Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Габрієль Нарутович перший президент Польщі після відновлення незалежності був убитий 16 грудня 1922 року після п яти дні

Вбивство Габрієля Нарутовича

Вбивство Габрієля Нарутовича

Габрієль Нарутович, перший президент Польщі після відновлення незалежності був убитий 16 грудня 1922 року після п'яти днів перебування на посаді. Його смертельно поранив художник Елігіуш Невядомський під час відвідування виставки у палаці товариства заохочення мистецтв.

Вбивство Габрієля Нарутовича
image
Країна image Республіка Польща
Місце розташування Захента
Дата й час 16 грудня 1922
Учасник(и) d і Габрієль Нарутович
Кількість загиблих 1
Кількість злочинців 1
Озброєння револьвер
Ціль Габрієль Нарутович

Координати: 52°14′20″ пн. ш. 21°00′39″ сх. д. / 52.2390000000277723° пн. ш. 21.01100000002777790° сх. д. / 52.2390000000277723; 21.01100000002777790

Президент Габрієль Нарутович брав участь у церемонії відкриття щорічного салону товариства заохочення мистецтв. В ході екскурсії у виставковому залі № 1 Невядомський з близької відстані тричі вистрілив з револьвера в Нарутовича, убивши його на місці.

Вбивця, не чинивши опору, був заарештований і постав перед судом, який 30 грудня 1922 року засудив його до смертної кари за вбивство президента республіки. Вирок був приведений у виконання через розстріл 31 січня 1923 року.

Ситуація перед замахом

Обрання Габрієля Нарутовича на пост президента Польської республіки

Після закінчення першої світової війни в 1918 році Польща здобула незалежність.

Згідно статті № 39 конституції польської республіки, прийнятій 17 березня 1921 року президент обирався більшістю голосів Сейму і Сенату, які складають Національні збори.

У результаті парламентських виборів у листопаді 1922 року з 444-місць Сейму правоцентристське угруповання отримала 220 мандатів, ліві — 97, національні меншини — 89, інші — 38. Також в Сенаті більшість з 111 місць належало правим.

На пост президента було висунуто п'ять кандидатів:

На пост президента польської республіки 9 грудня 1922 був обраний Габрієль Нарутович. Він отримав 289 з 555 голосів депутатів і сенаторів національних зборів. В останньому турі виборів Нарутович отримав 56 % голосів Зборів в той час як Замойський, маючи тільки голосаи правих — менше 44 % голосів.

Відразу ж після виборів, близько 8 години опівдні, прем'єр-міністр Юліян Новак, маршал Сейму — Мацей Ратай і маршал Сенату — Войцех Тромптшиньский вирушили до Нарутовича, що знаходився в палаці Брюля, щоб повідомити йому про вибір Зборів та дізнатися, чи приймає він своє обрання. На це Нарутович відповів, що підпорядкування волі національних зборів є його громадянським обов'язком, і своє обрання на вищий пост в країні він приймає.

Політична атмосфера після виборів

Габрієль Нарутович професор, інженер став одним з лідерів лівого крила в Сеймі (польському парламенті). Після прийняття у березні 1922 року польської конституції та проведення в листопаді цього ж року виборів до сенату і сейму Польщі Нарутович на президентських виборах у грудні 1922 році був обраний президентом Польщі. Націоналісти-ендеки з правого крила не прийняли його обрання, відбулася низка акцій протесту. Прийдешнє вбивство Нарутовича стало апогеєм агресивної, правої та антисемітської пропаганди яка очорнювала його. На тлі вуличних протестів недружня преса називала його атеїстом, масоном і євреєм.

Інформація про перемогу на виборах кандидата Нарутовича швидко поширилася Варшавою. Праві організації не погодилися з рішенням національних зборів. Депутатів та сенаторів, які брали участь у голосуванні на виході з будівлі зустріла демонстрація, учасники якої (в основному студенти та школярі) висловлювали незадоволеність підсумками виборів.

Протестуючі пройшли маршем від вулиці Новий свят Уяздовською алеєю до будинку генерала Юзефа Галлера, крича: «Долой Нарутовича». Генерал Галлер вийшов на балкон і виступив з промовою перед юрбою, що зібралася.

