Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ежен Варлен Eugène Varlin 5 жовтня 1839 28 травня 1871 французький соціаліст анархіст комунар і член Першого Інтернаціон

Варлен Ежен

Варлен Ежен

Ежен Варлен (Eugène Varlin, 5 жовтня 1839 — 28 травня 1871) — французький соціаліст, анархіст, комунар і член Першого Інтернаціоналу. Він був одним із піонерів французького синдикалізму.

Ежен Варлен
фр. Eugène Varlin
image
Народився 5 жовтня 1839(1839-10-05)[1][2][3]
Кле-Суї
Помер 28 травня 1871(1871-05-28)[1][2][3] (31 рік)
XVIII округ Парижа, Париж, Франція
·вогнепальне поранення
Країна image Франція
Діяльність політик, communard, палітурник, профспілковий діяч
Знання мов французька[1]
Членство Перший Інтернаціонал, d[4][5], d[6][5] і d
image
Ежен Варлен

Біографія

Раннє життя

Луї-Ежен Варлен народився в Кле-Суї (Сена і Марна) у бідній селянській родині. Навчаючись художника, він переїхав до Парижа і став палітурником за професією. У юності він читав твори анархістського соціального критика П'єра-Жозефа Прудона, які справили на нього великий вплив. У 1857 році Варлен брав участь у створенні товариства палітурної взаємодопомоги, яке стало ядром профспілки палітурників. Варлен був одним із головних організаторів найпершого страйку паризьких палітурників у 1864 році. Страйк увінчався успіхом, тож у 1865 році палітурники повторили вправу. Цього разу результати були менш обнадійливими. Варлін також заснував асоціацію взаємних заощаджень і кредиту палітурників, організовану за прудонівським принципом. Будучи твердим прихильником рівності статей, він висунув анархістку та феміністку Наталі Лемель (1827–1921) на керівну посаду в банку.

Варлен очолив профспілку палітурників у Міжнародній асоціації робітників (Перший Інтернаціонал), засновану в 1864 року. Він був делегатом Лондонського конгресу Інтернаціоналу в 1865 р., Женевського конгресу в 1866 р. разом з Лемелем і делегатом Базельський конгрес в 1869. Був обвинуваченим на другому і третьому процесах Французької секції Інтернаціоналу в 1869 і 1870. У полеміці між прудоністами і марксистами в Інтернаціоналі Варлен виступив на стороні прудоністів. Він став близьким другом і соратником провідних прудоністів, таких як Анрі Толен і Бенуа Малон. Варлін вважав, що профспілки, що зароджуються, повинні подолати свій професійний, місцевий і національний партикуляризм і сформувати єдиний міжнародний робітничий рух, присвячений, як сказано в статуті його профспілки палітурників, «постійному поліпшенню умов існування робітників усіх професій і всіх країн, а також [надати] робітникам володіння знаряддями їхньої праці».14 листопада 1869 року Варлен допоміг заснувати Паризьку федерацію робітничих асоціацій, конфедерацію профспілок, яка став ядром Загальної конфедерації праці (CGT), головної організації синдикалістського руху.

Варлен також брав активну участь у ряді інших проектів. У 1867 році він допоміг заснувати кооператив під назвою La Ménagère. У 1868 році він став співзасновником La Marmite, кооперативного ресторану, який діяв до закінчення Паризької Комуни. Він брав участь у численних страйках і допомагав в організації відділень Першого Інтернаціоналу в Ліоні, Крезо і Ліллі. Профспілки не були цілком легальними, а Інтернаціонал вважався небезпечною змовою, тому Варліна неодноразово арештовували. У 1870 році він допоміг організувати протести проти майбутньої війни між Францією та Пруссією та став співавтором антивоєнного маніфесту паризької секції Інтернаціоналу. У 1870 році Варлін ненадовго втік до Бельгії, побоюючись політичних переслідувань. Він повернувся до Парижа після революції 4 вересня, яка повалила Наполеона III. Незважаючи на те, що Варлен виступав проти війни, він брав участь в обороні Парижа. Він став командиром 193-го батальйону Національної гвардії в Парижі.

image
Максимільєн Люс «Страта Варлена».

Франко-прусська війна і Паризька комуна

Франко-прусська війна закінчилася погано для Наполеона III. Імператор був захоплений німцями, і його уряд упав. Варлен став членом ЦК Республіканської партії в Парижі. Він також став членом ЦК Національної гвардії. Участь Варлена в передчасному повстанні 31 жовтня 1870 року змусила уряд Адольфа Тьєра скасувати його командування. Варлен також брав участь у повстанні 22 січня. Під час облоги Парижа Варлен присвятив себе організації допомоги населенню. Його пакети догляду стали відомі як «Марміти Варлена» (названі на честь його кооперативного ресторану). Варлен також став секретарем французької секції Першого Інтернаціоналу. У лютому 1871 року Варлен невдало балотувався як кандидат від есерів на виборах до Національних зборів Франції.

