Вежа Монпарнас

Вежа Монпарнас (фр. Tour Maine-Montparnasse) — хмарочос у Парижі, Франція. Висота 59-поверхового будинку становить 210 метрів.

Вежа Монпарнас Tour Maine-Montparnasse
Інформація
48°50′31″ пн. ш. 2°19′19″ сх. д. / 48.84211000002777325° пн. ш. 2.321980000028° сх. д. / 48.84211000002777325; 2.321980000028Координати: 48°50′31″ пн. ш. 2°19′19″ сх. д. / 48.84211000002777325° пн. ш. 2.321980000028° сх. д. / 48.84211000002777325; 2.321980000028
Розташування	Париж, Франція
Країна	Франція^[1]
Статус	Збудовано
Стиль	інтернаціональний стиль
Завершено	1973
Відкрито	18 червня 1973
Використання	офіси
Висота
Дах	210 м
Технічні деталі
Кількість поверхів	59
Загальна площа	88,400 м²
Інше
Архітектор	Жан Сабот, Beaudouin, Cassan, de Marien
Сайт	tourmontparnasse56.com
Вежа Монпарнас у Вікісховищі

Історія

В 1934 році старий вокзал Монпарнас вже не справлявся з пасажиропотоком і було вирішено збудувати новий вокзал. За розробку проєкту нового вокзалу взявся , проте він зіткнувся з сильною опозицією і проєкт був відкладений.

В 1956 році був розроблений новий генеральний план розвитку громадського транспорту міста. Державні компанії в цілях розвитку району Монпарнас створили Агентство експлуатації Мен-Монпарнас. Їх місія була в тому щоб реконструювати район Монпарнас, та знести старі будинки. Котрі займали площу 8 гектар.

В 1958 році розпочалися розробки проєкту вежі, проте вона була піддана критиці через її висоту, це призвело до затримки будівництва. Знову до проєкту повернулися наприкінці 1960-х років. За проєкт взялася група архітекторів на чолі з Жаном Саботом. За новим проєктом будівля вокзалу була перенесена на 100 метрів південніше, а залізнична колія була інтегрована в систему міського залізничного транспорту.

В 1968 році тодішній міністр культури Андре Мальро видав дозвіл на будівництво вежі Монпарнас на місці старого вокзалу. В цьому ж році розпочалися роботи на будівельному майданчику. 1973 року хмарочос було офіційно відкрито.

При будівництві було використано 420 000 м² щебеню. Фундамент вежі стоїть на 56 залізобетонних колонах, котрі йдуть під землю на 70 метрів. Будівництво фундаменту було обмежено підземною лінією метро, котра проходить під будинком.

Критика

Його висоту і монолітний зовнішній вигляд часто критикували ще під час будівництва. Критики звинувачували архітекторів у знищенні атмосфери району Монпарнас. Вежа спаплюжила міський ландшафт Парижа і як наслідок через два роки після завершення будівництва в центрі міста було заборонено висотне будівництво.

За опитуванням відвідувачів сайту , котре було проведено в 2008 році вежа Монпарнас була визнана другою найпотворнішою будівлею світу.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2009.

Посилання

• Офіційний сайт [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Вежа Монпарнас на SkyscraperPage.com (англ.)