Вальтер Олександр Петрович (*28 грудня 1817 (9 січня 1818) — †22 вересня (4 жовтня) 1889) — російський і український анатом та фізіолог. Професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету (1846—1867). Ініціатор будівництва та перший директор Анатомічного театру медичного факультету Київського Університету, який було збудовано за проектом архітектора Олександра Беретті.
Олександр Петрович Вальтер | |
---|---|
Народився | 28 грудня 1817 (9 січня 1818) Ревель |
Помер | 22 вересня (4 жовтня) 1889 (71 рік) Варшава |
Поховання | Байкове кладовище |
Місце проживання | Київ (1843-1874), Варшава (1874-1889) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | анатом |
Alma mater | Дерптський університет |
Галузь | медицина, анатомія, фізіологія |
Заклад | Київський університет Св.Володимира |
Вчене звання | професор Київського університету Св. Володимира |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Походження
Походив із збіднілої дворянської німецької родини, що переселилася до Російської імперії у середині XVIII ст. Усі предки О. Вальтера за батьківською лінією, окрім самого батька, були лікарями. Син Вальтера — П. О. Вальтер також став медиком.
Освіта
Закінчив Ревельську гімназію. У 1835 році вступив на філологічне відділення Дерптського університету, але невдовзі перевівся на медичний факультет. Учень М. І. Пирогова. У 1841 році закінчив навчання із званням лікаря cum eximia laude та був призначений молодшим ординатором Санкт-Петербурзького військово-сухопутного госпіталю. У 1842 році продовжив вивчення медицини в Берліні у знаменитого анатома та фізіолога і К. Рейхтера та у Відні у .
Наукова діяльність
За рекомендацією Пирогова у 1843 році обраний ад'ютантом, а у 1846 — професором кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського університету Св. Володимира. У Києві Вальтер працював понад 30 років, до 1874 р. З 1844 по 1867 рік він очолював кафедру фізіологічної анатомії та мікроскопії та був керівником анатомічного театру університету. У 1845 році захистив першу в історії Київського університету дисертацію на медичну тему «Мікроскопічне дослідження механізму сплетення волосся в ковтуні» («De mechanismo implicationis pilorum in plica polonica disquisitiones microscopicae»). Скориставшись препаратами колишнього Віленського музею та власними матеріалами, довів, що так званий ковтун не хвороба, а результат невігластва населення.
Окрім анатомії викладав фізіологію (1862—1865), фармакологію (1859—1861), хірургію, історію медицини. У 1848—1861 рр. — ординатор-хірург Кирилівської лікарні. У 1871 році займав кафедру хірургії та очолював хірургічну клініку Київського університету.
Основоположник школи київських анатомів, реформатор викладання анатомії у Київському університеті. Вніс багато нового у методику та організацію навчального процесу. Автор найкращого на той час підручника «Курс практичної та прикладної анатомії людського тіла» (1871), який отримав спеціальну «малу» премію П.Загорського.
Запропонував новий метод гістологічного дослідження головного мозку. Під керівництвом О.Вальтера прозектором Київського університету І.Коперницьким були проведені краніологічні дослідження (1862) та дослідження різних методів бальзамування. Зібрав велику колекцію слов'янських черепів.
Наукові праці присвячені проблемам функціональної морфології, фізіології кровообігу, загальній фізіології. Багато зробив для розвитку фізіологічних знань. За своєю підготовкою, інтересами, дослідницькою діяльністю був справжнім фізіологом. Досліджував процеси теплоутворення та теплорегуляції тваринного організму, чим сприяв майбутньому формуванню вчення про гіпотермію. У 1842 році в експериментах на жабах установив, що подразнення симпатичних нервів призводить до звуження просвіту судин, а виключення, навпаки, до розширення. Таким чином, Вальтер на 11 років раніше за Клода Бернара довів регульований вплив симпатичних нервів на тонус кровоносних судин. Вивчав вплив охолодження та дію сонячного опромінювання, починаючи з 1862 року опублікував велику серію праць про процеси теплоутворення і теплорегуляції у живих організмах («Про смертельне підвищення тепла у тілі тварини», «про вплив холоду на організм тварин» (1863), «Про самостійний рух клітин головного мозку»). Зокрема, вивчивши дію холоду, запропонував охолодження як засіб для зменшення кровотечі у тварин під час проведення вівісекцій. У своєму підручнику «Курс анатомії людського тіла» (1852), на відміну від інших авторів того часу, навів багато даних з фізіології.
