Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вежа Азінеллі (італ. La torre Asinelli) — середньовічна вежа в італійському місті Болонья. Разом з сусідньою вежею Гарізенда (Garisenda), що отримала величезну популярність завдяки нахилу більше ніж на 2 метри, є символом міста. До того ж, Вежа Азінеллі — найвища з усіх падаючих веж.
| Вежа Азінеллі | |
|---|---|
 | |
| 44°29′38″ пн. ш. 11°20′48″ сх. д. / 44.49412700002777399° пн. ш. 11.346712000028° сх. д.Координати: 44°29′38″ пн. ш. 11°20′48″ сх. д. / 44.49412700002777399° пн. ш. 11.346712000028° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Болонья |
| Тип | d і d |
| Висота | 97,2 м |
| Перша згадка | 1185 |
| Дата заснування | 12 століття[2] |
  Вежа Азінеллі Вежа Азінеллі (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Характеристики
Вежа Азінеллі розташовується в самому центрі міста Болонья, на перетині п'яти вулиць, в двох кроках від «серця» Болоньї — Базиліки Сан-Петроніо. З висотою 97,2 м, вежа є найвищою будовою історичного центру Болоньї та найвищою з «падаючих веж». Ще при будові вежа почала відхилятися, і сьогодні цей нахил складає 1,3 °, зі зміщенням на 2,2 м у верхній частині. А сусідня вежа Гарізенда внаслідок свого нахилу на 3 м тричі була вкорочена, і на сьогоднішній день її висота — 48 м. Нахил двох веж обумовлений тим, що при їх будівництві не було дотримано технології будівництва.
Башта є туристичною визначною пам'яткою, символом міста, і відкрита для туристів, на відміну від своєї менш високою сусідки. На оглядовий майданчик веде внутрішня дерев'яна драбина з 498 сходинок, закручена спіраллю уздовж стін.
Історія
У середні століття серед багатих сімей Болоньї було дуже популярно будівництво веж. Дослідники пов'язують зведення веж в Болоньї з періодом Боротьби за інвеституру (найбільш значний конфлікт між церквою і світською владою в середньовічній Європі). Крім того, що вежі символізували міць свого власника, вони також виконували захисні та житлові функції. У XII — XIII століттях в місті, згідно з деякими джерелами, налічувалося понад 100 веж, з плином часу багато вежі були зруйновані або обрушилися самі, і до наших днів збереглося близько двадцяти споруд. Азінеллі (97 м) і Гарізенда (48 м) — найбільш відомі з болонських веж.
Точної дати побудови вежі Азінеллі немає, але вважається, що будівництво почалося між 1109 і 1119 роками. Однак перший документ,що згадує вежу Азінеллі, датується тільки 1185 роком, майже через сімдесят років після передбачуваної дати будівництва. Назва башти походить від сім'ї, якій традиційно приписується будівництво цієї споруди. У XIV столітті власником вежі Азінеллі стала міська влада. З того часу вежа використовувалася і як в'язниця, і як фортеця. Між двома баштами, на висоті 30 м над землею, був побудований дерев'яний перехід (згорів при пожежі 1398 року). У 1488 році біля основи башти була побудована маленька фортеця, що служила вартовою для солдатів. Учений XVIII століття Джованні Гульєльмо проводив різні наукові експерименти на вежі Азінеллі, вивчаючи гравітацію. В 20 столітті, під час Другої світової війни, вежа використовувалася в якості пункту спостереження, а пізніше в якості телевізійної вежі.