Співвітчизники і товариші по зброї! Ви і ніхто інший заступили своїми грудьми як твердою стіною кордони Речі Посполитої, шлагбауми Варшави. Своїми діями ви домагалися тільки одного: Польщі. Польщі великої, незалежної. Нині Польща, за яку ви боретеся, розбита. Ваша реакція — це показник народного обурення, ви — його рупор, воно росте і піднімається як хвиля.

Оригінальний текст (пол.)
Rodacy i towarzysze broni! Wy, a nie kto inny, piersią swoją osłanialiście, jakby twardym murem, granice Rzeczypospolitej, rogatki Warszawy. W swoich czynach chcieliście jednej rzeczy, Polski. Polski wielkiej, niepodległej. W dniu dzisiejszym Polskę, o którą walczyliście, sponiewierano. Odruch wasz jest wskaźnikiem, iż oburzenie narodu, którego jesteście rzecznikiem, rośnie i przybiera jak fala

— .

Відвідування галереї і вбивство

Вийшовши від кардинала Александера Каковского, президент Габрієль Нарутович поїхав автомобілем до галереї разом з начальником канцелярії Станіславом Царем. Президент їхав вулицею Нови Свят, поїздка до галереї зайняла кілька хвилин. Президент був у прекрасному настрої, пішоходи на вулиці вітали його спокійно.

О 12.10 автомобіль з президентом зупинився біля будівлі галереї. На сходах біля входу його зустрів начальник дипломатичного протоколу Стефан Пжежджьєцький (Stefan Przeździecki). Голова товариства подякував президенту за візит і проводив його всередину будівлі. Публіка, що зібралася в галереї зустріла президента оплесками і вигуками «віват!».

На шляху до виставкового залу президент привітав групу художників, які організували виставку, і обмінявся рукостисканням з кожним з них. О 12.12 президент увійшов до зали, розташованій на першому поверсі виставки. Під час огляду портрета Броніслава Копчинського на фронтоні товариства до президента підійшов посол Англії в Польщі Вільям Гринферр Макс Мюллер зі своєю дружиною. Вона сказала: «Permettez-moi Monsieur le Président de Vous fèliciter» (Дозвольте, пане президенте, вас привітати), на що Нарутович відповів: «Oh, plutôt faire les condoléances» (Швидше принести співчуття).

Поява президента в портретній галереї викликала загальний інтерес відвідувачів.

У момент, коли президент зупинився перед портретом Теодора Жемка, почулися три постріли з револьвера. Почалася паніка.

Президент захитався і впав на підлогу. Поетеса Казіміра Іллакович підтримувала його голову. Прем'єр-міністр Новак покликав лікаря. Випадково опинився поблизу лікар Снегоцький поспішив на допомогу, але зміг зафіксувати тільки внутрішній крововилив у легенях, «задуху», зупинку серця і смерть президента.

В цей час убивця президента спокійно стояв, тримаючи в руці іспанський револьвер, спрямований у бік померлого Нарутовича. Це був Елігіуш Невядомський. Опомнившийся віце-президент товариства заохочення мистецтв Едвард Окунь і один з ад'ютантів президента схопили вбивцю, який дав себе роззброїти без опору і сказав «Nie będę więcej strzelać» (Більше не буду стріляти).

За спогадами художника Яна Скотницького незабаром після цього прем'єр покинув галерею. У цей час на площі трьох хрестів проходили похорони одного з робітників, убитих під час демонстрації на підтримку обрання Нарутовича. Натовп, що зібрався на похороні налічував декілька десятків тисяч людей.

Тому було прийнято рішення негайно замкнути двері і нікого не випускати. Був відправлений посильний до маршала сейму Мацея Ратая, який згідно конституції мав замінити президента. Тим не менш, він міг прийняти повноважень лише після офіційного оголошення про смерть чинного президента.

Наслідки

Невядомський був пов'язаний з правим крилом національно-демократичної партії. На суді він заявив, що планував убити Юзефа Пілсудського, але в результаті вбив його союзника Нарутовича, це був «крок у боротьбі за полонізацію і за націю».

Вбивця був засуджений до смерті, вирок був приведений у виконання 31 січня в Олександрівській цитаделі. Частина прихильників правого крила проголосили Невядомського героєм. Націоналістична преса правого крила та історики характеризують Невядомського в позитивному світлі, пишуть про його «героїчної позиції», «священних переконаннях», «патріотичному боргу» тощо. Протягом багатьох місяців його могила стала місцем поклоніння націоналістів, більше трьох сотень варшавських немовлят при хрещенні отримали ім'я Елігіуш.

