Анатолій Михайлович Варивончик (15 січня 1956, Мар'їна Горка, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський хокеїст і тренер. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер Білорусі. Як головний тренер — рекордсмен національної збірної Білорусі за кількістю проведених матчів.
Анатолій Варивончик | ||||||||||||||
Особові дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 15 січня 1956 (68 років) Мар'їна Горка, СРСР | |||||||||||||
Зріст | 176 см | |||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Спортивна кар'єра
Народився в родині водія-далекобійника. Хокеєм почав займатися в спортивній секції автозаводу під керівництром тренера Бориса Черчеса. За основний склад мінського «Торпедо» дебютував у сезоні 1973/1974. Після молодіжного чемпіонату СРСР 1975 року отримав запрошення від московського ЦСКА, але Варивончика вмовили залишитися вдома — він був єдиним місцевим гравцем команди. 1976 року клуб перейшов до Міністерства внутрішніх справ і став називатися «Динамо». Під керівництвом [pl] «динамівці» за п'ять років подолали шлях від другої ліги до вищої. В елітному дивізіоні Варивончик став найкращим снайпером команди — 10 закинутих шайб у 44 матчах. В наступних сезонах мінське «Динамо» перебувало серед лідерів першої ліги. Анатолій Варивончик став майстром спорту СРСР, був капітаном команди. Всього за мінський клуб грав протягом 15 сезонів, закинув 312 шайб (другий показник у чемпіонатах СРСР після [ru]).
У січні 1988 року став тренером-методистом мінського «Динамо» і пропрацював на цій посаді до літа. У цей час у Гродно вирішили створити професіональний клуб на базі аматорської команди КСМ — багаторазового переможця чемпіонатів республіки серед колективів фізкультури. Відповідальний за організацію спортклубу Леонід Коток домовився з головним тренером «Динамо» [en] про об'єднання дочірньої команди ШВСМ з КСМ, а також з Анатолієм Варивончиком про переїзд до Гродно. Гравці обирали головного тренера шляхом простого голосування, з трьох кандидатів найбільшу підтримку отримав Варивончик.
Команда отримала назву «Прогрес»-ШВСМ і вже в першому сезоні здобула перемогу в другій лізі. Зарплатню отримували у колгоспі «Прогрес» села [ru] Гродненського району. Його очолював у той час Герой Соціалістичної Праці Олександр Дубко. Через відсутність необхідної інфраструктури, домашні матчі у першому сезоні проводила у Мінську, а в двох наступних — у литовському місті Електренай. У першій лізі клуб Варивончика найкраще виступив у дебютному сезоні — сьоме місце, у сезоні 1990\1991 — восьма позиція. 1991 року команда почала грати на власній льодовій арені і змінила назву на «Німан». Після розпаду Радянського Союзу грали в чемпіонаті Білорусі і Східноєвропейській хокейній лізі. В обох турнірах «Німан» був одним з лідером, 1996 року став чемпіоном СЄХЛ, а протягом наступних п'яти років — триразовим чемпіоном Білорусі.
З 1997 року очолював і національну збірну. Під його керівництвом команда Білорусі грала у чвертьфіналі на Олімпійських іграх 1998 року в Нагано і була учасником п'яти чемпіонатів світу (1997, 1998,1999, 2000, 2001).
2004 року перейшов до клубу «Гомель», де працював два сезони. 2006 року повернувся до «Німана», працював другим тренером, а з 2009 — начальником команди. На цій посаді сприяв перемозі в Континентальному кубку 2015 року.
Тренерські досягнення
Східноєвропейська хокейна ліга
- Чемпіон (3): 1998, 1999, 2001
- Другий призер (2): 1993, 1994
- Третій призер (5): 1995, 1996, 1997, 2000, 2002
- Переможець другої ліги (1): 1989
Статистика
Сумарна статистика виступів у чемпіонаті СРСР:
Турнір | Сезон | І | Г | П | О | ШХ | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Вища ліга | 1 | 44 | 10 | 5 | 15 | 22 | |
Перехідний турнір | — | 12 | 4 | 2 | 6 | 4 | |
Перша ліга | 10 | 506 | 215 | 114 | 329 | 285 | |
Друга ліга | 4 | 83 | |||||
Всього | 15 | 312 |
Тренерська діяльність:
Роки | Клуб | Посада |
---|---|---|
1988 | «Динамо» (Мінськ) | тренер-методист |
1988—1991 | «Прогрес»-ШВСМ (Гродно) | головний тренер |
1991—2004 | «Німан» (Гродно) | головний тренер |
1997—2001 | Білорусь | головний тренер |
2003—2006 | Білорусь | тренер |
2004 | «Гомель» | тренер |
2004—2006 | «Гомель» | головний тренер |
2006—2009 | «Німан» (Гродно) | тренер |
2009—2018 | «Німан» (Гродно) | начальник команди |
Примітки
- (російська) . Новости хоккея Беларуси. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
Посилання
- Варивончик Анатолій Михайлович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- (російська) . Новости хоккея Беларуси. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
- (російська) . Прессбол. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
- (російська) . Управление спорта и туризма Гродненского облисполкома. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
- (російська) . Российский хоккей. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 28 листопада 2019.
- Профіль [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті Статистика чемпионатов СССР и России (рос.)
