Варіацією функції називається числова характеристика функції однієї дійсної змінної, пов'язана з її диференціальними властивостями. Для функції з відрізка на дійсній прямій в є узагальненням поняття довжини кривої.
Означення
Нехай . Тоді варіацією (також повною варіацією або повною зміною) функції на відрізку називається наступна величина:
тобто точна верхня грань за всіма розбиттями відрізка довжин ламаних у , кінці яких відповідають значенням у точках розбиття.
Пов'язані означення
- Функції, варіація яких обмежена на відрізку, називаються функціями обмеженої варіації, а клас таких функцій позначається або просто .
- У такому випадку визначена функція , що називається функцією повної варіації для .
- Додатна варіація дійснозначної функції на відрізку називається наступна величина:
- Аналогічно означається від'ємна варіація функції:
- Таким чином повна варіація функції може бути представлена у вигляді суми
Властивості функцій обмеженої варіації
- Сума і добуток функцій обмеженої варіації теж будуть мати обмежену варіацію. Частка двох функцій з буде мати обмежену варіацію (іншими словами, належати класу ), якщо модуль знаменника на відрізку буде більше, ніж позитивна стала.
- Якщо , а , то .
- Якщо функція неперервна в точці справа і належить , то .
- Функція , задана на відрізку , є функцією обмеженої варіації тоді й тільки тоді, коли вона може бути представлена у вигляді суми зростаючої і спадаючої на функції ().
- Будь-яка функція обмеженої варіації обмежена і може мати не більше ніж зліченну множину точок розриву, причому всі першого роду.
- Функція обмеженої варіації може бути представлена у вигляді суми абсолютно неперервної функції, сингулярної функції та ().
Всі ці властивості були встановлені Жорданом.
Обчислення варіації
Варіація неперервно диференційовної функції
Якщо функція належить до класу , тобто має неперервну похідну першого порядку на відрізку , то — функція обмеженої варіації на цьому відрізку, а варіація обраховується за формулою:
Історія
Функції обмеженої варіації вивчалися К. Жорданом.
Спочатку клас функцій з обмеженою варіацією був введений К. Жорданом у зв'язку з узагальненням ознаки Діріхле збіжності рядів Фур'є кусково монотонних функцій. Жордан довів, що ряди Фур'є -періодичних функцій класу збігаються в кожній точці дійсної осі. Проте надалі функції обмеженої варіації знайшли широке застосування в різноманітних галузях математики, особливо в теорії інтеграла Стілтьєса.
Узагальнення
Довжина кривої означається як природне узагальнення варіації на випадок відображень у метричний простір.
У випадку декількох змінних існує кілька різних означень варіації функції:
- ,
- .
Φ-варіація функції
Властивості
Якщо розглядати дві функції і такі, що
то для їх -варіацій справедливе відношення:
Зокрема,
при .
Див. також
Література
- Лебег, А. Интегрирование и отыскание примитивных функций.
- Натансон, И. П. Теория функций вещественной переменной.
- Бари, Н. К. Тригонометрические ряды.
Примітки
- Jordan C. Comptes Rendus de l’Académie des Sciences. — 1881. — t. 92. — № 5. — p. 228—230.
- Натансон, И. П. Теория функций вещественной переменной. — М. : Наука, 1974. — С. 234—238.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Variaciya Variaciyeyu funkciyi nazivayetsya chislova harakteristika funkciyi odniyeyi dijsnoyi zminnoyi pov yazana z yiyi diferencialnimi vlastivostyami Dlya funkciyi z vidrizka na dijsnij pryamij v R n displaystyle mathbb R n ye uzagalnennyam ponyattya dovzhini krivoyi OznachennyaNehaj f a b R n displaystyle f a b to mathbb R n Todi variaciyeyu takozh povnoyu variaciyeyu abo povnoyu zminoyu funkciyi f displaystyle f na vidrizku a b displaystyle a b nazivayetsya nastupna velichina V a b f d e f sup P k 0 m f x k 1 f x k displaystyle V a b f stackrel mathrm def sup limits P sum limits k 0 m f x k 1 f x k tobto tochna verhnya gran za vsima rozbittyami vidrizka a b displaystyle a b dovzhin lamanih u R n displaystyle mathbb R n kinci yakih vidpovidayut znachennyam f displaystyle f u tochkah rozbittya Pov yazani oznachennyaFunkciyi variaciya yakih obmezhena na vidrizku nazivayutsya funkciyami obmezhenoyi variaciyi a