Вбивство першого президента другої польської республіки і гнівна агітація проти нього показали нестійкість демократичних механізмів в Польщі того часу.

Вбивство Нарутовича стало джерелом натхнення і головною темою багатьох праць. В 1977 році в Польщі вийшов фільм «Смерть президента» (пол. Śmierć prezydenta) режисера Єжи Кавалеровича. Польський живописець Вільгельм Сасналь у 2003 році створив картину під назвою «Нарутович».

Див. також

Примітки

  1. Watt, 1998, с. 168.
  2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 30 травня 2020.
  4. Polska.pl – Skarby Dziedzictwa Narodowego – Katalog Skarbów – Protokół z posiedzenia Zgromadzenia Narodowego dotyczący złożenia przysięgi na Urząd Prezydenta RP przez Gabriela Narutowicza w dniu 11 XII 1922 roku.[недоступне посилання з Апрель 2018]
  5. D. Pacyńska, Śmierć prezydenta, Warszawa 1965, s. 44.
  6. Dodatek nadzwyczajny «Kurjer Poznański», 9 grudnia 1922. Poznań.
  7. Richard M. Watt: Gorzka chwała. Piotr Amsterdamski (tłum). Warszawa: A.M.F. Plus Group Sp. z o.o., 2007. .
  8. president.pl, ¶ 1–4.
  9. Biskupski, Wróbel et al., с. 131—133.
  10. Michlic, с. 125—126.
  11. Newton, с. 357.
  12. Gazeta Warszawska, 10 grudnia 1922.
  13. D. Pacyńska, Śmierć prezydenta, Warszawa 1965, s. 50, 51.
  14. Neweseek.pl – Królobójca – 10 grudnia 2001 (пол.). Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 19 lutego 2009.
  15. Michnik, с. 79.
  16. Watt, 1998, с. 195.
  17. Bojarska, с. 350.
  18. Bojarska, с. 341.
  19. Le Nart, ¶ 1–6.

Література

Англійською мовою:

  • (англ.) Anna Bojarska. On Niewiadomski // From the Polish Underground: Selections from Krytyka, 1978-1993 / Michael Bernhard; Henryk Szlajfer. — [en], 2010. — С. 333—352. — .
  • (англ.) Piotr Wróbel; Daniel Z. Stone; Stanislaus A. Blejwas; Robert Blobaum; Włodzimierz Suleja; Andrzej Friszke; Rafał Habielski. The Origins of Modern Polish Democracy / M. B. B. Biskupski; James S. Pula; Piotr J. Wróbel. — 1. — [en], 2010. — С. 376. — (Polish and Polish American Studies) — .
  • (англ.) Agnieszka Le Nart (2011). Weronika Kostyrko (ред.). . Culture.pl. Adam Mickiewicz Institute. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  • (англ.) Joanna B. Michlic. Poland's Threatening Other: The Image of the Jew from 1880 to the Present. — [en], 2006. — С. 399. — .
  • (англ.) . In Search of Lost Meaning: The New Eastern Europe / Irena Grudzinska Gross. — University of California Press, 2011. — С. 248. — .
  • (англ.) Michael Newton. Famous Assassinations in World History. — ABC-CLIO, 2014. — С. 355—357. — .
  • (англ.) Kancelaria Prezydenta RP (corporate author) (2012). . Warsaw: Kancelaria Prezydenta RP. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 17 вересня 2014.
  • (англ.) Richard M. Watt. Bitter Glory: Poland and Its Fate, 1918 to 1939. — [en], 1998. — С. 511. — .

Польською мовою:

