, напевне, уникати складної місцевості й не заходити вглиб лісів. Це й рятувало біженців у Великоє. Та все ж таки у 1621 році татари не оминули Велике і завдали збитків господарствам знищивши 40% посівів і насаджень.4
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Велике є чи не найстарішим дерев'яним храмом в Добромильській околиці. Тож і не дивно, що у такому древньому храмі було немало старовинних ікон, зокрема зберігся іконостас оригінальної форми, нижній ярус якого походить з XVII ст.4
У 1966 році в село прибула експедиція Львівського музею, у якій брали участь М. Батіг, В. Свєнціцька, П. Лінинський, В. Островський. У храмі науковці віднайшли і вивезли до Львівського музею такі ікони: Страшний Суд (фрагмент) - 1590-ті роки, Страсті Христові - 1593 рік, Успіння Богородиці - середина XVI ст., Святий Дмитрій - середина XVI ст., Святий Миколай - перша половина XVI ст. Нині ці ікони знаходяться в Національному музеї імені А. Шептицького у Львові.4
Під час експедиції (Лісове-Добромиль) 22.05.1966 р. у церкві в Мігові було знайдено і передано до музею у Львові рукописне Євангеліє кінця XVI ст. На аркушах 7-8 знаходиться запис про переписування Євангелія Іоанном у селі Гориславичах і про те, що воно куплене до села Великого до церкви Різдва Богородиці. Написане воно півуставом. Його палітурка - це дошка обтягнута шкірою витисками, золоченням та защіпками. В середині папір, зображені 4 мініатюри, 4 заставки, ініціали.4
Коли згадуємо парафію Мігівську, то маємо на увазі завжди два села Мігова і Велике. У Мігова церква величалася матірною, а у Великому - дочірньою. У 1921 році у Великому проживало 297 мешканців, них 141 чоловіків і 156 жінок. За релігійним віросповідуванням - 280 греко-католики, 6 римо-католиків, 11 юдеїв. За національністю - 280 українців, 6 поляків, 11 юдеїв.4
У 1914 році зверталася громада з Великого до цісарської корони Дирекції домен про допомогу будівельними матеріалами, зокрема деревом, для будівництва нової церкви. У 1920 році Павло Вацяк в Америці отримав таке ж прохання зібрати кошти на будівництво храму. Не знаємо чи вдалося зібрати якісь гроші та достовірно відомо, що Павло Вацяк у скорому часі помер за океаном. Сталося це в 1923 році.4
У 1926 році інженер-архітектор у Львові Лев Левинський виконав проект (зберігся до нинішнього часу і вражає своїм виглядом) під будову нової дерев'яної церкви у Великім.4
Церква мала бути п'ятикупольна з галереями.Такі храми вкрай рідко зустрічаються на Бойківщині і є досить складними в будівництві. В 1927 році громада села повідомляла Староство в Добромилі, ''що проектована будова нової церкви у Великім має наступити на зовсім іншій парцелі, внаслідок чого стара церква стане цілком не нарушена''. Однак будівництво в той час так і не було реалізовано. 30.09.1929 р. отримано благословення Єископськогот Ординаріяту в Перемишлі на благословення нового дзвону у Великім. Варто заначити, що освячення дзвонів на той час було дуже важливою подією, про це свідчить той факт, що священик, який бажав освятити в себе на парафії дзвін, зобов'язаний звернутися за благословенням на освячення до єпископа, а той своєю чергою доручав декану або іншому старшому священику брати участь в освяченні дзвону.4
Під час відвідин Великого у 1928 році відома художниця О. Кульчицька створила зображення ліногравюрою дерев'яного храму.4
Збереглися відомості про ведення метрикальних книг у храмі. У знайденій записці священика знаходимо інформацію про те, що у храмі на 1944 рік знаходилися:
1) ''Книга про народження'' з року 1784-1858 Велике
''Книга про народження'' з року 1859-1904 Велике
''Книга про народження'' з року 1904-1944 Велике
2) ''Книга про шлюби'' з року 1789-1930 Велике
''Книга про шлюби'' з року 1930-1944 Велике
3) ''Книга про смерть'' з року 1784-1903 Велике
''Книга про шлюби'' з року 1903-1944 Велике
