Валеріо Бачігалупо італ Valerio Bacigalupo нар 12 березня 1924 Вадо Лігуре Савона Італія пом 4 травня 1949 Суперга Турин

Валеріо Бачігалупо (італ. Valerio Bacigalupo, нар. 12 березня 1924, Вадо-Лігуре, Савона, Італія — пом. 4 травня 1949, Суперга, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав за національну збірну і «Торіно», провідний італійський клуб того часу. Молодший брат італійського воротаря Манліо Бачігалупо.

Валеріо Бачігалупо

Особисті дані

Народження

12 березня 1924

Вадо-Лігуре, Італія

Смерть

4 травня 1949 (25 років)

Суперга, Італія

Зріст

176 см

Громадянство

Італія

Позиція

воротар

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1937–1941	«Вадо»	1	(?)
1941–1942	«Каїрезе»	?	(?)
1942–1943		20	(?)
1944–1945	«Дженоа»	20	(?)
1945–1949	«Торіно»	137	(?)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1947–1949	Італія	5	(-8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валеріо Бачігалупо у Вікісховищі

Спортивна кар'єра

1937 року дебютував виступами за клуб «Вадо», в якому провів чотири сезони. Під час Другої світової війни грав у складі команд «Каїрезе», та «Дженоа».

1945 року перейшов до клубу «Торіно», за який відіграв 4 сезони. Протягом усього часу був основним голкіпером команди. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Італії. В елітній лізі італійського футболу провів 137 матчів.

У складі національної команди дебютував 14 грудня 1947 року. У Барі італійці перемогли команду Чехословаччини з рахунком 3:1. До березня 1949 року провів ще чотири товариських поєдинку у складі збірної. Усього — чотири перемоги і поразка від збірної Англії. Пропустив вісім голів, їх забивали чех Ян Ржига, француз , португалець Лоуренсу, іспанець Агустін Гаїнса і англійські форварди Томмі Лоутон, Стен Мортенсен та Том Фінні (2).

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франсішку Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року в Лісабоні й завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом Лісабон—Барселона—Турин.

Поблизу Савони літак почав знижуватися через складні погодні умови. Приблизно о 17:03 — здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

На момент загибелі основного складу «Торіно», до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. В останніх турах, честь клубу захищали гравці молодіжної команди. Усі суперники в цих матчах («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» і «Фіорентіна»), з поваги до загиблих чемпіонів, також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла у всіх останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

Досягнення

Чемпіон Італії (4):

«Торіно»: 1946, 1947, 1948, 1949

Статистика

Статистика виступів за національну збірну Італії:

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
14-12-1947	Барі	Італія	3 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-1
4-4-1948	Париж	Франція	1 – 3	Італія	товариський матч	-1
16-5-1948	Турин	Італія	0 – 4	Англія	товариський матч	-4
27-2-1949	Генуя	Італія	4 – 1	Португалія	товариський матч	-1
27-3-1949	Мадрид	Іспанія	1 – 3	Італія	товариський матч	-1
Усього		Матчів	5		Голів	-8

Посилання

Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (італ.)
(анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 26 березня 2016.
(анг.) . National Football Teams. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
(італ.) . Enciclopedia del calcio. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2016.