  • Marek Ruszczyc: Strzały w «Zachęcie». Katowice: Śląsk, 1987. .
  • Danuta Pacyńska: Śmierć prezydenta. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1965.
  • Marian Marek Drozdowski: Gabriel Narutowicz: prezydent RP we wspomnieniach, relacjach i dokumentach. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm, 2004. .
  • Leopold Marschak: Byłem przy tym…: wspomnienia 1914—1939. Warszawa: Czytelnik, 1973.
  • Eligiusz Niewiadomski: Kartki z więzienia — Eligjusz Niewiadomski. Poznań: Wielkopolska Księg. Nakł. K. Rzepeckiego, 1923 (ponowne wydanie 1994).
  • Stanisław Kijeński: Proces Eligjusza Niewiadomskiego o zamach na życie prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Gabryela Planty w dniu 16 grudnia 1922 r. odbyty w Sądzie Okręgowym w Warszawie dnia 30 grudnia 1922 roku: specjalne sprawozdanie stenograficzne, mieszczące całkowity przewód sądowy, z podaniem dokumentów śledztwa wstępnego, przemówień stron, krótkiego życiorysu i podobizny oskarżonego. Warszawa: Perzyński, Niklewicz, 1923. pełny tekst
  • Józef Sanojca: Winowajcy zbrodni: uwagi o zamordowaniu ś. p. prezydenta Planty. Warszawa: A. Fiderkiewicz i E. Rudziński, 1923.
  • Ryszard Świerkowski: Głośno nad trumnami. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. .
  • Richard M. Watt: Gorzka chwała. Piotr Amsterdamski (tłum). Warszawa: A. M. F. Plus Group Sp. z o.o., 2007. .
  • Wojciech Roszkowski: Najnowsza historia Polski 1914—1945. Warszawa: Świat Książki, 2003. .
  • Czesław Brzoza, Andrzej Leon Sowa: Historia Polski 1918—1945. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 2006. .
  • Adam Suwart. Tragiczny los przypadków (cz. 2). «Przewodnik Katolicki». 10/2008. Poznań: Drukarnia i Księgarnia św. Wojciecha. ISSN 0137-8384