Цікаву інформацію можемо почерпнути таких документів як свідоцтва про смерть, які мали різні назви, зокрема такі: ''Метрика смерті'' в 1920-25 роках і писалася переважно польською мовою, ''Книга оглядин померших'' в 1926-35 рр., писалася українською мовою, ''Карта скону'' в 1937-38 рр., писалася польською мовою, ''Карта смерти'' в 1942-44 рр., писалася німецькою і українською мовами.4
Як за часів Австро-Угорщини, так і Польщі парафія Мігівська вносила страхові внески за храми і за будинки приходські до дирекції взаємних забезпечень ''Дністер'' у Львові. Ці внески сплачувалися або в австрійських кронах, або в польських злотих. Внески з парафії виглядали так: Церква в Мігові - 3900 злотих; Церква у Великім - 800 злотих.4
У 1928 році у Великому діяла однокласна школа (будівля магазину і медпункту) з українською мовою навчання, в якій навчалося 45 дітей. Є також про неї згадка в церковних документах під 1937 р. Коли вона була засновано не можемо з впевненістю сказати. Зберігся в церковній книзі ''Протокол дійствій парохії Мігова, Велике 1901-1940 рр.'' список кількості дітей, зобов'язаних до школи в таких роках: Велике у 1901 р. - 7 дітей, у 1902 р. - 10, в 1903 р. - 13, у 1904 р. - 11, в 1905 р. - 12, в 1906 р. - 7, а в 1907 р. - 17 дітей4.
Церкві належали земельні угіддя. Їх межі були чітко визначені. Свідченням є опис маєтностей церков станом на 1803 р.4
Дзвіниця, що здіймається над частиною бабинця і на приставлених до нього стовпах, збудована, ймовірно, у 1849 році (дата на одвірку). Церкву неодноразово ремонтували впродовж майже чотирьох століть.
У радянські часи церква стояла зачиненою. Відкрито її для богослужінь щойно у 1989 році. Тоді ж здійснено ремонт церкви, під час якого ошальовано зруб під піддашшям, замінено ґонтове покриття піддашшя, дахів і бані на бляшане, добудовано невеличку ризницю до північної стіни вівтаря, сховану під піддашшям.
В інтер'єрі перемальовано стінопис та ікони іконостасу. Тоді ж місцеві майстри Степан Хомичак, Василь Денис та Василь Ярош звели нову окрему дерев'яну дзвіницю, розташовану на захід від церкви.
Сьогодні храм належить громаді ПЦУ.
Стрімкий потік, що тече біля підніжжя схилу, на краю якого стоїть церква, в останні десятиріччя підмив берег. За розповідями мешканців села, були роки, коли під час повені вода потоку несла навіть труни з останками. Частина поховань, які містилися поза вівтарем, на схід від нього, повністю знищена. В проваллі можна побачити хрести з давніх надгробних пам'ятників. Впроовж 2017-18 рр. за раунок державних коштів проведено берегоукріплювальні роботи (змінено русло потічка Гусенець), тож тепер пам'ятці історії зсув грунту не загрожує.
Уродженці села Велике боролись за свою державу в лавах УГА, дивізії Галичина, УПА. Після поразки визвольних змагань подались на еміграцію.
1996-1999 р. через річку Вирва збудовано міст, на жаль, на сьогодні перебуває в аварійному стані!?...
За даними перепису 2001 року все населення села говорить українською мовою (100%).
21 вересня 2001 року освячений храм греко-католицької громади Блаженнішим Юліаном (Вороновським), єпикопом Самбірсько-Дрогобицьким.
У жовтні 2014 р. на могилі зв'язкової УПА Денис Катерини освячено пам'ятник місцевими парохами.
У 2016 р.підключили мешканцям села інтернет.
У 2020 році 400-ліття храму Різдва Пресвятої Богородиці відзначено урочистою академію.5
Примітки
- Слободян В. (2015). Українське сакральне будівництво Старосамбірського району (Українською) . Львів: Камула.
Посилання
- Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула.-2015. - 424 с.
- Wełykie [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в географічному словнику Польського королівства , Том XIII (Warmbrun - Worowo) з 1893 року
- http://wz.lviv.ua/news/78873-vidvela-bidu-vid-khloptsiv-z-lisu-tsinoiu-vlasnoho-zhyttia [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Історико-культурні пам'ятки Прикарпаття та Карпат - важливі об'єкти в розвитку туризму: [Текст]: зб. матер. IV Регіональної наук.- прак. конф. (Львів, 25 березня 2016 р.) / Міністерство освіти і науки України, Львівський інститут економіки і туризму. - Львів: ЛІЕТ, 2016. - 317 с.
