Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вадя Алі кизи Самедова (азерб. Vəcihə Əli qızı Səmədova; 1924, Баку, Азербайджанська РСР — 1965, там же) — азербайджанська радянська художниця, Заслужена діячка мистецтв Азербайджанської РСР (1965), відома в основному своїми портретами, а також пейзажами, натюрмортами і тематичними полотнами. Випускниця Московського художнього інституту імені В. І. Сурикова. Створені художницею портрети відрізняються тим, що постаті на них не застиглі, а як би знаходяться в русі. Ім'я Самедової носить Виставковий салон в Баку.
| Вадя Самедова | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Vəcihə Səmədova | ||||
| Народження | 24 листопада 1924 Баку, Закавказька РФСР, СРСР | |||
| Смерть | 24 жовтня 1965 (40 років) | |||
| Баку, Азербайджанська РСР, СРСР | ||||
| Країна |  СРСР | |||
| Жанр | пейзаж, портрет, натюрморт, тематичне табло | |||
| Навчання | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова | |||
| Діяльність | художниця | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Життя і творчість
Вадя (Ваджія) Алі кизи Самедова народилася 24 листопада 1924 року в Баку в родині кондитера Кербалаї Алі та домогосподарки Рубабі Самедових. Батько Кербалаї Алі був азербайджанцем з Карса. Він разом з братом переїхав до Еривань, а звідти до Баку, де, в кварталі Ічері-шехер, познайомився з Рубабою, яка також переїхала до Баку разом з сім'єю з іранського міста Кум. У подружньої пари були й інші діти, але в живих залишилися лише Вадя та її сестра Солмаз.
У 1944 році Вадя Самедова закінчила Азербайджанську державну художню школу імені А. Азімзаде, а в 1951 році — Московський художній інститут імені В. І. Сурикова. Дипломною роботою художниці став груповий портрет композиторів Азербайджану.
Ваджія Самедова працювала в основному над портретами, пейзажами і тематичними табло. Образи своїх сучасників вона створила в таких портретах, як «Актриса Л. Бедирбейлі» (1954), «Герой Соціалістичної Праці С. Керімова» (1957), «Геолог М. Мамедбейлі» (1959), Двічі Герой Соціалістичної Праці Ш. Гасанова" (1960), «Скульпторка Р. Абдуллаєва» (1964) та інші.
Вадя Самедова багато їздила містами Азербайджанської РСР. Багатим національним колоритом, лаконічністю і ясністю композиції відрізняються її пейзажі і тематичні табло, серед яких є такі, як «Азербайджанські композитори» (1951), «Пісня» (1956), «На березі Гейгеля» (1957), «На березі Кури» (1961), «В очікуванні звістки» (1963), «Геологи» (1965).
Окрім творчої діяльності, Ваджія Самедова займалася також суспільною та педагогічною діяльністю. Твори Самедової виставлялися також на закордонних виставках, організованих у Відні, Каїрі, Бейруті, Варшаві, Берліні, Будапешті, Софії та інших містах. У 1962 році Самедовій була видана окрема майстерня.
Померла Вадя Самедова 24 жовтня 1965 року в Баку в результаті тривалої хвороби. За власним бажанням була похована на загальному мусульманському кладовищі. Наприкінці 1966 року в Баку, у Художньому салоні Спілки художників Азербайджану, відкрилася посмертна виставка робіт художниці. На виставці було зібрано близько 200 робіт Самедової: портрети, жанрові картини, пейзажі, натюрморти, роботи олією, аквареллю, пастеллю, олівцем.
Твори Ваді Самедової зберігаються в Національному музеї мистецтв Азербайджану в Баку та інших музеях республіки. У Баку існує Виставковий салон імені Ваджії Самедової (колишній Художній салон Спілки художників Азербайджану).
Аналіз творчості
Портрети
Незважаючи на те, що Вадя Самедова працювала в кількох жанрах, популярність вона здобула саме як портретист. За словами мистецтвознавця Разіма Ефендієва, у творах Ваджії Самедової відображається, як яскравий талант, так і величезна енергія й працездатність художниці. Найбільш важливо для Самедової, на думку Ефендієва, було розкрити своєрідний характер зображеного на портреті, що відчувається не тільки у станкових портретах, але і в невеличких етюдах, зроблених художницею для картин. Самедова проявила себе як портретист вже у своїй дипломній роботі у 1951 році, на якій зобразила групу азербайджанських композиторів в момент дружнього обговорення.