Болонські вежі в літературі
Сусідня вежа Гарізенда згадується в «Божественній комедії» Данте:
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вежа Азінеллі
Примітки
- Atlante castellano d'Italia
- Tourer.it
- Зайцев, Максим. . Tochka.net (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 3 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 24 серпня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vezha Azinelli ital La torre Asinelli serednovichna vezha v italijskomu misti Bolonya Razom z susidnoyu vezheyu Garizenda Garisenda sho otrimala velicheznu populyarnist zavdyaki nahilu bilshe nizh na 2 metri ye simvolom mista Do togo zh Vezha Azinelli najvisha z usih padayuchih vezh Vezha Azinelli44 29 38 pn sh 11 20 48 sh d 44 49412700002777399 pn sh 11 346712000028 sh d 44 49412700002777399 11 346712000028 Koordinati 44 29 38 pn sh 11 20 48 sh d 44 49412700002777399 pn sh 11 346712000028 sh d 44 49412700002777399 11 346712000028Krayina ItaliyaRoztashuvannyaBolonyaTipd i dVisota97 2 mPersha zgadka1185Data zasnuvannya12 stolittya 2 Vezha AzinelliVezha Azinelli Italiya Mediafajli u VikishovishiHarakteristikiVnutrishni derev yani shodi Vezha Azinelli roztashovuyetsya v samomu centri mista Bolonya na peretini p yati vulic v dvoh krokah vid sercya Bolonyi Baziliki San Petronio Z visotoyu 97 2 m vezha ye najvishoyu budovoyu istorichnogo centru Bolonyi ta najvishoyu z padayuchih vezh She pri budovi vezha pochala vidhilyatisya i sogodni cej nahil skladaye 1 3 zi zmishennyam na 2 2 m u verhnij chastini A susidnya vezha Garizenda vnaslidok svogo nahilu na 3 m trichi bula vkorochena i na sogodnishnij den yiyi visota 48 m Nahil dvoh vezh obumovlenij tim sho pri yih budivnictvi ne bulo dotrimano tehnologiyi budivnictva Bashta ye turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu simvolom mista i vidkrita dlya turistiv na vidminu vid svoyeyi mensh visokoyu susidki Na oglyadovij majdanchik vede vnutrishnya derev yana drabina z 498 shodinok zakruchena spirallyu uzdovzh stin IstoriyaMalyunok dvoh vezh u 1767 roci U seredni stolittya sered bagatih simej Bolonyi bulo duzhe populyarno budivnictvo vezh Doslidniki pov yazuyut zvedennya vezh v Bolonyi z periodom Borotbi za investituru najbilsh znachnij konflikt mizh cerkvoyu i svitskoyu vladoyu v serednovichnij Yevropi Krim togo sho vezhi simvolizuvali mic svogo vlasnika voni takozh vikonuvali zahisni ta zhitlovi funkciyi U XII XIII stolittyah v misti zgidno z deyakimi dzherelami nalichuvalosya ponad 100 vezh z plinom chasu bagato vezhi buli zrujnovani abo obrushilisya sami i do nashih dniv zbereglosya blizko dvadcyati sporud Azinelli 97 m i Garizenda 48 m najbilsh vidomi z bolonskih vezh Tochnoyi dati pobudovi vezhi Azinelli nemaye ale vvazhayetsya sho budivnictvo pochalosya mizh 1109 i 1119 rokami Odnak pershij dokument sho zgaduye vezhu Azinelli datuyetsya tilki 1185 rokom majzhe cherez simdesyat rokiv pislya peredbachuvanoyi dati budivnictva Nazva bashti pohodit vid sim yi yakij tradicijno pripisuyetsya budivnictvo ciyeyi sporudi U XIV stolitti vlasnikom vezhi Azinelli stala miska vlada Z togo chasu vezha vikoristovuvalasya i yak v yaznicya i yak fortecya Mizh dvoma bashtami na visoti 30 m nad zemleyu buv pobudovanij derev yanij perehid zgoriv pri pozhezhi 1398 roku U 1488 roci bilya osnovi bashti bula pobudovana malenka fortecya sho sluzhila vartovoyu dlya soldativ Uchenij XVIII stolittya Dzhovanni Gulyelmo provodiv rizni naukovi eksperimenti na vezhi Azinelli vivchayuchi gravitaciyu V 20 stolitti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vezha vikoristovuvalasya v yakosti punktu sposterezhennya a piznishe v yakosti televizijnoyi vezhi Bolonski vezhi v literaturiSusidnya vezha Garizenda zgaduyetsya v Bozhestvennij komediyi Dante PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vezha AzinelliPrimitkiAtlante castellano d Italia d Track Q112278664 Tourer it d Track Q105826821 Zajcev Maksim Tochka net ukr Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2017 Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2022 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2017 Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 24 serpnya 2017