- https://www.youtube.com/watch?v=xny04w9oiYM&t=355s
- Погода в селі Велике [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Velike Veli ke selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 159 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Dobromilska miska rada selo Velike Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Dobromilska miska gromada Kod KATOTTG UA46080050070035211 Osnovni dani Naselennya 159 Plosha 0 53 km Gustota naselennya 300 osib km Poshtovij indeks 82045 Telefonnij kod 380 3238 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 32 54 pn sh 22 44 19 sh d 49 54833 pn sh 22 73861 sh d 49 54833 22 73861 Koordinati 49 32 54 pn sh 22 44 19 sh d 49 54833 pn sh 22 73861 sh d 49 54833 22 73861 Serednya visota nad rivnem morya 439 m Misceva vlada Adresa radi 82042 Lvivska obl Sambirskij r n m Dobromil Karta Velike Velike Mapa Velike u Vikishovishi Cherez selo protikaye nevelichkij potichok Gusenec sho vpadaye v richku Virva Selo zasnovane naprikinci XVI st a cerkvu zbuduvali u 1620 roci todishni didichi sela Samuel Konyecpolskij i jogo druzhina Oleksandra z Gerburtiv Cyu datu odnostajno podayut yak rukopisni dzherela tak i drukovani Na zhal ne vdalosya vidshukati davnishih opisiv V akti vizitaciyi 1761 roku Dobromilskogo dekanatu vizitator vidznachiv sho cerkva Rizdva Pr Bogorodici yaka perebuvaye v kolyaciyi knyazya Lyubomirskogo voyevodi lyublinskogo zbudovana nevidomo koli i z chijogo dozvolu Bukvalna nazva sela ne vidpovidaye teperishnij realnosti Ta buli chasi koli nazva cya vidpovidala dijsnosti i pervisne im ya sela zvuchalo yak Velikoye tomu sho velika kilkist lyudej Migovi j inshih susidnih sil znahodili tut pristanovishe i ukrittya pid chas navali tatar Duzhe skladnij relyef miscevosti visoki gori gliboki potichki yari dobre zalisnena miscevist garno zahishali j ukrivali vtikachiv vid vorozhogo oka Tatarski vershniki ta yihni koni buli privcheni skakati bilshe stepovimi prostorami i otzhe perebuvayuchi v nashim krayu staralisya napevne unikati skladnoyi miscevosti j ne zahoditi vglib lisiv Ce j ryatuvalo bizhenciv u Velikoye Ta vse zh taki u 1621 roci tatari ne ominuli Velike i zavdali zbitkiv gospodarstvam znishivshi 40 posiviv i nasadzhen 4 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v seli Velike ye chi ne najstarishim derev yanim hramom v Dobromilskij okolici Tozh i ne divno sho u takomu drevnomu hrami bulo nemalo starovinnih ikon zokrema zberigsya ikonostas originalnoyi formi nizhnij yarus yakogo pohodit z XVII st 4 U 1966 roci v selo pribula ekspediciya Lvivskogo muzeyu u yakij brali uchast M Batig V Svyencicka P Lininskij V Ostrovskij U hrami naukovci vidnajshli i vivezli do Lvivskogo muzeyu taki ikoni Strashnij Sud fragment 1590 ti roki Strasti Hristovi 1593 rik Uspinnya Bogorodici seredina XVI st Svyatij Dmitrij seredina XVI st Svyatij Mikolaj persha polovina XVI st Nini ci ikoni znahodyatsya v Nacionalnomu muzeyi imeni A Sheptickogo u Lvovi 4 Pid chas ekspediciyi Lisove Dobromil 22 05 1966 r u cerkvi v Migovi bulo znajdeno i peredano do muzeyu u Lvovi rukopisne Yevangeliye kincya XVI st Na arkushah 7 8 znahoditsya zapis pro perepisuvannya Yevangeliya Ioannom u seli Gorislavichah i pro te sho vono kuplene do sela Velikogo do cerkvi Rizdva Bogorodici Napisane vono pivustavom Jogo paliturka ce doshka obtyagnuta shkiroyu vitiskami zolochennyam ta