Вадим Гутцайт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гутцайт.

Вади́м Ма́ркович Гутца́йт (6 жовтня 1971(1971-10-06), Київ) — Міністр молоді та спорту України (2020-2023), український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон. Президент Федерації фехтування України з 2017 по 2023 рік.

Вадим Гутцайт
Вадим Гутцайт
Президент Національного олімпійського комітету України
Нині на посаді
На посаді з	17 листопада 2022
Попередник	Сергій Бубка
Міністр молоді та спорту України
4 березня 2020 — 9 листопада 2023
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Володимир Бородянський (як міністр культури, молоді та спорту)
Наступник	Матвій Бідний (в. о.)
Президент національної федерації фехтування України
2017 — 2023
Попередник	Сергій Міщенко
Наступник	Михайло Ілляшев
Народився	6 жовтня 1971(1971-10-06) (52 роки) Київ
Відомий як	фехтувальник(ця), політик
Громадянство	Україна
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України і Харківська державна академія фізичної культури
У шлюбі з	Оксана Гутцайт
Діти	Еліна Вадимівна Гутцайт, Марк Вадимович Гутцайт
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Ювілейна медаль «25 років незалежності України» Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у 1971 році в м. Києві.

У 1986-1988 роках працював інструктором по спорту, інструктором з фізичної культури та спорту (фехтування) Київської міської ради «Динамо».

З 1988-1991 роках був інструктором фізичної культури Державного комітету УРСР по фізичній культурі та спорту.

У 1991 році був спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту; спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Київського міськспорткомітету. у тому ж році, на світовому чемпіонаті з фехтування Гутцайт був третім в індивідуальному заліку, чим допоміг Об'єднаній команді завершити змагання на другому місці.

Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 1992-1995 роках – спортсмен-інструктор штатної збірної команди України з фехтування Київського міськспорткомітету. В 1992 році, виступаючи в складі Об'єднаної команди він завоював командне золото.

У 1993-2002 роках – проходив військову службу у Збройних Силах України.

З 2002 року до 2010 був головним тренером збірної команди України з фехтування Держкомспорту України. У 2010 році працював генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

У 2004 році отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», нагороджений орденами «За заслуги» III (1997), «За заслуги» II (2008), «За заслуги» І (2012) ступенів.

Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді.

З 2006 по 2012 рік був помічником-консультантом на громадських засадах депутата Верховної Ради (ВР) V скликання (2006-2007 рр, №103 за списком «Партії регіонів») та VI скликання (2007-2012 рр, №132 за списком «Партії регіонів») Ельбруса Тедеєва.

У 2010-2017 роках працював виконавчим директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» Державного підприємства «Об’єднання спортивно-господарських споруд»; генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа».

У 2017-2018 роках – заступник директора департаменту освіти та науки, молоді та спорту - начальник управління молоді та спорту департаменту освіти та науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З 26 червня 2018 року працював директором департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У 2018 році був одним зі співвласників російського ТОВ «Альтаир» (СТО «Чемпіон» в Лубні під Москвою) разом з двома відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим та Станіславом Поздняковим (президент Олімпійського комітету Росії). Історія змін в російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Ільгару Мамедову – багаторічному головному тренеру збірної Росії з фехтування, який має звання полковника Збройних Сил РФ.

4 березня 2020 року був призначений на посаду Міністра молоді та спорту України.

З 17 листопада 2022 року — президент НОК України.

9 листопада 2023 року пішов у відставку з посади Міністра молоді та спорту.

Політика

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на виборах 2019 року, № 81 у списку.

Розслідування

Фігурант у кримінальній справі щодо розкрадання 2,25 млн грн державних коштів на закупівлях човнів для київських спортсменів. У справі він вказаний як директор департаменту молоді та спорту КМДА (попередня посада).

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» I ст. (15 серпня 2012) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національної збірної команди України на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні
• Орден «За заслуги» II ст. (4 вересня 2008) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною збірною командою України на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні
• Орден «За заслуги» III ст. (10 вересня 1997) — за видатні спортивні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України в світі
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (18 вересня 2004) — за вагомий особистий внесок у підготовку та забезпечення високих спортивних досягнень національної збірної команди України на XXVIII Олімпійських іграх у Афінах
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Сім'я

Дружина — українська журналістка, радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт. Подружжя виховує доньку Еліну (2002 р.н.) і сина Марка (2010 р.н.).

Примітки

1. Спорт поза політикою? Інтерв‘ю з міністром Вадимом Гутцайтом / Мокрик По Живому
2. NFFU » Михайла Ілляшева обрано Президентом Федерації фехтування України! (укр.). Процитовано 3 березня 2023.
3. Досье: Гутцайт Вадим Маркович. kievvlast.com.ua (укр.). 6 липня 2018. Процитовано 18 грудня 2023.
4. Департамент молоді та спорту КМДА очолив Вадим Гутцайт^{[недоступне посилання]} kreschatic.kiev.ua
5. Кандидат у міністри мав спільний бізнес з президентом НОК Росії
6. Міністр Гутцайт – про бізнес у Росії: Не маю бажання бути причетним до компанії з країни-агресора
7. Гутцайт Вадим Маркович
8. Гутцайт став президентом НОК. Також обрано нових членів комітету: подробиці. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
9. Міністр молоді та спорту Гутцайт подав заяву про відставку. 08.11.2023, 14:37
10. Рада звільнила міністра спорту Гутцайта. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 листопада 2023.
11. У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
12. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 7 березня 2020.
13. Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
14. Указ Президента України від 4 вересня 2008 року № 804/2008 «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх»
15. Указ Президента України від 10 вересня 1997 року № 997/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
16. Указ Президента України від 18 вересня 2004 року № 1105/2004 «Про відзначення державними нагородами України»
17. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Посилання

•  Вадим Гутцайт у соцмережі «Facebook»