Вла́дівка — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 863 осіб (1 січня 2015). Зараз у складі Владівського старостинського округу Чернігівської селищної громади. Засноване німцями-менонітами 1836 року.
село Владівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Громада | Чернігівська селищна громада |
Облікова картка | Владівка (Бердянський район) |
Основні дані | |
Засноване | 1836 (188 років) |
Населення | 863 (на 2015 рік) |
Площа | 2,91 км² |
Густота населення | 352,58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71221 |
Телефонний код | +380 6140 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°09′55″ пн. ш. 36°00′03″ сх. д. / 47.16528° пн. ш. 36.00083° сх. д.Координати: 47°09′55″ пн. ш. 36°00′03″ сх. д. / 47.16528° пн. ш. 36.00083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 85 м |
Відстань до районного центру | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71221, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Владівка, вул. Центральна, 83 |
Карта | |
Владівка | |
Владівка | |
Мапа | |
Владівка у Вікісховищі |
Географія
Село Владівка розташоване на берегах річки Бегим-Чокрак, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Степове, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Ланкове.
Історія
Село засноване 1836 року німцями-менонітами як Гіршау на обох берегах річки Бегим-Чокрак. Потім село перейменовували на Вальдгейм, Ротфронт, Польща. Колонія швидко розвивалася й у 1865 році тут проживало 954 жителі в 95 будинках, працювало сільське училище та менонітський молитовний будинок. До 1851 року в колонії було насаджено 100442 дерева. Село було найбільшим у колонії Молочна за площею та кількістю господарств. У другій половині 1880-х років в селі у 108 будинках проживало 566 жителів. У цей час почали працювати заводи сільськогосподарських машин Нейфельд, працював паровий борошномельний млин та ще 5 торгових підприємств. На відстані 1 км від села на правій стороні неглибокої балки Семиковшиної знаходилося багате родовище білої глини. З початку заселення й до середини 1970-х років тут займалися промисловим видобутком глини. Але основним заняттям було землеробство. На початку XX століття в селі були дві початкові школи, у колонії проживало 1300 осіб. У 1909 році збудовано приватну лікарню. Діяли дві церкви — менонітська та Бретрен.
З початком Першої світової війни село перейменували на Лісне. У селі не раз бував Нестор Махно та Павло Дибенко. Громадянська війна принесла розруху. Частина жителів загинула, частина менонітів емігрувала. Встановилася радянська влада. Завод Нейфельд націоналізували, демонтували й вивезли в Токмак. На відрізаних у німців землях поселились українці (х. Весела, с. Мокрий Став, с. Роздолье). У 1922 році бідніші селяни утворили сільгоспартіль «Пробуждєніє», у період колективізації у 1930 році її перейменовано в Ленінфельд. У цьому ж році на дворищі заводу Нейфельд подували Стульнівську МТС, яка обслуговувала 15 навколишніх колгоспів. Під час колективізації розкуркулили 15 господарств, частину з людей вислали в Сибір, де вони загинули. Під час голоду 1933 року в селі померло 6 жителів. У період сталінських репресій репресовано 49 жителів — репресії торкнулись як німців, так і українців. Практично всі репресовані загинули. У 1935 році менонітський молитовний будинок перетворено на клуб. З початком німецько-радянської війни чоловіче українське населення призвано до армії, частину німецького населення репресовано. Що не встигли евакуювати, радянські війська підірвали, наприклад, млин. Під час відступу гітлерівські війська спалили майже всі будинки. Разом з гітлерівцями відправилося німецьке населення села в примусовому порядку. На фронтах воювало 63 жителі села, 14 з яких загинуло.
