Василь Русак

Василь Русак (біл. Васіль Русак; * 4 квітня 1896(18960404), , Слуцький повіт — †23 серпня 1954, ГУЛАГ) — білоруський національний діяч, видавець, підприємець.

Василь Русак
Васіль Русак
Народився	4 квітня 1896(1896-04-04) , Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	23 серпня 1954(1954-08-23) (58 років) ГУЛАГ
Національність
Діяльність	громадський діяч видавець підприємець
Галузь	видавнича справа^[1], бізнес^[1], публіцистика^[1] і агрономія^[1]
Знання мов	білоруська^[1]
Учасник	Перша світова війна і Слуцьке повстання
Членство	Білоруська військова комісія, ^d, Q17043448? і ^d
Партія	Білоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-революціонерів
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Русак (прізвище).

Біографія

Посвідчення БВК на ім'я Василя Русака, 11 березня 1921

Брав участь у Першій світовій війні у званні прапорщика на Південному фронті. З 1917 року — член Білоруської соціалістичної громади. В 1917—1920 роках брав участь у створенні білоруського військового руху, учасник всебілоруського січневого з'їзду 1917.

З 1918 року жив на Случчині. Був арештований німцями у 1918 році, більшовиками у 1919 році. Був одним з керівників Білоруського національного комітету. Учасник антирадянського та антипольського рухів.

Голова з'їзду Случчини. Був обраний у Раду Случчини. Брав участь у Слуцькому повстанні 1920 року в чині комісара Другого Грозівського полку.

З 1921 року — інструктор Білоруської військової комісії. Брав яктивну участь в антипольській партизанській боротьбі в Західній Білорусі.

З травня 1922 року мешкав у Каунасі. Наприкінці 1922 року переїхав у Чехословаччину. В 1928 році закінчив Вищу технічну школу на факультеті агрономії. Один з керівників Празького об'єднання білоруських студентських організацій. З 1931 року — керівник Білоруського національного комітету в Празі.

Видав збірник власноруч записаних білоруських пісень «Білоруський пісенник» (1934), заснував видання часопису «Іскри Скарини». У 1939 році випустив інформаційну брошуру німецькою мовою про Білорусь з етнографічною мапаю, листівку із зображенням Погоні (1941), збірку «Білоруські (кривицькі) пісні» (1943).

Під час Другої світової війни був прихильником Білоруського Національного комітету в Празі. Разом з Ларисою Геніюш брав участь у Другому Всебілоруському з'їзді 27 червня 1944 року.

В червні 1945 року арештований радянською контррозвідкою, в червні 1946 року військовим трибуналом засуджений до 10 років таборів. Помер 23 серпня 1954 року.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Міхась Скобла. Уладзімер Ляхоўскі: У Слуцкім паўстаньні сацыяльны чыньнік супаў з нацыянальным. з джерела 7 грудня 2014

Література

• Спадчына 6-1995, Ліст Васіля Русака Кастусю Езавітаву

Посилання

• Слоўнік.орг [ 7 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Життєпис Василя Русака [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Лист Василя Русака про Слуцьке повстання Констянтину Єзавітову Лист В. Русака Констянтину Єзавітову, 1944 [ 23 травня 2008 у Wayback Machine.]