У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Ваньовський Миха йло Васи льович Ваньо вський Ванівський 26 черв

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Ваньовський.

Миха́йло Васи́льович Ваньо́вський (Ванівський) (26 червня 1943, село Воютичі, Самбірський район, Львівська область) — український хореограф.

Михайло Васильович Ваньовський

Народився	26 червня 1943(1943-06-26) (81 рік) Воютичі, сучасний Самбірський район
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	хореограф

Нагороди та премії
Медаль «За трудову відзнаку» Ювілейна медаль «25 років незалежності України» Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Життєпис

З 1950—1960 рр. — навчання в Воютицькій середній школі.

З 1960 по 1962 рр. — навчання в Самбірському училищі культури (духовий відділ).

З 1962—1965 рр. — служба в армії.

З 1965 по1969 р. — навчання в Дрогобицькому державному педагогічному інституті. Починав виступи в Дрогобицькому народному вокально-хореографічному ансамблі «Пролісок».

З 1969 по 1980 рр. — художній керівник Палацу культури ім. Ю. Гагаріна.

З 1980 року по сьогодні працює художнім керівником — при Львівському державному Палаці естетичного виховання учнівської молоді (на площі Петрушевича).

Його зусиллями як художнього керівника концертний репертуар постійно оновлювався й поповнювався новими оригінальними хореографічними номерами («Гопак», «Бойківська коломийка», «Вітерець», «Женчичок-бренчичок», «Козацькому роду нема переводу», вокально-хореографічна композиція «Роде наш красний», хореографічна вистава «Зглянься роде», вокально-хореографічна композиція «Шевченкова дума», кантата «Заповіт» (сл. Т. Шевченка, муз. С. Людкевича), хореографічна композиція «Молитва за Україну», новорічна вистава «Різдвяна містерія»,«Весна-Красна»)

За вокально-хореографічну композицію «Козацькому роду нема переводу» йому присуджено обласну премію ім. А. Вахнянина.

Станом на 2010-ті роки — професор кафедри режисури та хореографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

Нагороди та відзнаки

заслужений артист Української РСР — 1982,
народний артист УРСР — 1990,
орден «Знак Пошани» — 1980,
медаль «За трудову відзнаку» — 1984,
почесна грамота Кабінету Міністрів України — 2009;
відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Примітки

. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.

Джерела

Ваньовський Михайло Васильович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Прес-центр^{[недоступне посилання з травня 2019]}
45-річчя колективу^{[недоступне посилання]}
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33107 [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
https://zik.ua/news/2019/05/28/u_vyri_mizhnarodnogo_vyznannya_yunist_svyatkuie_55_richchya_1581375 [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.]
https://kultart.lnu.edu.ua/employee/vanovskyj-myhajlo-vasylovych [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.