18 березня 1871 року Варлен брав участь у штурмі Вандомської площі. Він був одним із авторів Маніфесту Паризької секції Інтернаціоналу 24 березня. 26 березня він був обраний переважним голосуванням до Ради Паризької Комуни, що представляє шостий, дванадцятий і сімнадцятий арондисмани (округи). Він став уповноваженим Комуни з фінансів і був відповідальним за трудові відносини Комуни. Серед різних політичних фракцій, які брали участь у Паризької комуні, Варлен виступав на боці прудоністів, належачи до лівого крила цієї групи. Проте його невтомна енергія та ідеалізм зробили його популярною фігурою в багатьох колах. 1 травня Варлін став на бік меншості, яка проголосувала проти створення «Комітету громадської безпеки» за зразком часів Французької революції. 5 травня він став членом військової комісії Комуни. Під час «Кривавого тижня» він марно намагався врятувати життя кількох заручників, розстріляних комунарами. Варлін брав активну участь у боях проти військ Версальського уряду і керував обороною шостого і одинадцятого округів. Коли Комуна була придушена, Варлен був схоплений і вивезений на Монмартр, де разом з іншими в'язнями був розстріляний.

Вшанування пам'яті

Вулиця Ежена Варлена існує у містах Париж, Дрансі, Лен-Блан Меніль. У місті Ліон є площа Ежена Варлена.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  4. Winock M., Azéma J. Les communards — 6e arrondissement de Paris: Éditions du Seuil, 1964. — P. 46. — 188 с.
    d:Track:Q543580d:Track:Q245546d:Track:Q2635075d:Track:Q55086974d:Track:Q3168952
  5. Rougerie J. Paris libre 1871 — Éditions du Seuil, 1971. —
    d:Track:Q2635075d:Track:Q55115820d:Track:Q3159920
  6. Winock M., Azéma J. Les communards — 6e arrondissement de Paris: Éditions du Seuil, 1964. — P. 183. — 188 с.
    d:Track:Q543580d:Track:Q245546d:Track:Q2635075d:Track:Q55086974d:Track:Q3168952