- (російська) . Прессбол. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 28 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Mihajlovich Varivonchik 15 sichnya 1956 Mar yina Gorka Minska oblast Biloruska RSR SRSR biloruskij hokeyist i trener Majster sportu SRSR Zasluzhenij trener Bilorusi Yak golovnij trener rekordsmen nacionalnoyi zbirnoyi Bilorusi za kilkistyu provedenih matchiv Anatolij Varivonchik Osobovi dani Narodzhennya 15 sichnya 1956 1956 01 15 68 rokiv Mar yina Gorka SRSR Zrist 176 sm Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1973 1976 Torpedo Minsk 46 1976 1988 Dinamo Minsk 562 266 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1988 2004 Niman Grodno 1997 2001 Bilorus 2004 2006 Gomel Zvannya nagorodi Nagorodi Majster sportu SRSR Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Varivonchik Sportivna kar yeraNarodivsya v rodini vodiya dalekobijnika Hokeyem pochav zajmatisya v sportivnij sekciyi avtozavodu pid kerivnictrom trenera Borisa Cherchesa Za osnovnij sklad minskogo Torpedo debyutuvav u sezoni 1973 1974 Pislya molodizhnogo chempionatu SRSR 1975 roku otrimav zaproshennya vid moskovskogo CSKA ale Varivonchika vmovili zalishitisya vdoma vin buv yedinim miscevim gravcem komandi 1976 roku klub perejshov do Ministerstva vnutrishnih sprav i stav nazivatisya Dinamo Pid kerivnictvom pl dinamivci za p yat rokiv podolali shlyah vid drugoyi ligi do vishoyi V elitnomu divizioni Varivonchik stav najkrashim snajperom komandi 10 zakinutih shajb u 44 matchah V nastupnih sezonah minske Dinamo perebuvalo sered lideriv pershoyi ligi Anatolij Varivonchik stav majstrom sportu SRSR buv kapitanom komandi Vsogo za minskij klub grav protyagom 15 sezoniv zakinuv 312 shajb drugij pokaznik u chempionatah SRSR pislya ru U sichni 1988 roku stav trenerom metodistom minskogo Dinamo i propracyuvav na cij posadi do lita U cej chas u Grodno virishili stvoriti profesionalnij klub na bazi amatorskoyi komandi KSM bagatorazovogo peremozhcya chempionativ respubliki sered kolektiviv fizkulturi Vidpovidalnij za organizaciyu sportklubu Leonid Kotok domovivsya z golovnim trenerom Dinamo en pro ob yednannya dochirnoyi komandi ShVSM z KSM a takozh z Anatoliyem Varivonchikom pro pereyizd do Grodno Gravci obirali golovnogo trenera shlyahom prostogo golosuvannya z troh kandidativ najbilshu pidtrimku otrimav Varivonchik Komanda otrimala nazvu Progres ShVSM i vzhe v pershomu sezoni zdobula peremogu v drugij lizi Zarplatnyu otrimuvali u kolgospi Progres sela ru Grodnenskogo rajonu Jogo ocholyuvav u toj chas Geroj Socialistichnoyi Praci Oleksandr Dubko Cherez vidsutnist neobhidnoyi infrastrukturi domashni matchi u pershomu sezoni provodila u Minsku a v dvoh nastupnih u litovskomu misti Elektrenaj U pershij lizi klub Varivonchika najkrashe vistupiv u debyutnomu sezoni some misce u sezoni 1990 1991 vosma poziciya 1991 roku komanda pochala grati na vlasnij lodovij areni i zminila nazvu na Niman Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu grali v chempionati Bilorusi i Shidnoyevropejskij hokejnij lizi V oboh turnirah Niman buv odnim z liderom 1996 roku stav chempionom SYeHL a protyagom nastupnih p yati rokiv trirazovim chempionom Bilorusi Z 1997 roku ocholyuvav i nacionalnu zbirnu Pid jogo kerivnictvom komanda Bilorusi grala u chvertfinali na Olimpijskih igrah 1998 roku v Nagano i bula uchasnikom p yati chempionativ svitu 1997 1998 1999 2000 2001 2004 roku perejshov do klubu Gomel de pracyuvav dva sezoni 2006 roku povernuvsya do Nimana pracyuvav drugim trenerom a z 2009 nachalnikom komandi Na cij posadi spriyav peremozi v Kontinentalnomu kubku 2015 roku Trenerski dosyagnennyaShidnoyevropejska hokejna liga Chempion 1 1996 Drugij prizer 3 1998 1999 2001 Chempionat Bilorusi Chempion 3 1998 1999 2001 Drugij prizer 2 1993 1994 Tretij prizer 5 1995 1996 1997 2000 2002 Chempionat SRSR Peremozhec drugoyi ligi 1 1989StatistikaSumarna statistika vistupiv u chempionati SRSR Turnir Sezon I G P O ShH Visha liga 1 44 10 5 15 22 Perehidnij turnir 12 4 2 6 4 Persha liga 10 506 215 114 329 285 Druga liga 4 83 Vsogo 15 312 Trenerska diyalnist Roki Klub Posada 1988 Dinamo Minsk trener metodist 1988 1991 Progres ShVSM Grodno golovnij trener 1991 2004 Niman Grodno golovnij trener 1997 2001 Bilorus golovnij trener 2003 2006 Bilorus trener 2004 Gomel trener 2004 2006 Gomel golovnij trener 2006 2009 Niman Grodno trener 2009 2018 Niman Grodno nachalnik komandiPrimitki rosijska Novosti hokkeya Belarusi Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 28 listopada 2019 PosilannyaVarivonchik Anatolij Mihajlovich na sajti EliteProspects com angl rosijska Novosti hokkeya Belarusi Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 28 listopada 2019 rosijska Pressbol Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 28 listopada 2019 rosijska Upravlenie sporta i turizma Grodnenskogo oblispolkoma Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Procitovano 28 listopada 2019 rosijska Rossijskij hokkej Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 28 listopada 2019 Profil 28 listopada 2019 u Wayback Machine na sajti Statistika chempionatov SSSR i Rossii ros rosijska Pressbol Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2007 Procitovano 28 listopada 2019