До 1997 трамвайна мережа Санкт-Петербурга використовувалася не тільки для пасажирських перевезень, але і для вантажних.
До розпаду СРСР вантажні трамваї в Ленінграді були масовим явищем: існував спеціалізований вантажний трамвайний парк (ім. Красуцького) поряд з ТП-1 на території Гарячого Поля (на Московському проспекті південніше ). Експлуатувалося близько сотні моторних вагонів і сотні причіпних платформ.. Рухомий склад в основному був двохосьовим, але з 1960-х років також з'явилися чотиривісні вантажні платформи з поворотними візками на основі візків списаних «американок» «ЛМ-33/ЛП-33».
Причина інтенсивного розвитку вантажного трамвайного руху полягає в специфіці топографії Санкт-Петербурга, розташованого на островах дельти Неви, куди важко або практично неможливо підвести під'їзні залізничні колії. Майже всі великі і багато середнього розміру промислових підприємств, а також багато залізничних станцій в межах міста мали трамвайні колії, які заходили у вантажні двори. Перевезення здійснювалися як між підприємствами (наприклад, мідний прокат із заводу на Виборзькій стороні на завод на Васильєвському острові), так і між підприємствами і вантажними залізничними станціями.
Поруч з парком імені Красуцького існував гейт трамвайної і залізничної мереж. Головний трамвайний в'їзд в вантажний двір залізничної станції Санкт-Петербург-Варшавський був з боку Обвідного каналу, на схід від Варшавського вокзалу (поруч з колишньою кінцевою станцією «Варшавський вокзал»). Усередині вантажного двору залізничної станції існувала розгалужена трамвайна мережа.
Інша перевалка вантажів відбувалася на правому березі Неви, в районі Уткиної заводі: до залізничної станції «Нева» підходила вантажна гілка. Крім того, всі підприємства Василівського острова, Петроградської сторони і багатьох інших районів обслуговувалися, в основному, вантажними трамваями.
Велетенські були важливим трамвайним вантажним терміналом із заїздом по Заозерній і Київській вулицях.
Балтійський завод взагалі мав не тільки зовнішню вантажну гілку, яку зняли на початку XXI століття, але й цілу внутрішню вантажну трамвайну мережу, залишки якої ще можна бачити в районі Косої і Кожевенної ліній Васильєвського острова).
Послугами вантажних трамваїв користувалися не тільки такі промислові гіганти, як завод «Вулкан», завод Калініна, завод «Більшовик», , а й порівняно скромні кондитерські, прядильні і паперовы фабрики. Балтійський завод досі має зв'язок із залізничною мережею за допомогою порома від залізничній станції «Новий Порт» на .
Обслуговування підприємств вантажними трамваями було припинено в Санкт-Петербурзі у 1997. Останнім підприємством що обслуговувалося було «Севкабель», що має базу на правому березі Неви на території вантажної станції «Нева».
Кілька примірників вантажного трамвая збереглися в і Служби колії.
Примітки
- Юрий Антонов. В будущее – «рельсов нет» // Газета Невское время. — 18-10-2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do 1997 tramvajna merezha Sankt Peterburga vikoristovuvalasya ne tilki dlya pasazhirskih perevezen ale i dlya vantazhnih Vantazhnij tramvaj z vagonom dozatorom Do rozpadu SRSR vantazhni tramvayi v Leningradi buli masovim yavishem isnuvav specializovanij vantazhnij tramvajnij park im Krasuckogo poryad z TP 1 na teritoriyi Garyachogo Polya na Moskovskomu prospekti pivdennishe Ekspluatuvalosya blizko sotni motornih vagoniv i sotni prichipnih platform Ruhomij sklad v osnovnomu buv dvohosovim ale z 1960 h rokiv takozh z yavilisya chotirivisni vantazhni platformi z povorotnimi vizkami na osnovi vizkiv spisanih amerikanok LM 33 LP 33 Prichina intensivnogo rozvitku vantazhnogo tramvajnogo ruhu polyagaye v specifici topografiyi Sankt Peterburga roztashovanogo na ostrovah delti Nevi kudi vazhko abo praktichno nemozhlivo pidvesti pid yizni zaliznichni koliyi Majzhe vsi veliki i bagato serednogo rozmiru promislovih pidpriyemstv a takozh bagato zaliznichnih stancij v mezhah mista mali tramvajni koliyi yaki zahodili u vantazhni dvori Perevezennya zdijsnyuvalisya yak mizh pidpriyemstvami napriklad midnij prokat iz zavodu na Viborzkij storoni na zavod na Vasilyevskomu ostrovi tak i mizh pidpriyemstvami i vantazhnimi zaliznichnimi stanciyami Poruch z parkom imeni Krasuckogo isnuvav gejt tramvajnoyi i zaliznichnoyi merezh Golovnij tramvajnij v yizd v vantazhnij dvir zaliznichnoyi stanciyi Sankt Peterburg Varshavskij buv z boku Obvidnogo kanalu na shid vid Varshavskogo vokzalu poruch z kolishnoyu kincevoyu stanciyeyu Varshavskij vokzal Useredini vantazhnogo dvoru zaliznichnoyi stanciyi isnuvala rozgaluzhena tramvajna merezha Insha perevalka vantazhiv vidbuvalasya na pravomu berezi Nevi v rajoni Utkinoyi zavodi do zaliznichnoyi stanciyi Neva pidhodila vantazhna gilka Krim togo vsi pidpriyemstva Vasilivskogo ostrova Petrogradskoyi storoni i bagatoh inshih rajoniv obslugovuvalisya v osnovnomu vantazhnimi tramvayami Veletenski buli vazhlivim tramvajnim vantazhnim terminalom iz zayizdom po Zaozernij i Kiyivskij vulicyah Baltijskij zavod vzagali mav ne tilki zovnishnyu vantazhnu gilku yaku znyali na pochatku XXI stolittya ale j cilu vnutrishnyu vantazhnu tramvajnu merezhu zalishki yakoyi she mozhna bachiti v rajoni Kosoyi i Kozhevennoyi linij Vasilyevskogo ostrova Poslugami vantazhnih tramvayiv koristuvalisya ne tilki taki promislovi giganti yak zavod Vulkan zavod Kalinina zavod Bilshovik a j porivnyano skromni konditerski pryadilni i paperovy fabriki Baltijskij zavod dosi maye zv yazok iz zaliznichnoyu merezheyu za dopomogoyu poroma vid zaliznichnij stanciyi Novij Port na Obslugovuvannya pidpriyemstv vantazhnimi tramvayami bulo pripineno v Sankt Peterburzi u 1997 Ostannim pidpriyemstvom sho obslugovuvalosya bulo Sevkabel sho maye bazu na pravomu berezi Nevi na teritoriyi vantazhnoyi stanciyi Neva Kilka primirnikiv vantazhnogo tramvaya zbereglisya v i Sluzhbi koliyi PrimitkiYurij Antonov V budushee relsov net Gazeta Nevskoe vremya 18 10 2008