Прихильник громадської гігієни. Свої погляди з цього питання виклав у відомій промові «Про значення медицини в Росії» (1862). Вивчав дію ефіру на людський організм (разом із В. О. Караваєвим входив до складу створеної задля цього спеціальної комісії). Брав активну участь у ліквідації епідемії холери у Києві (1847).
Заснував та видавав власним коштом журнал «Современная медицина» (1860–1880), перший медичний журнал України. Більше половини передплатників журналу були спеціалістами з Європи та Росії. Усі передовиці, звіти, огляди медичних досягнень у газеті писав О.Вальтер. Більшість перекладів статей також належить йому. Першим почав висвітлювати у газеті побутові питання. Журнал пропагував фізіологічний напрямок у медицині, критикував стан медико-санітарної справи в Росії тих часів, піднімав питання реформування вищої школи тощо. До 1876 року журнал друкувався у Києві, а потім, у зв'язку з переїздом Вальтера, — у Варшаві (до 1880 року).
Учні — В. Бец, Ф. Ергардт, І. Коперницький.
Цікавий факт
О. П. Вальтер протягом багатьох років був другом дому професора С. П. Алфер'єва (1816–1884) — одного з перших професорів медичного факультету, відомого лікаря, декана факультету та голови Товариства київських лікарів у 50-ті рр. Його будинок був одним з культурних центрів Києва. У 1849 р. у С. П. Алферьєва оселився його племінник, 18-річний Микола Лєсков, майбутній великий російський письменник, який приїхав до Києва з метою записатися вільним слухачем до Університету св. Володимира. Відвідуючи лекції на разних факультетах, він слухав також анатомію, яка вразила його уяву. Саме Олександр Петрович Вальтер умовив Миколу Лєскова написати перший фейлетон, який опублікувалв у журналі «Современная медицина». Так почалося творче життя письменника. Лєсков надрукував у Києві декілька своїх перших статей («Заметка о зданиях» — 1860, N 29; «О рабочем классе» — 1860, N 32; «Несколько слов о врачах рекрутских присутствий» — 1860, N 36, та ін.)
Перший директор Анатомічного театру Київського університету
На початку існування медичного факультету кафедра анатомії розміщувалася спершу в орендованому приватному будинку, а потім у Червоному корпусі університету, звідки її було виведено у 1847 р.
За клопотанням Вальтера у 1843 році для Анатомічного театру Київського університету було пристосовано приміщення одного з приватних будинків по вул. Тарасівській. З 1849 року Анатомічний театр знаходився у будинку князя Рєпніна по вул. Володимирській.