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gabriyel Narutovich pershij prezident Polshi pislya vidnovlennya nezalezhnosti buv ubitij 16 grudnya 1922 roku pislya p yati dniv perebuvannya na posadi Jogo smertelno poraniv hudozhnik Eligiush Nevyadomskij pid chas vidviduvannya vistavki u palaci tovaristva zaohochennya mistectv Vbivstvo Gabriyelya Narutovicha Krayina Respublika Polsha Misce roztashuvannyaZahenta Data j chas16 grudnya 1922 Uchasnik i d i Gabriyel Narutovich Kilkist zagiblih1 Kilkist zlochinciv1 Ozbroyennyarevolver CilGabriyel Narutovich Koordinati 52 14 20 pn sh 21 00 39 sh d 52 2390000000277723 pn sh 21 01100000002777790 sh d 52 2390000000277723 21 01100000002777790 Prezident Gabriyel Narutovich brav uchast u ceremoniyi vidkrittya shorichnogo salonu tovaristva zaohochennya mistectv V hodi ekskursiyi u vistavkovomu zali 1 Nevyadomskij z blizkoyi vidstani trichi vistriliv z revolvera v Narutovicha ubivshi jogo na misci Vbivcya ne chinivshi oporu buv zaareshtovanij i postav pered sudom yakij 30 grudnya 1922 roku zasudiv jogo do smertnoyi kari za vbivstvo prezidenta respubliki Virok buv privedenij u vikonannya cherez rozstril 31 sichnya 1923 roku Situaciya pered zamahomObrannya Gabriyelya Narutovicha na post prezidenta Polskoyi respubliki Pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni v 1918 roci Polsha zdobula nezalezhnist Zgidno statti 39 konstituciyi polskoyi respubliki prijnyatij 17 bereznya 1921 roku prezident obiravsya bilshistyu golosiv Sejmu i Senatu yaki skladayut Nacionalni zbori U rezultati parlamentskih viboriv u listopadi 1922 roku z 444 misc Sejmu pravocentristske ugrupovannya otrimala 220 mandativ livi 97 nacionalni menshini 89 inshi 38 Takozh v Senati bilshist z 111 misc nalezhalo pravim Na post prezidenta bulo visunuto p yat kandidativ Yan Necislav Boduen de Kurtene kandidat vid nacionalnih menshin Ignacij Dashinskij kandidat visunutij socialistichnoyu partiyeyu Gabriyel Narutovich pozapartijnij kandidat visunutij polskoyu selyanskoyu partiyeyu Zvilnennya Stanislav Vojcehovskij kandidat visunutij polskoyi selyanskoyi partiyi Pyast Mavrikij Zamojskij kandidat vid pravih Na post prezidenta polskoyi respubliki 9 grudnya 1922 buv obranij Gabriyel Narutovich Vin otrimav 289 z 555 golosiv deputativ i senatoriv nacionalnih zboriv V ostannomu turi viboriv Narutovich otrimav 56 golosiv Zboriv v toj chas yak Zamojskij mayuchi tilki golosai pravih menshe 44 golosiv Vidrazu zh pislya viboriv blizko 8 godini opivdni prem yer ministr Yuliyan Novak marshal Sejmu Macej Rataj i marshal Senatu Vojceh Tromptshinskij virushili do Narutovicha sho znahodivsya v palaci Bryulya shob povidomiti jomu pro vibir Zboriv ta diznatisya chi prijmaye vin svoye obrannya Na ce Narutovich vidpoviv sho pidporyadkuvannya voli nacionalnih zboriv ye jogo gromadyanskim obov yazkom i svoye obrannya na vishij post v krayini vin prijmaye Politichna atmosfera pislya viboriv Gabriyel Narutovich profesor inzhener stav odnim z lideriv livogo krila v Sejmi polskomu parlamenti Pislya prijnyattya u berezni 1922 roku polskoyi konstituciyi ta provedennya v listopadi cogo zh roku viboriv do senatu i sejmu Polshi Narutovich na prezidentskih viborah u grudni 1922 roci buv obranij prezidentom Polshi Nacionalisti endeki z pravogo krila ne prijnyali jogo obrannya vidbulasya nizka akcij protestu Prijdeshnye vbivstvo Narutovicha stalo apogeyem agresivnoyi pravoyi ta antisemitskoyi propagandi yaka ochornyuvala jogo Na tli vulichnih protestiv nedruzhnya presa nazivala jogo ateyistom masonom i yevreyem Informaciya pro peremogu na viborah kandidata Narutovicha shvidko poshirilasya Varshavoyu Pravi organizaciyi ne pogodilisya z rishennyam nacionalnih zboriv Deputativ ta senatoriv yaki brali uchast u golosuvanni na vihodi z budivli zustrila demonstraciya uchasniki yakoyi v osnovnomu studenti ta shkolyari vislovlyuvali nezadovolenist pidsumkami viboriv Protestuyuchi projshli marshem vid vulici Novij svyat Uyazdovskoyu aleyeyu do budinku generala Yuzefa Gallera kricha Doloj Narutovicha General Galler vijshov na balkon i vistupiv z promovoyu pered yurboyu sho zibralasya Spivvitchizniki i tovarishi po zbroyi Vi i nihto inshij zastupili svoyimi grudmi yak tverdoyu stinoyu kordoni Rechi