Ващенко Василь Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ващенко.

Ва́щенко Васи́ль Семе́нович (*11 березня 1905, Ніжин — †12 листопада 1993, Дніпропетровськ) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1959). Професор (1959). 1989 року нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки, згодом удостоєний звання заслуженого діяча науки і техніки України.

Ващенко Василь Семенович
Народився	11 березня 1905(1905-03-11) Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	12 листопада 1993(1993-11-12) (88 років) Дніпропетровськ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d]
Вчене звання	професор^[d]
Знання мов	українська і російська
Заклад	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Нагороди
Низинна, заболочена місцевість, сінокіс. У сазі почали вже косити сіно (Харківці, Лохвицького р-ну, Полт. обл.): З таким же значенням це слово знаходимо у Т. Г. Шевченка: Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою. В українських лексикографічних працях: «Сагá- залив».«Сагá, ги, ж. Залив речной. Хведора безрідного…над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет.441»: Можливо, що воно зв'язане з словом «Сагáн, нá, м.Котел, большой горшок; вообще посуда (даже деревянная). Желех». В такому разі прояснюється його етимологія як запозичення з тюркської (сахан). Вживається лише в полтавських говорах, рідко — на території нижньої Наддніпрянщини. До кожного етюда у праці додається ще й конкретний довідник поширення діалектного слова на території середньої та нижньої Наддніпрянщини. Цей довідник, що має вигляд карти, дає можливість наочно уявити активність вживання слова, а також локалізацію його на великих просторах українського ареалу. У праці «З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини» представлено 99 карт. Картографування виконано за повідомленнями кореспондентів зі 180 населених пунктів Полтавщини у 1958 році. Кореспондентами були в основному вчителі місцевих шкіл та студенти-філологи. Населені пункти позначені на картах номерами. Назви населених пунктів та прізвища кореспондентів розкриті у спеціальному реєстрі, що наводиться в кінці книги. Ващенко В. С. на основі систематизованого матеріалу, поданого у праці, робить такі висновки та узагальнення: Лексика говорів нижньої Наддніпрянщини перебуває в очевидній залежності від говорів південнокиївських та полтавських. Міграція слів з середньої на нижню Наддніпрянщину яскраво виявляється. Великі спільності та взаємозв'язки між лексикою південнокиївських і полтавських говорів — факт незаперечний. У складі лексики полтавських говорів наявний своєрідний, місцевий шар, слова якого відмінні від слів південнокиївських говорів і не поширюються на нижню Наддніпрянщину. Це слова старожитні для Полтавщини, вони створені або осіли тут в процесі тривалого історичного розвитку. Ці слова — свідчення старожитності полтавських говорів, зокрема центрального (східного) їх масиву. Лексика полтавських говорів має свої власні формальні й семантичні риси, що виявляються як у самих словах, так і в їхніх варіантах. Вони міцно ввійшли в полтавські говори і зумовлені місцевими особливостями життя та історичного минулого своїх носіїв. Це такий потужний шар, що впливає цілком самостійно на лексику нижньої Наддніпрянщини. Робиться висновок, що як і всі інші діалектні типи української мови, полтавські говори спираються на міцну загальнонародну основу. Але, крім цього, в них помітно виступає місцевий лексичний та лексико-семантичний шар, що сформувався на полтавському ґрунті як самостійний тип, старий у своїх основах. Книга, як спроба історико-географічного вивчення лексики, призначається для фахівців історико-філологічних наук, аспірантів, викладачів, студентів та широкого кола працівників освіти й культури. Праці з української діалектології: Полтавські говори. Х., 1957; Словник полтавських говорів. Х., 1960; З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини.-Х., 1962; Лінгвістична географія Наддніпрянщини. Лексичні матеріали. Дн., 1968; з української лінгвостилістики: Стилістичні явища в українській мові, 1958; Стилістика речення в українській мові, 1968; Стилістична морфологія української мови, 1970; з історії українського мовознавства та української літературної мови: Лексика «Енеїди» І. П. Котляревського. Покажчик слововживання,1955;(у співавторстві); Мова Тараса Шевченка, 1963; Шевченкова лексика: словопокажчик, 1951(у співавторстві); Епітети поетичної мови Т. Г. Шевченка, 1982. з української лексикології, лексикографії, семасіології: Синонімічний словник-мінімум української мови, 1972; Семантико-стилістична типологія слів: Посіб. Дн., 1979; Морфологія української мови: Навч. посіб. Дн., 1980; Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Дн., 1981. підручники і посібники з сучасної української літературної мови: Граматика української мови. Синтаксис, 1938; Українська мова, 1959, 1961; Зразки сучасної української мови та вправи для навчання (для вищої школи), 1961; Вступ до вивчення сучасної української мови, 1973. Література Жовтобрюх М. А. В. С. Ващенко // УМЛШ. 1965. № 3; Поповський А. М. Бібліографічний огляд наукових праць професора В. С. Ващенка з українського мовознавства. Дн., 1990; Василь Семенович Ващенко // Мовознавство. 1993. № 6; Професори Дніпропетровського національного університету. Дн., 2003. М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 4. — Київ, 2005., стор. 168 Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. Ващенко В. С. З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини.- Х: Вид-во Харківського ордена трудового червоного прапора державного ун-ту ім. О. М. Горького, 1962. — 176 с. Ващенко Василь Семенович [ 16 квітня 2022 у Wayback Machine.]