Прикладами робіт, в яких Вадя Самедова показала себе добрим портретистом, який створив засобами живопису своєрідні характери, Ефендієв називає портрети Бедірбейлі, хлопкоробки Суреї Керімовоюї, Шамами Гасановойї, геолога Мініри Мамедбейлі (1961), дочки Фатіми (1964). Мистецтвознавці Нуреддін Габібов та Мурсал Наджафов називають портрет Лейли Бедірбейлі удачею Самедової. За словами авторів, дана робота написана легко і сміливо, зі зрілою живописною майстерністю. Добре знайдено в портреті, на думку мистецтвознавців, мрійливо-задумливий вираз обличчя, а тоніку колірні відносини сірого і чорного тонів сукні і сріблястого фону вдало підібрані. Цю роботу Вадя Самедова виконувала в будинку актриси, а в процесі її написання створила десятки ескізів.
У Ваджії Самедової, як зазначає Ефендієв, був свій власний підхід до роботи над портретами. Так, для кожного портрета вона створювала п'ять-шість етюдів, зображала портретованого в різній обстановці. У деяких випадках між першим етюдом з натури та остаточним варіантом цього портрета протікало більш двох-трьох років.
Незважаючи на те, що її портрети були написані з конкретних осіб (хлопкоробов, доярок тощо), носили вони зазвичай узагальнений характер. Художниця уникала зображення атрибутів виробництва. Через характер зображеного на портреті Самедова передавала те, що хотіла сказати про людину. Наприклад, у портреті хлопкоробки Суреї Керімової Самедова зобразила свого героя в невимушеній позі, стоячи біля паркану. У цьому творі, за словами Ефендієва, Самедовій вдалося вдало знайти позу і зафіксувати перехідний момент руху. Особливу динамічність і привабливість портрета, на думку Ефендієва, придає те, що, дивлячись на портрет у глядача створюється враження, що Керімова стояла біля паркану і дивилася вперед, але раптом на хвилину повернулась до глядача.
Особливо життєвими і правдоподібними, як зазначає Ефендієв, роблять портрети Самедової не застиглими, а фігури, що знаходяться в русі. Відрізнялася Ваджія Самедова і манерою письма. Завдяки широким і розмашистим мазкам Самедової вдавалося створювати фігуру людини, так і поступово повертати її своїм рухом до глядача.
Пейзажі, натюрморти і тематичні полотна
В таких пейзажах, як «Гора Кяпаз», «Мавзолей Нізамі» (1956), «На околицях Мінгечаура» (1957), «На озері Гек-Гель» (1958), «В околицях Дашкесана» (1965), багато, за словами Разіма Ефендієва, радісної бадьорості.
Через те, що Вадя Самедова страждала невиліковною хворобою, вона іноді не могла писати й особливо їздити та працювати на відкритому повітрі. Але навіть у тих роботах, які написані в майстерні, на думку Ефендієва, відчувається та ж «сонячна свіжість живопису і оптимізму». Прикладами таких творів Ефендієв називає натюрморти «Фрукти», «Айва» та інші, в яких художниця захоплюється красою і щедрістю природи.
Портрет є домінуючою частиною композиції і в тематичних полотнах Самедової, наприклад, у таких роботах, як «В очікуванні», «Пісні», «На березі Кури», «В очікуванні звістки».
Одна з останніх робіт Ваді Самедової, написана в 1963 році «В очікуванні звістки» відрізняється незвичайним для творчості художниці драматизмом. У суворих образах дівчат, які чекають повернення своїх батьків-рибалок із моря, Самедовій вдалося передати стійкість, терпіння і в той же час напруженість і приховану тривогу. Згідно збереженим підготовчим матеріалам, найбільше Самедова працювала над ключовими образами картини, фігурами двох дівчаток. Багато етюдів до цих фігур збереглося в майстерні Самедовой, оглядаючи які, стає ясно, як у процесі роботи над твором змінювалися їхні образи й характер. Фігури дівчаток, земля, а також розкидані штормом човна по всій мальовничій ліпці щільні, соковиті й матеріальні.