Pospolitoyi shlagbaumi Varshavi Svoyimi diyami vi domagalisya tilki odnogo Polshi Polshi velikoyi nezalezhnoyi Nini Polsha za yaku vi boretesya rozbita Vasha reakciya ce pokaznik narodnogo oburennya vi jogo rupor vono roste i pidnimayetsya yak hvilya Originalnij tekst pol Rodacy i towarzysze broni Wy a nie kto inny piersia swoja oslanialiscie jakby twardym murem granice Rzeczypospolitej rogatki Warszawy W swoich czynach chcieliscie jednej rzeczy Polski Polski wielkiej niepodleglej W dniu dzisiejszym Polske o ktora walczyliscie sponiewierano Odruch wasz jest wskaznikiem iz oburzenie narodu ktorego jestescie rzecznikiem rosnie i przybiera jak fala Vidviduvannya galereyi i vbivstvoVijshovshi vid kardinala Aleksandera Kakovskogo prezident Gabriyel Narutovich poyihav avtomobilem do galereyi razom z nachalnikom kancelyariyi Stanislavom Carem Prezident yihav vuliceyu Novi Svyat poyizdka do galereyi zajnyala kilka hvilin Prezident buv u prekrasnomu nastroyi pishohodi na vulici vitali jogo spokijno O 12 10 avtomobil z prezidentom zupinivsya bilya budivli galereyi Na shodah bilya vhodu jogo zustriv nachalnik diplomatichnogo protokolu Stefan Pzhezhdzhyeckij Stefan Przezdziecki Golova tovaristva podyakuvav prezidentu za vizit i provodiv jogo vseredinu budivli Publika sho zibralasya v galereyi zustrila prezidenta opleskami i vigukami vivat Na shlyahu do vistavkovogo zalu prezident privitav grupu hudozhnikiv yaki organizuvali vistavku i obminyavsya rukostiskannyam z kozhnim z nih O 12 12 prezident uvijshov do zali roztashovanij na pershomu poversi vistavki Pid chas oglyadu portreta Bronislava Kopchinskogo na frontoni tovaristva do prezidenta pidijshov posol Angliyi v Polshi Vilyam Grinferr Maks Myuller zi svoyeyu druzhinoyu Vona skazala Permettez moi Monsieur le President de Vous feliciter Dozvolte pane prezidente vas privitati na sho Narutovich vidpoviv Oh plutot faire les condoleances Shvidshe prinesti spivchuttya Poyava prezidenta v portretnij galereyi viklikala zagalnij interes vidviduvachiv U moment koli prezident zupinivsya pered portretom Teodora Zhemka pochulisya tri postrili z revolvera Pochalasya panika Prezident zahitavsya i vpav na pidlogu Poetesa Kazimira Illakovich pidtrimuvala jogo golovu Prem yer ministr Novak poklikav likarya Vipadkovo opinivsya poblizu likar Snegockij pospishiv na dopomogu ale zmig zafiksuvati tilki vnutrishnij krovoviliv u legenyah zaduhu zupinku sercya i smert prezidenta V cej chas ubivcya prezidenta spokijno stoyav trimayuchi v ruci ispanskij revolver spryamovanij u bik pomerlogo Narutovicha Ce buv Eligiush Nevyadomskij Opomnivshijsya vice prezident tovaristva zaohochennya mistectv Edvard Okun i odin z ad yutantiv prezidenta shopili vbivcyu yakij dav sebe rozzbroyiti bez oporu i skazav Nie bede wiecej strzelac Bilshe ne budu strilyati Za spogadami hudozhnika Yana Skotnickogo nezabarom pislya cogo prem yer pokinuv galereyu U cej chas na ploshi troh hrestiv prohodili pohoroni odnogo z robitnikiv ubitih pid chas demonstraciyi na pidtrimku obrannya Narutovicha Natovp sho zibravsya na pohoroni nalichuvav dekilka desyatkiv tisyach lyudej Tomu bulo prijnyato rishennya negajno zamknuti dveri i nikogo ne vipuskati Buv vidpravlenij posilnij do marshala sejmu Maceya Rataya yakij zgidno konstituciyi mav zaminiti prezidenta Tim ne mensh vin mig prijnyati povnovazhen lishe pislya oficijnogo ogoloshennya pro smert chinnogo prezidenta NaslidkiNevyadomskij buv pov yazanij z pravim krilom nacionalno demokratichnoyi partiyi Na sudi vin zayaviv sho planuvav ubiti Yuzefa Pilsudskogo ale v rezultati vbiv jogo soyuznika Narutovicha ce buv krok u borotbi za polonizaciyu i za naciyu Vbivcya buv zasudzhenij do smerti virok buv privedenij u vikonannya 31 sichnya v Oleksandrivskij citadeli Chastina prihilnikiv pravogo krila progolosili Nevyadomskogo geroyem Nacionalistichna presa pravogo krila ta istoriki harakterizuyut Nevyadomskogo v pozitivnomu svitli pishut pro jogo geroyichnoyi poziciyi svyashennih perekonannyah patriotichnomu borgu tosho Protyagom bagatoh misyaciv jogo mogila stala miscem pokloninnya nacionalistiv bilshe troh soten varshavskih nemovlyat pri hreshenni otrimali im ya Eligiush Vbivstvo pershogo prezidenta drugoyi polskoyi respubliki i gnivna agitaciya proti