zashipkami V seredini papir zobrazheni 4 miniatyuri 4 zastavki iniciali 4 Koli zgaduyemo parafiyu Migivsku to mayemo na uvazi zavzhdi dva sela Migova i Velike U Migova cerkva velichalasya matirnoyu a u Velikomu dochirnoyu U 1921 roci u Velikomu prozhivalo 297 meshkanciv nih 141 cholovikiv i 156 zhinok Za religijnim virospoviduvannyam 280 greko katoliki 6 rimo katolikiv 11 yudeyiv Za nacionalnistyu 280 ukrayinciv 6 polyakiv 11 yudeyiv 4 U 1914 roci zvertalasya gromada z Velikogo do cisarskoyi koroni Direkciyi domen pro dopomogu budivelnimi materialami zokrema derevom dlya budivnictva novoyi cerkvi U 1920 roci Pavlo Vacyak v Americi otrimav take zh prohannya zibrati koshti na budivnictvo hramu Ne znayemo chi vdalosya zibrati yakis groshi ta dostovirno vidomo sho Pavlo Vacyak u skoromu chasi pomer za okeanom Stalosya ce v 1923 roci 4 U 1926 roci inzhener arhitektor u Lvovi Lev Levinskij vikonav proekt zberigsya do ninishnogo chasu i vrazhaye svoyim viglyadom pid budovu novoyi derev yanoyi cerkvi u Velikim 4 Cerkva mala buti p yatikupolna z galereyami Taki hrami vkraj ridko zustrichayutsya na Bojkivshini i ye dosit skladnimi v budivnictvi V 1927 roci gromada sela povidomlyala Starostvo v Dobromili sho proektovana budova novoyi cerkvi u Velikim maye nastupiti na zovsim inshij parceli vnaslidok chogo stara cerkva stane cilkom ne narushena Odnak budivnictvo v toj chas tak i ne bulo realizovano 30 09 1929 r otrimano blagoslovennya Yeiskopskogot Ordinariyatu v Peremishli na blagoslovennya novogo dzvonu u Velikim Varto zanachiti sho osvyachennya dzvoniv na toj chas bulo duzhe vazhlivoyu podiyeyu pro ce svidchit toj fakt sho svyashenik yakij bazhav osvyatiti v sebe na parafiyi dzvin zobov yazanij zvernutisya za blagoslovennyam na osvyachennya do yepiskopa a toj svoyeyu chergoyu doruchav dekanu abo inshomu starshomu svyasheniku brati uchast v osvyachenni dzvonu 4 Pid chas vidvidin Velikogo u 1928 roci vidoma hudozhnicya O Kulchicka stvorila zobrazhennya linogravyuroyu derev yanogo hramu 4 Zbereglisya vidomosti pro vedennya metrikalnih knig u hrami U znajdenij zapisci svyashenika znahodimo informaciyu pro te sho u hrami na 1944 rik znahodilisya 1 Kniga pro narodzhennya z roku 1784 1858 Velike Kniga pro narodzhennya z roku 1859 1904 Velike Kniga pro narodzhennya z roku 1904 1944 Velike 2 Kniga pro shlyubi z roku 1789 1930 Velike Kniga pro shlyubi z roku 1930 1944 Velike 3 Kniga pro smert z roku 1784 1903 Velike Kniga pro shlyubi z roku 1903 1944 Velike Cikavu informaciyu mozhemo pocherpnuti takih dokumentiv yak svidoctva pro smert yaki mali rizni nazvi zokrema taki Metrika smerti v 1920 25 rokah i pisalasya perevazhno polskoyu movoyu Kniga oglyadin pomershih v 1926 35 rr pisalasya ukrayinskoyu movoyu Karta skonu v 1937 38 rr pisalasya polskoyu movoyu Karta smerti v 1942 44 rr pisalasya nimeckoyu i ukrayinskoyu movami 4 Yak za chasiv Avstro Ugorshini tak i Polshi parafiya Migivska vnosila strahovi vneski za hrami i za budinki prihodski do direkciyi vzayemnih zabezpechen Dnister u Lvovi Ci vneski splachuvalisya abo v avstrijskih kronah abo v polskih zlotih Vneski z parafiyi viglyadali tak Cerkva v Migovi 3900 zlotih Cerkva u Velikim 800 zlotih 4 U 1928 roci u Velikomu diyala odnoklasna shkola budivlya magazinu i medpunktu z ukrayinskoyu movoyu navchannya v yakij navchalosya 45 ditej Ye takozh pro neyi zgadka v cerkovnih