Особисте життя
У 1944 році Ваджія Самедова вийшла заміж за художника Лятіфа Фейзуллаєва. У 1945 році у пари народився син Ніджат, який згодом став кінорежисером. У 1955 році на світ з'явилася донька Фатіма.
Примітки
- АСЭ, 1984, с. 377.
- Fərəcova Z. Təsviri sənətin kraliçası (азерб.) // Region Plus. — 2014. — 16 dekabr.
- Габибов, Наджафов, 1960, с. 102.
- Эфенди, 1967, с. 14.
- Эфенди, 1967, с. 12.
- АСЭ, 1984, с. 378.
Література
- Габибов Н., Наджафов М. Искусство Советского Азербайджана. — М.: Искусство, 1960. — С. 199.
- Вәҹиһә Сәмәдова. — Б., 1966.
- Ваджия Самедова // Искусство. — 1967.
- Эфендиев Р. Ваджия Самедова. — М., 1970.
- Сәмәдова Вәҹиһә Əли гызы // Азербайджанская советская энциклопедия / Под ред. Дж. Кулиева. — 1984. — Т. VIII.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vadya Ali kizi Samedova azerb Vecihe Eli qizi Semedova 1924 Baku Azerbajdzhanska RSR 1965 tam zhe azerbajdzhanska radyanska hudozhnicya Zasluzhena diyachka mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1965 vidoma v osnovnomu svoyimi portretami a takozh pejzazhami natyurmortami i tematichnimi polotnami Vipusknicya Moskovskogo hudozhnogo institutu imeni V I Surikova Stvoreni hudozhniceyu portreti vidriznyayutsya tim sho postati na nih ne zastigli a yak bi znahodyatsya v rusi Im ya Samedovoyi nosit Vistavkovij salon v Baku Vadya Samedovaazerb Vecihe SemedovaNarodzhennya24 listopada 1924 1924 11 24 Baku Zakavkazka RFSR SRSRSmert24 zhovtnya 1965 1965 10 24 40 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina SRSRZhanrpejzazh portret natyurmort tematichne tabloNavchannyaMoskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I SurikovaDiyalnisthudozhnicyaU shlyubi zdDitidNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhittya i tvorchistVadya Vadzhiya Ali kizi Samedova narodilasya 24 listopada 1924 roku v Baku v rodini konditera Kerbalayi Ali ta domogospodarki Rubabi Samedovih Batko Kerbalayi Ali buv azerbajdzhancem z Karsa Vin razom z bratom pereyihav do Erivan a zvidti do Baku de v kvartali Icheri sheher poznajomivsya z Rubaboyu yaka takozh pereyihala do Baku razom z sim yeyu z iranskogo mista Kum U podruzhnoyi pari buli j inshi diti ale v zhivih zalishilisya lishe Vadya ta yiyi sestra Solmaz U 1944 roci Vadya Samedova zakinchila Azerbajdzhansku derzhavnu hudozhnyu shkolu imeni A Azimzade a v 1951 roci Moskovskij hudozhnij institut imeni V I Surikova Diplomnoyu robotoyu hudozhnici stav grupovij portret kompozitoriv Azerbajdzhanu Vadzhiya Samedova pracyuvala v osnovnomu nad portretami pejzazhami i tematichnimi tablo Obrazi svoyih suchasnikiv vona stvorila v takih portretah yak Aktrisa L Bedirbejli 1954 Geroj Socialistichnoyi Praci S Kerimova 1957 Geolog M Mamedbejli 1959 Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci Sh Gasanova 1960 Skulptorka R Abdullayeva 1964 ta inshi Vadya Samedova bagato yizdila mistami Azerbajdzhanskoyi RSR Bagatim nacionalnim koloritom lakonichnistyu i yasnistyu kompoziciyi vidriznyayutsya yiyi pejzazhi i tematichni tablo sered yakih ye taki yak Azerbajdzhanski kompozitori 1951 Pisnya 1956 Na