Думка про влаштування Анатомічного театру виникла одночасно із заснуванням факультету. Створення відповідних європейським вимогам умов для комплексних занять з анатомії розглядалось як найважливіше завдання в організації навчального процесу. Причому вже в 1844 р. ректорат і Вчена рада факультету дійшли переконання про необхідність виділення окремого просторого приміщення для цієї мети. Так, в ґрунтовній доповідній записці професора-анатома О. П. Вальтера на ім'я ректора університету, представленій у зв'язку з наміром адміністрації найняти приватний будинок для Анатомічного театру, особливо підкреслювалось, що шість кафедр факультету мають безпосереднє відношення до «анатомічних занять». «Кафедрам анатомії фізіологічної з мікрографією (мікроскопією), дослідної фізіології, порівняльної анатомії, що викладається двома професорами для природознавців та медиків, хірургічної анатомії, патологічної анатомії, судової медицини потрібні аудиторія простора, світла, не менше як на 90 слухачів, місця для власних занять професорів, що повинні бути віддалені від кімнат для практичних занять…, навчальні приміщення для анатомічних дисциплін, які сприяють розвиткові та вдосконаленню точних медичних наук, а також кімната для проживання одного чиновника, оскільки багато зберігається інструментів і студенти займаються допізна». Зазначивши, що 30 годин щотижнево читаються професорами цих кафедр і що передбачається збільшення числа студентів i «призначення при кафедрах патологічної анатомії, хірургії та інших ад'юнктів, прозекторів та асистентів», професор Вальтер підкреслив, що наймання для Анатомічного театру навіть дуже просторого будинку може розглядатися лише як тимчасовий варіант. Його висновок, підтриманий Вченою радою університету, зводився до необхідності побудови і відповідного обладнання спеціальної будівлі Анатомічного театру.
У 1851—1853 рр. був споруджений корпус Анатомічного театру (нині Національний музей медицини України), що сталося значною мірою завдяки енергійності та наполегливості О. П. Вальтера. Разом з архітектором О. В. Беретті Вальтер обирав місце та розробляв проект «Анатомікума» (анатомічного театру) по вулиці Фундуклеєвській. За словами його наступника, професора В. О. Беца, це був справжній палац науки, який за своїми можливостями перевищував більшість подібних європейських закладів.
Останні роки життя
У 1867 році Вальтер залишив кафедру, але у 1869 році знову був призначений позаштатним професором анатомії. У червні 1873 року Вальтер просить університет виплатити йому 400 рублів на поїздку за кордон з метою лікування ока. Рада університету задовольнила прохання.
У 1874 році він остаточно прощається з університетом, отримавши призначення медичним інспектором варшавських суспільних лікарень, де й працює до кінця свого життя.
У своєму заповіті Вальтер написав: «Бажаю бути похованим на російській землі, поблизу рідного Київського університету». Згідно з його волею Олександр Петрович похований у Києві, на Байковому кладовищі.
Примітки
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Болезнь А.П. Вальтера, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 52
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
()
Посилання
- A. de Walther. De mechanismo implicationis pilorum in plica polonica (текст праці) [1] [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Букин Ю. В. Професор фізіологічної анатомії О. П. Вальтер // Медичний журнал. — 1954. — № 24. — С. 107—111.
- Лесков Н. С. Автобиографические заметки // Лесков Н. С. Собрание сочинений в 11 т. — М., Государственное издательство художественной литературы, 1958. — Том 11. — С. 5-20. [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Пасько І. «…Кращий не лише в самій Росії…» // Агапіт: Український історико-медичний журнал. — 1996—1997. — № 5-6 — С. 14-20.
- Коваленко Ю. Н., Павленко Р. И. Издание, распространение и использование медицинской периодики Украины Украины // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 4-ой Международной конференции «Крым 97» (7-15 июня 1997 г.; Судак). — Т. 2. — Судак, 1997.
- Грандо О. А. Визначні імена в історії української медицини. — К.: РВА «Тріумф», 1997. — С. 130.
- 160 років Національному медичному університету / Є. Г. Гончарук, А. О. Андрущук, І. І. Бобрик та інші. — К.: Століття, 2001. — С. 8-12.
- Визначні імена у світовій медицині / Ред. О. А. Грандо. — К.: РВА «Тріумф», 2001. — С. 66.
- Аронов Г. Ю., Пелещук А. П. Легенди і бувальщина київської медицини (люди, факти, події, документи). — К.: Століття, 2001. — С. 9-10, 12, 16-19, 26.
