Васильчук Вадим Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильчук.

Васильчук Вадим Васильович (нар. 6 листопада 1982(19821106), м. Київ) — український громадський діяч, політик, депутат Київради від Дарницького району Києва в Київській міській раді (IX скликання).

Вадим Васильович Васильчук
Депутат Київської міської ради ІХ скликання
Нині на посаді
На посаді з	1 грудня 2015
Народився	6 листопада 1982(1982-11-06) (41 рік) місто Київ,  Україна
Виборчий округ	№ 2
Відомий як	громадський діяч
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Політична партія	Голос
facebook.com/vasylchuk.vadym/

Життєпис

Народився 6 листопада 1982 року в Києві.

Освіта

• У 1990—1998 роках навчався у спеціалізованій школі I—III ступенів № 98 з поглибленим вивченням англійської мови.
• У 1999—2000 роках продовжив навчання у «Києво-Могилянському колегіумі».
• У 2002—2004 роках навчався у «Київському національному університеті культури і мистецтв» за напрямом книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія.
• У 2004 році вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2010 році отримав диплом «Магістра» за спеціальністю «історія».
• У 2018 році вступив до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського (Кафедра військової підготовки), який закінчив у 2020 році.

Громадська діяльність

• У 2005—2007 роках — член студентської колегії НАУКМА, виборчого органу студентського самоврядування.
• У 2006—2007 роках — голова школи традиційного козацького бойового мистецтва «Спас».
• З 2008 року є ініціатором та одним з організаторів акції «Живий ланцюг Соборності» в Києві, Україні та світі;
• У 2010 році працював заступником декана з виховної роботи НАУКМА.^[]
• Організатор створення громадської організації «Я Люблю Воскресенку» (ЯЛВ).^[]
• Ініціатор заходу «Воскресенська Покрова».^[]
• Після 24 лютого 2022 року перебуває в лавах сил оборони України від російських загарбників.
• Постійна комісія Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту (Голова комісії)

Політична діяльність

• 2002 рік — один із організаторів виборчої кампанії кандидата в депутати Верховної Ради України.^[]
• 2004 рік — комендант штабу Майдану під Будинком профспілок України (під час Помаранчевої революції).^[]
• 2006 рік — помічник народного депутата Верховної Ради України V скликання — Лижичко Руслани.^[]
• 2007 рік — учасник групи контролю за парламентською виборчою кампанією.
• 2010 рік — учасник численних акцій проти базування Російського флоту на території України (Харківські угоди).
• 2012 рік — організатор акції протесту «Мовний майдан» під Верховною Радою України, також був кандидатом в депутати Верховної ради України (Парламентські вибори 2012 року) ^[]
• 2013 році — Активний учасник численних акцій протесту проти режиму Януковича (Революція Гідності), комендант Євромайдану, комендант табору, що був організований на захист та підтримку незаконно затриманих під Генеральною прокуратурою України, а також керівник «Сотні Архангела Михаїла».
• У 2014 році — Радник Міністра освіти і науки України. Був кандидатом в депутати Київської міської ради (Місцеві вибори 2014 року та кандидатом в депутати Верховної Ради України (Парламентські вибори 2014 року).
• З 2015 року — Депутат Київської міської ради. Був обраний як член політичної партії "Об'єднання «Самопоміч». У подальшому фракція була розпущена більшістю її членів. Натомість 17 колишніх її членів об'єдналися в депутатську групу Київська команда. 28 серпня 2020 року оголосив про вихід з депутатської групи «Київська команда».
• Кандидат у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 214, м. Київ).
• Обраний депутатом Київської міської ради на Місцевих виборах 2020 року (25 жовтня 2020 року) по виборчому округу № 2 м. Києва (Дарницький район) за списком політичної партії «Голос» (№ 1 в районному списку та № 13 в загальноміському) (Протокол Київської міської виборчої комісії про результати виборів депутатів Київської міської ради [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]).
• Увійшов до рейтингу перспективних українських політиків 2021 (66 місце) за версією Gazeta.ua.

Діяльність у Київській міській раді

На посаді Голови тимчасової контрольної комісії з питань перевірки діяльності автозаправних станцій (в тому числі газових), нафтосховищ (терміналів) на території міста Києва, розслідував порушення при будівництві автозаправочной станції ОККО в Києв. Згодом Київрада підтримала припинення будівництва АЗС ОККО в мікрорайоні Позняки.

Ключові напрямки депутатської діяльності: трансформація мережі закладів загальної середньої освіти Києва, впровадження сучасних напрямків в освітній процес (STEAM, робототехніка тощо), протидія булінгу, відновлення та розвиток мережі спортивних закладів Києва (реконструкція Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Райдужній, 33-А в Дніпровському районі), екологія та створення зелених зон (ландшафтний заказник місцевого значення «Радунка», заказник «Горбачиха»), інфраструктура (проект коригування лівобережних підходів Подільсько-воскресенського мостового переходу).

Особисте життя

Одружений, має трьох дітей.

Захоплення: футбол, шахи, бойові мистецтва.

Примітки

1. . Моя Могилянка (укр.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
2. . Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Ї, Покоління (11 липня 2019). . Generation I (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
4. АНОНС: До Дня Соборності в Києві та інших містах утворять "живий ланцюг". Історична правда. 21 січня 2017. оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 16 жовтня 2023.
5. Баштовий, Андрій (30 січня 2013). Вадим Васильчук про патріотизм. Радіо Свобода. оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
6. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
7. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
8. Тиждень. ОЛЬГА ВОРОЖБИТ. Вадим Васильчук: «30 листопада 2013 року стало для мене вододілом, коли ми не стали Білоруссю»
9. Васильчук Вадим Васильович. cultureversus.org (Uk) . Енциклопедія громадянина. Процитовано 25 травня 2024.
10. Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 7 грудня 2023.
11. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 8 квітня 2021.
12. Стельмах, Ірина (26 листопада 2013). Студенти страйкують: «Молодь нації за євроінтеграцію». Радіо Свобода. оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
13. Злочини проти Майдану. Беззаконня, породжене безкарністю. nv.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2020.
14. Шевченко, Ірина (30 листопада 2016). Перша кров Євромайдану. "По нас ходили зверху, били і добивали кийками". УНІАН. оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 30 травня 2021.
15. . 24 Канал (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 березня 2021.
16. . Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
17. Брифінг: Справжні причини конфлікту всередині партії «Самопоміч» і подальша доля фракції у Київраді. Facebook.com.
18. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
19. . Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
20. Gazeta.ua (9 лютого 2021). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
21. . ukranews_com (ua) . 8 липня 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 7 серпня 2020.
22. . www.nefterynok.info (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2021.
23. . Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
24. . www.unian.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
25. . www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2021.

Посилання

• Депутат Київської міської ради Васильчук Вадим Васильович [ 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Сторінка Вадима Васильчука в мережі Facebook
• Канал Вадима Васильчука в багатоплатформовому месенджері Телеграм
• Блог Вадима Васильчука на сайті LB.ua [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Youtube-канал Вадима Васильчука [ 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.]