berezi Gejgelya 1957 Na berezi Kuri 1961 V ochikuvanni zvistki 1963 Geologi 1965 Okrim tvorchoyi diyalnosti Vadzhiya Samedova zajmalasya takozh suspilnoyu ta pedagogichnoyu diyalnistyu Tvori Samedovoyi vistavlyalisya takozh na zakordonnih vistavkah organizovanih u Vidni Kayiri Bejruti Varshavi Berlini Budapeshti Sofiyi ta inshih mistah U 1962 roci Samedovij bula vidana okrema majsternya Pomerla Vadya Samedova 24 zhovtnya 1965 roku v Baku v rezultati trivaloyi hvorobi Za vlasnim bazhannyam bula pohovana na zagalnomu musulmanskomu kladovishi Naprikinci 1966 roku v Baku u Hudozhnomu saloni Spilki hudozhnikiv Azerbajdzhanu vidkrilasya posmertna vistavka robit hudozhnici Na vistavci bulo zibrano blizko 200 robit Samedovoyi portreti zhanrovi kartini pejzazhi natyurmorti roboti oliyeyu akvarellyu pastellyu olivcem Tvori Vadi Samedovoyi zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi mistectv Azerbajdzhanu v Baku ta inshih muzeyah respubliki U Baku isnuye Vistavkovij salon imeni Vadzhiyi Samedovoyi kolishnij Hudozhnij salon Spilki hudozhnikiv Azerbajdzhanu Analiz tvorchostiPortreti Nezvazhayuchi na te sho Vadya Samedova pracyuvala v kilkoh zhanrah populyarnist vona zdobula same yak portretist Za slovami mistectvoznavcya Razima Efendiyeva u tvorah Vadzhiyi Samedovoyi vidobrazhayetsya yak yaskravij talant tak i velichezna energiya j pracezdatnist hudozhnici Najbilsh vazhlivo dlya Samedovoyi na dumku Efendiyeva bulo rozkriti svoyeridnij harakter zobrazhenogo na portreti sho vidchuvayetsya ne tilki u stankovih portretah ale i v nevelichkih etyudah zroblenih hudozhniceyu dlya kartin Samedova proyavila sebe yak portretist vzhe u svoyij diplomnij roboti u 1951 roci na yakij zobrazila grupu azerbajdzhanskih kompozitoriv v moment druzhnogo obgovorennya Prikladami robit v yakih Vadya Samedova pokazala sebe dobrim portretistom yakij stvoriv zasobami zhivopisu svoyeridni harakteri Efendiyev nazivaye portreti Bedirbejli hlopkorobki Sureyi Kerimovoyuyi Shamami Gasanovojyi geologa Miniri Mamedbejli 1961 dochki Fatimi 1964 Mistectvoznavci Nureddin Gabibov ta Mursal Nadzhafov nazivayut portret Lejli Bedirbejli udacheyu Samedovoyi Za slovami avtoriv dana robota napisana legko i smilivo zi zriloyu zhivopisnoyu majsternistyu Dobre znajdeno v portreti na dumku mistectvoznavciv mrijlivo zadumlivij viraz oblichchya a toniku kolirni vidnosini sirogo i chornogo toniv sukni i sriblyastogo fonu vdalo pidibrani Cyu robotu Vadya Samedova vikonuvala v budinku aktrisi a v procesi yiyi napisannya stvorila desyatki eskiziv U Vadzhiyi Samedovoyi yak zaznachaye Efendiyev buv svij vlasnij pidhid do roboti nad portretami Tak dlya kozhnogo portreta vona stvoryuvala p yat shist etyudiv zobrazhala portretovanogo v riznij obstanovci U deyakih vipadkah mizh pershim etyudom z naturi ta ostatochnim variantom cogo portreta protikalo bilsh dvoh troh rokiv Nezvazhayuchi na te sho yiyi portreti buli napisani z konkretnih osib hlopkorobov doyarok tosho nosili voni zazvichaj uzagalnenij harakter Hudozhnicya unikala zobrazhennya atributiv virobnictva Cherez harakter zobrazhenogo na portreti