dokumentah pid 1937 r Koli vona bula zasnovano ne mozhemo z vpevnenistyu skazati Zberigsya v cerkovnij knizi Protokol dijstvij parohiyi Migova Velike 1901 1940 rr spisok kilkosti ditej zobov yazanih do shkoli v takih rokah Velike u 1901 r 7 ditej u 1902 r 10 v 1903 r 13 u 1904 r 11 v 1905 r 12 v 1906 r 7 a v 1907 r 17 ditej4 Cerkvi nalezhali zemelni ugiddya Yih mezhi buli chitko viznacheni Svidchennyam ye opis mayetnostej cerkov stanom na 1803 r 4 Dzvinicya sho zdijmayetsya nad chastinoyu babincya i na pristavlenih do nogo stovpah zbudovana jmovirno u 1849 roci data na odvirku Cerkvu neodnorazovo remontuvali vprodovzh majzhe chotiroh stolit U radyanski chasi cerkva stoyala zachinenoyu Vidkrito yiyi dlya bogosluzhin shojno u 1989 roci Todi zh zdijsneno remont cerkvi pid chas yakogo oshalovano zrub pid piddashshyam zamineno gontove pokrittya piddashshya dahiv i bani na blyashane dobudovano nevelichku riznicyu do pivnichnoyi stini vivtarya shovanu pid piddashshyam V inter yeri peremalovano stinopis ta ikoni ikonostasu Todi zh miscevi majstri Stepan Homichak Vasil Denis ta Vasil Yarosh zveli novu okremu derev yanu dzvinicyu roztashovanu na zahid vid cerkvi Sogodni hram nalezhit gromadi PCU Strimkij potik sho teche bilya pidnizhzhya shilu na krayu yakogo stoyit cerkva v ostanni desyatirichchya pidmiv bereg Za rozpovidyami meshkanciv sela buli roki koli pid chas poveni voda potoku nesla navit truni z ostankami Chastina pohovan yaki mistilisya poza vivtarem na shid vid nogo povnistyu znishena V provalli mozhna pobachiti hresti z davnih nadgrobnih pam yatnikiv Vproovzh 2017 18 rr za raunok derzhavnih koshtiv provedeno beregoukriplyuvalni roboti zmineno ruslo potichka Gusenec tozh teper pam yatci istoriyi zsuv gruntu ne zagrozhuye Urodzhenci sela Velike borolis za svoyu derzhavu v lavah UGA diviziyi Galichina UPA Pislya porazki vizvolnih zmagan podalis na emigraciyu 1996 1999 r cherez richku Virva zbudovano mist na zhal na sogodni perebuvaye v avarijnomu stani Za danimi perepisu 2001 roku vse naselennya sela govorit ukrayinskoyu movoyu 100 21 veresnya 2001 roku osvyachenij hram greko katolickoyi gromadi Blazhennishim Yulianom Voronovskim yepikopom Sambirsko Drogobickim U zhovtni 2014 r na mogili zv yazkovoyi UPA Denis Katerini osvyacheno pam yatnik miscevimi parohami Pam yatnik Denis Katerini U 2016 r pidklyuchili meshkancyam sela internet U 2020 roci 400 littya hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vidznacheno urochistoyu akademiyu 5PrimitkiSlobodyan V 2015 Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Ukrayinskoyu Lviv Kamula PosilannyaSlobodyan V Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Lviv Kamula 2015 424 s Welykie 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v geografichnomu slovniku Polskogo korolivstva Tom XIII Warmbrun Worowo z 1893 roku http wz lviv ua news 78873 vidvela bidu vid khloptsiv z lisu tsinoiu vlasnoho zhyttia 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Istoriko kulturni pam yatki Prikarpattya ta Karpat vazhlivi ob yekti v rozvitku turizmu Tekst zb mater IV Regionalnoyi nauk prak konf Lviv 25 bereznya 2016 r Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Lvivskij institut ekonomiki i turizmu Lviv LIET 2016 317 s https www youtube com watch v xny04w9oiYM amp t 355s Pogoda v seli Velike 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi