Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайнери Батько Посада Діти Дружина Мати Чоловік Вайнер Лазар Самуїлови

Вайнер Лазар Самуїлович

Вайнер Лазар Самуїлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайнери.

Вайнер Лазар Самуїлович
Лазар Самуїлович Вайнер
image
Лазар Вайнер
Лазар Вайнер
Народився24 жовтня 1897(1897-10-24)
Черкаси, Російська імперія
Помер10 січня 1982(1982-01-10) (84 роки)
Нью-Йорк, image США
Країнаimage Росія
image США
Національністьюдей
Діяльністькомпозитор, диригент, піаніст
Alma materНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Галузьмузика
Відомий завдяки:диригент
БатькоСамуїл Вайнер
МатиГуссі Вайнер
У шлюбі зСара Наомі Шумятчер
ДітиЄгуді Вайнер

Ла́зар Самуї́лович Ва́йнер (англ. Lazar Weiner, рос. Лазарь Вайнер; 24 жовтня 1897, Черкаси, Російська імперія — 10 січня 1982, Нью-Йорк, США) — американський композитор єврейського походження, автор музики пісень на їдиш та юдейської літургійної музики.

Життєпис

Лазар Вайнер народився 24 жовтня 1897 року у Черкасах у багатодітній єврейській родині Самуїла та Гуссі Вайнерів. З юдейською літургійною традицією Лазар Вайнер ознайомився у часи перебування співаком у хорі однієї з черкаських синагог та по переїзді Вайнерів до Києва у 1907 році Лазар стає співаком однієї з київських синагог.

У 1910 році батьки записали свого обдарованого сина до Державної консерваторії у Києві, де він навчався до 1914 року грі на фортепіано та музичній теорії. Цього ж року родина Вайнерів іммігрувала до США, де вони оселилися у Нью-Йорку, а трохи згодом Лазар Вайнер отримав американське громадянство.

У США здібний юнак продовжив свої заняття музикою, а саме почав працювати акомпаніатором у вчителя вокалу, виступав на концертах з видатними вокалістами. На початку 1920-х років, під час навчання у відомих композиторів , та, серед них — у найважливішого для його кар’єри, , Вайнер отримав змогу поглибити свої знання з музики в її європейській класичній традиції. Він також зосереджував свої зусилля й на удосконаленні літературної мови ідиш та покладенні написаної на ній поезії на музику. Через шанованого у авангардних колах юдеїв скрипаля Наума Варуха Мінкоффа Вайнер познайомився з іншими юдейськими митцями. Нові компаньйони допомогли Лазареві Вайнеру змінити не лише його мистецьке, але й приватне життя. Сценарист Перетс Хіршбейн познайомив Вайнера з Сарою Наомі Шумятчер, з якою у 1921 році Лазар Вайнер одружився. У їхньому шлюбі народилося двоє синів, один з них, (нар. 1929 року), продовжив справу батька і став успішним композитором та виконавцем юдейської музики.

У 1922 році Лазар Вайнер надіслав до Берліна декілька текстів своїх пісень відомому композитору Джоелу Енджелу, останній, достойно оцінив пісні Вайнера, як «перспективні в композиційній витонченості», але, у них не вистачало «єврейської музичної чутливості». Після схвального відгуку Вайнер встановлює зв’язок із Санкт-Петербурзькою спілкою єврейської народної музики та кількома її членами в Америці. Під впливом творів відомих на той час єврейських композиторів (1882—1959) та (1886—1943), Вайнер почав писати свої пісні в композиційній традиції Ашкеназі та розвивати єврейську пісню у контексті американської культури. Але, на відміну від інших єврейських композиторів, на котрих вплинула Санкт-Петербурзька спілка, Вайнер заявив про себе як прихильник юдейства через тексти віршів на івриті, тоді як їх композиція була характерною для лінгвістичних ритмів їдиш.

Вайнер отримав визнання у публіки завдяки керівництву єврейськими хорами у Нью-Йорку, зокрема, «Нью Йорк Фрейхейт Гесангс Верей», «Ідиш Калче Корус» та міжнародним жіночим хором спілки «Гармент уоркерз». Його найбільшим досягненням як диригента стали виступи хору «Робітничий гурт», котрим він керував протягом тридцяти п'яти років, починаючи від 1930 року. Завдяки Лазару було розширено репертуар пісень, виконуваних на ідиш. Він також займався перекладами на ідиш лібрето до класичних хорових творів відомих європейських композиторів — Людвіга ван Бетховена, Джоаккіно Россіні, Вольфганга Амадея Моцарта, Фелікса Мендельсона, Франца Шуберта. Вайнер створив власні кантати, зокрема, «Легенду про працю» (1933), «Для тебе, Америко» (1944) та «Пролог до голема» (1951), які власне сам і виконував, а також виконував пісні інших відомих єврейських композиторів. За роки своєї кар'єри Вайнер написав партитуру опери «Голем» (1956) та заснував щотижневу радіопрограму «Послання Ізраїлю», яка репрезентувала радіослухачам нову єврейську музику.

Вайнер також сприяв розвитку літургійної музики для юдейської реформованої служби, що допомогло йому невдовзі зайняти посаду диригента в центральній синагозі Нью-Йорка, де у 1930—1974 роках він спромігся кардинально реформувати службу та замінити музику світських композиторів мелодіями в юдейській літургійній традиції. Авторство більшості піснеспівів, що виконувалися під час служби, належало Вайнеру, а інші — авторства та Ернеста Бло́ха. Лазар Вайнер й надалі продовжував пропагувати єврейську музику, до кінця свого життя даючи уроки композиції та читаючи лекції в коледжі Єврейського союзу, в Юдейській духовній семінарії, музичній школі Джиліард та у єврейській асоціації молодих людей (англ. Young Men's Hebrew Assotiation, YMHA) і єврейській молодіжній жіночій організації (англ. Young Women's Hebrew Association, YWHA).

Помер Лазар Вайнер від серцевого нападу у Нью-Йорку 10 січня 1982 року, після невдалого лікування атеросклерозу. Похований у Седар Парку на цвинтарі Бет Ел, що знаходиться у м. Парамус, Нью-Джерсі.

Примітки

  1. «Я» — биографии зарубежных композиторов [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. (англ.)
  3. Еврейский общинный центр Санкт-Петербурга [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Еврейские молодежные ассоциации [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Cedar Park Cemetery. Beth El Cemetery. Sanctuary of Abraham and Sarah Mausoleum [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • Лазар Вайнер // Енциклопедія життя американців. — Т. 1: 1981—1985. — Charles Scribner's Sons, 1998.
  • Ротмюллер Арон Марко. Музика євреїв: історичне визнання. — 1967.
  • Гескес Ірен. Лазар Вайнер: на службі єврейської музичної спадщини // В кн.: «Історичний внесок російського єврейства до єврейської музики: Доповнення». — 1968.

Посилання

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajneri Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Vajner Lazar SamuyilovichLazar Samuyilovich VajnerLazar Vajner Lazar VajnerNarodivsya24 zhovtnya 1897 1897 10 24 Cherkasi Rosijska imperiyaPomer10 sichnya 1982 1982 01 10 84 roki Nyu Jork SShAKrayina Rosiya SShANacionalnistyudejDiyalnistkompozitor dirigent pianistAlma materNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoGaluzmuzikaVidomij zavdyaki dirigentBatkoSamuyil VajnerMatiGussi VajnerU shlyubi zSara Naomi ShumyatcherDitiYegudi Vajner La zar Samuyi lovich Va jner angl Lazar Weiner ros Lazar Vajner 24 zhovtnya 1897 Cherkasi Rosijska imperiya 10 sichnya 1982 Nyu Jork SShA amerikanskij kompozitor yevrejskogo pohodzhennya avtor muziki pisen na yidish ta yudejskoyi liturgijnoyi muziki ZhittyepisLazar Vajner narodivsya 24 zhovtnya 1897 roku u Cherkasah u bagatoditnij yevrejskij rodini Samuyila ta Gussi Vajneriv Z yudejskoyu liturgijnoyu tradiciyeyu Lazar Vajner oznajomivsya u chasi perebuvannya spivakom u hori odniyeyi z cherkaskih sinagog ta po pereyizdi Vajneriv do Kiyeva u 1907 roci Lazar staye spivakom odniyeyi z kiyivskih sinagog U 1910 roci batki zapisali svogo obdarovanogo sina do Derzhavnoyi konservatoriyi u Kiyevi de vin navchavsya do 1914 roku gri na fortepiano ta muzichnij teoriyi Cogo zh roku rodina Vajneriv immigruvala do SShA de voni oselilisya u Nyu Jorku a trohi zgodom Lazar Vajner otrimav amerikanske gromadyanstvo U SShA zdibnij yunak prodovzhiv svoyi zanyattya muzikoyu a same pochav pracyuvati akompaniatorom u vchitelya vokalu vistupav na koncertah z vidatnimi vokalistami Na pochatku 1920 h rokiv pid chas navchannya u vidomih kompozitoriv ta sered nih u najvazhlivishogo dlya jogo kar yeri Vajner otrimav zmogu poglibiti svoyi znannya z muziki v yiyi yevropejskij klasichnij tradiciyi Vin takozh zoseredzhuvav svoyi zusillya j na udoskonalenni literaturnoyi movi idish ta pokladenni napisanoyi na nij poeziyi na muziku Cherez shanovanogo u avangardnih kolah yudeyiv skripalya Nauma Varuha Minkoffa Vajner poznajomivsya z inshimi yudejskimi mitcyami Novi kompanjoni dopomogli Lazarevi Vajneru zminiti ne lishe jogo mistecke ale j privatne zhittya Scenarist Perets Hirshbejn poznajomiv Vajnera z Saroyu Naomi Shumyatcher z yakoyu u 1921 roci Lazar Vajner odruzhivsya U yihnomu shlyubi narodilosya dvoye siniv odin z nih nar 1929 roku prodovzhiv spravu batka i stav uspishnim kompozitorom ta vikonavcem yudejskoyi muziki U 1922 roci Lazar Vajner nadislav do Berlina dekilka tekstiv svoyih pisen vidomomu kompozitoru Dzhoelu Endzhelu ostannij dostojno ociniv pisni Vajnera yak perspektivni v kompozicijnij vitonchenosti ale u nih ne vistachalo yevrejskoyi muzichnoyi chutlivosti Pislya shvalnogo vidguku Vajner vstanovlyuye zv yazok iz Sankt Peterburzkoyu spilkoyu yevrejskoyi narodnoyi muziki ta kilkoma yiyi chlenami v Americi Pid vplivom tvoriv vidomih na toj chas yevrejskih kompozitoriv 1882 1959 ta 1886 1943 Vajner pochav pisati svoyi pisni v kompozicijnij tradiciyi Ashkenazi ta rozvivati yevrejsku pisnyu u konteksti amerikanskoyi kulturi Ale na vidminu vid inshih yevrejskih kompozitoriv na kotrih vplinula Sankt Peterburzka spilka Vajner zayaviv pro sebe yak prihilnik yudejstva cherez teksti virshiv na ivriti todi yak yih kompoziciya bula harakternoyu dlya lingvistichnih ritmiv yidish Vajner otrimav viznannya u publiki zavdyaki kerivnictvu yevrejskimi horami u Nyu Jorku zokrema Nyu Jork Frejhejt Gesangs Verej Idish Kalche Korus ta mizhnarodnim zhinochim horom spilki Garment uorkerz Jogo najbilshim dosyagnennyam yak dirigenta stali vistupi horu Robitnichij gurt kotrim vin keruvav protyagom tridcyati p yati rokiv pochinayuchi vid 1930 roku Zavdyaki Lazaru bulo rozshireno repertuar pisen vikonuvanih na idish Vin takozh zajmavsya perekladami na idish libreto do klasichnih horovih tvoriv vidomih yevropejskih kompozitoriv Lyudviga van Bethovena Dzhoakkino Rossini Volfganga Amadeya Mocarta Feliksa Mendelsona Franca Shuberta Vajner stvoriv vlasni kantati zokrema Legendu pro pracyu 1933 Dlya tebe Ameriko 1944 ta Prolog do golema 1951 yaki vlasne sam i vikonuvav a takozh vikonuvav pisni inshih vidomih yevrejskih kompozitoriv Za roki svoyeyi kar yeri Vajner napisav partituru operi Golem 1956 ta zasnuvav shotizhnevu radioprogramu Poslannya Izrayilyu yaka reprezentuvala radiosluhacham novu yevrejsku muziku Vajner takozh spriyav rozvitku liturgijnoyi muziki dlya yudejskoyi reformovanoyi sluzhbi sho dopomoglo jomu nevdovzi zajnyati posadu dirigenta v centralnij sinagozi Nyu Jorka de u 1930 1974 rokah vin spromigsya kardinalno reformuvati sluzhbu ta zaminiti muziku svitskih kompozitoriv melodiyami v yudejskij liturgijnij tradiciyi Avtorstvo bilshosti pisnespiviv sho vikonuvalisya pid chas sluzhbi nalezhalo Vajneru a inshi avtorstva ta Ernesta Blo ha Lazar Vajner j nadali prodovzhuvav propaguvati yevrejsku muziku do kincya svogo zhittya dayuchi uroki kompoziciyi ta chitayuchi lekciyi v koledzhi Yevrejskogo soyuzu v Yudejskij duhovnij seminariyi muzichnij shkoli Dzhiliard ta u yevrejskij asociaciyi molodih lyudej angl Young Men s Hebrew Assotiation YMHA i yevrejskij molodizhnij zhinochij organizaciyi angl Young Women s Hebrew Association YWHA Pomer Lazar Vajner vid sercevogo napadu u Nyu Jorku 10 sichnya 1982 roku pislya nevdalogo likuvannya aterosklerozu Pohovanij u Sedar Parku na cvintari Bet El sho znahoditsya u m Paramus Nyu Dzhersi Primitki Ya biografii zarubezhnyh kompozitorov 18 veresnya 2016 u Wayback Machine ros angl Evrejskij obshinnyj centr Sankt Peterburga 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Evrejskie molodezhnye associacii 5 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Cedar Park Cemetery Beth El Cemetery Sanctuary of Abraham and Sarah Mausoleum 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl DzherelaLazar Vajner Enciklopediya zhittya amerikanciv T 1 1981 1985 Charles Scribner s Sons 1998 Rotmyuller Aron Marko Muzika yevreyiv istorichne viznannya 1967 Geskes Iren Lazar Vajner na sluzhbi yevrejskoyi muzichnoyi spadshini V kn Istorichnij vnesok rosijskogo yevrejstva do yevrejskoyi muziki Dopovnennya 1968 PosilannyaLazar Weiner 1897 1982 angl Muzyka Uchastie evreev v muzykalnoj kulture drugih narodov XIX XX veka Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