- Вальтер Олександр Петрович // Медицина в Україні: Біобібліографічний словник. — Вип. 2 (Друга половина XIX століття). — Літери А-К. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — С. 89.
- Маринжа Лукьян. А. П. Вальтер. Отец киевской анатомической школы // Медицинская газета «Здоровье Украины». — 2009. — № 10 (июнь). — C. 72 [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter Oleksandr Petrovich 28 grudnya 1817 9 sichnya 1818 18180109 22 veresnya 4 zhovtnya 1889 rosijskij i ukrayinskij anatom ta fiziolog Profesor kafedri fiziologichnoyi anatomiyi ta mikroskopiyi Kiyivskogo Universitetu 1846 1867 Iniciator budivnictva ta pershij direktor Anatomichnogo teatru medichnogo fakultetu Kiyivskogo Universitetu yakij bulo zbudovano za proektom arhitektora Oleksandra Beretti Oleksandr Petrovich ValterNarodivsya28 grudnya 1817 9 sichnya 1818 1818 01 09 RevelPomer22 veresnya 4 zhovtnya 1889 1889 10 04 71 rik VarshavaPohovannyaBajkove kladovisheMisce prozhivannyaKiyiv 1843 1874 Varshava 1874 1889 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistanatomAlma materDerptskij universitetGaluzmedicina anatomiya fiziologiyaZakladKiyivskij universitet Sv VolodimiraVchene zvannyaprofesor Kiyivskogo universitetu Sv VolodimiraNaukovij stupindoktor medichnih naukPohodzhennyaPohodiv iz zbidniloyi dvoryanskoyi nimeckoyi rodini sho pereselilasya do Rosijskoyi imperiyi u seredini XVIII st Usi predki O Valtera za batkivskoyu liniyeyu okrim samogo batka buli likaryami Sin Valtera P O Valter takozh stav medikom OsvitaZakinchiv Revelsku gimnaziyu U 1835 roci vstupiv na filologichne viddilennya Derptskogo universitetu ale nevdovzi perevivsya na medichnij fakultet Uchen M I Pirogova U 1841 roci zakinchiv navchannya iz zvannyam likarya cum eximia laude ta buv priznachenij molodshim ordinatorom Sankt Peterburzkogo vijskovo suhoputnogo gospitalyu U 1842 roci prodovzhiv vivchennya medicini v Berlini u znamenitogo anatoma ta fiziologa i K Rejhtera ta u Vidni u Naukova diyalnistZa rekomendaciyeyu Pirogova u 1843 roci obranij ad yutantom a u 1846 profesorom kafedri fiziologichnoyi anatomiyi ta mikroskopiyi Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira U Kiyevi Valter pracyuvav ponad 30 rokiv do 1874 r Z 1844 po 1867 rik vin ocholyuvav kafedru fiziologichnoyi anatomiyi ta mikroskopiyi ta buv kerivnikom anatomichnogo teatru universitetu U 1845 roci zahistiv pershu v istoriyi Kiyivskogo universitetu disertaciyu na medichnu temu Mikroskopichne doslidzhennya mehanizmu spletennya volossya v kovtuni De mechanismo implicationis pilorum in plica polonica disquisitiones microscopicae Skoristavshis preparatami kolishnogo Vilenskogo muzeyu ta vlasnimi materialami doviv sho tak zvanij kovtun ne hvoroba a rezultat neviglastva naselennya Okrim anatomiyi vikladav fiziologiyu 1862 1865 farmakologiyu 1859 1861 hirurgiyu istoriyu medicini U 1848 1861 rr ordinator hirurg Kirilivskoyi likarni U 1871 roci zajmav kafedru hirurgiyi ta ocholyuvav hirurgichnu kliniku Kiyivskogo universitetu Osnovopolozhnik shkoli kiyivskih anatomiv reformator vikladannya anatomiyi u Kiyivskomu universiteti