Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вахка родова фортеця Рубенідів вірменської династії правителів Кілікійського вірменського царства Нині фортеця розміщуєт

Вахка

Вахка

Вахка — родова фортеця Рубенідів, вірменської династії правителів Кілікійського вірменського царства. Нині фортеця розміщується на території Туреччини, у провінції Адана поблизу міста Феке

Вахка
37°51′36″ пн. ш. 35°57′06″ сх. д. / 37.86027280002777218° пн. ш. 35.951857600027771866° сх. д. / 37.86027280002777218; 35.951857600027771866Координати: 37°51′36″ пн. ш. 35°57′06″ сх. д. / 37.86027280002777218° пн. ш. 35.951857600027771866° сх. д. / 37.86027280002777218; 35.951857600027771866
Тип замок
Країна image Туреччина
Розташування Адана
image
image
Вахка (Туреччина)

Історія

Фортеця Вахка, розташована біля середньої течії Сороса, була збудована візантійцями наприкінці X — початку XI століття для охорони рубежів імперії. В середині XI століття вірменський цар Костандін I, син Рубена I заволодів фортецею, після чого перебудував її, і вона стала родовою фортецею династії Рубенідів. Деякі історики вважають, що фортецю можна розглядати як колиску Вірменського кілікійського царства. Закріпившись у цій цитаделі, Рубеніди, стикаючись із візантійцями, поступово посилюють свій контроль над кілікійською долиною. Неподалік від фортеці розміщувався один з найвідоміших монастирів Кілікії — Дразарк, і майбутня столиця Сіс. Дразарк — один із перших вірменських культурних центрів, звідки дійшли дотепер найдавніші кілікійські манускрипти, що датуються 1113 роком, ілюстровані мініатюрами. Французький мандрівник , який побував у регіоні у XIX столітті, підійшовши до підніжжя фортеці відзначав: Ті, хто її будував, міцно тримались за свою незалежність

На території фортеці у XIII столітті творив вірменський учений, монах і мініатюрист

Поховані у фортеці

  • (? — 1206)

Примітки

  1. Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 15 (161) ISBN 599011295
  2. Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 23-24 (161) ISBN 599011295
  3. Клод Мутафян // Останнє королівство Вірменії // Видавництво «Бородино» стор. 113 (161) ISBN 599011295

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vahka rodova fortecya Rubenidiv virmenskoyi dinastiyi praviteliv Kilikijskogo virmenskogo carstva Nini fortecya rozmishuyetsya na teritoriyi Turechchini u provinciyi Adana poblizu mista FekeVahkaShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 37 51 36 pn sh 35 57 06 sh d 37 86027280002777218 pn sh 35 951857600027771866 sh d 37 86027280002777218 35 951857600027771866 Koordinati 37 51 36 pn sh 35 57 06 sh d 37 86027280002777218 pn sh 35 951857600027771866 sh d 37 86027280002777218 35 951857600027771866Tip zamokKrayina Turechchina ISO3166 1 alpha 3 TUR ISO3166 1 cifrovij 792 Roztashuvannya AdanaVahka Turechchina IstoriyaFortecya Vahka roztashovana bilya serednoyi techiyi Sorosa bula zbudovana vizantijcyami naprikinci X pochatku XI stolittya dlya ohoroni rubezhiv imperiyi V seredini XI stolittya virmenskij car Kostandin I sin Rubena I zavolodiv forteceyu pislya chogo perebuduvav yiyi i vona stala rodovoyu forteceyu dinastiyi Rubenidiv Deyaki istoriki vvazhayut sho fortecyu mozhna rozglyadati yak kolisku Virmenskogo kilikijskogo carstva Zakripivshis u cij citadeli Rubenidi stikayuchis iz vizantijcyami postupovo posilyuyut svij kontrol nad kilikijskoyu dolinoyu Nepodalik vid forteci rozmishuvavsya odin z najvidomishih monastiriv Kilikiyi Drazark i majbutnya stolicya Sis Drazark odin iz pershih virmenskih kulturnih centriv zvidki dijshli doteper najdavnishi kilikijski manuskripti sho datuyutsya 1113 rokom ilyustrovani miniatyurami Francuzkij mandrivnik yakij pobuvav u regioni u XIX stolitti pidijshovshi do pidnizhzhya forteci vidznachav Ti hto yiyi buduvav micno trimalis za svoyu nezalezhnist Na teritoriyi forteci u XIII stolitti tvoriv virmenskij uchenij monah i miniatyuristPohovani u forteci 1206 PrimitkiKlod Mutafyan Ostannye korolivstvo Virmeniyi Vidavnictvo Borodino stor 15 161 ISBN 599011295 Klod Mutafyan Ostannye korolivstvo Virmeniyi Vidavnictvo Borodino stor 23 24 161 ISBN 599011295 Klod Mutafyan Ostannye korolivstvo Virmeniyi Vidavnictvo Borodino stor 113 161 ISBN 599011295

Дата публікації:
Топ