У 1959 році місцевий колгосп об'єднують із стульнівським і називають ім. Горького. У 1970 році в результаті розукрупнення на території сіл Владівської сільради утворено колгосп ім. Горького, з 1993 року «Нива», а з 2000 року — ТОВ «Нива». У 1954 році на території села будують типове приміщення Стульнівської МТС, яке у 1958 році реорганізовують у РТС, а у 1961 році — Владівське відділення «Сільгосптехніка». З 1980-х років у селі діє Владівське відділення «Райсільгоспхімії», багато жителів села працюють на Стульнівському спецкар'єрі. Крім ТОВ «Нива» в селі діє кілька фермерських та селянських господарств. ВАТ «Владівське РТП» має переробні промислові потужності: млин, олійницю, хлібопекарню, мережу магазинів, де продають в тому числі й свою продукцію. Підприємство надає послуги з ремонту сільгосптехніки й інвентаря.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
В селі проживає вчителька-колобарантка Тамара Щербаха, яка співпрацює з російськими окупантами і здає людей окупантам та мріє пограбувати все село. Ця істота з села Владівка, маючи доступ до різної документації, складає списки патріотів України, активістів, військових та передає їх російським кураторам. Син «вчительки» —поліцай на службі рашистів. Він і затримує тих, хто є в складених цією особою списках. Фактично нещасних беруть в заручники і, шантажуючи ними, пробують витягнути з «великої землі» родичів зі складу українських силових структур. Тітка жадібна, вона заманює людей на переоформлення нерухомості, мовлячи, «куратори хочуть все знати». Насправді вона спить та бачить, як би захапати собі шматок побільше. Зазначається, що Щербаха ще до 24 лютого 2022 року у себе в соцмережі регулярно робила протиукраїнські пости. Тож виникає питання: куди дивилося її керівництво з профільного департаменту?
Населення
За даними перепису 2001 року населення становило 1026 осіб.
Мова
українська мова | російська | білоруська |
---|---|---|
93.18 % | 6.34 % | 0.29 % |
Економіка
- «Нива», ТОВ.
- «Владівське РТП», ВАТ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Лікарня.
Відомі люди
- У Вальдгеймі народився Йоган Янцен — відомий художник та письменник колонії Молочна.
- Присяжний Костянтин Васильович — український архітектор, художник, реставратор, педагог.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Владівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
Посилання
- Погода в селі Владівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vla divka selo v Ukrayini u Chernigivskij selishnij gromadi Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 863 osib 1 sichnya 2015 Zaraz u skladi Vladivskogo starostinskogo okrugu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi Zasnovane nimcyami menonitami 1836 roku selo Vladivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Berdyanskij rajon Gromada Chernigivska selishna gromada Oblikova kartka Vladivka Berdyanskij rajon Osnovni dani Zasnovane 1836 188 rokiv Naselennya 863 na 2015 rik Plosha 2 91 km Gustota naselennya 352 58 osib km Poshtovij indeks 71221 Telefonnij kod 380 6140 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 09 55 pn sh 36 00 03 sh d 47 16528 pn sh 36 00083 sh d 47 16528 36 00083 Koordinati 47 09 55 pn sh 36 00 03 sh d 47 16528 pn sh 36 00083 sh d 47 16528 36 00083 Serednya visota nad rivnem morya 85 m Vidstan do rajonnogo centru 20 km Misceva vlada Adresa radi 71221 Zaporizka obl Berdyanskij r n s Vladivka vul Centralna 83 Karta Vladivka Vladivka Mapa Vladivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Vladivka GeografiyaSelo Vladivka roztashovane na beregah richki Begim Chokrak vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Stepove nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Lankove IstoriyaSelo zasnovane 1836 roku nimcyami menonitami yak Girshau na oboh beregah richki Begim Chokrak Potim selo perejmenovuvali na Valdgejm Rotfront Polsha Koloniya shvidko rozvivalasya j u 1865 roci tut prozhivalo 954 zhiteli v 95 budinkah pracyuvalo silske uchilishe ta menonitskij molitovnij budinok Do 1851 roku v koloniyi bulo nasadzheno 100442 dereva Selo bulo najbilshim u koloniyi Molochna za plosheyu ta kilkistyu gospodarstv U drugij polovini 1880 h rokiv v seli u 108 budinkah prozhivalo 566 zhiteliv U cej chas pochali pracyuvati zavodi silskogospodarskih mashin Nejfeld pracyuvav parovij boroshnomelnij mlin ta she 5 torgovih pidpriyemstv Na vidstani 1 km vid sela na pravij