Vnis bagato novogo u metodiku ta organizaciyu navchalnogo procesu Avtor najkrashogo na toj chas pidruchnika Kurs praktichnoyi ta prikladnoyi anatomiyi lyudskogo tila 1871 yakij otrimav specialnu malu premiyu P Zagorskogo Zaproponuvav novij metod gistologichnogo doslidzhennya golovnogo mozku Pid kerivnictvom O Valtera prozektorom Kiyivskogo universitetu I Kopernickim buli provedeni kraniologichni doslidzhennya 1862 ta doslidzhennya riznih metodiv balzamuvannya Zibrav veliku kolekciyu slov yanskih cherepiv Naukovi praci prisvyacheni problemam funkcionalnoyi morfologiyi fiziologiyi krovoobigu zagalnij fiziologiyi Bagato zrobiv dlya rozvitku fiziologichnih znan Za svoyeyu pidgotovkoyu interesami doslidnickoyu diyalnistyu buv spravzhnim fiziologom Doslidzhuvav procesi teploutvorennya ta teploregulyaciyi tvarinnogo organizmu chim spriyav majbutnomu formuvannyu vchennya pro gipotermiyu U 1842 roci v eksperimentah na zhabah ustanoviv sho podraznennya simpatichnih nerviv prizvodit do zvuzhennya prosvitu sudin a viklyuchennya navpaki do rozshirennya Takim chinom Valter na 11 rokiv ranishe za Kloda Bernara doviv regulovanij vpliv simpatichnih nerviv na tonus krovonosnih sudin Vivchav vpliv oholodzhennya ta diyu sonyachnogo oprominyuvannya pochinayuchi z 1862 roku opublikuvav veliku seriyu prac pro procesi teploutvorennya i teploregulyaciyi u zhivih organizmah Pro smertelne pidvishennya tepla u tili tvarini pro vpliv holodu na organizm tvarin 1863 Pro samostijnij ruh klitin golovnogo mozku Zokrema vivchivshi diyu holodu zaproponuvav oholodzhennya yak zasib dlya zmenshennya krovotechi u tvarin pid chas provedennya vivisekcij U svoyemu pidruchniku Kurs anatomiyi lyudskogo tila 1852 na vidminu vid inshih avtoriv togo chasu naviv bagato danih z fiziologiyi Prihilnik gromadskoyi gigiyeni Svoyi poglyadi z cogo pitannya viklav u vidomij promovi Pro znachennya medicini v Rosiyi 1862 Vivchav diyu efiru na lyudskij organizm razom iz V O Karavayevim vhodiv do skladu stvorenoyi zadlya cogo specialnoyi komisiyi Brav aktivnu uchast u likvidaciyi epidemiyi holeri u Kiyevi 1847 Oleksandr Valter u zrilomu vici Zasnuvav ta vidavav vlasnim koshtom zhurnal Sovremennaya medicina 1860 1880 pershij medichnij zhurnal Ukrayini Bilshe polovini peredplatnikiv zhurnalu buli specialistami z Yevropi ta Rosiyi Usi peredovici zviti oglyadi medichnih dosyagnen u gazeti pisav O Valter Bilshist perekladiv statej takozh nalezhit jomu Pershim pochav visvitlyuvati u gazeti pobutovi pitannya Zhurnal propaguvav fiziologichnij napryamok u medicini kritikuvav stan mediko sanitarnoyi spravi v Rosiyi tih chasiv pidnimav pitannya reformuvannya vishoyi shkoli tosho Do 1876 roku zhurnal drukuvavsya u Kiyevi a potim u zv yazku z pereyizdom Valtera u Varshavi do 1880 roku Uchni V Bec F Ergardt I Kopernickij Cikavij fakt O P Valter protyagom bagatoh rokiv buv drugom domu profesora S P Alfer yeva 1816 1884 odnogo z pershih profesoriv medichnogo fakultetu vidomogo likarya dekana fakultetu ta golovi Tovaristva kiyivskih likariv u 50 ti rr Jogo budinok buv odnim z kulturnih centriv Kiyeva U 1849 r u S P