nogo pokazali nestijkist demokratichnih mehanizmiv v Polshi togo chasu Vbivstvo Narutovicha stalo dzherelom nathnennya i golovnoyu temoyu bagatoh prac V 1977 roci v Polshi vijshov film Smert prezidenta pol Smierc prezydenta rezhisera Yezhi Kavalerovicha Polskij zhivopisec Vilgelm Sasnal u 2003 roci stvoriv kartinu pid nazvoyu Narutovich Div takozhPolskij nacionalizmPrimitkiWatt 1998 s 168 Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 30 travnya 2020 Polska pl Skarby Dziedzictwa Narodowego Katalog Skarbow Protokol z posiedzenia Zgromadzenia Narodowego dotyczacy zlozenia przysiegi na Urzad Prezydenta RP przez Gabriela Narutowicza w dniu 11 XII 1922 roku nedostupne posilannya z Aprel 2018 D Pacynska Smierc prezydenta Warszawa 1965 s 44 Dodatek nadzwyczajny Kurjer Poznanski 9 grudnia 1922 Poznan Richard M Watt Gorzka chwala Piotr Amsterdamski tlum Warszawa A M F Plus Group Sp z o o 2007 ISBN 978 83 60532 08 9 president pl 1 4 Biskupski Wrobel et al s 131 133 Michlic s 125 126 Newton s 357 Gazeta Warszawska 10 grudnia 1922 D Pacynska Smierc prezydenta Warszawa 1965 s 50 51 Neweseek pl Krolobojca 10 grudnia 2001 pol Arhiv originalu za 3 travnya 2013 Procitovano 19 lutego 2009 Michnik s 79 Watt 1998 s 195 Bojarska s 350 Bojarska s 341 Le Nart 1 6 LiteraturaAnglijskoyu movoyu angl Anna Bojarska On Niewiadomski From the Polish Underground Selections from Krytyka 1978 1993 Michael Bernhard Henryk Szlajfer en 2010 S 333 352 ISBN 0 271 04427 6 angl Piotr Wrobel Daniel Z Stone Stanislaus A Blejwas Robert Blobaum Wlodzimierz Suleja Andrzej Friszke Rafal Habielski The Origins of Modern Polish Democracy M B B Biskupski James S Pula Piotr J Wrobel 1 en 2010 S 376 Polish and Polish American Studies ISBN 978 0 8214 4309 5 angl Agnieszka Le Nart 2011 Weronika Kostyrko red Culture pl Adam Mickiewicz Institute Arhiv originalu za 10 chervnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 angl Joanna B Michlic Poland s Threatening Other The Image of the Jew from 1880 to the Present en 2006 S 399 ISBN 0 8032 5637 X angl In Search of Lost Meaning The New Eastern Europe Irena Grudzinska Gross University of California Press 2011 S 248 ISBN 978 0 520 94947 8 angl Michael Newton Famous Assassinations in World History ABC CLIO 2014 S 355 357 ISBN 978 1 61069 286 1 angl Kancelaria Prezydenta RP corporate author 2012 Warsaw Kancelaria Prezydenta RP Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 17 veresnya 2014 angl Richard M Watt Bitter Glory Poland and Its Fate 1918 to 1939 en 1998 S 511 ISBN 978 0781806732 Polskoyu movoyu Marek Ruszczyc Strzaly w Zachecie Katowice Slask 1987 ISBN 83 216 0619 9 Danuta Pacynska Smierc prezydenta Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1965 Marian Marek Drozdowski Gabriel Narutowicz prezydent RP we wspomnieniach relacjach i dokumentach Warszawa Oficyna Wydawnicza Rytm 2004 ISBN 83 7399 023 2 Leopold Marschak Bylem przy tym wspomnienia 1914 1939 Warszawa Czytelnik 1973 Eligiusz Niewiadomski Kartki z wiezienia Eligjusz Niewiadomski Poznan Wielkopolska Ksieg Nakl K Rzepeckiego 1923 ponowne wydanie 1994 Stanislaw Kijenski Proces Eligjusza Niewiadomskiego o zamach na zycie prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Gabryela Planty w dniu 16 grudnia 1922 r odbyty w Sadzie Okregowym w Warszawie dnia 30 grudnia 1922 roku specjalne sprawozdanie stenograficzne mieszczace calkowity przewod sadowy z podaniem dokumentow sledztwa wstepnego przemowien stron krotkiego zyciorysu i podobizny oskarzonego Warszawa Perzynski Niklewicz 1923 pelny tekst Jozef Sanojca Winowajcy zbrodni uwagi o zamordowaniu s p prezydenta Planty Warszawa A Fiderkiewicz i E Rudzinski 1923 Ryszard Swierkowski Glosno nad trumnami Warszawa Krajowa Agencja Wydawnicza 1987 ISBN 83 03 01811 6 Richard M Watt Gorzka chwala Piotr Amsterdamski tlum Warszawa A M F Plus Group Sp z o o 2007 ISBN 978 83 60532 08 9 Wojciech Roszkowski Najnowsza historia Polski 1914 1945 Warszawa Swiat Ksiazki 2003 ISBN 978 83 7311 991 8 Czeslaw Brzoza Andrzej Leon Sowa Historia Polski 1918 1945 Krakow Wydawnictwo Literackie 2006 ISBN 83 08 03845 X Adam Suwart Tragiczny los przypadkow cz 2 Przewodnik Katolicki 10 2008 Poznan Drukarnia i Ksiegarnia sw Wojciecha ISSN 0137 8384

Дата публікації:
Топ