storoni neglibokoyi balki Semikovshinoyi znahodilosya bagate rodovishe biloyi glini Z pochatku zaselennya j do seredini 1970 h rokiv tut zajmalisya promislovim vidobutkom glini Ale osnovnim zanyattyam bulo zemlerobstvo Na pochatku XX stolittya v seli buli dvi pochatkovi shkoli u koloniyi prozhivalo 1300 osib U 1909 roci zbudovano privatnu likarnyu Diyali dvi cerkvi menonitska ta Bretren Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni selo perejmenuvali na Lisne U seli ne raz buvav Nestor Mahno ta Pavlo Dibenko Gromadyanska vijna prinesla rozruhu Chastina zhiteliv zaginula chastina menonitiv emigruvala Vstanovilasya radyanska vlada Zavod Nejfeld nacionalizuvali demontuvali j vivezli v Tokmak Na vidrizanih u nimciv zemlyah poselilis ukrayinci h Vesela s Mokrij Stav s Rozdole U 1922 roci bidnishi selyani utvorili silgospartil Probuzhdyeniye u period kolektivizaciyi u 1930 roci yiyi perejmenovano v Leninfeld U comu zh roci na dvorishi zavodu Nejfeld poduvali Stulnivsku MTS yaka obslugovuvala 15 navkolishnih kolgospiv Pid chas kolektivizaciyi rozkurkulili 15 gospodarstv chastinu z lyudej vislali v Sibir de voni zaginuli Pid chas golodu 1933 roku v seli pomerlo 6 zhiteliv U period stalinskih represij represovano 49 zhiteliv represiyi torknulis yak nimciv tak i ukrayinciv Praktichno vsi represovani zaginuli U 1935 roci menonitskij molitovnij budinok peretvoreno na klub Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni choloviche ukrayinske naselennya prizvano do armiyi chastinu nimeckogo naselennya represovano Sho ne vstigli evakuyuvati radyanski vijska pidirvali napriklad mlin Pid chas vidstupu gitlerivski vijska spalili majzhe vsi budinki Razom z gitlerivcyami vidpravilosya nimecke naselennya sela v primusovomu poryadku Na frontah voyuvalo 63 zhiteli sela 14 z yakih zaginulo U 1959 roci miscevij kolgosp ob yednuyut iz stulnivskim i nazivayut im Gorkogo U 1970 roci v rezultati rozukrupnennya na teritoriyi sil Vladivskoyi silradi utvoreno kolgosp im Gorkogo z 1993 roku Niva a z 2000 roku TOV Niva U 1954 roci na teritoriyi sela buduyut tipove primishennya Stulnivskoyi MTS yake u 1958 roci reorganizovuyut u RTS a u 1961 roci Vladivske viddilennya Silgosptehnika Z 1980 h rokiv u seli diye Vladivske viddilennya Rajsilgosphimiyi bagato zhiteliv sela pracyuyut na Stulnivskomu speckar yeri Krim TOV Niva v seli diye kilka fermerskih ta selyanskih gospodarstv VAT Vladivske RTP maye pererobni promislovi potuzhnosti mlin olijnicyu hlibopekarnyu merezhu magaziniv de prodayut v tomu chisli j svoyu produkciyu Pidpriyemstvo nadaye poslugi z remontu silgosptehniki j inventarya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do Berdyanskogo rajonu Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku V seli prozhivaye vchitelka kolobarantka Tamara Sherbaha yaka spivpracyuye z rosijskimi okupantami i zdaye lyudej okupantam ta mriye pograbuvati vse selo Cya istota z sela Vladivka mayuchi dostup do riznoyi dokumentaciyi skladaye spiski patriotiv Ukrayini aktivistiv vijskovih ta peredaye yih rosijskim kuratoram Sin vchitelki policaj na sluzhbi rashistiv Vin i zatrimuye tih hto ye v skladenih ciyeyu osoboyu spiskah Faktichno neshasnih berut v zaruchniki i shantazhuyuchi nimi probuyut vityagnuti z velikoyi zemli rodichiv zi skladu ukrayinskih silovih struktur Titka zhadibna vona zamanyuye lyudej na pereoformlennya neruhomosti movlyachi kuratori hochut vse znati Naspravdi vona spit ta bachit yak bi zahapati sobi shmatok pobilshe Zaznachayetsya sho Sherbaha she do 24 lyutogo 2022 roku u sebe v socmerezhi regulyarno robila protiukrayinski posti Tozh vinikaye pitannya kudi divilosya yiyi kerivnictvo z profilnogo departamentu NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya stanovilo 1026 osib Mova Naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska biloruska 93 18 6 34 0 29 Ekonomika Niva TOV Vladivske RTP VAT Ob yekti socialnoyi sferiShkola Dityachij sadochok Budinok kulturi Likarnya Vidomi lyudiU Valdgejmi narodivsya Jogan Yancen vidomij hudozhnik ta pismennik koloniyi Molochna Prisyazhnij Kostyantin Vasilovich ukrayinskij arhitektor hudozhnik restavrator pedagog Primitki Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Vladivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 PosilannyaPogoda v seli Vladivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Yeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s