Alferyeva oselivsya jogo pleminnik 18 richnij Mikola Lyeskov majbutnij velikij rosijskij pismennik yakij priyihav do Kiyeva z metoyu zapisatisya vilnim sluhachem do Universitetu sv Volodimira Vidviduyuchi lekciyi na raznih fakultetah vin sluhav takozh anatomiyu yaka vrazila jogo uyavu Same Oleksandr Petrovich Valter umoviv Mikolu Lyeskova napisati pershij fejleton yakij opublikuvalv u zhurnali Sovremennaya medicina Tak pochalosya tvorche zhittya pismennika Lyeskov nadrukuvav u Kiyevi dekilka svoyih pershih statej Zametka o zdaniyah 1860 N 29 O rabochem klasse 1860 N 32 Neskolko slov o vrachah rekrutskih prisutstvij 1860 N 36 ta in Pershij direktor Anatomichnogo teatru Kiyivskogo universitetuAnatomichnij teatr Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira Na pochatku isnuvannya medichnogo fakultetu kafedra anatomiyi rozmishuvalasya spershu v orendovanomu privatnomu budinku a potim u Chervonomu korpusi universitetu zvidki yiyi bulo vivedeno u 1847 r Za klopotannyam Valtera u 1843 roci dlya Anatomichnogo teatru Kiyivskogo universitetu bulo pristosovano primishennya odnogo z privatnih budinkiv po vul Tarasivskij Z 1849 roku Anatomichnij teatr znahodivsya u budinku knyazya Ryepnina po vul Volodimirskij Dumka pro vlashtuvannya Anatomichnogo teatru vinikla odnochasno iz zasnuvannyam fakultetu Stvorennya vidpovidnih yevropejskim vimogam umov dlya kompleksnih zanyat z anatomiyi rozglyadalos yak najvazhlivishe zavdannya v organizaciyi navchalnogo procesu Prichomu vzhe v 1844 r rektorat i Vchena rada fakultetu dijshli perekonannya pro neobhidnist vidilennya okremogo prostorogo primishennya dlya ciyeyi meti Tak v gruntovnij dopovidnij zapisci profesora anatoma O P Valtera na im ya rektora universitetu predstavlenij u zv yazku z namirom administraciyi najnyati privatnij budinok dlya Anatomichnogo teatru osoblivo pidkreslyuvalos sho shist kafedr fakultetu mayut bezposerednye vidnoshennya do anatomichnih zanyat Kafedram anatomiyi fiziologichnoyi z mikrografiyeyu mikroskopiyeyu doslidnoyi fiziologiyi porivnyalnoyi anatomiyi sho vikladayetsya dvoma profesorami dlya prirodoznavciv ta medikiv hirurgichnoyi anatomiyi patologichnoyi anatomiyi sudovoyi medicini potribni auditoriya prostora svitla ne menshe yak na 90 sluhachiv miscya dlya vlasnih zanyat profesoriv sho povinni buti viddaleni vid kimnat dlya praktichnih zanyat navchalni primishennya dlya anatomichnih disciplin yaki spriyayut rozvitkovi ta vdoskonalennyu tochnih medichnih nauk a takozh kimnata dlya prozhivannya odnogo chinovnika oskilki bagato zberigayetsya instrumentiv i studenti zajmayutsya dopizna Zaznachivshi sho 30 godin shotizhnevo chitayutsya profesorami cih kafedr i sho peredbachayetsya zbilshennya chisla studentiv i priznachennya pri kafedrah patologichnoyi anatomiyi hirurgiyi ta inshih ad yunktiv prozektoriv ta asistentiv profesor Valter pidkresliv sho najmannya dlya Anatomichnogo teatru navit duzhe prostorogo budinku mozhe rozglyadatisya lishe yak timchasovij variant Jogo visnovok pidtrimanij Vchenoyu radoyu universitetu zvodivsya do neobhidnosti pobudovi i vidpovidnogo obladnannya