Samedova peredavala te sho hotila skazati pro lyudinu Napriklad u portreti hlopkorobki Sureyi Kerimovoyi Samedova zobrazila svogo geroya v nevimushenij pozi stoyachi bilya parkanu U comu tvori za slovami Efendiyeva Samedovij vdalosya vdalo znajti pozu i zafiksuvati perehidnij moment ruhu Osoblivu dinamichnist i privablivist portreta na dumku Efendiyeva pridaye te sho divlyachis na portret u glyadacha stvoryuyetsya vrazhennya sho Kerimova stoyala bilya parkanu i divilasya vpered ale raptom na hvilinu povernulas do glyadacha Osoblivo zhittyevimi i pravdopodibnimi yak zaznachaye Efendiyev roblyat portreti Samedovoyi ne zastiglimi a figuri sho znahodyatsya v rusi Vidriznyalasya Vadzhiya Samedova i maneroyu pisma Zavdyaki shirokim i rozmashistim mazkam Samedovoyi vdavalosya stvoryuvati figuru lyudini tak i postupovo povertati yiyi svoyim ruhom do glyadacha Pejzazhi natyurmorti i tematichni polotna V takih pejzazhah yak Gora Kyapaz Mavzolej Nizami 1956 Na okolicyah Mingechaura 1957 Na ozeri Gek Gel 1958 V okolicyah Dashkesana 1965 bagato za slovami Razima Efendiyeva radisnoyi badorosti Cherez te sho Vadya Samedova strazhdala nevilikovnoyu hvoroboyu vona inodi ne mogla pisati j osoblivo yizditi ta pracyuvati na vidkritomu povitri Ale navit u tih robotah yaki napisani v majsterni na dumku Efendiyeva vidchuvayetsya ta zh sonyachna svizhist zhivopisu i optimizmu Prikladami takih tvoriv Efendiyev nazivaye natyurmorti Frukti Ajva ta inshi v yakih hudozhnicya zahoplyuyetsya krasoyu i shedristyu prirodi Portret ye dominuyuchoyu chastinoyu kompoziciyi i v tematichnih polotnah Samedovoyi napriklad u takih robotah yak V ochikuvanni Pisni Na berezi Kuri V ochikuvanni zvistki Odna z ostannih robit Vadi Samedovoyi napisana v 1963 roci V ochikuvanni zvistki vidriznyayetsya nezvichajnim dlya tvorchosti hudozhnici dramatizmom U suvorih obrazah divchat yaki chekayut povernennya svoyih batkiv ribalok iz morya Samedovij vdalosya peredati stijkist terpinnya i v toj zhe chas napruzhenist i prihovanu trivogu Zgidno zberezhenim pidgotovchim materialam najbilshe Samedova pracyuvala nad klyuchovimi obrazami kartini figurami dvoh divchatok Bagato etyudiv do cih figur zbereglosya v majsterni Samedovoj oglyadayuchi yaki staye yasno yak u procesi roboti nad tvorom zminyuvalisya yihni obrazi j harakter Figuri divchatok zemlya a takozh rozkidani shtormom chovna po vsij malovnichij lipci shilni sokoviti j materialni Osobiste zhittyaU 1944 roci Vadzhiya Samedova vijshla zamizh za hudozhnika Lyatifa Fejzullayeva U 1945 roci u pari narodivsya sin Nidzhat yakij zgodom stav kinorezhiserom U 1955 roci na svit z yavilasya donka Fatima PrimitkiASE 1984 s 377 Ferecova Z Tesviri senetin kralicasi azerb Region Plus 2014 16 dekabr Gabibov Nadzhafov 1960 s 102 Efendi 1967 s 14 Efendi 1967 s 12 ASE 1984 s 378 LiteraturaGabibov N Nadzhafov M Iskusstvo Sovetskogo Azerbajdzhana M Iskusstvo 1960 S 199 Vәҹiһә Sәmәdova B 1966 Vadzhiya Samedova Iskusstvo 1967 Efendiev R Vadzhiya Samedova M 1970 Sәmәdova Vәҹiһә Eli gyzy Azerbajdzhanskaya sovetskaya enciklopediya Pod red Dzh Kulieva 1984 T VIII