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ezhen Varlen Eugene Varlin 5 zhovtnya 1839 28 travnya 1871 francuzkij socialist anarhist komunar i chlen Pershogo Internacionalu Vin buv odnim iz pioneriv francuzkogo sindikalizmu Ezhen Varlenfr Eugene VarlinNarodivsya 5 zhovtnya 1839 1839 10 05 1 2 3 Kle SuyiPomer 28 travnya 1871 1871 05 28 1 2 3 31 rik XVIII okrug Parizha Parizh Franciya vognepalne poranennyaKrayina FranciyaDiyalnist politik communard paliturnik profspilkovij diyachZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo Pershij Internacional d 4 5 d 6 5 i d Mediafajli u Vikishovishi Ezhen VarlenBiografiyaRannye zhittya Luyi Ezhen Varlen narodivsya v Kle Suyi Sena i Marna u bidnij selyanskij rodini Navchayuchis hudozhnika vin pereyihav do Parizha i stav paliturnikom za profesiyeyu U yunosti vin chitav tvori anarhistskogo socialnogo kritika P yera Zhozefa Prudona yaki spravili na nogo velikij vpliv U 1857 roci Varlen brav uchast u stvorenni tovaristva paliturnoyi vzayemodopomogi yake stalo yadrom profspilki paliturnikiv Varlen buv odnim iz golovnih organizatoriv najpershogo strajku parizkih paliturnikiv u 1864 roci Strajk uvinchavsya uspihom tozh u 1865 roci paliturniki povtorili vpravu Cogo razu rezultati buli mensh obnadijlivimi Varlin takozh zasnuvav asociaciyu vzayemnih zaoshadzhen i kreditu paliturnikiv organizovanu za prudonivskim principom Buduchi tverdim prihilnikom rivnosti statej vin visunuv anarhistku ta feministku Natali Lemel 1827 1921 na kerivnu posadu v banku Varlen ocholiv profspilku paliturnikiv u Mizhnarodnij asociaciyi robitnikiv Pershij Internacional zasnovanu v 1864 roku Vin buv delegatom Londonskogo kongresu Internacionalu v 1865 r Zhenevskogo kongresu v 1866 r razom z Lemelem i delegatom Bazelskij kongres v 1869 Buv obvinuvachenim na drugomu i tretomu procesah Francuzkoyi sekciyi Internacionalu v 1869 i 1870 U polemici mizh prudonistami i marksistami v Internacionali Varlen vistupiv na storoni prudonistiv Vin stav blizkim drugom i soratnikom providnih prudonistiv takih yak Anri Tolen i Benua Malon Varlin vvazhav sho profspilki sho zarodzhuyutsya povinni podolati svij profesijnij miscevij i nacionalnij partikulyarizm i sformuvati yedinij mizhnarodnij robitnichij ruh prisvyachenij yak skazano v statuti jogo profspilki paliturnikiv postijnomu polipshennyu umov isnuvannya robitnikiv usih profesij i vsih krayin a takozh nadati robitnikam volodinnya znaryaddyami yihnoyi praci 14 listopada 1869 roku Varlen dopomig zasnuvati Parizku federaciyu robitnichih asociacij konfederaciyu profspilok yaka stav yadrom Zagalnoyi konfederaciyi praci CGT golovnoyi organizaciyi sindikalistskogo ruhu Varlen takozh brav aktivnu uchast u ryadi inshih proektiv U 1867 roci vin dopomig zasnuvati kooperativ pid nazvoyu La Menagere U 1868 roci vin stav spivzasnovnikom La Marmite kooperativnogo restoranu yakij diyav do zakinchennya Parizkoyi Komuni Vin brav uchast u chislennih strajkah i dopomagav v organizaciyi viddilen Pershogo Internacionalu v Lioni Krezo i Lilli Profspilki ne buli cilkom legalnimi a Internacional vvazhavsya nebezpechnoyu zmovoyu tomu Varlina neodnorazovo areshtovuvali U 1870 roci vin dopomig organizuvati protesti proti majbutnoyi vijni mizh Franciyeyu ta Prussiyeyu ta stav spivavtorom antivoyennogo manifestu parizkoyi sekciyi Internacionalu U 1870 roci Varlin nenadovgo vtik do Belgiyi poboyuyuchis politichnih peresliduvan Vin povernuvsya do Parizha pislya revolyuciyi 4 veresnya yaka povalila Napoleona III Nezvazhayuchi na te sho Varlen vistupav proti vijni vin brav uchast v oboroni Parizha Vin stav komandirom 193 go bataljonu Nacionalnoyi gvardiyi v Parizhi Maksimilyen Lyus Strata Varlena Franko prusska vijna i Parizka komuna Franko prusska vijna zakinchilasya pogano dlya Napoleona III Imperator buv zahoplenij nimcyami i jogo uryad upav Varlen stav chlenom CK Respublikanskoyi partiyi v Parizhi Vin takozh stav chlenom CK Nacionalnoyi gvardiyi Uchast Varlena v peredchasnomu povstanni 31 zhovtnya 1870 roku zmusila uryad Adolfa Tyera skasuvati jogo komanduvannya Varlen takozh brav uchast u povstanni 22 sichnya Pid chas oblogi Parizha Varlen prisvyativ sebe organizaciyi dopomogi naselennyu Jogo paketi doglyadu stali vidomi yak Marmiti Varlena nazvani na chest jogo kooperativnogo restoranu Varlen takozh stav sekretarem francuzkoyi sekciyi Pershogo Internacionalu U lyutomu 1871 roku Varlen nevdalo balotuvavsya yak kandidat vid eseriv na viborah do Nacionalnih zboriv Franciyi 18 bereznya 1871 roku Varlen brav uchast u shturmi Vandomskoyi ploshi Vin buv odnim iz avtoriv Manifestu Parizkoyi sekciyi Internacionalu 24 bereznya 26 bereznya vin buv obranij perevazhnim golosuvannyam do Radi Parizkoyi Komuni sho predstavlyaye shostij dvanadcyatij i simnadcyatij arondismani okrugi Vin stav upovnovazhenim Komuni z finansiv i buv vidpovidalnim za trudovi vidnosini Komuni Sered riznih politichnih frakcij yaki brali uchast u Parizkoyi komuni Varlen vistupav na boci prudonistiv nalezhachi do livogo krila ciyeyi grupi Prote jogo nevtomna energiya ta idealizm zrobili jogo populyarnoyu figuroyu v bagatoh kolah 1 travnya Varlin stav na bik menshosti yaka progolosuvala proti stvorennya Komitetu gromadskoyi bezpeki za zrazkom chasiv Francuzkoyi revolyuciyi 5 travnya vin stav chlenom vijskovoyi komisiyi Komuni Pid chas Krivavogo tizhnya vin marno namagavsya vryatuvati zhittya kilkoh zaruchnikiv rozstrilyanih komunarami Varlin brav aktivnu uchast u boyah proti vijsk Versalskogo uryadu i keruvav oboronoyu shostogo i odinadcyatogo okrugiv Koli Komuna bula pridushena Varlen buv shoplenij i vivezenij na Monmartr de razom z inshimi v yaznyami buv rozstrilyanij Vshanuvannya pam yatiVulicya Ezhena Varlena isnuye u mistah Parizh Dransi Len Blan Menil U misti Lion ye plosha Ezhena Varlena Vulicya Ezhena Varlena u misti Bobinyi Vulicya Ezhena Varlena u misti Len Blan Menil Vulicya Ezhena Varlena u misti L Ayi le Roz Plosha Varlena u Lioni Plosha Varlena u LioniPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Winock M Azema J Les communards 6e arrondissement de Paris Editions du Seuil 1964 P 46 188 s d Track Q543580d Track Q245546d Track Q2635075d Track Q55086974d Track Q3168952 Rougerie J Paris libre 1871 Editions du Seuil 1971 ISBN 978 2 02 055465 7 d Track Q2635075d Track Q55115820d Track Q3159920 Winock M Azema J Les communards 6e arrondissement de Paris Editions du Seuil 1964 P 183 188 s d Track Q543580d Track Q245546d Track Q2635075d Track Q55086974d Track Q3168952

Дата публікації:
Топ