klas takih funkcij poznachayetsya V a b displaystyle V a b abo prosto V displaystyle V U takomu vipadku viznachena funkciya v x V a x f displaystyle v x V a x f sho nazivayetsya funkciyeyu povnoyi variaciyi dlya f displaystyle f Dodatna variaciya dijsnoznachnoyi funkciyi f displaystyle f na vidrizku a b displaystyle a b nazivayetsya nastupna velichina P a b f d e f sup P k 0 m max 0 f x k 1 f x k displaystyle P a b f stackrel mathrm def sup limits P sum limits k 0 m max 0 f x k 1 f x k Analogichno oznachayetsya vid yemna variaciya funkciyi N a b f d e f inf P k 0 m min 0 f x k 1 f x k displaystyle N a b f stackrel mathrm def inf limits P sum limits k 0 m min 0 f x k 1 f x k Takim chinom povna variaciya funkciyi mozhe buti predstavlena u viglyadi sumi V a b f P a b f N a b f displaystyle V a b f P a b f N a b f Vlastivosti funkcij obmezhenoyi variaciyiSuma i dobutok funkcij obmezhenoyi variaciyi tezh budut mati obmezhenu variaciyu Chastka dvoh funkcij z V displaystyle V bude mati obmezhenu variaciyu inshimi slovami nalezhati klasu V displaystyle V yaksho modul znamennika na vidrizku a b displaystyle a b bude bilshe nizh pozitivna stala Yaksho a lt x y lt b displaystyle a lt x leqslant y lt b a f V a b displaystyle f in V a b to V a x f V x y f V a y f displaystyle V a x f V x y f V a y f Yaksho funkciya f displaystyle f neperervna v tochci a displaystyle a sprava i nalezhit V a b displaystyle V a b to lim x a v x 0 displaystyle lim limits x to a v x 0 Funkciya f x displaystyle f x zadana na vidrizku a b displaystyle a b ye funkciyeyu obmezhenoyi variaciyi todi j tilki todi koli vona mozhe buti predstavlena u viglyadi sumi zrostayuchoyi i spadayuchoyi na a b displaystyle a b funkciyi Bud yaka funkciya obmezhenoyi variaciyi obmezhena i mozhe mati ne bilshe nizh zlichennu mnozhinu tochok rozrivu prichomu vsi pershogo rodu Funkciya obmezhenoyi variaciyi mozhe buti predstavlena u viglyadi sumi absolyutno neperervnoyi funkciyi singulyarnoyi funkciyi ta Vsi ci vlastivosti buli vstanovleni Zhordanom Obchislennya variaciyiVariaciya neperervno diferencijovnoyi funkciyi Yaksho funkciya f a b R n displaystyle f a b to mathbb R n nalezhit do klasu C 1 displaystyle C 1 tobto maye neperervnu pohidnu pershogo poryadku na vidrizku a b displaystyle a b to f displaystyle f funkciya obmezhenoyi variaciyi na comu vidrizku a variaciya obrahovuyetsya za formuloyu a b f x d x displaystyle int limits a b f prime x dx tobto rivna integralu normi pohidnoyi IstoriyaFunkciyi obmezhenoyi variaciyi vivchalisya K Zhordanom Spochatku klas funkcij z obmezhenoyu variaciyeyu buv vvedenij K Zhordanom u zv yazku z uzagalnennyam oznaki Dirihle zbizhnosti ryadiv Fur ye kuskovo monotonnih funkcij Zhordan doviv sho ryadi Fur ye 2 p displaystyle 2 pi periodichnih funkcij klasu V 0 2 p displaystyle V 0 2 pi zbigayutsya v kozhnij tochci dijsnoyi osi Prote nadali funkciyi obmezhenoyi variaciyi znajshli shiroke zastosuvannya v riznomanitnih galuzyah matematiki osoblivo v teoriyi integrala Stiltyesa UzagalnennyaDovzhina krivoyi oznachayetsya yak prirodne uzagalnennya variaciyi na vipadok vidobrazhen u metrichnij prostir U vipadku dekilkoh zminnih isnuye kilka riznih oznachen variaciyi funkciyi F variaciya funkciyi Vlastivosti Yaksho rozglyadati dvi funkciyi F 1 x displaystyle Phi 1 x i F 2 x displaystyle Phi 2 x taki sho lim x 0 F 1 x F 2 x lt displaystyle varlimsup x to 0 frac Phi 1 x Phi 2 x lt infty to dlya yih F displaystyle Phi variacij spravedlive vidnoshennya V F 2 a b V F 1 a b displaystyle V Phi 2 a b subset V Phi 1 a b Zokrema V x p V x q V exp x a V exp x b displaystyle V x p subset V x q subset V exp x alpha subset V exp x beta pri 1 p lt q lt 0 lt a lt b lt displaystyle 1 leqslant p lt q lt infty 0 lt alpha lt beta lt infty Div takozhVariacijne chislennya Integral StiltyesaLiteraturaLebeg A Integrirovanie i otyskanie primitivnyh funkcij Natanson I P Teoriya funkcij veshestvennoj peremennoj Bari N K Trigonometricheskie ryady PrimitkiJordan C Comptes Rendus de l Academie des Sciences 1881 t 92 5 p 228 230 Natanson I P Teoriya funkcij veshestvennoj peremennoj M Nauka 1974 S 234 238