specialnoyi budivli Anatomichnogo teatru U 1851 1853 rr buv sporudzhenij korpus Anatomichnogo teatru nini Nacionalnij muzej medicini Ukrayini sho stalosya znachnoyu miroyu zavdyaki energijnosti ta napoleglivosti O P Valtera Razom z arhitektorom O V Beretti Valter obirav misce ta rozroblyav proekt Anatomikuma anatomichnogo teatru po vulici Fundukleyevskij Za slovami jogo nastupnika profesora V O Beca ce buv spravzhnij palac nauki yakij za svoyimi mozhlivostyami perevishuvav bilshist podibnih yevropejskih zakladiv Ostanni roki zhittyaMogila O P Valtera na Bajkovomu kladovishi U 1867 roci Valter zalishiv kafedru ale u 1869 roci znovu buv priznachenij pozashtatnim profesorom anatomiyi U chervni 1873 roku Valter prosit universitet viplatiti jomu 400 rubliv na poyizdku za kordon z metoyu likuvannya oka Rada universitetu zadovolnila prohannya U 1874 roci vin ostatochno proshayetsya z universitetom otrimavshi priznachennya medichnim inspektorom varshavskih suspilnih likaren de j pracyuye do kincya svogo zhittya U svoyemu zapoviti Valter napisav Bazhayu buti pohovanim na rosijskij zemli poblizu ridnogo Kiyivskogo universitetu Zgidno z jogo voleyu Oleksandr Petrovich pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi PrimitkiAronov G Yu Peleshuk A P 2001 Bolezn A P Valtera Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 52 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka PosilannyaA de Walther De mechanismo implicationis pilorum in plica polonica tekst praci 1 21 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Bukin Yu V Profesor fiziologichnoyi anatomiyi O P Valter Medichnij zhurnal 1954 24 S 107 111 Leskov N S Avtobiograficheskie zametki Leskov N S Sobranie sochinenij v 11 t M Gosudarstvennoe izdatelstvo hudozhestvennoj literatury 1958 Tom 11 S 5 20 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Pasko I Krashij ne lishe v samij Rosiyi Agapit Ukrayinskij istoriko medichnij zhurnal 1996 1997 5 6 S 14 20 Kovalenko Yu N Pavlenko R I Izdanie rasprostranenie i ispolzovanie medicinskoj periodiki Ukrainy Ukrainy Biblioteki i associacii v menyayushemsya mire novye tehnologii i novye formy sotrudnichestva Materialy 4 oj Mezhdunarodnoj konferencii Krym 97 7 15 iyunya 1997 g Sudak T 2 Sudak 1997 Grando O A Viznachni imena v istoriyi ukrayinskoyi medicini K RVA Triumf 1997 S 130 160 rokiv Nacionalnomu medichnomu universitetu Ye G Goncharuk A O Andrushuk I I Bobrik ta inshi K Stolittya 2001 S 8 12 Viznachni imena u svitovij medicini Red O A Grando K RVA Triumf 2001 S 66 Aronov G Yu Peleshuk A P Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini lyudi fakti podiyi dokumenti K Stolittya 2001 S 9 10 12 16 19 26 Valter Oleksandr Petrovich Medicina v Ukrayini Biobibliografichnij slovnik Vip 2 Druga polovina XIX stolittya Literi A K K Fitosociocentr 2005 S 89 Marinzha Lukyan A P Valter Otec kievskoj anatomicheskoj shkoly Medicinskaya gazeta Zdorove Ukrainy 2009 10 iyun C 72 14 sichnya 2010 u Wayback Machine Poperednik Eduard Miram Zaviduvach kafedri fiziologiyi Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1862 1865 Nastupnik Volodimir Tomsa